Пригоди вовченяти
Виховний захід
Мета: Після виховного заходу учні зможуть :
– визначити чинники, котрі можуть викликати негативні прояви в
поведінці;
– акцентувати увагу на перевазі здорового способу життя;
– встановити причинно-наслідкові зв’язки “злочин-покарання”;
– бережливіше ставитись до власного здоров’я;
– відстоювати власну думку;
– по-господарськи відноситись до власного та державного майна;
– негативно ставитись до неадекватних форм поведінки.
Форми і методи роботи: спостереження, створення проблемної ситуації,
інсценізація.
Тип заняття: засвоєння нових знань, умінь і навичок.
Підготовча робота: робота над костюмами – розвиток фантазії та уяви;
робота над декораціями – формування естетичного смаку, розвиток художніх
здібностей; провести бесіду-застереження “Шкідливим звичкам –НІ”!
Обладнання: декорації у вигляді дерева, квітів та, костюми казкових
персонажів.
Хід заходу
Події розгортаються на лісовій галявині.
Прилітає сорока:
– Я сорока-білобока,
в кінобізнесі я дока.
Хочу фільм такий я зняти,
щоб життя все показати,
розказати про проблеми,
актуальні підняти теми.
Ось літаю по краям
та збираю матеріал.
Якось у весняну пору
Прилетіла я до школи.
Там на лузі у верби
Вчаться звірі лісові.
Навіть квочка із села
Привела сюди курча.
Мудрий Філін вчить писати,
А Лисиця рахувати.
Соловейко навчає співати,
Їжачиха – вишивати.
Викладає фізичну культуру,
Розвиває мускулатуру
Славнозвісний спортсмен і бігун
Сірий Заєць – стрибун.
Що це трапилось у школі?
По галявині біжить стурбоване курча.
Сорока продовжує:
– Он курча мерщій побігло,
Може на урок не встигло?
Куд-куди ти? Куд-куди?
Так біжать лиш від біди!
Курча відповідає:
– Це не лихо, не біда-
Вовк прийшов із Шапокляк.
Дятел парти змайстрував,
Вовк усі їх поламав.
В Барсучка украв портфель,
Білці вилив в книжку клей.
Сорока тріпоче крилами:
– Ой, мерщій летіти мушу,
Може фільм новий зніму,
Дітям в школі покажу!
Біля дерев”яних трісок з”являються Лисиця і Вовк.
Ведучий:
– Тут з”явилася Лисиця
І Вовчиську каже стиха:
Лисиця:
– Сором! Дії миттю припини!
Ти ще учень, не бандит!
Вовк відподає нахабно, з викликом:
– Ша! Руда! Харош моралі
Твої учні зачекались,
От іди собі й рахуй,
А мене ти не психуй.
І без тебе я рахую,
Гарно вголові міркую!
Лисиця питає з сарказмом:
– Скільки буде 2х2?
Вовк відповідає:
– Льоко! Буде…Як це? 42.
Зайченя говорить, соромлячи вовка:
– Ні, неправильно, Вовчисько!
Прогуляв ти роки з три,
От і маєш вже плоди.
Роздивляє одяг вовка, шарпає за штани:
– Ось штани.
Та що це з ними?!
Чом вони у плямах синіх,
Пошматовані, брудні?
Страшно глянути на них!
Підбігає білочка, продовжує:
– Подивіться на кофтинку!
Не кофтинка, а «картинка»,
Помальована така!
А футболка – просто горе!
Ніби побувала вчора
В пащі ненажерливого льва!
Вовк ображено відповідає:
– Дурні ви! Це ж все фірма,
Ношу речі недарма,
Бо опудалом працюю,
Розганяю вороння.
Тут, високо піднявши голову, виходить пані Шапокляк:
– Та й не тільки вчителі
Вчать дітей на цій Землі!
Я умію теж навчити!
Нащо вам розумним жити?
Йдете в школу – закуріть.
І диміть, диміть, диміть!
Замість соку пийте пиво
І хворійте всі щасливо!
Як дитина занедужа
Це чудово дуже- дуже!
Бо не треба в школу йти,
Можна в ліжечко лягти.
Вовк відзивається:
– Я пролежав роки з три!
Шапокляк продовжує:
– І не треба з дітьми гратись,
Ні гулять, ні розважатись.
Ані в той в футбол ганяти,
М”яч в ворота забивати.
Їжте блекоту й дурман,
В голові носіть туман,
Бо дурним приємно бути,
Можна геть усе забути.
