Сторінки книжок завітних всіх нас доброму навчать
Позакласний захід
3-й клас
Мета: розкрити дітям значення книги, ознайомити з історією книг,
історією створення книги, сприяти формуванню інтересу до читання, вчити
учнів ставитись до книги як до джерела знань, мудрого порадника в житті,
розвити пізнавальні інтереси школярів, розширювати кругозір дітей,
виховувати любов до книги
Обладнання: плакат із назвою свята, плакати про створення книги, плакати
„Пригоди книжки”, плакат до гри „Добери риму”, вистава книжок „Зупинись
на хвилинку – подивись на новинку”, музичний диск „Професор Крейда”,
атрибути до вистави „Повернуте право”, плакат „Суворі закони царства
Книг”, старовинна грамота „Урочиста обіцянка школяра”, надруковані вірші
на форматних листах до конкурсу „Кращий читець”, ноти пісень „Наша
книжка”, „Дружба з книгою” (на мотив „Бременських музик”).
Учитель. Добрий день, шановні друзі. Сьогодні ми вирушаємо в цікаву
подорож, щоб ще раз зустрітися з улюбленими книжками. А зустріч з книгою
– це завжди свято. І розпочати цю святкову зустріч я хочу зверненням до
книги.
У таємний незвіданий Всесвіт
Шлях нам мудра книго, вкажи.
Проведи по всіх зоряних трасах,
Стати вченими допоможи.
Нам відкрий усі вічні закони,
Таємниці минулих століть.
І в майбутньому, книгою, навчи нас
Вберегти від важких лихоліть.
Ведуча
Любі хлопчики й дівчатка!
В нас сьогодні книжки свято.
Будем разом відзначати,
Друга-книгу шанувати!
Учні. Доброго дня, друзі. „Хто багато читає, той багато знає”, – так
кажуть у народі. Книжка вчить, як на світі жить, книжка відповідає на
безліч запитань. І кожна людина знає, що найвідданішого і наймудрішого
друга, ніж книга, не знайти.
В кожнім домі, в кожній хаті,
В кожнім місті і селі, –
Хто навчився вже читати,
Має книжку на столі.
Перший учень
Дружба з книгою – це свято,
Не було б його у нас,
Ми не знали б так багато
Про новий і давній час.
Другий учень
Все ми в книзі знайдемо.
Кращого не знаємо,
Доброго і вірного
Друга школярів.
Третій учень
Книги дружать з дітворою,
Полюби їх назавжди
І улюблені герої
Будуть друзями в путі.
Гра „Впізнай героя”
Учитель. Перед мною листи-розповіді казкових героїв. Слід впізнати назву
і героя, від імені якого йде розповідь.
1. Я вирішив просто подорожувати світом і не знав, що все так станеться.
Я гадав, що всі так само добрі, як мої бабуся і дідусь. Але виявилось,
що у цьому світі мешкають і злі, і жорстокі, і хитрі. („Колобок”.)
2. Залишився голодним, бо кінь-коняка так вдарив по зубах, що аж в очах
заіскрилося. А підкови таки не зняв. (Вовк. „Легкий хліб”.)
3. Пішов дощик, і я застудився. А тепер лежу під пледом. П’ю гарячий чай
із медом. (Ліна Костенко „Соловейко застудився”.)
4. Оце так хвіст у цієї Мишки! Не зрівняти його ані з кулаком дідуся,
ані бабусі. І треба ж було цій мишці вибіги! (Яйце. „Курочка Ряба”.)
5. Безперечно, ми б не хотіли її підводити. Ми б могли відстати, вся ця
історія закінчилась б там на балу. Але ми не маємо права ні поспішати,
ні відставати. (Годинники. „Попелюшка”.)
6. Для мене дуже шкідливо стільки часу знаходитись у воді… Дякую цьому
допитливому хлопчику. Як би гне він і не черепаха, то скільки б ще
довелося лежати мені на дні? (Золотий ключик. „Пригоди Буратіно”.)
Звучить музика. До глядачів виходить Королева-книга.
Королева-книга
Дуже я потрібна всім –
І дорослим, і малім.
