.

Свято писанки (сценарій)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
114 963
Скачать документ

Свято писанки

(Зал прикрашений вишивками. Посередині залу на стіні образ-Божої Матері
в обрамленні вишитого рушника. На столах в кошиках розкладені писанки,
крашанки, баранчики, прикрашені рушниками).

Я – писанка, писана житнім вогнем,

Проціджена через вузеньку кирстку,

Мене ще леліятимуть у любистку,

Абись-те любили, любили мене.

Котитимусь легко з голодних верхів

В хустині оранжевій, у вишиванці,

Де барви, мов звуки флоярині вранці,

Глибокі, терпкі, мов не з наших віків…

Ведучий І: Сьогодні важко знайти людину, яка б лишалась байдужою і не
захоплювалась красою українських писанок, цих справжніх шедеврів, цих
крихких виробів людських сердець і рук. Писанки ще в древні часи
розпису¬вали деякі слов’янські племена. У своїх писанках наші пращури
відображали світ, у якому вони жили, свої погляди і вірування,
вшановували сонце як дже¬рело тепла і весняного пробудження, а саме
яйце-писанка було символом зародження життя.

Ведучий II: Звичаї, вірування та ігри, пов’язані з писанками, що
зберігаються в народі по нинішній день, указують, що писанки своєю
традицією сягають гли¬боко в дохристиянські часи.

Ведучий І: Яйце було знаком Сонця, Весни. Птиця – це вісник весни,
радості, сонця. Птахи починають нести яйця й виводити пташенят лише
навесні, із сонцем. Яйце було амулетом, за допомогою якого людина
заво¬рожувала в собі та з’єднувала добрі сили, а лихі – відвертала.

Виводить мама дивним писачком

по білому яйцю воскові взори.

Мандрує писанка по мисочках

Із цибулини золотим узваром.

З настоями на травах і корі,

на веснянім і на осіннім зіллі –

і писанка оранжево горить

у філігранному сплетінні ліній.

То вже вона, як дивовижний світ,

То вже дзвенить, як згусток сонця,

Буяють буйно квіти у росі,

Олені бродять в березневім сонці.

І стилізовані сплітаються сади  

У маєві густих обрамлень.

Мереживом найтоншим мерехтить

Космацький пращурів орнамент.

Ведучий ІІ. Наші предки вірили, що писанка має магічну силу. Старі люди
і нині вважають її особливою святістю, що приносить добро, щастя,
доста¬ток, захищає людину від усього злого. Писанку треба вміти вчасно
писати, дібрати необхідні фарби, вміти її замолити і дати, кому
належить. Ведучий І: Писанки носили на могили батьків та дідів. Ведучий
II: Писали дівчата писанки кожна потайки, ворожили над білою шкарлупою,
купали кожне яйце в трав’яних фарбниках-галунах, покривали символами
сонця, воскресіння, любові, щастя, родючості. А найкращу дару¬вали
нареченому, своєму судженому.

Ой, чия то дівчинонька по горі ходила,

Взяла в руки писаночку — води ся налила?

Ой, молоді легіники, де воли наймете?

Я згубила писаночку, чи їтам знайдете?

Ой, займемо сиванки в зелену ліщину,

Заміняєм писаночку за файну дівчину.

Ой, калино, калиночко, чом у лузі стоїш,

Ой, ти файна писаночко, чом ся мене боїш?

Який листочок на явору, такий на калині,

Ти писанку подарував, маю ще донині.

Йде Ведикдень. Гей, дівчата, Будем писанки писати. Писаночок-крашаночок
Напишемо аж сім коробочок. Як сказали, так зробили, Трохи воску
розтопили:

Прийдуть гості у вівторок.

Писаночок буде сорок.

Є що друзям показати,

Любим гостям дарувати.

Ведучий І: Якщо дівчина дарувала парубкові писанку – це означало, що
вона його вибирала. Дівчата малювали писанки і несли на плай, пускали з
гори. Куди вона скотилася, звідти буде суджений.

Ведучий II: Воронь Боже, аби хтось увійшов до хати, як розписували
пи¬санки. Ґаздиня враз шепотіла: “Сіль тобі в очах, кремінь у зубах. Як
не шко¬дить земля воскові, так аби не пошкодили твої очі моїм писанкам”.

А ще, як розписували писанки, не можна було згадувати про померлих, аби
не зашкодити тому, хто дістане готову писанку. То таке повір’я… Тож
доки пишуть писанки, доти буде “світ”.

Спекла мама на Великдень

Біленькі паски.

А “я куплю фарб і спишу

Гарні писанки.

Розмалюю на писанках

Квіти, ялички.

І роздам їх на Великдень,

Поміж діточки.

Я братові маленькому

Дам писанки дві,

Щоб качав їх по зеленій

Шовковій траві.

$

&

n

p

A

A

&

p

A

зи, що з писаночки почався світ. І всі лихі та злі духи ведуть запеклу
війну проти писанкарства.

Ведучий II: Живе у темнім і зворі злий дух, прикований до скелі
дванад¬цятьма ланцюгами. Посилає він на землю своїх слуг і питає щоразу:
“Чи пишуть люди писанки, чи ні?” – “Пишуть усі люди, – кажуть йому
слуги. -Люди живуть мирно”. Тоді шаленіє злий дух, зривається з
ланцюгів, а ковалі ще міцніше заковують його.

