UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваДень зимового іменинника (урок)
Автор
РозділПедагогіка, виховання, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3446
Скачало144
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

День зимового іменинника

 

 

 

Мета. Сприяти встановленню дружніх стосунків між учнями, формувати

дитячий колектив; пробуджувати в дітей почуття доброти, дружби;

спонукати до взаємодовіри, відвертого спілкування.

 

Обладнання. Торбинки з подарунками, вата, надпис «День іменинника»,

сніжинки з паперу, різнокольорові кульки.

 

Казкар 1. Добридень, дорогі мої маленькі друзі. Відверто кажучи, ми

вас спочатку і не впізнали. Усі ви сьогодні святково одягнуті, охайні. А

чому?

 

Діти. Бо день іменинника.

 

Казкар 1. А нас ви знаєте?

 

Діти. Ні!

 

Казкар 1. Ні? Тоді давайте швидко познайомимось.

 

Казкарі. Ми – Казкарі!

 

Казкар 1. Це ми придумуємо для вас казки. (Звертається до залу.) Вам

тати і мами часто розповідають казки? (Відповіді дітей.) А які казки ви

знаєте? (Відповіді дітей).

 

Казкар 2. Молодці! Ви багато казок пригадали. Справа в тім, що я вас

знаю давно-давно, бачив хто чим займався в дитячому садку або вдома, в

школі. Адже справжній чарівник має знати про все… А тепер скажіть мені,

будь ласка, чого ви чекаєте від сьогоднішнього свята?

 

Діти. Посмішок, подарунків, пісень, солодощів.

 

Казкар 2. Чудово! Обов’язково сьогодні будуть і подарунки, і посмішки,

і пісні, і солодощі. Створимо свято-казку, згода?

 

Діти. Так!

 

Казкар 2. А допоможуть нам у цьому наші вірні помічники.

 

Під музику забігає Вітерець.

 

Вітерець. У-ух! Зупинюся на хвилинку,

 

Бо таку іще родину

 

Я не бачив чарівну.

 

Я літав у зимнім лісі,

 

Я ховавсь у хатній стрісі…

 

З горобцями позмагались!

 

Я вже тут – вони відстали.

 

Вітер – я! Вітрець. Вітрило.

 

Є у мене дужі крила.

 

Я лечу, мов думка, швидко

 

І мене зовсім не видко. (Дме щосили на дітей.)

 

Звучить музика, заходить Сніжок.

 

Сніжок. Як приємно мати силу,

 

Щоб творити білий килим,

 

Покружляти в чистім полі,

 

Нагулятися доволі,

 

Під ногами поскрипіти –

 

Ой як гарно в світі жити!

 

А зовуть мене – Сніжок!

 

Дітям перший я дружок.

 

Люблять всі мене й цінують,

 

Ліплять сніжки, бешкетують.

 

Тільки ж мами, ваші мами,

 

Не погоджуються з вами,

 

Коли сніг ви, як на те,

 

Як «морозиво» їсте!

 

Попереджую усіх –

 

Я холодний білий Сніг!

 

То ж не їжте мене, діти,

 

Як не хочете хворіти.

 

Сипле на всіх ватою-снігом, а Вітерець допомагає. Під музику заходить

Морозець.

 

Морозець. Я – рум’яний Морозець,

 

Юний спритник-молодець.

 

Ви, дівчатка і хлоп’ятка,

 

Всі катались на санчатах

 

І на лижах, ковзанах

 

По долинах і ярах.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