І усім наперекір
Покурити йдіть у двір!
Та на вас давно чекають
І дурман в руках тримають.
Ви спитаєте мене-
Роблю я так само?
„
†
th
4
†
??$??# ?$??$??#
??#
??#?Ні! Звичайно не роблю!
Я себе завжди люблю!
З боку звірят виходить вчитель Заєць-стрибун:
– Знайте, пані Шапокляк
Робить все завжди не так,
Як говорить вам робити,
Бо вона ще хоче жити.
Гарно жити й процвітати
Та міцне здоров’я мати!
І зробіть усе не так,
Як вам радить Шапокляк.
І послухайте батьків,
Лікарів і вчителів.
Правильно завжди живіть
І себе любіть!
Бо добро найбільше в світі-
Це здоров’я ваше, діти!
Щастячка шукать дарма,
Як здоров”ячка нема.
Продовжує Лисичка:
– Доки діточки малі
Їх навчають вчителі.
Але є і Шапокляк,
Що підкаже щось не так.
Хтось таки з шляху зіб’ється,
А вона над ним сміється.
Та, щоб вам спокійно жити,
Треба все, як слід, робити.
Вибігає Ведмежа і говорить:
– Нерозумний Вовк завжди
В Шапокляк на службі!
Вовк обурюється, викрикує, розмахуючи руками:
– Хто сказав, що я дурний?!
Покажись на очі!
Думаєш такий крутий?
Поборись – но з Вовком!
Не люблю я дисципліну,
Всякі там порядки,
І не хочу я робить ранкову зарядку.
Краще з ранку подимлю,
Потім вип’ю пива,
Бо лише вони дають чоловіку сили.
Виступає вперед ведмедик:
– Хай не вмію я палити,
Не бажаю зовсім пити
Пиво всяке й алкоголь,
Бо від цього тільки хворь.
Не дивись, що я маленький,
Бо я зовсім не слабенький.
Перевірим силу рук
В чеснім поєдинку.
(Змагання)
Вовченя, скривившись, потирає руку:
– Це маленьке ведмежа
Руку зім’яло до кінця,
Шапокляк манить Вовка пальцем і хитро промовляє:
– Краще ти знайди маля-
Не получиш здачі!
Вовк розгортає плечі, задирає носа і важно крокує.
Ведучий:
– Вовчок – третьорічник крокує додому
Героєм таким, що не снилось нікому.
Аж раптом Вовчкові назустріч-курча.
Всміхнувся бешкетник й промовив: – Так-так!
І випнувши груди,
Підходить до нього:
– Гей ти! Треба старшим давати дорогу!-
Курчатко маленьке портфелем як лясне!
Аж всілась на землю мала першоклашка.
Вовчок реготнув:- Так і треба, щоб знав!
Ведучий говорить тихо, таємничо:
– Та раптом хтось тихо поплескав в долоні.
З’являється Боровичок-Чарівничок:
– Та от хто у лісі проводить розгони.
Я грибок-Боровичок, лісовий чарівничок!
За порядком я слідкую, розбишаку зачаклую:
– Гей, ви, лісові вітри,
Шапокляк ту унесіть та й на айсберг усадіть.
А маленького нахабу треба трохи попровчати,
Щоб відвик звірят чіпати!
Курча здивовано вигукує:
– Ой, дивіться, малята,
Вовк став зростом спадати.
Ведмежа чухає потилицю і промовляє:
– Он забіг він під травинку
І сховався у щілинку.
Вовк скавчить:
– Більш я не буду битись,
Перестану і сваритись,
Поміняю свою поведінку,
Кину всяку шкідливу звичку.
Пробачте мене!!!
Боровичок звертається до дітей:
– Пробачимо його, діти?
Бог учив нас все прощати і добру навчати.
Хай же буде Вовчик з нами
І стирає чорні плями.
Боровичок чаклує і з’являється веселий, усміхнений
Вовк. Боровичок питає у Вовчика і Ведмедика:
– Чи були ви ворогами?
– Я не був!
– І я не був!
– Що ж це скоїлося з вами?
– Я забув!
– І я забув!
Починається веселий танок. Вилітає Сорока:
– Класне получилося кіно!
Яке життя довкіл прекрасне!
Росинки на траві блищать,
Яке чарівне сонце ясне,
І не повторна кожна мить.
Й життя у кожного єдине
І неповторне, лиш одне!
А ти у світі цім – людина!
І хай біда тебе мине!
Підсумкова частина заходу. Слово вихователя. Рефлексія.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
