.

Свято прощання з початковою школою (захід)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
217 6777
Скачать документ

Свято прощання з початковою школою

Свято проводиться у залі школи, на яке запрошені дирекція школи , батьки
випускників 4 класу, майбутні першокласники. Проводить свято
вчитель-класовод та учні-ведучі свята.

Мета свята -пригадати усі 4 роки навчання, подякувати батькам за їхню
допомогу, нагородити медалями.звернутися із словами подяки до вчителів
та працівників школи з якими спілкувалися.у виконанні дітей звучать
смішинки, пісні та вірші про шкільне життя.

 

Прощавай, четвертий клас,

П’ятий вже чека на нас.

 

Учитель

Сонячний ранок всміхнувся привітно,

Трави викупав в перлах – росах.

Сині дзвоники в полі розквітли,

Ніби стрічки в пшеничних косах.

Чом же сонечко встало так рано?

Чому квіти яскраво квітнуть?

Чом киває гіллям калина?

Чом щебече птаство привітно!

Бо початкову школу діти закінчили,

І у нас сьогодні – справжнє свято.

Тільки першу сходинку здолали,

А іще ж долати і долати.

Першого вересня 2005 року наша школа прийняла у свою дружну сім’ю
поповнення – 10 дівчаток та 13 хлопчиків. Протягом чотирьох років
навчання їхнє число змінювалося. На сьогоднішній день 9 дівчаток та 14
хлопчиків вже закінчують початкову школу. На свято запрошуються шановні
випускники.

(Учитель зачитує прізвища та імена учнів. До залу під музику заходять
учні )

Бартків Петро Васильович

Бігун Зоряна Ігорівна

Васильєв Віталій Григорович

Гошовська Ілона Ігорівна

Гошовська Тетяна Тарасівна

Грицик Олександр Андрійович

Грицило Олександр Миколайович

Дрінь Анастасія Василівна

Зудіна Анастасія Сергіївна

Кришталь Олександра Андріївна

Кецмур Віталій Дмитрович

Лихач Назар Андрійович

Мандзій Андрій Васильович

Могитич Олександра Романівна

Прогній Олександр Русланович

Перегінець Софія Валеріївна

Попович Назар Миколайович

Тюляков Олександр Сергійович

Романів Іван В’ячеславович

Ревак Андрій Романович

Чудик Андрій Васильович

Чучвич Вікторія Вікторівна

Вчитель

Час змінює обличчя землі, торкає крилом людину. Довга життєва дорога
людини. Грузька, нетривка і мінлива. Швидкоплинний час творить чудеса. І
ось одне з них – перед вами.

Ведучий 1

Увага! Шановні друзі!

Ми сьогодні зустрілись

У тіснім нашім крузі

На радісне свято – веселе, чудове, –

Ми закінчили початкову школу!

Ведучий 2

Скільки зустрічали

Свят у цьому залі,

А такого свята.

Ми іще не знали!

Ведучий 1

І сумне й веселе

В нас сьогодні свято

Будуть нас у п’ятий клас випроводжати!

Ведучий 2

Сумне – бо ми прощаємось з нашим затишним куточком, в якому раділи й
сумували, плакали і сміялися всі чотири роки, прощаємось з нашою першою
вчителькою, яка віддала нам всю свою любов і ласку.

Ведучий

Але сьогодні свято, І давайте, дорогі наші гості, не сумувати, а
згадаємо ці чотири роки навчання так, щоб вони залишились у пам’яті.

Вчитель

Дорогі діти! Батьки! Ми всі трохи хвилюємося. Сьогодні у нас незвичайний
день — прощання з початковою школою. Чотири роки ми разом з вами
піднімались сходинками країни Знань — все вище і ви¬те. Вчились писати,
читати, рахувати. Вчились дружи¬ти.

Давайте разом згадаємо, якими вони були, заглянемо в минуле.

(Пісня «Школьная страна» звучить запис).

РІК 1994 -й

Ви не ходили до школи. Яким було тоді життя? Сценка. (Батько сидить,
читає газету. Заходить дочка).

— Тату, а чому іде дощ?

— Підеш до школи, дізнаєшся. Тату, а в Баби-Яги є бабенятка?

— Звідки я можу знати?

Тату, а нащо коняці коси па плечах?

— Запитай у коняки.

— Тату, а мотоцикл не любить цукерки?

— Не знаю, я його не запитував.

— Тату, а ти не сердишся, що я тебе про все питаю?

— Що ти, моя дитино? Як можна?

Адже, чим більше ти запитуватимеш, тим більше ти знатимеш. (Заходить
мати, за нею — син).

— Мамо, наші всі будуть на затемнення сонця дивитися. Можна і я піду з
ними?

— Можна, іди, тільки не підходь близько. Отже не¬посидюче. Хоч би швидше
його до школи відправити.