Всіх я розуму навчу
Хоч сама завжди мовчу.
Ну що, друзі, відгадали, хто я? (Діти-глядачі відповідають: книга.) Так,
я – Королева-книга – володарка книжкової країни Читалії. А історія мого
царства дуже давня і цікава.
Давним-давно на землі взагалі не було книжок, бо люди ще не вміли їх
робити. „Сторінками” найдавніших книжок були камені, стіни печер,
сокири, вояцькі щити. Писали на всьому, бо ж не було тоді ані паперу ані
пер чи олівців.
Згодом люди додумались писати на глині, яку потім сушили й випалювали на
вогні. Та хіба на глиняних сторінках-цеглинках багато напишеш? А щоб
взяти в дорогу дві-три такі книги, потрібен був віз. Із часом люди
навчилися робити книги з тонкої козячої або телячої шкіри. Але ці книги
були дуже дорогі. На виготовлення однієї книжки потрібні шкури з цілої
череди телят.
У далекій Африці на берегах повноводних річок простягнулися нескінченні
зарості болотяної рослини – папірусу. Писали на сухих стеблах папірусу.
Писати було зручно, але такі книги швидко ламалися і розсипалися.
Найбільша книга – сувій. „Папірус Гаррісона”, довжина якого 40,5 м,
ширина 43 см, діаметр згортка 36 см.
Сучасна книга має форму „кодексу” (кодекс – латинське слово, означає
книгу) – зшиті чи склеєні у корінці аркуші легко перегортаються, завдяки
чому можна швидко відшукати потрібну сторінку.
У 1440 році винайдено книгодрукування. До того часу рукописні книги
коштували дуже дорого, тож були мало доступні для простого народу. Після
винайдення книгодрукування книга стала значно дешевою, доступнішою. Її
легше стало виготовляти.
Іван Федоров був першим російським друкарем. Він друкував перші книги,
серед яких „Апостол”, „Буквар”. Роботу Івана Федорова й досі згадують з
вдячністю. Недарма на могил першодрукаря у Львові викарбовано напис
„Друкар книг, перед тим не бажаних”.
Справжній папір, що на ньому пишуть зараз люди, навчилися робити дві
тисячі років тому. Тоді книги писали вручну. А це було дуже довго і
важко – одну книжку переписували іноді кілька років.
Минуло ще багато часу, поки з’явилися друковані книжки. Тепер книга
всюди поруч із нами. Вона – наш друг і порадник. Про мене складено дуже
багато прислів’їв та приказок.
Гра „Прислівниковий футбол”
Навчання – сонце, а книга – віконце.
Книгу читай, розуму набирай.
Кому книга – розвага, а кому – навчання.
З книгою подружишся, розуму наберешся.
Книги читати – усе знати.
Книга – міст у світ знань.
Дім без книги – день без сонця.
Книга добру навчить, від дурного відверне.
Королева-книга
А ви, друзі знаєте про мене прислів’я та приказки?
Діти-глядачі розповідають прислів’я про книгу.
Книга для розуму, що теплий дощик для посівів.
Книга для дітей, що волога для полів.
Книгу потрібно читати не очима, а розумом.
Книга тоді корисна, коли її читають.
Без хліба легше прожити, ніж без книги.
Книга – твій друг, без неї, як без рук.
??O?Книга подібна воді – дорогу проб’є усюди.
Королева-книга. Молодці. Бачу, що ви добре знаєте, що книжка – то
джерело знань. Але я хочу розповісти вам одну казкову історію, яка, до
речі, може трапитись і насправді.
Ось така історія трапилась із Гришком. Друзі. А ви знаєте, як треба
поводитися з книжками?
Діти-глядачі розказують, як слід поводитись із книжками.
Королева-книга. Так, молодці. Книжки не можна рвати, малювати, брати
брудними руками, загинати сторінки, закладати ручками або олівцями,
битися ними, кидати їх.
Ведуча. А ще існують певні суворі закони царства Книг: правила
користування книгами.
Не слід читати під час їжі – можна забруднити сторінки.
Не слід читати у ліжку – зіпсуте зір.
Завжди користуйтеся закладками.
Щоб книга або підручник довше вам служили, обгорніть їх.
