Мати берегиня родини
Мета. Збагатити знання учнів про українську пісню — духовну основу життя
народу. Виховувати глибокі почут-тя любові до самої рідної людини —
матусі, до рідного краю, батьків, свого роду. Допомагати школярам
зро-зуміти, що без народної пісні, рідного слова немає людини. Сприяти
розвиткові творчих здібностей дітей, бажання примножувати родинні
традиції, берегти свою національну культуру.
Обладнання. Фонограма колискових пісень, хороводів; рушники, доріжки;
прялки; костюми для дітей та дорослих; віночки для дівчаток; квіти;
каравай; пісні — «Мамина коса», «Рушник», «Мамина череш-ня»,
«Чорнобривці»; прислів’я про матір.
Даруємо вам ці квіти,
Щоб весело було жити,
Принесли ми вам мішечок гречки,
Щоб між дітьми в класі не було суперечки.
А ми принесли в дарунок мішечок вівса,
Щоб класна родина була здорова уся.
Дарую вам підкову на щастя.
Даруємо хліб і сіль,
Щоб поселялося у вас добро.
Додаю ше й цукор,
Щоб солодко жилося.
Даруємо ще й мед,
Щоб завжди щиро приймали гостей.
Господиня. Щира дяка за ваші вітання та гарні побажання, ще й до того ж
щедрі дарунки. Запро-шуємо вас усіх на теплу і щиру роз-мову, на гарну
пісню про матусю. Які ж сьогодні гарні гості у мене.
Пісня «ЗЕЛЕНЕЄ ЖИТО, ЗЕЛЕНЕ…»
1. Гостей дорогих ми вітаємо щиро, Стрічаємо з хлібом, Любов’ю і миром.
2. Для людей відкрита Хата наша біла, Тільки б жодна кривда В неї не
забігла.
3. Хліб ясниться в хаті.
Сяють очі щирі,
Щоб жилось по правді,
Щоб жилось у мирі.
Вчитель. Шановні гості, просимо вас взяти участь у нашій щирій розмові
про берегиню роду — матусю. З об-разом найдорожчої для нас людини
пов’язані перші по-няття про щастя, добро і ласку.
4. Як добре нам жити і знати, І вірити, друзі, весь час, Що кращого
слова, як Мама, Немає у світі у нас.
5. Вона — мов зоря світанкова,
Як хліб і людськадоброта,
Як мова твоя колискова,
Як доля і правда свята.
Вчитель. Щоб роду не було переводу, він має жити ба-гато літ. Треба
берегти коріння роду, рід. Хто ж його бе-реже? Головною берегинею родини
завжди була мати, її святою називали. Тарас Шевченко писав:
«У нашім раї на землі
Нічого кращого немає,
Як тая мати молодая
З своїм дитяточком малим».
Вчитель. Мати народжувала дитину, співала їй, вчила добра і любові.
6. Пісня любові і дитинства
В серці бринить, як струна.
Заспівай мені, мамо моя,
Як бувало, колись над колискою.
Буду слухати, слухати я,
І стояти в замрії берізкою. (Мама співає колискову пісню).
7. Тут мамина пісня лунає і нині, її підхопили поля і гаї, її вечорами
по всій Україні Співають в садах солов’ї.
8. І я припадаю до неї устами,
І серцем вбираю, мов спраглий води.
Без рідної мови, без пісні, без мами
Збідніє, збідніє земля назавжди.
Вчитель. Любов до рідного краю, мови починається з колиски, з маминої
пісні. Народні колискові пісні зача-ровують ніжністю і простотою. У них
— материнська ла-ска і любов, світ добра, краси і справедливості. Раніше
дітей гойдали в колисках, зроблених з лози. В Україні існував звичай:
коли дитина виростала, колиску берегли, поки в цій оселі жили люди.
Колиску також робили з клена, осики, калини, для неї вибирали легке,
м’яке співуче дерево.
