Дорога нам усім Україна
Мета: Розширити поняття про незалежність нашої держави, про державні та
народні символи України;виховувати любов до української пісні, почуття
поваги, шани до української рідної мови, почуття любові, гордості за
свою рідну Україну; виховувати патріотів нашої держави.
Обладнання:Виставка книг про Україну,державні символи,рослинні символи
(верба,калина, барвінок ), малюнки, аудиозаписи укр..пісень, гімну
України.
1 – й учень. У рідному краї серце співає –
Одна Україна і двох не буває,
Місця, де вродились ми, – завжди святі:
Хто рідну оселю свою забуває,
Той долі не знайде в житті.
2 – й учень. Без рідної мови, без пісні, без мами
Збідніє земля назавжди.
Тож припадімо до неї вустами
І серцем вбираймо, як спраглий води…
3 – й учень. Джерела й струмочки, й річки невеличкі
Водою повнять океани і річки.
Любов до України, матері і слова
Віками живить нашу рідну мову.
(Пісня „Це моя Україна „ ,музика М.Ведмедері, вірші А.Камінчука.)
– Щасливі ми, що народилися і живемо в такій чудовій, багатій,
мальовничій землі, у нашій славній Україні.Тут жили наші прадіди, діди,
тут живуть наші батьки, тут корінь роду українського, що сягає сивої
давнини.Де б ми не були, скрізь відчуваємо поклик рідної землі,
хвилюємось аж до сліз, зачувши рідне слово.
– Діти, ви знаєте дату – 24 серпня 1991 року.В цей день прийнято Акт
проголошення незалежності України, за яким Україна має державні символи:
герб,прапор і гімн.
Герб- символ влади. В основу сучасного герба нашої держави покладено
стародавній золотий тризуб на синьому тлі.
Національний прапор України – синьо-жовтий.
– Скажіть, що означають кольори нашого прапору? (Відповіді дітей)
– Так, жовтий колір – це колір пшеничної ниви, колір хліба, зерна. Це і
колір золотого сонечка, без ласкавого його проміннячка не дозрів би
хліб. Синій колір – це колір чистого мирного неба.
– В основу сучасного Державного гімну України (урочиста пісня) покладено
мелодію пісні композитора ХІХ століття Михайла Вербицького „ Ще не
вмерла Україна”. Послухайте, будь ласка, його мелодію. (Звучить мелодія
гімну)
– Рідний край, Україна, Батьківщина! Які це прості й разом з тим
прекрасні слова. Велика, священна любов до Батьківщини жила, живе і буде
жити в усіх чесних і щирих серцях.
4 – й учень.
Облітав журавель
Сто морів, сто земель,
Облітав, обходив,
Крила, ноги натрудив.
Ми спитали в журавля:
– Де найкращая земля ?
Журавель відповідає:
– Краще рідної – немає !
5 – й учень. Є багато країн на землі,
В них – озера, річки і долини…
Є країни великі й малі,
Та найкраща завжди – Батьківщина !
6 – й учень. Я – землі цієї паросток зелений,
Я – землі цієї крапля дощова.
Заплелись у мені, приросли до мене
Жито і дерева, квіти і трава.
– У кожного народу є свої улюблені рослини-символи.
-А які українські рослини-символи ви знаєте? ( Відповіді дітей ).
t
v
I
^?OeO>
p
¬
ue
th
r
v
?
I
I
\^??OO?
n
p
?
¬
u
th
Dілю, святили вербу.Освячені її гілочки служили оберегами полів від
граду, під час грози їх викидали надвір, щоб, як казали, „град
припинився”, обкурювали хату від хвороб, клали у купіль немовляти.
А ось хрещатий барвінок – символ вічності. Послухайте, діти, легенду. Ця
рослина, коли ще не мала своєї назви дуже заздрила запашній фіалці, бо
та була у великій шані серед людей .І тоді вона звернулась до богині
Флори, щоб та подарувала їй аромат, красу і людську любов .Однак не
всесильною була богиня квітів і весни і не змогла вона нагородити
рослину великою красою .Зате дала їй гучну назву „вінка”, що означає
перемога. Що ж переможного вбачали люди у цій скромній вічнозеленій
рослині? У ній прихована могутня цілюща сила перемагати тяжкі недуги .За
це люди подарували барвінкові свою любов.
Загадка.
За хатою у садочку, І збігаються всі діти,
У зеленому віночку Щоб на неї поглядіти
Та в червоних намистинках За намисто кожен – смик,
Стала пава молода. Та й укине на язик.
Калина – це символ кохання, краси, щастя. Навесні калина вкривається
білим цвітом і стоїть, як наречена у білому вбранні, а восени
палахкотить гронами червоних плодів. Калиною уквітчають весільний
коровай, оселю, печуть смачні пироги, лікуються. Народ склав про неї
багато віршів, легенд, пісень.
-Пригадайте легенду про калину.
-Пригадайте пісню про калину. ( Пісня-хоровод „Ой, є в лісі калина” )
Любіть Україну, у сні й наяву,
Вишневу свою Україну,
Красу її вічно живу і нову
І мову її солов’їну.
– Найбільше й найдорожче добро кожного народу – це його мова, ота жива
схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і
своє давнє життя, і свої сподівання, розум, досвід, почуття.
7 – й учень. Українська мова – давня й молода,
Світить рідне слово, як жива вода.
Звідки воно взялось – діло не просте…
В душу засівалось, із душі росте.
8 – й учень. Буду я навчатись мови золотої
У трави-веснянки, у гори крутої,
В потічка веселого, що постане річкою,
В пагінця зеленого, що зросте смерічкою.
– Український народ дуже любить гумор. Ось послухайте гумореску „Кухлик”
і самі зробіть висновок , до чого закликав автор своїм твором.(Гумореска
„Кухлик”)
Гумореска Павла Глазового
КУХЛИК
Дід приїхав із села
Ходить по столиці.
Має гроші – не мина
Жодної крамниці.
Попросив він: – Покажіть
Кухлик той, що з краю.
Продавщиця: – Што? Чєво?
Я нє понімаю.
– Кухлик, люба, покажіть,
Той, що збоку смужка.
– Да какой же кухлік здєсь,
Єслі ето кружка!
Дід у руки кухлик взяв
І насупив брови.
– На Вкраїні живете
Й не знаєте мови…
Продавщиця теж була
Гостра та бідова.
– У мєня єсть свой язик.
Ні к чєму мнє мова.
І сказав їй мудрий дід:
– Цим пишатися не слід,
Бо якраз така біда
В моєї корови:
Має, бідна, язика
І не знає мови.
– А зараз Гра „Пригадай і продовж прислів’я”.
1.Слово до слова – зложиться мова.
2.Слово не горобець ,скажеш – не впіймаєш.
3.Гостре словечко, коле сердечко.
4.Птицю впізнають по пір’ю, а людину по мові.
Вивчайте, любіть свою мову,
Як світлу Вітчизну любіть,
Як степу красу малинову,
Як рідного неба блакить.
–Любіть свою Батьківщину. Пам’ятайте про все, про що ми сьогодні
говорили на уроці. Ви – майбутнє України, її гордість і слава.
(Звучать українські мелодіі).
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