Якщо книжка порвалась – слід обов’язково її підклеїти.
Королева-книга. Той, хто сумлінно виконує наші закони, той гідний нести
почесне звання „читача”. І я бачу, що серед вас немає недбалих учнів.
Тож для прийняття урочистої обіцянки всім встати струнко.
Усі діти-глядачі встають. Королева-книга зчитує урочисту обіцянку.
Королева-книга. Я, вступаючи у ряди читачів, урочисто обіцяю: поважати
книгу; виконувати всі правила користування книгою; не рвати не бруднити,
не малювати її!
Діти (усі разом). Обіцяю!
Королева-книга. Якщо якійсь книжці потрібна допомога, зробити все, щоб
книжка не „хворіла”!
Діти (усі разом). Обіцяю!
Королева-книга. Завжди захищати книгу від тих, хто її ображає.
Діти (усі разом). Обіцяю!
Конкурс „Кращий читець”
Підбирається вірш „Нічний гість”, Друкується в трьох екземплярах.
Вибираються три учні. Готуються. Читають. Вибирається кращий читець.
Ведуча. Друзі, ви прийняли урочисту обіцянку і від сьогодні стали
читачами нашої шкільної бібліотеки і громадянами країни книг Читалії.
Бібліотекою називають дім, де живуть книги. Тут ви знайдете дуже багато
цікавих книжок, дитячих журналів, газет. Книжки ви можете запросити до
себе на гостину, тобто брати читати додому, а з газетами та журналами
поспілкуватись у читальному залі. Ще в бібліотеці є книги, які всі
знають, – це словники, енциклопедії та довідники. Вони вам пояснять
будь-яке незрозуміле слово та розповідять про будь-що невідоме для вас.
А ще, подивіться, скільки в нашій бібліотеці книжкових виставок.
„Зупинись на хвилинку, подивись на новинки!” – на цій полиці стоять
книжки, які тільки надійшли до бібліотеки.
Слово надається шкільному бібліотекарю.
Третій учень
Мій друже і супутнику,
Книго моя,
Завжди на дозвіллі
Де ти – там і я.
Четвертий учень
Ми добре з тобою
Продивимо час.
Удова розмова
Триває у нас.
П’ятий учень
Іду я на поклик
Чаруючий твій,
Спускаюсь до моря
І бачу прибій.
Шостий учень
З тобою шляхи
Пролягають мої
В найдальші віки
І найдальші краї.
Сьомий учень
Навчаєш відважним,
Правдивим рости,
Любити природу,
Свій край береги.
Восьмий учень
Ще змалку тобою
Я звик дорожить.
Без доброї книги
Мені не прожить.
Конкурс „Підбери риму”
На плакаті написані слова пісеньки з пропусками. Потрібно підібрати
слова-рими. Прочитати відновлену пісеньку з початку до кінця.
– Де ти, білочко, живеш?
Що ти, білочко, … (гризеш)?
– У зеленому … (ліску)
у дуплі, у сосняку.
Я гризу горішки
І гриби, і … (шишки)
-А в морози люті, злі
ти не мерзнеш у … (дуплі)?
– Мене добре зігріва
моя шубка … (хутряна)
І тому зимові дні
мені зовсім … (не страшні).
Ніколи не забувайте про те, що книга – ваш друг. Книжка – це праця
багатьох людей. Ви вже знаєте, що книжку пише письменник.
Художник виконує до неї малюнки, потім її друкують у друкарні, папір для
книги виготовляє багато людей. Надруковані книжки надходять до крамниць,
бібліотек. У нашій бібліотеці також багато книжок.
Бесіда-екскурс „Як книга прийшла до людини”
Ведуча. Якщо у вас удома є книжки, які ви вже прочитали, то, з дозволу
тата та мами, подаруйте їх бібліотеці для того, щоб ці книжки змогли
прочитати й інші діти.
Не викинь книгу на смітник.
Віддай її в бібліотеку,
Бо книга – скарб, у ній для тебе
Думок і висловів квітник.
У ній поета віршів море,
Кохання, радість, смуток, біль…
А ще незвідані простори
Письменник відкриває в ній.
