Новорічне свято
Діти заходять під музику “В лесу родилась ёлочка” в зал, становляться в
коло.
1 учень: – Знов прийшло до нас, хлоп’ята,
Новорічне славне свято.
Гарно так ялинка сяє
З новим роком вас вітає.
2 учень: – Придивіться до ялинки:
Кожна гілочка в сніжинках.
І прикраси із срібла
Теж ялинка зодягла.
3 учень: – А свою ялиночку
Ми прибрали красно
Вогники, мов зірочки,
Сяють по ній ясно.
4 учень: – Ось зима по нашім краї
На санчатах роз’їжджає.
Сніжок сипле без зупину —
Вже засипав всю Вкраїну.
5 учень: – Не мети, не мети,
Зимонька, снігами,
А приходь ти до нас
З грами і піснями.
Зима входить.
– Іду, іду-у, снігу намету,
З вами разом поспіваю, потанцюю,
Бо ще силу свою чую.
Я тепер не спочиваю:
Землю ковдрою вкриваю,
Вже вдягаю в білі шати,
І річки спішу скувати,
В білій шубі я сама
Впізнаєте? Я … (зима).
Учень звертається до зими.
– Здрастуй, білий пухнастий веселий сніжок!
Здрастуй, гостя зима-чарівниця!
Викликай же на гірку хлоп’ят, на лужок,
А мороз хай рум’янить їм лиця.
Новоріччя настало. Вітаємо ми
Вас із радісним святом красуні-зими!
Діти разом: – З Новим Роком!
Учень: – Зимонько, Зимонько,
Снігом не труси
І морозу морозити не вели.
Бач, он як дітоньки сидять
І від холоду тремтять.
Зима: – Я їх пожалію,
Ручки їм погрію,
Хай навчаться так, як я,
Пісеньку співати
У танку кружляти.
Співає пісеньку “Зима-чарівниця”.
Я весела, білолиця
Я зима, я чарівниця
Рукавом я поведу
Кучугури намету 2 р.
Закрутила завірюха
І щипає ніс та вуха.
Нумо, швидше, дітлахи,
Одягайте кожухи. 2 р.
Сніг літає і літає.
Всі доріжки замітає.
Землю килимом пухким
Укриває залюбки. 2 р.
Зима: – Дуже весело у вас, то я ще більше снігу натрушу і морозу напущу.
Під музику обігає всіх дітей, обсипає їх конфетті і убігає.
Учень: – А тепер давайте, діти,
Підійдем під самі віти.
Привітаємо ялинку —
Заспіваєм пісню дзвінко!
Діти співають пісню “Ой метелиця-зима!”
Учениця: – А ви знаєте, хто має прийти до нас у гості на Новорічне
свято?
Діти відповідають: “Так, знаємо: Дід Мороз та Снігуронька!”
– Так, Снігуронька обов’язково прийде, адже ми її
запросили.
Снігуронька, мабуть, уже в дорозі. Добре було б
вислати когось їй назустріч.
Учениця: – Де наш зайчик? Де лисичка?
Нумо, швидше в ліс біжіть,
Там снігуроньку гукніть,
Та сюди її ведіть.
Зайчик: – Де ти, Снігуронько?
Чом не йдеш до нас?
Не барись, снігуронько,
Вже не ранній час.
Лисичка: – Хай в вікно порошею
Сипле сніговій,
Піснею хорошою
Стрінемо Снігуроньку.
Учениця: – Діти, а давайте зустрінемо Снігуроньку піснею.
Заспіваємо “Новорічну нескінчену”.
Діти співають пісню “Новорічна нескінчена” (сл. М. Рильського, муз. Пл.
Майбороди).
Входить Снігуронька.
Снігуронька:
– Я вітаю вас, хороші!
Йшла я лісом крізь порошу,
Через гори і долини —
Поспішала на гостини.
– Добрий день, хлоп’ята, гості, дорослі. Спасибі зайчику, спасибі
лисичка за те, що провели мене.
– Ой яка гарна ялинка у вас —
Іграшок стільки, яскравих прикрас!
$
&
v
x
z
|
?
¶
?
\^¬®°?AuueT
V
?
?
&
x
|
?
