UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваГончарство в міфах, легендах, усній народній творчості, поезії (захід)
Автор
РозділПедагогіка, виховання, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1969
Скачало134
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Гончарство в міфах, легендах, усній народній творчості, поезії

 

Мета. Познайомити дітей з міфами та легендами про гончарство; виховувати

повагу до нелегкої праці народних майстрів; почуття гордості за землю ,

на якій живуть.

 

Обладнання. На сцені стіл для ведучих, на стіні вислови про гончарство;

в залі на столиках прислів’я та приказки про гончарство.

 

« Життя коротке, та безмежна штука

 

І незглибиме творче ремесло… » І.

Франко

 

Лиш доки глина є-

 

Гончарство буде жить.

 

Воно для мене

 

Наче небо синє,

 

Як мій гончарний круг,

 

У буднях трудових

 

І крутиться, й скрипить.

 

В моїм гончарстві -

 

І розрада, й святість.

 

Для мене в глиняному царстві

 

Живе святкова радість.

 

І доки глина є-

 

Я буду жить!

 

(Звучить українська мелодія)

 

 

 

Ведучий. Гончар на круге знаки начертал -

 

Таинственные символы начал.

 

Созвездия… изменчивой судьбы,

 

Иероглифы забвенья и борьбы.

 

Круг скользил.

 

Все символы в одно

 

Туманное сливаются пятно.

 

А глина под руками гончара

 

Цветком чудесной чаши расцвела.

 

Ведуча. Глина! Незбагненно проста собі глина, схожий на заіржавіле

золото матеріал. А які чарівні проби з неї!

 

Коли ж виник на землі непростий собі хліб – гончарський, глиняний? Від

часів Геродота існує легенда.

 

« Упали зі скіфського неба на молоду землю Плуг, Ярмо, Сокира і Чашка –

Глек. Засліпили красою Ліпочина, Орачина, Доброчина – онуків Зевсових і

доньки Борисфена ( Дніпра ), красивих синів Таргітая, першої людини на

дніпровій землі. Метнувся до небесного дару, аби заволодіти ним,

найстарший з братів Ліпочин. Та золото враз спалахнуло, відштовхнуло

людину вогнем. Спробував коштовність середній брат Орачин але й він був

змушений відступити, нерівний змагатися з полум’ям.

 

І тоді вирішив звідати долю найменший з братів, що мав серце воїна,

кохався у красі.

 

Тільки Доброчин наблизився до небесного дару – золото погасло, сумирне,

наче дитя, і юнак відніс його додому. Вражені побаченим – на їхніх очах

Доброчин вчарував вогонь ( гон-чар! ) – старші брати поступилися

царством молодшому. А він, Доброчин, цінуючи братерство і

справедливість, поділився найдорожчим, що мав.

 

Орачину дав Плуг і Ярмо; Ліпочину – Сокиру; а собі залишив Чашу – Глек,

символ перемоги, краси і мистецтва. Так стали на скіфській землі хто

ким;

 

одні – хліборобами та пішли за худобою;

 

другі – обробляти дерево і були воїнами;

 

а треті, кому дісталась Чаша – Глек, - до гончарства вдалися, щоб жило

красиве мистецтво на дніпровій землі. »

 

І рушнички, мов стежини,

 

І мальви на ніжках – стеблинах,

 

Мальовані глеки із глини,

 

І тину вербові лозини,

 

Калина над плечистим тином –

 

Усе це моя Україна!

 

(Звучить українська мелодія ).

 

Ведучий. То криниця, з якої не знати дна

 

Віддавна все. Найперше – від вогню:

 

Першопочаток – першонить – основа … ( Ткач )

 

Це було на зорі людства, коли небо дозрівало зірками, як грона вишневою

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