Тож дурно книгу не змарнуй –
Бібліотеці подаруй!
Бліц-турнір „Книголюб”
1. Як називається невелика книжечка, яка заведена на усіх читачів
бібліотеки, в яку виписують дані про взяті книги? (Формуляр.)
2. Спеціально оброблена шкіра молодих тварин, яку колись використовували
для письма. (Пергамент.)
3. Майстерня, фабрика, де виготовляють книги. (Друкарня.)
4. Хто заснував першу бібліотеку в Київській Русі? (Ярослав Мудрий.)
5. Кому присвячені слова „Друкар книг перед тим не бачених”? (Івану
Федорову.)
6. Як називається зібрання творів Т. Шевченка? (Кобзар.)
7. Про кого йдеться: „За три копи куплена”? (Про Козу-Дерезу.)
8. Як звати пантеру у казці „Манглі” Р. Кіплінга? (Багіра.)
9. Хто написав казки „Кресало”, „Гидке каченя”? (Г.-Х. Андерсен.)
10. Як називаються обрядові народні величальні пісні зимового циклу?
(Колядки, щедрівки.)
Учитель. На цьому наше свято закінчується.
Учень
Багато мусиш знати
Про все, що є навкруг,
Тож слід книжки читати,
Бо книга – вірний друг.
Учень
Вона всім допоможе
Обрати вірний путь.
Де б ти не був, мій друже,
Про книгу не забудь.
Звучить пісня „Дружба з книгою” на музику „Бременських музик”.
Перший куплет
Кращого нема нічого в світі,
Як дитині з книгами дружити!
Тим, хто дружить, не страшні тривоги,
Дорогім на будь-які дороги! (Двічі)
Другий куплет
Ми своє завдання не забудем –
Шанувати дружно книги будем.
Ні палаці, ні скарби ніколи
Не замінять книги нам ніколи. (Двічі)
Третій куплет
Книги, всім відомо, – джерело знання,
Ці словечка із сивого забуття.
Книги наші – небо неозоре
Наше щастя – коли книг доволі. (Двічі)
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
Позакласний захід
Сторінки книжок завітних всіх нас доброму навчать
3-й класс
Мета: розкрити дітям значення книги, ознайомити з історією книг,
історією створення книги, сприяти формуванню інтересу до читання, вчити
учнів ставитись до книги як до джерела знань, мудрого порадника в житті,
розвити пізнавальні інтереси школярів, розширювати кругозір дітей,
виховувати любов до книги
Обладнання: плакат із назвою свята, плакати про створення книги, плакати
„Пригоди книжки”, плакат до гри „Добери риму”, вистава книжок „Зупинись
на хвилинку – подивись на новинку”, музичний диск „Професор Крейда”,
атрибути до вистави „Повернуте право”, плакат „Суворі закони царства
Книг”, старовинна грамота „Урочиста обіцянка школяра”, надруковані вірші
на форматних листах до конкурсу „Кращий читець”, ноти пісень „Наша
книжка”, „Дружба з книгою” (на мотив „Бременських музик”).
Учитель. Добрий день, шановні друзі. Сьогодні ми вирушаємо в цікаву
подорож, щоб ще раз зустрітися з улюбленими книжками. А зустріч з книгою
– це завжди свято. І розпочати цю святкову зустріч я хочу зверненням до
книги.
У таємний незвіданий Всесвіт
Шлях нам мудра книго, вкажи.
Проведи по всіх зоряних трасах,
Стати вченими допоможи.
Нам відкрий усі вічні закони,
Таємниці минулих століть.
І в майбутньому, книгою, навчи нас
Вберегти від важких лихоліть.
Ведуча
Любі хлопчики й дівчатка!
В нас сьогодні книжки свято.
Будем разом відзначати,
Друга-книгу шанувати!
Учні. Доброго дня, друзі. „Хто багато читає, той багато знає”, – так
кажуть у народі. Книжка вчить, як на світі жить, книжка відповідає на
безліч запитань. І кожна людина знає, що найвідданішого і наймудрішого
друга, ніж книга, не знайти.
В кожнім домі, в кожній хаті,
В кожнім місті і селі, –
Хто навчився вже читати,
Має книжку на столі.
Перший учень
Дружба з книгою – це свято,
Не було б його у нас,
Ми не знали б так багато
Про новий і давній час.
Другий учень
Все ми в книзі знайдемо.
Кращого не знаємо,
Доброго і вірного
Друга школярів.
Третій учень
Книги дружать з дітворою,
Полюби їх назавжди
І улюблені герої
Будуть друзями в путі.
Гра „Впізнай героя”
Учитель. Перед мною листи-розповіді казкових героїв. Слід впізнати назву
і героя, від імені якого йде розповідь.
1. Я вирішив просто подорожувати світом і не знав, що все так станеться.
Я гадав, що всі так само добрі, як мої бабуся і дідусь. Але виявилось,
що у цьому світі мешкають і злі, і жорстокі, і хитрі. („Колобок”.)
2. Залишився голодним, бо кінь-коняка так вдарив по зубах, що аж в очах
заіскрилося. А підкови таки не зняв. (Вовк. „Легкий хліб”.)
3. Пішов дощик, і я застудився. А тепер лежу під пледом. П’ю гарячий чай
із медом. (Ліна Костенко „Соловейко застудився”.)
4. Оце так хвіст у цієї Мишки! Не зрівняти його ані з кулаком дідуся,
ані бабусі. І треба ж було цій мишці вибіги! (Яйце. „Курочка Ряба”.)
5. Безперечно, ми б не хотіли її підводити. Ми б могли відстати, вся ця
історія закінчилась б там на балу. Але ми не маємо права ні поспішати,
ні відставати. (Годинники. „Попелюшка”.)
6. Для мене дуже шкідливо стільки часу знаходитись у воді… Дякую цьому
допитливому хлопчику. Як би гне він і не черепаха, то скільки б ще
довелося лежати мені на дні? (Золотий ключик. „Пригоди Буратіно”.)
Звучить музика. До глядачів виходить Королева-книга.
Королева-книга
Дуже я потрібна всім –
І дорослим, і малім.
Всіх я розуму навчу
Хоч сама завжди мовчу.
Ну що, друзі, відгадали, хто я? (Діти-глядачі відповідають: книга.) Так,
я – Королева-книга – володарка книжкової країни Читалії. А історія мого
царства дуже давня і цікава.
Давним-давно на землі взагалі не було книжок, бо люди ще не вміли їх
робити. „Сторінками” найдавніших книжок були камені, стіни печер,
сокири, вояцькі щити. Писали на всьому, бо ж не було тоді ані паперу ані
пер чи олівців.
Згодом люди додумались писати на глині, яку потім сушили й випалювали на
вогні. Та хіба на глиняних сторінках-цеглинках багато напишеш? А щоб
взяти в дорогу дві-три такі книги, потрібен був віз. Із часом люди
навчилися робити книги з тонкої козячої або телячої шкіри. Але ці книги
були дуже дорогі. На виготовлення однієї книжки потрібні шкури з цілої
череди телят.
У далекій Африці на берегах повноводних річок простягнулися нескінченні
зарості болотяної рослини – папірусу. Писали на сухих стеблах папірусу.
Писати було зручно, але такі книги швидко ламалися і розсипалися.
Найбільша книга – сувій. „Папірус Гаррісона”, довжина якого 40,5 м,
ширина 43 см, діаметр згортка 36 см.
Сучасна книга має форму „кодексу” (кодекс – латинське слово, означає
книгу) – зшиті чи склеєні у корінці аркуші легко перегортаються, завдяки
чому можна швидко відшукати потрібну сторінку.
У 1440 році винайдено книгодрукування. До того часу рукописні книги
коштували дуже дорого, тож були мало доступні для простого народу. Після
винайдення книгодрукування книга стала значно дешевою, доступнішою. Її
легше стало виготовляти.
Іван Федоров був першим російським друкарем. Він друкував перші книги,
серед яких „Апостол”, „Буквар”. Роботу Івана Федорова й досі згадують з
вдячністю. Недарма на могил першодрукаря у Львові викарбовано напис
„Друкар книг, перед тим не бажаних”.