^®?ueV
?
??????$??A? Кульки, гірлянди на диво барвисті.
Любо поглянуть: ялинка в намисті!
Учениця: – Снігуронька, а де ж Дід Мороз?
Снігуронька: – У далекій північній країні Лапландії живе Дід
Мороз. Нещодавно він гостював у вас. Тож Дід Мороз був би радий знову
зустрітися з вами. Але він уже старенький і гаразд не відпочивши, не
зможе повторити довгу подорож. Але подарунки він вам підготував. Але я
не змогла їх взяти з собою, а залишила в Лапландії під ялинкою. Але
майте на увазі: нелегко нам буде діставатися до Лапландії, багато
перешкод доведеться подолати на своєму шляху, який весь замело снігом.
1 учень: – Сніг іде, сніг іде. Всі стежки замело.
Все у білі убралося шати.
Біле поле і ліс, біле місто й село,
Білих вулиць уже не впізнати.
2 учень: – Біла казка довкола. Ця казка жива.
Під ногами іскряться сніжинки.
А зима висіває сніжок з рукава
І сріблом обсипає ялинки.
3 учень: – Сніжинки пухнасті, білі
Спускаються тихо з неба —
М’якою теплою ковдрою
Їм землю укрити треба.
4 учень: – Лягають вони повільно
На шапочки, на рукавички
На носики і на щічки!
І діти, немов таємнички,
Підвівши голівки, стоять!
Усе навкруги завмирає,
Як з неба сніжинки летять.
Танок сніжинок.
Снігуронька: – Нас чекає тривала подорож і маємо підготуватися до неї.
Давайте утворимо дві команди (по 10 дітей). Одну назвемо “Сніжинка”,
іншу — “Крижинка”.
Учень: – Діти, а ви знаєте дорогу до Лапландії?
Хто ж тоді знає?
Снігуронька: – Я знаю, хто зможе нам підказати: Морозко! Але щоб
потрапити до нього в казку, треба буде скласти сніжинки.
Кожна команда складає свою сніжинку.
Снігуронька: – Які гарні вийшли сніжинки!
– От ми й опинилися з вами у казці “Морозко”. Бачите, скільки тут снігу!
Входить Морозко.
Морозко: – А ось і я! Доброго дня вам, діти!
Я, Морозко, добрий —
Біла борода.
В мене ніс червоний,
І швидка хода.
Завжди поспішаю,
В цей святковий час,
Бо допомогти вам
Я люблю завжди.
Діти: – Доброго дня!
Співають пісню “Морозець”.
Учень: – Морозко, ми прийшли запитати тебе, чи не знаєш ти дорогу
до Лапландії?
Морозко: – Знаю!
Учень: – Але Зимонька-зима
Геть замела
Навколо всі стежки.
Підемо в ліс,
Ти подивись,
Що тут наробила завірюха!
І шляху нема —
Ну і діла!
Морозко: – Я дорогу покажу. Але спершу розгорніть мені стежки доріжки,
а вже потім я покажу вам дорогу.
Діти за сигналом рухаються, просовуючи лопати поперед себе, а назад
біжать, передаючи лопату іншому.
Морозко: – Усі добре попрацювали. Доріжка, яку ви розчистили, веде до
річки. Вам треба перейти через неї, а на протилежному боці замок
Снігової Королеви — вона й підкаже дорогу далі. Щасти вам.
Вчитель: – Морозко, ми заспіваємо тобі пісню.
Співають пісню “Зимонька”.
Учень: –А як же ми перейдемо через річку?
Вибігають дівчата з санчатами.
1 учениця: – Ну й прудкі мої санчата,
Швидше вітру мчать вони.
Тільки люблять утікати,
Ці санчата-хитрунки.
2 учениця: – Я і сісти не встигаю,
А вони з гори летять.
Доведеться, як піймаю,
Їх на поводі тримать.
3 учениця: – Ось вони біля замету
Зупинилися і ждуть.
А самім під гору? Де там!
Знають, — я їх повезу.
Учениця: – А тепер я знаю, що нам допоможе перебратися через річку.
Санчата.
Перевозять ляльку на санчатах по парах, один залишається, інший
повертається.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter