UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваРіздво в Україні (урок)
Автор
РозділПедагогіка, виховання, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1060
Скачало99
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Різдво в Україні

 

Інформаційна хвилинка

 

В давній українській традиції для належного святкування

різдвяно-новорічних обрядів важливою була завчасна й серйозна

підготовка. Обов'язково з пори жнив дбайливо зберігали обжинкового

Рай-Дідуха (Дідуха), в який встромляли стебла різних злакових культур

(жита, пшениці, вівса та т.і.) та відбирали м'яке пахуче сіно. До свят

по господарству завершували практично всю важливу роботу від

впорядкування в хаті, дворі та господарських будівлях до ремонту

робочого реманенту (навіть літнього: вози, коси і т.п.) та ткання

полотна й вичинки шкір.

 

За звичаєм до свят господині ретельно прибирали в хатах, вибілювали

помешкання й квітами розмальовували комин, застеляли нові або чисто

випрані скатерки, рядна й рушники. Обов'язково намагалися справити

обновку (новий одяг) для всіх членів родини та купити нового посуду

(макітри, горшки, коцюби й макогони). Із воску власної пасіки люди

виготовляли святкові свічки, приказуючи спеціальні замовляння і молитву.

 

У підготовці до різдвяно-новорічних свят були задіяні і малі і старі.

Бабусі, деручи пір'я на подушки, попутно навчали дітвору колядувати,

щедрувати і засівати. Парубки й дівчата теж, готуючись до колядок,

збиралися гуртом, виготовляли ритуальне вбрання та костюми й вчилися

виконувати дійства з вертепом і різдвяною зорею. Також обирали свого

головного отамана („березу"), побажальників, скарбника, міхоношу й інших

виконавців.

 

Напередодні Різдва - 6 січня (цей день звали Вілія) ще вдосвіта господар

і господиня ритуально готували Божу їжу - кутю та вар. Для цього

особливим чином у печі накладалися дрова, які годилося запалювати „живим

вогнем" (потерши деревом об дерево, або кресалом), в пізнішій традиції

вже користувалися сірниками. Для куті бралася завчасно потовчена і

вимочена пшениця, а також „непочата" - набрана до сходу сонця вода, яку,

вважали, освятив уночі сам бог сонця. Це стосувалося і книшів, які

виймали з печі „до світа", а в піч садили калачі та пісні пиріжки. Книш

випікали, замішуючи його як звичайний хліб, і кладучи зверху маленький

хлібець, який звали душею і призначали для духів-Лада, тобто душ

померлих предків. Потім господиня готувала на досвітній воді і в новому

горщику голубці та інші страви, яких мало бути дванадцять.

 

Особливо слідкували, щоб Божа їжа була вийнята з печі зі сходом сонця.

Для остаточного приготування куті до звареної пшениці додавали мед,

волоські горіхи, мак та родзинки (пшениця вважалася символом вічного

життя, а мед - вічного щастя святих на Небі). Вар чи узвар готували із

сухофруктів (яблук, груш, слив, вишень).

 

Коли Божа їжа та книші вже на лавці, то із першим променем сонця

господар відкривав хатні двері, комори, клуні, стайні і навіть ворота,

бо, вважалося, що на землю сходить бог урожаю, достатку і багатства.

Чарівним зіллям (маком-видюком) люди обсипали усю домашню живність, щоб

віднадити злу силу й ще раз перевіряли чи все готове до Свят-вечора.

Тоді вже годилося внести до хати „Святки". Для цього батько брав за руку

старшого хлопчика і йшов з ним до стодоли, несучи непочату воду, а

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