Справжній папір, що на ньому пишуть зараз люди, навчилися робити дві
тисячі років тому. Тоді книги писали вручну. А це було дуже довго і
важко – одну книжку переписували іноді кілька років.
Минуло ще багато часу, поки з’явилися друковані книжки. Тепер книга
всюди поруч із нами. Вона – наш друг і порадник. Про мене складено дуже
багато прислів’їв та приказок.
Гра „Прислівниковий футбол”
Навчання – сонце, а книга – віконце.
Книгу читай, розуму набирай.
Кому книга – розвага, а кому – навчання.
З книгою подружишся, розуму наберешся.
Книги читати – усе знати.
Книга – міст у світ знань.
Дім без книги – день без сонця.
Книга добру навчить, від дурного відверне.
Королева-книга
А ви, друзі знаєте про мене прислів’я та приказки?
Діти-глядачі розповідають прислів’я про книгу.
Книга для розуму, що теплий дощик для посівів.
Книга для дітей, що волога для полів.
Книгу потрібно читати не очима, а розумом.
Книга тоді корисна, коли її читають.
Без хліба легше прожити, ніж без книги.
Книга – твій друг, без неї, як без рук.
??E?Книга подібна воді – дорогу проб’є усюди.
Королева-книга. Молодці. Бачу, що ви добре знаєте, що книжка – то
джерело знань. Але я хочу розповісти вам одну казкову історію, яка, до
речі, може трапитись і насправді.
Ось така історія трапилась із Гришком. Друзі. А ви знаєте, як треба
поводитися з книжками?
Діти-глядачі розказують, як слід поводитись із книжками.
Королева-книга. Так, молодці. Книжки не можна рвати, малювати, брати
брудними руками, загинати сторінки, закладати ручками або олівцями,
битися ними, кидати їх.
Ведуча. А ще існують певні суворі закони царства Книг: правила
користування книгами.
Не слід читати під час їжі – можна забруднити сторінки.
Не слід читати у ліжку – зіпсуте зір.
Завжди користуйтеся закладками.
Щоб книга або підручник довше вам служили, обгорніть їх.
Якщо книжка порвалась – слід обов’язково її підклеїти.
Королева-книга. Той, хто сумлінно виконує наші закони, той гідний нести
почесне звання „читача”. І я бачу, що серед вас немає недбалих учнів.
Тож для прийняття урочистої обіцянки всім встати струнко.
Усі діти-глядачі встають. Королева-книга зчитує урочисту обіцянку.
Королева-книга. Я, вступаючи у ряди читачів, урочисто обіцяю: поважати
книгу; виконувати всі правила користування книгою; не рвати не бруднити,
не малювати її!
Діти (усі разом). Обіцяю!
Королева-книга. Якщо якійсь книжці потрібна допомога, зробити все, щоб
книжка не „хворіла”!
Діти (усі разом). Обіцяю!
Королева-книга. Завжди захищати книгу від тих, хто її ображає.
Діти (усі разом). Обіцяю!
Конкурс „Кращий читець”
Підбирається вірш „Нічний гість”, Друкується в трьох екземплярах.
Вибираються три учні. Готуються. Читають. Вибирається кращий читець.
Ведуча. Друзі, ви прийняли урочисту обіцянку і від сьогодні стали
читачами нашої шкільної бібліотеки і громадянами країни книг Читалії.
Бібліотекою називають дім, де живуть книги. Тут ви знайдете дуже багато
цікавих книжок, дитячих журналів, газет. Книжки ви можете запросити до
себе на гостину, тобто брати читати додому, а з газетами та журналами
поспілкуватись у читальному залі. Ще в бібліотеці є книги, які всі
знають, – це словники, енциклопедії та довідники. Вони вам пояснять
будь-яке незрозуміле слово та розповідять про будь-що невідоме для вас.
А ще, подивіться, скільки в нашій бібліотеці книжкових виставок.
„Зупинись на хвилинку, подивись на новинки!” – на цій полиці стоять
книжки, які тільки надійшли до бібліотеки.
Слово надається шкільному бібліотекарю.
Третій учень
Мій друже і супутнику,
Книго моя,
Завжди на дозвіллі
Де ти – там і я.
