Екологічно-повчальна мініатюра «Господарик»
Мета: розвивати спостережливість, плекати дієву любов до оточуючого
світу, природи, виховувати патріотичні почуття.
Обладнання: фон – карта України в квітах.
Хід заняття
Дійові особи: Господарик,
Україна,
Клен,
Тополя,
Вітер.
В центрі сцени Україна.
Україна. Не плачте, вкраїнці, з нестач,
Бо сльози не час утирати.
Ніхто не почує ваш плач.
То скільки ж будете чекати?
Чекати на риб золотих,
На сталінів і піночетів,
На мужніх і дуже крутих,
Що трощать усе з пістолетів.
Чекати на манну з небес,
На уряди та президенти,
Зупинений кимось прогрес,
Що нині не важить і цента.
Пора від плачу і образ
Творити мене, Україну!
До праці. Народе мій, час
Вам, батьку і брате, і сину!
На сцену виходить Господарик. Він веде за руку Клена і Тополю.
Побачивши Україну, підходить до неї і промовляє.
Господарик. Моя свята прекрасна Україно,
Моя ласкава вистраждана нене,
Не нарікай на мене, Батьківщино,
Що упиваюся своїм дрібненьким болем,
Що символом життя гіркий обрав полин
І серце часом сонцем називаю…
Тобою лиш живу, тобою день стрічаю,
Тобою мучуся, за тебе і згоряю…
Але люблю…І я не заміняю
Ані на що тебе, коханий краю,
Бо я твій син, твій незрадливий син
Навіки!
Господарик наспівує.
Господарик. На горі трава зелена,
А тополя біля клена
Наречена зоряна його…
Ось тут, любі, я посаджу вас поруч, щоб ви раділи і тішили усіх
закоханих.
Клен. Господарику, не з нас треба починати садити парк. Патріарх лісу –
дуб. Він перше дерево, створене Богом. Дуб – символ сили.
Тополя. Здавна в українців є звичай, коли народжувався хлопець, то біля
хати садили дуб, щоб син ріс здоровим і щасливим. Коли хочеш,
Господарику, щоб парк дарував здоров’я людям, то посади спочатку дуб.
Господарик. Дякую за науку. А вас я посаджу поруч.
Клен. Ні,ні! Поруч із дубом має стояти липа.
Господарик. Клене, а ти ревнивий! Боїшся щоб дуб не задивився на тополю.
Тополя. Клен не ревнивий. Він каже правду. Липа – дерево, благословенне
Богом. Лише їй Господь надав особливої сили відвертати від людей
прокляття.
Господарик. А я гадав, що липа лише медоносне дерево. Знаю, що бджоли з
одного дерева можуть назбирати стільки меду, скільки з одного гектара
гречки.
Тополя. Липу справедливо називають цілющим деревом Берендея.
\
^
?
?
?
X
Z
?
¶
^
?
Z
¶
Сьогодні ж поклонюся липі. Вже скільки літ вона відвертає прокляття від
людей.
Клен. Дякуючи липі за добрі справи, люди назвали один із місяців року
Липнем.
Господарик. Дивлюсь на вас, тішуся, що ви такі доброзичливі. От би людям
повчитись у дерев, а то мені соромно за окремих мешканців. Заздрість,
немов ржа, роз’їдає їхні душі.
Тополя. Поруч із нами люди добрішають, бо ми, нашіптуючи їм своїм віттям
таїни добра, вселяємо в їхні душі любов до чистого, світлого.
Господарик. То де ж вас посадити, щоб ви швидше нашіптували свої чари?
Клен. Посади нас, Господарику, біля верби. У давні часи наречених
вододіли біля верби. А тополя – моя наречена.
Тополя. Верба – священне дерево. Її гілки освячують у вербну неділю.
Вона символ безперервності життя і сімейного щастя.
Влітає Вітер.
Вітер. Хто посмів зайти сюди? Тут я розганяюсь, тут я кружляю. Тут
господар я! нікого сюди не пущу!
Господарик. Втихомирся, Вітре! Зла і так чимало на світі. Невже тобі не
хочеться погратися віттям берези, тополі чи
клена? Для чого злитися і бушувати?
Вітер. Щоб показати свою силу.
Господарик. А кому потрібне твоє хизування?
Вітер. Мені.
Господарик. Але ж мудрість має значно більше переваг, ніж хизування.
Вітер. Ну і розсмішив…Мудрості немає у людей, а ти хочеш її прищепити
вітрові.
Кружляючи, Вітер вибігає.
Клен. Посади, Господарику, на початку парку ясени. Вони мужньо
витримують поєдинки з вітром.
Тополя. а за ясенами посади берізки. З давніх-давен це дерево вважають
символом ніжності, чистоти.
Клен. Тополе, ти так навмисне радиш посадити берізки за ясенами.
Співчуваю їм. Знаючи, що поруч ніжна берізка, ясени зі всіх сил
боротимуться з Вітром.
Господарик. Ви вражаєте мене своєю мудрістю.
Клен. Тополя – Берегиня. А кому ж, як не Берегині, знати про все?
Тополя. а цей клен чудовий синоптик. За три-чотири дні до негод він
починає проливати сльози.
Господарик. Мудрість і сльози? Дивно.
Клен. Сльози очищають душу.
Вбігає вітер.
Вітер. Ха-ха! Ваша сентиментальність мене смішить. (Покружлявши,
вибігає).
Господарик. Ось так мудрість дерев насмішила вітер.
Україна (до Господарика). Втомився, синку. Забагато
проблем на твої ще дитячі плечі. Кріпися, любий.
Господарик. Я хочу чистоти повітря і чистоти стосунків.
Україна. За чистоту потрібно боротися. Борися, синку. Нехай мудрістю
благословить тебе Господь.
Господарик. Я зводжусь крізь підлість і розлуку –
Іду на поміч, матінко, до тебе.
І ти даєш своє благословення,
І ти даєш для битви сили…
І вже на воронім стремена,
І предків клич звитяжний і священний,
Гірським потоком струменить у жилах.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
