UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваВеликоднє свято (захід)
Автор
РозділПедагогіка, виховання, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось666
Скачало89
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Великоднє свято

 

 

 

(Святково прибрана світлиця. На покутті ікони, на столі паска, ковбаси,

крашанки, бабки, писанки, печиво. Стіни в рушниках. На дверях —

уквітчана гойдалка.)

 

Учитель. Великдень — дуже велике і шановане свято у християнській

релігії. Воно пов'язане із воскресінням Ісуса Христа, тому й має назву

Великий день, або Великдень.

 

Учень. Великдень українці завжди святкували радісно, піднесено.

Готувалися до нього заздалегідь. Упродовж тижня наводили лад у

господарстві: прибирали, мазали хати, розмальовували стіни зсередини,

інколи й знадвору. Прикрашали покуть, вивішували найкращі рушники.

 

(Діти виконують пісню «Це наша хата».)

 

Учениця. За 6 днів до Великодня, за християнським ученням, Ісус Христос

зі своїми учнями йшов до Єрусалима. Дорогою зустрічний люд гучно Його

вітав, кидаючи пальмове гілля до Ісусових ніг. Оскільки пальми в нас не

ростуть, їх замінила верба. Під час богослужіння у Вербну неділю

освячується вербова лоза. Принісши її додому, люди злегка б'ють одне

одного гілочками, приказуючи: «Верба б'є, не я б'ю, через тиждень —

Великдень, недалечко — червоне яєчко», «Лоза б'є, не я б'ю, через

тиждень — Великдень. Будь здоровий, як вода, і багатий, як земля!»

 

(До світлиці заходять діти і розвішують освячені гілки верби. А дівчата

в цей час водять хоровод «Ой вербо, вербо».)

 

Учень. Страсної п'ятниці вчиняли тісто на паску, бабки та пироги, а в

суботу пекли. Паска — здобне тісто невисокої широкої форми, бабка,

навпаки, — високої. Верх паски прикрашали Хрестом і обручем із тіста,

«аби файно росла», та наліплювали шишечки.

 

Учитель. Посадивши паску в піч, господині витирали дітям обличчя,

примовляючи: «Абис такий величний, як хліб пшеничний», «Абис така

велична, як паска пшенична».

 

Учениця. Як паска вдавалася, раділи, бо в родині буде все гаразд; якщо

ні або порепається, вбачали в тому ознаку якихось майбутніх нещасть,

смерті когось із близьких чи родичів.

 

Учень. Окрім паски, своєрідним символом свята було яйце: писанка,

крашанка, мальованка. Найпоширенішим способом приготування крашанок

донині залишається варіння яйця у лушпинні цибулі. Ще застосовували

червоні, сині, рожеві та зелені фарби.

 

Учениця. Ой малює Одарочка

 

Писанки червоні,

 

І біжать до неї взори:

 

Півні, зорі, коні.

 

Кожне просить на писанці

 

Його написати.

 

Кожне хоче звеличати

 

Господнєє Свято.

 

Кожне каже: «На писанці

 

Я вже не віднині,

 

Мене здавна так писали,

 

Та ще й в Україні».

 

Подумала Одарочка,

 

Сіла за роботу,

 

Вже всі взори на писанці

 

В Велику Суботу!

 

Учень. Розмалюю писанку, розмалюю,

 

Гривастого коника намалюю,

 

Розмалюю писанку, розмалюю,

 

Соловейка-любчика намалюю,

 

Розмалюю писанку, розмалюю,

 

Різьблену сопілочку намалюю,

 

А сопілка буде грати,

 

Соловейко щебетати,

 

А гривастий кониченько

 

Славно танцювати.

 

(Діти інсценізують казочку.)

 

Перша дівчинка.

 

Залишивши гніздечко,

 

покотилось яєчко...

 

Та котилось воно недалечко.

 

Квочка з курчатами на

 

подвір'ї гуляла,

 

Діток своїх забавляла.

 

— Мамо, он яєчко по стежині котиться,— сказало найменше курчатко. — Ану

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