Свято «Карнавал квітів»
Мета: поглиблення знань про квіти і знайомство з творчістю про квіти;
виховання любові до природи та розвиток естетичних смаків дітей.
Обладнання: кожний загін готує розповідь про квітку, виготовляє макет
цієї квітки, або ж діти використовують штучні чи живі квіти.
Хід свята
Ведучий. Який прекрасний світ навколо. Він буяє різноманіттям кольорів,
ароматів, звуків… сьогодні ми поговоримо про красу природи – квіти.
Учень. Слів на описи не трачу,
Словом не передаси
Їх зеленої, безсловесної,
Дивовижної краси.
Учень. В п’яніють, в них сміються,
В них кохаються віки,
Нареченим їх дарують,
Заплітають у вінки.
Учень. Ними кожен свою радість,
Власне щастя назива,
Квіти часто нам говорять
Втричі більше, ніж слова.
Учень. Скільки ми їм довіряєм
Мрій, недоспаних очей,
Але є ще кращі квіти,
Невидимі для очей.
Учень. Не ростуть вони на клумбах
І на тихих озерцях,
А живуть вони у думах,
У людських цвітуть серцях.
Учень. В чистім серці. В чесних грудях.
Вірно. Знаю. Квіти є!
Щастя їх коріння поїть,
Радість барв їм додає.
Учень. В них красується, ясніє,
Мрій дитинна чистота.
Золотими пелюстками
В них кохання розцвіта.
Учень. Щоб вони не помарніли
В думах чистих і ясних,
Завжди з ніжністю й любов’ю
Поливайте, люди,їх.
Ведучий. Я чую голос. Він наближається до нас (виступ першого загону)
Учень. Я дзвіночок, а не дзвоню,
Замість звуків – запах роню.
Хто я? (Лісовий дзвіночок)
Учень. Ми дзвіночки, лісові дзвіночки,
Славим день.
Ми співаєм, дзвоном зустрічаємо:
День, день!
Учень. Любим сонце, небосхил і сонце,
Світлу тінь,
Сни розкішні, все гаї розкішні,
Тінь! Тінь!
Учень. Дзиги – дзвіночки
Водять таночки.
В полі дзвін, в лісі дзвін,
Дзвін – дзвілінь.
Діти виконують пісню про лісові дзвіночки.
Ведучий. Дякуємо нашим маленьким лісовим дзвіночкам. Вони справді
звеселили нас і запросили на чудову лісову галявину. А ось і наступна
наша гостя. Запрошуємо загін «Танцюристи» познайомити нас із нею.
Учень. Синьоока чарівниця
Часто в полі в нас вертиться.
Де вінки вона спліта –
Пшениці ростуть й жита. (Волошка)
Учень. Витинають з пшениці
Синьо жарі птиці,
Сяють злотом колоски,
Синім цвітом волошки.
Учень. Я синьоока волошка,
Падаю я всім до ока.
Пахну житом і полями,
Бо вмиваються долами.
Діти виконують пісню про волошку.
Ведучий. Дякуємо нашим тендітним волошкам. Справді, вона є прекрасна
польова красуня. А ось наступний гість нашого свята. Зустрічайте. Загін
«».
Учень. У зеленім картузі
На одній стоїть нозі.
Коло вуха китиця
Щирим золотом світиться.
Учень. Звичка в нього є ота:
Він головку поверта
В бік, де сонце котиться,
Родичем доводиться. (Соняшник)
Учень. Скликав сонях гостину –
Сонячну свою родину.
Частував усіх пилком
Й солоденьким медком.
Діти виконують пісню про соняшника.
t
v
„
?
?
O
U
6
8
`
b
’
”
AE
E
Oe
v
?
U
2x¤?o8
b
”
E
Дякуємо прекрасним квітам сонця. Хто це поспішає до нас на свято? Це,
мабуть, тендітна польова царівна. З нею нас хоче познайомити загін «».
Учень. Жовтенька голівонька,
Біленька хустинонька,
Що я за квітонька? (Ромашка)
Учень. Радіє ромашка,
Мов квіточка – пташка,
Роз метнула крила,
Радо синь зустріла.
Діти виконують пісню про ромашку.
РОМАШКА
На стрункій, високій ніжці
Біля річки на лужку,
У косинці – білосніжці
Стрів я квіточку таку.
Ясним оком жовтуватим
Усміхнулася мені.
Я хотів її зірвати,
А бджола сказала: “Ні!”
Ведучий. Дякуємо нашим красуням-ромашкам. А ось і наступний гість нашого
свята. З ним нас познайомлять наші «№5»
Учень. Чорні очі, чорні брови,
Перший хлопець на селі,
Пахне все іще довкола,
Як цвіте він при зимі.
Учень. Біля хати, під вікном
Чорнобривці – братці.
Закрутилися танком
Бджоли на зарядці.
Учень. Чорнобривці, чорнобривці
Квітнуть в тиші вечоровій.
Чорнобривці чарівні
Так і просяться в пісні.
Діти виконують пісню про чорнобривці.
Ведучий. Дякуємо чорнобривцям. Так, вони дійсно прекрасні, і вони є
символами нашої Батьківщини. Як стало яскраво навкруги, ніби хтось
запалив полум’я. Це що наш наступний гість так поспішає на свято? Із ним
нас познайомить загін «АХА».
Учень. Запалили в чистім полі, наче галстуки червоні
То палає в полі так польовий, червоний …… (Мак)
Учень. Ну й мак же красивий
Зацвів серед поля!
Такий, що повз нього
Не пройдеш ніколи.
Учень. Мурахи спинялись,
І коники клякли
Од тої краси
Незвичайного маку.
Учень. І навіть завжди
Заклопотані бджоли
Літали повільно
Над маком по колу.
Учень. А макові – що?
Ну, вродився такий.
Красою пишатись
Йому не з руки.
Учень. Та й він не пишався,
А всім усміхався.
І з кожним привітно
І чемно вітався.
Діти виконують пісню «Маки червоні»
Ведучий. Ось ми познайомилися із маками. В нас залишився ще один гість.
Хто він? Запрошуємо до виступу загін «Невгамовні».
Учень. В нас барвистий є хлопчина,
Всяка знає це дівчина,
Коли воду витяга,
Кожен раз його віта. (Барвінок)
Учень. Барвіночку синьоокий,
Постелися на всі боки…
До травиці по росиці,
До глибокої криниці!
Постелися по стежині,
Де бузки квітують сині…
Учень. – Де ти, барвіночку, ріс,
Що такий красивий виріс?
– Ріс я в лісі, при криниці,
При студененькій водиці.
Мене вода підхопила
Мене вода холодила.
Діти виконують пісню «Барвінчата»
Ведучий. От збігло до кінця наше свято. Дякуємо всім за цікаво
проведений час.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