Ведуча

РІК 1995 -й

В цей рік першого вересня ми вперше переступили поріг нашої школи. Яким
був цей день?

Учитель

Є нам про що згадати.

Згадаємо разом чотири радісних роки,

Веселі перерви, цікаві уроки.

Згадайте, як бувало, ви у школу поспішали,

Хто вас кликав на урок?

Всі: Шкільний дзвінок! (дзвенить дзвінок)

Учитель

Пам’ятаєте, як він покликав вас на перший урок? Якими несміливими
невмійками ви зайшли за мною в шкільні двері? Як навчилися безшумно
сідати і вставати з – за парти? Як одержували свої перші бали? А
сьогодні цей дзвоник сповіщає вам про те, що уже закінчуєте початкову
школу.

Пісня «Мама двері відчиня»

1 учень

Ми пригадуємо, той дзвінок веселий,

Що продзвенів нам перший раз,

Коли ввійшли ми з квітами у школу

У свій найкращий перший клас.

2 учень

Ми всі були смішними малюками,

Коли зайшли уперше у свій клас,

Коли дали нам зошит з олівцями

Й за парти посадили перший в житті раз.

3 учень

У дівчаток – бантики пишні,

І портфелики в руках

Губки – наче спілі вишні,

І цікавість у очах.

4 учень

Хлопчики усі – швиденькі

І рухливі і меткі,

Ми були такі маленькі,

А от виросли які.

Учитель.

Всі діти намагались навчатись якомога краще. З першого дня навчання ви
потоваришувалися … з ким?

Всі: З Букварем.

Учитель. Так, З Букварем! Пам’ятаєте?

5 учень

Ми Букварик почали у вересні вивчати,

І багато встигли ми вже запам’ятати.

Хоч і важко було нам алфавіт вивчати,

Легко й подолати.

6 учень

На урок до нас Сова часто прилітала,

Друкувать склади й читать нам допомагала.

А коли стомились ми, то приходив Боба

І фізкультхвилинку весело проводив.

( учень виходить на середину і проводить з усіма фізкультхвилинку )

7 учень

Літера перша, і перше слово,

З книжкою перша серйозна розмова.

Перша сторінка, друга сторінка,

Перший успіх, смішинка, сльозинка.

Учитель

Не один зошит списали за чотири роки навчання! А як важко було починати,
як не слухалися букви! Згадайте, як на допомогу кликали палички –
виручалочки…

Учень

Виручайте, палички,

Наші виручалочки.

Всі ставайте по порядку,

Мов солдати на зарядку.

Учень

За поля не вибігать,

Спину прямо всім тримать!

Чому ж не привчаєтесь?

Важко так навчаєтесь?

Учень

Чом стоїте, як попало?

Знову нам за вас попало.

Та не знає наш учитель,

І не знає наша мама,

Як нам важко так зробити,

Щоб ви всі стояли прямо.

Учень

Такі муки ми терпіли,

Доки букви писати не вміли.

А тепер пройшли роки –

Все запишем залюбки.

Учень

А про перші наші кроки

І круті стежинки

Нагадають вам , напевно,

Веселі смішинки.

Батько з газетою (задоволений). Заходить мати з сином та донькою.

(Звучить уривок «Тропинка школьная моя»).

Син надутий, кидає портфель. Батько на це зауважує:

— Синку, що сталося? Ти такий засмучений! Хто ж посмів тобі зіпсувати
свято першого вересня? ‘

— Свято?! Нічого собі — свято! Чого ж ви не попередили мене, що це не на
день, а на 12 років?! (батько заспокоює сина, звучить уривок з пісні
«Нагружать все больше нас»).

(Діти сміються, виходять. Жінка заходить, чоловік звертається до неї).

— Жінко, чого це вони так розходилися?

— Та знайшли на горищі твого щоденника за 6 клас. (Батько чухає
потилицю. Мати посміхається. Підходить син).

— Пам’ятаєш, тату, ти казав, що у тебе були колись по¬гані оцінки?

— Чого це ти раптом згадав?

А ну показуй свій щоденник, ледацюго. (Бере щоденник, охає, хитає
головою).

— Тату, як ти думаєш, це спадковість чи поганий вплив середовища?

Учень 1. Першокласник Юрко ввечері перед сном заявляє вихователю:

– Все, я до класу більше не піду!

– Чому!

– Бо там примушують читати і писати, а я ще не вмію.

– А що ти вмієш?

– Розмовляти, гратися, та чомусь саме цього на уроках робити і не
дозволяється.

Учень 2.

Ну і мама! Ну і тато!

Наче справжні дошкільнята!

Нічогісінько не знають —

Смішно і казать комусь —

Бо щодня мене питають

Лиш одне: «Чому?» й «Чому?»

— Ти чому образив Віту?