Доки ковалі заковують, доти він не розірве ланці, а люди писатимуть
писанки. А доки пишуть писанки, доти буде світ.

Ой, на свята Великодні

Вихвалялись всі, хто годні.

Вихвалялась паска:

“Я смачна і красна”.

Обізвались писаночки,

Невеличкі крашаночки:

“Хоч хвалитися – це гріх,

Ми таки найкращі всіх”.

Аж на диво, рідна непе,

Поросяточко печене

Скочило на рівні ноги:

“Уступайтеся з дороги”.

Аж тут хрін із бородою

Вже готується до бою:

“Маю з гички я корону

Зараз вас усіх розгоню”.

Аж нараз прийшло кропило,

Насварило, покропило:

“Мир хай буде всім сьогодні,

Бо це свята Великодні”.

Ведучий II: А зараз усіх запрошуємо подивитися виставу “На Великдень”.
(Дія відбувається в кошичку на столі перед святковим сніданком). 

Яйце: Хтось тисне щохвилини,

Не чую рук вже й ніг,

Затерпла всенька спинка

Й болить вже правий бік!

Гей, хто тут? Озовися! 

  Наліг, що все тріщить.

Ти чуєш? Піднімися,

Не можу більш терпіть! 

Хрін: Хто ниє біля мене

  У цей святковий день? 

Яйце: Це я, яйце свячене…

  Хтось душить, наче пень. 

Хрін (придивившись): То шинка, друже милий, 

Обабіч розляглась… 

Спить, бач, як знахабніла. 

(Хрін відсуває шинку).

Шинка (прокинувшись): А вам до того зась… 

Яйце (радісно): Тепер уже вільніше

Та й біль вже не такий… 

Хрін: І вигляд веселіший.

Яйце: Ти – добрий… Хоч гіркий.

Хрін: Що за такого, мабуть,

Мені не дивина…

Проте всі поважають,

Як прийде лиш весна.

Сьогодні свято – Пасха…

Я незамінний тут.

Який смачний я з м’ясом…

Ковбаса (ображено): Хвалько ти, шалапут!

Смачніша всіх на світі 

І найситніша – я,

Мене їдять і діти, 

І вся людська сім’я. 

Беруся радо в боки –

Гей, гоп, са-са, са-са, 

Червоні в мене щоки –

Танцює ковбаса

(Танцює).

Масло: Я теж потрібне людям,

Їм ситності даю… 

Мене і в страві люблять, 

І хворі з маслом п’ють. 

Без мене свято Пасха 

Не може обійтись.

Сир: Скажи мені, будь ласка,

Чи гірший я, ніж ти? 

До мене дай сметани –

Хоч пальці оближи. 

А вареники із мене 

Чи ж не смачні, скажи?

Паска (гордо): Та що там говорити! 

Важливіша я тут! 

Без мене вас святити 

До церкви не підуть! 

Я – голова над вами, 

Мій рід йде з давнини, 

Шанують нас віками 

І славлять щовесни. 

Та й Паскою Великдень 

Звуть люди на землі… 

Тоді і день великий, 

Як паска на столі 

З родзинками, медком… 

Їдять мене на свято 

Із м’ясом, молоком…

Крейда: Я теж, як ви, свячена –

Лиш з церкви принесли –

На дверях, хоч не вчена, 

Малюю я хрести.

Писанка: Я писанка, красуня,

Вся в рисках і квітках. 

Красу митців несу я, 

Їх славлячи в віках. 

Мене кладуть у свято 

На пишному столі,

Щоби моїм убранством

Втішалися малі. 

Шинка: “Краса”, “любов” – всі трублять…

Давно я знаю вас!

Однак мене всі люблять

Без всяких там прикрас. 

Писанка: Без мене наше свято

Не буде тим, чим є,

Бо писанка багато

Всім радості дає.

Хрін (додавши): В цій писанці вкраїнська 

Душевна глибина: 

Жива блакить барвінка 

Й хода весни красна.

Свічка (до всіх): О, знати ми повинні

Ціну собі та іншим, 

Любов, як ту святиню, 

Нести до серця всім. 

Свята – це дні єднання 

З родиною родин, 

Це наше спільне знам’я, 

Бо ми – народ один! 

Ми знаєм тільки чвари 

І множимо роздор… 

Вкраїнці, досить сварок — 

Єднаймось під прапор! 

Так нашому народу 

Франко давно казав. 

Будуймо ж дім із згоди, 

Бо слушний час настав. 

Розмову припинімо… 

Вже йдуть Господарі. 

Христос воскрес! – скажімо 

У мирі і добрі. 

(Пісня “Христос воскрес”).

Христос Воскрес! Христос Воскрес!

Земленька зі сну збудилась,

В трави, цвіти замаїлась.

Чути голос із небес:

Христос Воскрес, Христос Воскрес!

Христос Воскрес, Христос Воскрес!

Звір і птичка веселиться,

Миром Божий світ краситься.

Люди! Мир дав Бог з небес:

Христос Воскрес! Христос Воскрес!

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020