Четвертий учень
Ми добре з тобою
Продивимо час.
Удова розмова
Триває у нас.
П’ятий учень
Іду я на поклик
Чаруючий твій,
Спускаюсь до моря
І бачу прибій.
Шостий учень
З тобою шляхи
Пролягають мої
В найдальші віки
І найдальші краї.
Сьомий учень
Навчаєш відважним,
Правдивим рости,
Любити природу,
Свій край береги.
Восьмий учень
Ще змалку тобою
Я звик дорожить.
Без доброї книги
Мені не прожить.
Конкурс „Підбери риму”
На плакаті написані слова пісеньки з пропусками. Потрібно підібрати
слова-рими. Прочитати відновлену пісеньку з початку до кінця.
– Де ти, білочко, живеш?
Що ти, білочко, … (гризеш)?
– У зеленому … (ліску)
у дуплі, у сосняку.
Я гризу горішки
І гриби, і … (шишки)
-А в морози люті, злі
ти не мерзнеш у … (дуплі)?
– Мене добре зігріва
моя шубка … (хутряна)
І тому зимові дні
мені зовсім … (не страшні).
Ніколи не забувайте про те, що книга – ваш друг. Книжка – це праця
багатьох людей. Ви вже знаєте, що книжку пише письменник.
Художник виконує до неї малюнки, потім її друкують у друкарні, папір для
книги виготовляє багато людей. Надруковані книжки надходять до крамниць,
бібліотек. У нашій бібліотеці також багато книжок.
Бесіда-екскурс „Як книга прийшла до людини”
Ведуча. Якщо у вас удома є книжки, які ви вже прочитали, то, з дозволу
тата та мами, подаруйте їх бібліотеці для того, щоб ці книжки змогли
прочитати й інші діти.
Не викинь книгу на смітник.
Віддай її в бібліотеку,
Бо книга – скарб, у ній для тебе
Думок і висловів квітник.
У ній поета віршів море,
Кохання, радість, смуток, біль…
А ще незвідані простори
Письменник відкриває в ній.
Тож дурно книгу не змарнуй –
Бібліотеці подаруй!
Бліц-турнір „Книголюб”
1. Як називається невелика книжечка, яка заведена на усіх читачів
бібліотеки, в яку виписують дані про взяті книги? (Формуляр.)
2. Спеціально оброблена шкіра молодих тварин, яку колись використовували
для письма. (Пергамент.)
3. Майстерня, фабрика, де виготовляють книги. (Друкарня.)
4. Хто заснував першу бібліотеку в Київській Русі? (Ярослав Мудрий.)
5. Кому присвячені слова „Друкар книг перед тим не бачених”? (Івану
Федорову.)
6. Як називається зібрання творів Т. Шевченка? (Кобзар.)
7. Про кого йдеться: „За три копи куплена”? (Про Козу-Дерезу.)
8. Як звати пантеру у казці „Манглі” Р. Кіплінга? (Багіра.)
9. Хто написав казки „Кресало”, „Гидке каченя”? (Г.-Х. Андерсен.)
10. Як називаються обрядові народні величальні пісні зимового циклу?
(Колядки, щедрівки.)
Учитель. На цьому наше свято закінчується.
Учень
Багато мусиш знати
Про все, що є навкруг,
Тож слід книжки читати,
Бо книга – вірний друг.
Учень
Вона всім допоможе
Обрати вірний путь.
Де б ти не був, мій друже,
Про книгу не забудь.
Звучить пісня „Дружба з книгою” на музику „Бременських музик”.
Перший куплет
Кращого нема нічого в світі,
Як дитині з книгами дружити!
Тим, хто дружить, не страшні тривоги,
Дорогім на будь-які дороги! (Двічі)
Другий куплет
Ми своє завдання не забудем –
Шанувати дружно книги будем.
Ні палаці, ні скарби ніколи
Не замінять книги нам ніколи. (Двічі)
Третій куплет
Книги, всім відомо, – джерело знання,
Ці словечка із сивого забуття.
Книги наші – небо неозоре
Наше щастя – коли книг доволі. (Двічі)
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