— А чому отримав двійку?

— І чому прийшов так пізно?

— Та чому в шкарпетках різних?

— Ти чому такий непослух?

— А чому не стелиш постіль?

. — Ти чому це вірш не учиш?

— А чому портфель без ручки?

— І чому такий синець?

— Ох, настане мій кінець!

Не поясниш їм ніколи —

Хоть би й дуже захотів…

Треба їх віддать до школи —

Хай питають вчителів,

Ведучий

Рік 2006-ий

У 2 класі ми побували в країні Додавання. Віднімання і Множення.
Подорожували дорогами рівнянь і нерівностей, розв’язували задачі і
приклади. І розвивали своє мовлення.

Учень

Маємо два роки за плечима…

Швидко проминув нам цей час,

Як ми з цікавими очима

Прийшли з садочка в другий клас.

Учень

На уроці рідну мову

Старанно вивчали,

Розбирати кожне слово,

Заставляла вчителька всіх нас.

Учень

Щоб її нам краще знать.

Бо вона нам найрідніша

Зрозуміла і ясна

Поетична, найсвятіша

І чарівна, як весна!

Учень

Ми всі засвоїли чудово

Прикметник, суфікс, дієслово.

Диктантів купу написали

Освіченими дуже стали.

(Вбігає дівчинка — «2»).

Двійка. Добридень, друзі! Ви мене впізнали? Я ваш найкращий друг —
Двійка.

Діти. Заходь, заходь.

Двійка. Хто хоче зі мною дружити? Не хочете? Ну й не треба. Я піду в
інші класи шукати собі друзів. (Виходить).

(Заходить дівчинка —«12»).

Дванадцятка. А хто хотів би зі мною дружити? Бачите, скільки у мене
друзів!

Запрошую вас до веселого танцю «Якщо весело живеться».

Ведуча. В другому класі ми дізналися, що в школі є довгі уроки та
маленькі перерви.

Учень 2. Про перерву і урок

Тарас твердить, що перерва

Втричі більша від уроку,

Бо встига Тарас за неї

Купу справ зробить нівроку.

За перерву Тарас встиг

Насмішити в класі всіх,

Ще й на Жені покататись,

Десь залізти в фарбу встиг.

Ще герой-Тарас зумів

Поплювати в горобців,

В двір помчав – аж тут дзвінок, –

Знову треба на урок.

Та Тарас такий спокійний,

Бо урок мине за мить,

Ну а потім знов перерва,

Встигне купу справ зробить!

Пісня

Ведуча

Рік 2007 – ий

Ми почали своє життя у третьому класі, де батьки нам зробили прекрасний
ремонт у класі.

Ведучий. Як часто ми починали нове життя і говорили самі собі: “Все,
завтра почну нове життя, стану краще вчитися: правильно виконаю вправу з
мови, задачу з математики зроблю сам і читати буду щодня.”

Учень 3. Нове життя

Вчора Гріша так промовив:

– З мене досить, от вам слово:

Я почну життя нове!

Аркуш взяв і олівець,

Сів і пише по рядку:

В сім встаю, роблю зарядку,

Чищу зуби, шию мию,

Ну а потім я кімнату

Швидко мию, підмітаю і до класу поспішаю.

Ще у плані пунктів з 20.

Та не варто зупиняться.

– Чому? – питаєте. Все просто:

Бо знову Таня шиє, миє, підмітає – все працює.

А Грицько? Грицько й не чує

Він у ліжку й досі спить,

А над ліжком план висить.

Ведучі. Пройшов перший рік і другий,

Вже третій наступив.

Здається, всього навчились

Маленькі школярі.

Ведучі. Ось третій дзвінок нас в дорогу покликав

І весело, і сумно всім водночас

І як не хитруй, а вже стали великі

Бо всі перейшли у 3 клас.

1.Вже три роки встаємо ми вранці,

Несемо портфелі наші і ранці,

І уроки ми вчимо,

І проекти демонструєм.

Як встигаєм невідомо.

2.Ось послухайте, подружки,

Що ми вам розкажемо,

Проспіваємо чистівки

І себе покажемо.

3.Математика моя,

Ох ти і зараза!

Через тебе вчора я

Плакала три рази.

4.Читання – таке складне,

Хоч читати треба,

Я сиджу – ні «Бе» ні «Ме» –

В нім нема потреби!

5.На уроці фізкультури

Бігали сто метрів,

Заморились, наче бігли

Триста метрів.

6.В школі булочки печуть –

Мами грошей не дають.

Підемо ми до малят –

Настріляєм грошенят.

7.Вам частівки проспівали,

Бачите, ми – вищий клас!

Хочемо, надовго щоб ви

Всі запам’ятали нас.

Ведуча. А зараз послухайте смішинки.