Колискова пісня… Скільки їх створив народ! Лагідний материн спів
засівав дитячу душу любов’ю до людей, до всього живого.
Під цей спів виростали поети і композитори, майбутні хлібороби і
захисники рідної землі, космонавти, вчені й просто мудрі люди, адже її
мелодія, мова виховують доб-роту, чуйність, милосердя.
Колискова пісня «ОЙ ХОДИТЬ СОН КОЛО ВІКОН»
9. Рідна мамо, добра ти моя ненько!
Мамо, мамо, вишенька біленька.
Чуєш, мамо? Горлиця мені знову
Нагадала давню пісню колискову.
Колискова пісня «ХОДИТЬ КІТ ПО ГОРІ»
10. Є немало мам на світі.
Мами добрі, мами світлі.
Та одна є наймиліша. Хтотака?
Скажу вам я — Рідна матінка моя.
11. Можна у світі чимало зробити:
Перетворити зиму на літо,
Можна моря й океани здолати,
Гору найвищу штурмом узяти,
Можна пройти крізь пустелі і хаші…
Тільки без мами не можна нізащо.
Бо найдорожче стоїть за словами:
В світі усе починається з мами!
12. Ми тебе, матусю, всі щиро кохаєм.
Много літ щасливо прожити бажаєм.
Ти завжди ласкаво до нас посміхалась.
Сама не доїдала — нас нагодувала.
13. Побажаєм вам 100 років жити
Без горя, сліз і без журби.
Хай з вами буде щастя і здоров’я,
На многі літа, назавжди.
14. Хай в житті всім радість буде —
Процвітайте, як той цвіт.
Дай же, Боже, нашим ненькам
Многих добрих, щасних літ.
15. Є у кожної дитини матінка єдина:
Та, що любить нас і дбає, розуму навчає.
Є у кожної дитини, навіть сиротини
Наша мати солов’їна — рідна Україна.
N
8
:
f
¦
u
16. А чуєш, як в грудях у нас б’ється серденько?
Бо серце дала нам також наша ненька.
Я знаю, тим серцем ми маємо жити,
І Бога, і маму, і край свій любити.
17. Гарна ти, матусю! Добра, люба, шира.
Ти мене ще змалку звичаю навчила.
І щодня навчаєш: як любити родину,
Мову нашу гарну і рідну Україну.
Вчитель. Гарні слова сказали діти, але, на жаль, буває, що за життя
матусь ми мало приділяємо їм уваги, про що пізніше шкодуємо, як
співається в пісні.
Пісня «МАМИНА ЧЕРЕШНЯ»
Вчитель. Діти, мені дуже хочеться, щоб ці заходи залиша-ли в ваших
серцях іскринку добра, тому прозрівайте зараз, коли є ще ваші матусі
живі та вмійте їм дякувати за все.
18. Як вставали ми на ноги,
Перший крок наш був до мами!
Радість маєм чи тривогу,
Серце мами завжди з нами.
19. Де сини її та дочки,
Завжди там вона думками.
Пишем в класі ми на дошці
Наше перше слово — МАМА.
20. Хвала тобі за скорбні хвилі,
За руки знищені мозолем,
За тії дні, що серцем милим
Молилась ти за нашу долю.
21. Мамо рідна, хай святиться твоє ім’я.
Україно, я — краплина маленька твоя.
Всі квіти вам складаю до ніг.
Хай скроні не сріблить печаль і журба,
І «многими» будуть щасливі літа.
Пісня «МАМИНА КОСА»
Вчитель. Наш народ дуже любить і пожартувати. То да-вайте пожартуємо.
Шановні дорослі! Подивіться на себе очима дітей.
(Інсценізація смішинок).
Сценка 1.
(Батько сидить, читає газету. Мати за вухо смика сина, той кричить).
Син. Пусти, я більше не буду!
Мати. Помилуйся на нього! Ану розказуй батькові, за що ти в школі набив
дівчинку?
Син. А чого вона? Ми гралися в Адама і Єву, а вона замість того, щоб
мені віддати яблуко, сама його з’їла!
Батько. Біжи, візьми в кошику яблуко і не смій більше бити дівчаток.
(Син вибігає, вбігає дочка, батько читає газету).
Дочка. Тату, а чого йде дощ?
Батько. Підростеш, дізнаєшся.
Дочка. Тату, а в Баби-Яги є бабенята?
Батько. Звідки я можу знати?
Дочка. Тату, а нащо коняці на плечах коси?
Батько. Запитай у коняки.
Дочка. Тату, а мотоцикл не любить цукерки?
Батько. Не знаю, я його не запитував.
Дочка. Тату, а ти не сердишся, що я тебе про все запи-тую?
Батько. Що ти, донечко? Як можна? Адже чим більше запитуватимеш, тим
більше знатимеш.
Сценка 2.
(Заходить мама, а за нею син).
Син. Мамо, наші всі будуть на затемнення сонця диви-тись. Можна, і я
піду з ними?
Мама. Можна, іди, тільки не підходь близько. От же непосидюще, хоч би
швидше вже канікули скінчились.
Вчитель. Діти, давайте пограємо.
Гра «ТАК ЧИ НІ»
22. Я прокидаюсь рано —
І зразу, хоч не встаю,
Тільки спросоння погляну,
Бачу матусю свою.
Мати — досвітня пташка,
Вдосвіта віч не зімкне,
Ходить по хаті навшпиньки,
Щоб не збудити мене.
Мати — то сонечко рідне.
Сонечко ясне, земне.
Слово її заповітне
Гріє і живить мене.
23. Мати наша — сивая горлиця.
Все до її серденька горнеться:
Золота бджола — намистиною,
Небо — святковою хустиною,
Місяць — непоколотим золотом,
А береза — вранішнім солодом,
Хата — ластівками під стріхою,
Атуман — вдовиною втіхою,
А вона до всіх до них — піснею.
Вчитель. Чи не розповідали бабусі, як колись ставили-ся діти до батьків?
Діти дуже слухалися батьків, їхнє сло-во для дітей було законом. Вони
його ніколи не порушу-вали. Вважалося великим гріхом образити батька чи
матір, зверталися до батьків на ви. З покоління в покоління передавалися
такі прикмети: — видереш лелечі яйця — згорить хата;—будеш гратися з
вогнем — буде боліти голова;—не доїси хліба — снитимуться
старці;—свистітимеш у хаті — гроші водитись не будуть.
А ще мати вчила доньку прясти, шити, вишивати, біли-ти хату, доглядати
дітей. Особливо старанно вчила виши-вати рушники. Бо хата без рушників
не існувала. Рушни-ки створювали затишок, оберігали оселю.
«ПІСНЯ ПРО РУШНИК»
Вчитель. Мабуть, ой як важко було б мамі, якби поруч не було батька,
якого ми любимо і поважаємо не менш від мами. Але життя наділяє мамі
більше турбот. Неда-ремно каже народне прислів’я: «Жінка підтримує в
хаті три стовпи, а чоловік четвертий». Багато прислів’їв склав народ про
матір. Ось деякі з них:—
Шануй батька і неньку, буде тобі скрізь гладенько.—
Нема того краму, щоб купити маму.—
Матері не купити, не заслужити.—
Добрі діти — батькам вінець, а злі діти — батькам кінець.—
Добре й ненці, коли дитина в славі.—
Мати однією рукою б’є, а другою гладить.—
Який кущ, така й калина; яка мати, така й дитина.—
На сонці добре сидіти, а коло мами добре жити.
Вчитель. Про матір наш народ склав казки, легенди, пісні. Від них віє
теплом, ніжністю і ласкою.
Пісня «ЧОРНОБРИВЦІ»
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