Учень 4. Зрозумів

– Ти навіщо, синку – запитав раз тато, –

В ліве вухо зранку запихаєш вату?

– Ти ж казав, що в мене, –

Син відповідає, –

Те, що в праве входить, в ліве вилітає.

Учень 5. Пряник

– У Вас зуби є, дідусю? – онучок питає

– Дід журливо посміхнувся:

– Вже давно немає.

– Це хлопченятко зраділо без краю

– Тоді пряник потримайте, а я пострибаю.

Учениця 1. Однокласник

– Хто там, синку, в двері стука?

– То якийсь дідок!

Зовсім лисий, у куфайці, у руках ціпок.

Він говорить, що приїхав із села до нас,

Що колись ходив з тобою у 4 клас.

– Йди скажи: немає тата,

То якесь брехло.

– У 4 нашім класі лисих не було.

Пісня

Ведучий

Рік 2008 – ий

Ми уже у четвертому класі.

1.Ой, нема де правди діти

Було всяке серед нас

Той у школі звик шуміти

Той урок не хотів вчити

Той запізнювався в клас.

2.Вчились ми у колективі жити,

Вчились між собою ми дружити.

Вчилися конфліктів уникати,

Та один із одним гарно грати.

3.Ми чотири роки вже провчились,

Та іще ніразу добре не побились.

Всі дівчатка у футбола грають,

Й хлопчики через скакалку стрибають.

4.Я у вересні в цей клас прийшла.

Друзів, подружок знайшла.

Ми – немов одна сім’я –

Віка, Саша, Настя, я.

5.В школі різні вчимо мови

Навіть ближчим став кордон

Стало всім нам рідне слово

«Вері гуд» «гуд бай», «хеллоу»

6.А якби ми краще вчили

Те, що вчителі казали нам,

Англійці б зрозуміли

Й їм би відповідь дали

7. В нас на Грушевського все «о’key»

Англійську чути «every day».

Бо в нас уроки не прості, –

Англійською вчимо пісні.

8. Перерви всі ми любим дуже!

Та скажи, хто їх не любить, любий друже?

Всі ми , як один дзвінка чекаєм,

Як почуєм – з класу вилітаєм.

І гасаєм всі ми без упину,

Не присядемо, не згаємо й хвилини.

Треба справ багато нам зробити,

А вже на уроці відпочити.

Пісня

Ведуча

Ми продовжуємо наше свято, перегортаємо наступну сторінку.

(Вітання для випускників майбутніх першокласників )

1. Ми прийшли до вас на свято

Щоб випускників вітати.

2. Ви тепер – випускники,

Прочитали всі книжки,

Що знаходяться у школі

І навчилися доволі.

3. Дуже ви розумні стали

І знання свої придбали,

Ми тільки починаєм

Йти шляхом, що ви пройшли.

4. І, звертаючись до вас,

Обіцяє майбутній перший клас:

Добре ми навчатись будем

І всі знання свої здобудем.

5. Сьогодні всі найкращі вітання

Шле вам майбутня шкільна дітвора.

6. Чотири роки шкільний дзвінок

Щораз вас кликав на урок.

Про нього спомин вам дзвінкий

7.Молодший братик гомінкий.

Нехай нагадує завжди

Про незабутні ті роки

(Першокласники дзвонять дзвіночками і роздають їх випускникам)

Учениця. Найсвітліша дорога на світі –

Це дорога до знань, до школи.

Пам’ятайте це, любі діти,

Не забудьте цього ніколи.

Учень. І хоч вчитись нелегко буває.

Та наука завжди хороша.

Кожна в світі людина знає,

Що знання – це найлегша ноша.

Учениця. Хай не ваблять витребеньки,

Хай вас лінощі не точать,

Хай живеться вам легенько,

І навчається охоче.

Випускник

Як справжні друзі, в час прощальний

Своїх секретів не ховаєм.

Усе, що знаєм, і все, що вмієм,

Увесь свій досвід вам передаєм.

(Малюнок великої книги і ключа)

Ведуча.

Ми вже закінчили 4 клас і зібрались у подорож до 5 класу.

Ведуча.

А тепер ми звітуємо, що нового ми вивчили за ці роки.

— За час навчання в першому класі нами вивчено 33 літери українського
алфавіту.

— Всі ми навчились писати.

— Вміємо рахувати, розв’язувати задачі.

— Нами, списано, переписано, недописано багато листків паперу.

— Зароблено не менше, як по 150 дванадцяток, 2000 десяток,

1800 дев’яток.

Ведучий.

Та й двійки зустрічалися!

— Загублено немало поганих звичок, а скільки ручок, олівців поламано і з
десяток гумок. Стерто.

Ведучий

?   ? ?

?

?

?

O

O

  ?

?

O

f?e,

n

?

TH

/oooooooooooooooooooaeaeaeaeaeae

oooooooooooooooooooooooooooo

!L!E!o!B”l”?”ue”d#¤#Z$oe$oooooooooooooooooooooooooooo

-D-p-¦-oooooooooooooooooooooooooooo

465oooooooooooooooooooooooooooo

969j9?9 :oooooooooooooooooooooooooooo

DJD„DAeDoooooooooooooooooooooooooooo

gd~`y

VVV?V®VUV W>WjWAWoW&XfXAEXY6YlY?YaeYuuuuuuuuuuuuuuuuuuuuuuuuuii

^P^z^?^O^_”_Z_oooooooooooooooooooooooooooo

eXe?e°eoooooooooooooooooooooooooooo

gd~`y

ouo8pjp pIpthp(q\q?quuuuuuuuuuuuuuuuiiiiiiiiiii

w^w”wIwoewoooooooooooooooooooooooooooo

©Oe©`?n???d«v«^¬oooooooooooooooooooooooooooo

Надважкими завданнями «поламано» не менше 5 головів мудрості. Зламано не
один стілець у класній кімнаті, але силою батьків відремонтовано.

Замки зламано на портфелях і відреставровано татовими руками, або
маминим гаманцем з грошима.

Клас живе весело, цікаво і не збирається зупинятись на досягненому.

Пісня

Ведуча.

Увага! Починаємо найурочистішу частину нашого свята. Від 1 до 4 класу
завжди поруч були наші найулюбленіші мами.

Учитель

Любі мами, а зараз я прошу вас пригадати ту неповторну мить, коли ви
відчули, що у вас під серцем зріє нове життя.

Ви ще не знали, хлопчик це чи дівчинка, але вже тоді безмежно його
любили і з нетерпінням чекали народження свого найкращого, найріднішого,
найгеніальнішого малюка. Дев’ять місяців ви були з ним одним цілим.

Дорогі діти. Мами подарували вам життя, це з ними ви робили свої перші
кроки, це біля ваших ліжечок матусі провели не одну безсонну ніч, коли
ви хворіли. Це вони радіють вашому навіть найменшому успіхові.

1. Матусю, матусю рідненька

Життя дарувала мені.

І сонечко в синьому небі,

І росяні ранки ясні.

Ночами, рідненька, не спала,

Коли я бувало хворів,

Любов’ю мене лікувала

Ще краще від тих лікарів.

2. Як падала я – підіймала,

Втирала сльозинки рясні.

І пестила, і обіймала,

Минали і болі й жалі.

3. В мені лиш хороше ти бачиш,

Але, коли шкоду зроблю,

Усе зрозумієш, пробачиш,

Тебе над усе я люблю!

4. Зі мною ти вчила уроки,

З варенням пиріжки.

Цукерки смачні купувала

І іграшки і книжечки.

5.Не знаю, де слів назбирати,

Щоб висловить дяку свою,

Матусю, кохана, найкраща,

Тебе над усе я люблю.

6. Хай щастя тобі усміхнеться,

Хай все удається в житті,

Хай квіти для тебе лиш квітнуть,

Хай ранки цвітуть золоті.

Ведучий.

Ми нагороджуємо медалями наших мам за добросовісну допомогу, щиру
підтримку, неабияку силу волі. За відчайдушне терпіння, наснагу,
витрачене здоров’я. Адже наші мами весь час допомагали нам, своїм дітям
у навчанні. За це присвоюємо їм звання «Феї мудрості й терпіння».

Вчитель.

Поруч із вами, дорогі діти, всі ці роки був і батько. Адже він – голова
сім’ї, її сила та гордість. Татові руки все вміють, все можуть: носять
на руках своїх маленьких синів і дочок, підставляють свої сильні плечі,
коли необхідно їх підтримати. Тепло батьківської любові зігріває нас у
люті морози й заметілі.

Ведуча.

Низький уклін вам, дорогі наші татусі! Не сумуйте, ми про вас теж не
забуваємо, й щиро любимо й чекаємо вашої підтримки, мудрої поради,
допомоги.

Ведучий.

Всі ці роки ви допомагали нам вчитися, підтримували нас, давали добрі
поради, цікавилися нашим шкільним життям, вчили нас любити школу,
вчительку, Україну.

1.Поруч з нами завжди був татусь.

Він про нас піклується і дбає.

Вдома господарство догляда

І матусі любій він допомога.

2. Сильна й дужа татова рука

І майструє, і дрова рубає.

Але лагідною й ніжною бува,

Коли братика малого забавляє.

3. Я до тата ніжно пригорнусь

І відчую на плечі його долоню.

Поцілує й скаже мій татусь:

– – Ти красуня справжня моя доню.

5. Ми із татом робим всю роботу

На рибалку їздимо частенько,

Лагодим машину, а іще

Ми, звичайно, помагаєм неньці.

6. Ми за турботу вдячні всім татам.

Зичимo здоров’я і щастя багато.

Щоб вам завжди все удавалось,

Сонечко в небі вам усміхалось.

Ведучий.

Дорогі татусі, сьогодні ми хочемо нагородити вас за все, що ви зробили
для нас, почесними медалями «Королі витримки і терпіння»

Вчитель

Дорогі батьки!

Ви дяку від мене прийміть за дітей хороших,

За втрачені сили, недоспані ночі,

За допомогу, за ваші уміння,

За віру в дитя, за ласку й терпіння,

За вірність прикладів і вправ.

За те, що у класі ремонти робили,

І фарбували, і стіни білили,

Костюми красиві до свят готували,

І що на змаганнях за них вболівали.

Бажаю ще більше терпіння набратись,

Бо ще вісім років вам разом навчатись.

Вчитель

А тепер, любі діти, скажіть, хто ще окрім мами і тата милував та любував
вас? Хто навіть балував, співав колисанки, хто виконував всі ваші
забаганки?

Діти. Бабусі.

1. Бабусі кохані, найкращі у світі,

Безмежно вам вдячні усі наші діти

За те, що всі пустощі нам пробачали,

За те, що ніколи на нас не кричали.

2. За те, що ви є на цім світі,

Що очі ваші, наче сонечка, нам світять,

Що зігріваєте ви онучат любов’ю,

Живіть сто років у щасті й здоров’ї.

3. Бабусенько, поглянь, я вже не плачу.

Сьогодні свято – і радіє вся сім’я.

Я знаю – й ти на небесах радієш,

Що початкову школу вже скінчила я.

4. Ви всі – коріння родоводу

Українського народу,

Умілі й вправні господині,

Добра і щастя берегині.

Всі діти: Ми любимо Вас, кохані бабусі!

1.Ми закінчили 4 свій клас

І старше життя вже чекає на нас

Але ми сьогодні в останнє свято

Велике, спасибі повинні сказати

Всім вчителям в урочистий цей час.

2.За те, що навчали ви добре всіх нас

Свої надсилаємо вам привітання

Найкращі прийміть від нас побажання

3.Директор у школі – фігура центральна,

Як кажуть в народі – всьому голова!

І як він скерує – так підуть діла!

4.Завучам вклоняємось,

Вами ми пишаємось

Ви, неначе перлинка,

Для кожної дитинки.

5. На уроці співів музику ми слухали

Нотний стан проводили

І про композиторів бесіду заводили

Як без музики прожити, ми не уявляємо,

І до школи ідучи кожен день співаємо

6.Хто не байдужий до здоров’я і фігури,

Запрошуємо на площу Фізкультури.

Там Наталія Ігорівна зміцнить здоров’я вам

Набором фізкультурних вправ.

7. З Ольгою Богданівною ми навіть

іноземною ставимо вистави.

Шкода, що всі іноземні слова

не змогли залишитись у нас в головах.

8. Подяку вам висловлюєм

І любов свою палку.

І хочемо вам сказати:

«Teacher, I love you».

9.Хто наводить скрізь красу?

Дуже любить чистоту?

Працю любить над усе?

На місця розставить все,

Гарно вимиє підлогу, підбирає папірці,

Підмете усі кутки?

Наші любі техпрацівники.

10.Спасибі тим, хто на кухні працює:

Компоти варить, різні страви готує.

Спасибі вам за пиріжки

І за смачненькі булочки.

11. Дядя Славік, якщо із нас хтось ненароком

Зламає парту, розіб’є скло,

Ви лиш подивитися оком –

І як нічого не було.

Спасибі вам, що виручали

Ви нас, бешкетників, з біди.

12. Спасибі усім, хто був поруч із нами!

Душевну красу віддавав до кінця!

Щоб ви ніколи не хворіли,

Роботу щиро любили,

Щоб дачу мали і квартиру,

Щоб в мирі і достатку жили,

Щоб мали всі грошей багато,

Щодня щоб їли шоколад,

І щоб на вас із неба падав

Любові й щастя зорепад.

Ведучі.

Сили вам, наснаги, мужності, терпіння,

Щоб нерви не псували деякі створення.

Учитель.

Хочеться вірити, що дружні стосунки між сімями нашої класної родини
залишаться, а традиції, започатковані нами, будуть продовжуватися,
збагачуватися і примножуватись у старших класах. Також сьогодні линуть
слова привітання вчителям наставникам, які навчатимуть майбутніх
п’ятикласників.

1. Хоч інколи ми – пустуни маленькі,

Хоч часто в школі ми здіймаєм

Галас й сміх,

Та ми потягнемось до Вас,

Немов до неньки,

Якщо полюбите ви щиро нас.

2. Шановна вчителько нова!

За нас Ви будьте певні –

Хоч ми рухливі і шумні,

Зате розумні й чемні.

3. Ми будемо учитись добре,

І з поведінкою буде все гаразд,

Та Ви прийміть нас із любов’ю тільки

І заведіть нас в старший п’ятий клас.

4. Шановні вчителі!

За вашу любов і за ваші турботи

Ви також прийміть щиру вдячність від нас.

Ми будемо учитись, сумлінно трудитись,

Про ваше добро пам’ятати весь час.

Вчитель.

А зараз я хочу нагадати вам казку В. Сухомлинського «Співуча пір’їнка»,
в якій говориться, що жив на світі дивовижний птах Стрепет.

Дивовижний, бо співав крилом. Мав у своєму крилі особливу співучу
пір’їнку. Сталося лихо: Загубив птах пір’їнку, але хлопчик Сергійко
знайшов та повернув пташці. Виріс хлопчик, але часто згадував Стрепета і
думав : «У кожної людини є своя співуча пір’їна. Нещасний той, у кого
такої пір’їнки нема.» Я думаю, що всі діти у нас у класі – щасливі, бо
кожен має свій талант, вже виявив себе у чомусь. По – перше, як ви уже
переконалися, наші діти – справжні артисти і співаки, читці віршів,
футболісти. Гарно малюють, складають вірші. Тому кожен із вас одержить
сьогодні медаль «Співуча пір’їна»

(Вручення медалей «Співуча пір’їна»)

Вчитель

Ось і наближається час розставання,

І я хочу попросити дирекцію школи вручити вам Дипломи про закінчення
початкової школи.

(Вручення Дипломів )

Учитель.

Ось і закінчується наша зустріч. Ви підете до 5 класу. Хай буде щасливою
ваша дорога. Нехай буде безхмарним ваше життя, доля чесною.

– Ідіть, навчайтесь,

Розуму набирайтесь,

З лихом не зустрічайтесь.

Хай вам щастить!

Низький уклін вам, дорогі наші татусі! Не сумуйте, ми про вас теж не
забуваємо, й щиро любимо й чекаємо вашої підтримки, мудрої поради,
допомоги.

Ведучий.

Всі ці роки ви допомагали нам вчитися, підтримували нас, давали добрі
поради, цікавилися нашим шкільним життям, вчили нас любити школу,
вчительку, Україну.

1.Поруч з нами завжди був татусь.

Він про нас піклується і дбає.

Вдома господарство догляда

І матусі любій він допомога.

2. Сильна й дужа татова рука

І майструє, і дрова рубає.

Але лагідною й ніжною бува,

Коли братика малого забавляє.

3. Я до тата ніжно пригорнусь

І відчую на плечі його долоню.

Поцілує й скаже мій татусь:

– – Ти красуня справжня моя доню.

5. Ми із татом робим всю роботу

На рибалку їздимо частенько,

Лагодим машину, а іще

Ми, звичайно, помагаєм неньці.

6. Ми за турботу вдячні всім татам.

Зичимo здоров’я і щастя багато.

Щоб вам завжди все удавалось,

Сонечко в небі вам усміхалось.

Ведучий.

Дорогі татусі, сьогодні ми хочемо нагородити вас за все, що ви зробили
для нас, почесними медалями «Королі витримки і терпіння»

Вчитель

Дорогі батьки!

Ви дяку від мене прийміть за дітей хороших,

За втрачені сили, недоспані ночі,

За допомогу, за ваші уміння,

За віру в дитя, за ласку й терпіння,

За вірність прикладів і вправ.

За те, що у класі ремонти робили,

І фарбували, і стіни білили,

Костюми красиві до свят готували,

І що на змаганнях за них вболівали.

Бажаю ще більше терпіння набратись,

Бо ще вісім років вам разом навчатись.

Вчитель

А тепер, любі діти, скажіть, хто ще окрім мами і тата милував та любував
вас? Хто навіть балував, співав колисанки, хто виконував всі ваші
забаганки?

Діти.Бабусі.

1. Бабусі кохані, найкращі у світі,

Безмежно вам вдячні усі наші діти

За те, що всі пустощі нам пробачали,

За те, що ніколи на нас не кричали.

2. За те, що ви є на цім світі,

Що очі ваші, наче сонечка, нам світять,

Що зігріваєте ви онучат любов’ю,

Живіть сто років у щасті й здоров’ї.

3. Бабусенько, поглянь, я вже не плачу.

Сьогодні свято – і радіє вся сім’я.

Я знаю – й ти на небесах радієш,

Що початкову школу вже скінчила я.

4. Ви всі – коріння родоводу

Українського народу,

Умілі й вправні господині,

Добра і щастя берегині.

Всі діти: Ми любимо Вас, кохані бабусі!

1.Ми закінчили 4 свій клас

І старше життя вже чекає на нас

Але ми сьогодні в останнє свято

Велике, спасибі повинні сказати

Всім вчителям в урочистий цей час.

2.За те, що навчали ви добре всіх нас

Свої надсилаємо вам привітання

Найкращі прийміть від нас побажання

3.Директор у школі – фігура центральна,

Як кажуть в народі – всьому голова!

І як він скерує – так підуть діла!

4.Завучам вклоняємось,

Вами ми пишаємось

Ви, неначе перлинка,

Для кожної дитинки.

5. На уроці співів музику ми слухали

Нотний стан проводили

І про композиторів бесіду заводили

Як без музики прожити, ми не уявляємо,

І до школи ідучи кожен день співаємо

6.Хто не байдужий до здоров’я і фігури,

Запрошуємо на площу Фізкультури.

Там Наталія Ігорівна зміцнить здоров’я вам

Набором фізкультурних вправ.

7. З Ольгою Богданівною ми навіть

іноземною ставимо вистави.

Шкода, що всі іноземні слова

не змогли залишитись у нас в головах.

8. Подяку вам висловлюєм

І любов свою палку.

І хочемо вам сказати:

«Teacher, I love you».

9.Хто наводить скрізь красу?

Дуже любить чистоту?

Працю любить над усе?

На місця розставить все,

Гарно вимиє підлогу, підбирає папірці,

Підмете усі кутки?

Наші любі техпрацівники.

10.Спасибі тим, хто на кухні працює:

Компоти варить, різні страви готує.

Спасибі вам за пиріжки

І за смачненькі булочки.

11. Дядя Славік, якщо із нас хтось ненароком

Зламає парту, розіб’є скло,

Ви лиш подивитися оком –

І як нічого не було.

Спасибі вам, що виручали

Ви нас, бешкетників, з біди.

12. Спасибі усім, хто був поруч із нами!

Душевну красу віддавав до кінця!

Щоб ви ніколи не хворіли,

Роботу щиро любили,

Щоб дачу мали і квартиру,

Щоб в мирі і достатку жили,

Щоб мали всі грошей багато,

Щодня щоб їли шоколад,

І щоб на вас із неба падав

Любові й щастя зорепад.

Ведучі.

Сили вам, наснаги, мужності, терпіння,

Щоб нерви не псували деякі створення.

Учитель.

Хочеться вірити, що дружні стосунки між сімями нашої класної родини
залишаться, а традиції, започатковані нами, будуть продовжуватися,
збагачуватися і примножуватись у старших класах. Також сьогодні линуть
слова привітання вчителям наставникам, які навчатимуть майбутніх
п’ятикласників.

1. Хоч інколи ми – пустуни маленькі,

Хоч часто в школі ми здіймаєм

Галас й сміх,

Та ми потягнемось до Вас,

Немов до неньки,

Якщо полюбите ви щиро нас.

2. Шановна вчителько нова!

За нас Ви будьте певні –

Хоч ми рухливі і шумні,

Зате розумні й чемні.

3. Ми будемо учитись добре,

І з поведінкою буде все гаразд,

Та Ви прийміть нас із любов’ю тільки

І заведіть нас в старший п’ятий клас.

4. Шановні вчителі!

За вашу любов і за ваші турботи

Ви також прийміть щиру вдячність від нас.

Ми будемо учитись, сумлінно трудитись,

Про ваше добро пам’ятати весь час.

Вчитель.

А зараз я хочу нагадати вам казку В. Сухомлинського «Співуча пір’їнка»,
в якій говориться, що жив на світі дивовижний птах Стрепет.

Дивовижний, бо співав крилом. Мав у своєму крилі особливу співучу
пір’їнку. Сталося лихо: Загубив птах пір’їнку, але хлопчик Сергійко
знайшов та повернув пташці. Виріс хлопчик, але часто згадував Стрепета і
думав : «У кожної людини є своя співуча пір’їна. Нещасний той, у кого
такої пір’їнки нема.» Я думаю, що всі діти у нас у класі – щасливі, бо
кожен має свій талант, вже виявив себе у чомусь. По – перше, як ви уже
переконалися, наші діти – справжні артисти і співаки, читці віршів,
футболісти. Гарно малюють, складають вірші. Тому кожен із вас одержить
сьогодні медаль «Співуча пір’їна»

( вручення медалей «Співуча пір’їна»)

Вчитель

Ось і наближається час розставання,

І я хочу попросити дирекцію школи вручити вам Дипломи про закінчення
початкової школи.

( вручення Дипломів )

Учитель.

Ось і закінчується наша зустріч. Ви підете до 5 класу. Хай буде щасливою
ваша дорога. Нехай буде безхмарним ваше життя, доля чесною.

– Ідіть, навчайтесь,

Розуму набирайтесь,

З лихом не зустрічайтесь.

Хай вам щастить!

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020