UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЛюбов до ближнього – джерело величі людини (сценарій)
Автор
РозділПедагогіка, виховання, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1234
Скачало121
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Сценарій

 

«Любов до ближнього – джерело величі людини»

 

Тема:"ЛЮБОВ ДО БЛИЖНЬОГО - ДЖЕРЕЛО ВЕЛИЧІ ЛЮДИНИ"

 

Мета. Викликати в учнів роздуми про всесильність любові, захоплення

красою доброго вчинку, осуд жорстокості.

 

Слово учителя.

 

Юні друзі! Чим швидше дорослішаєте ви, тим більше тривоги в нас, батьків

ваших і вчителів, за ваше майбутнє: яким воно буде? Чи будете щасливими?

Як уберегти вас від зла, якого так багато у світі? А залежить усе від

того, чи буде у вас сила протистояти злу, боротися проти нього і

перемагати його. Де джерело тої сили? — Запитаєте ви. — І якою зброєю

боротися?

 

Про джерела фізичної сили ми з вами вже говорили. Головне із них —

здоровий спосіб життя. Сьогодні поговоримо про силу духу, яка значить

для людини більше, ніж сила мускулів. У чому вона виявляється? Проведемо

невеличкий експеримент. Ви хочете стати сильною особистістю. Уявіть собі

дві групи людських рис, необхідних, по-вашому, сильній людині. Яку групу

ви оберете? Які риси більше пасуватимуть мужній людині? Свій вибір

аргументуйте.

 

І II

 

Добро. Злість.

 

Любов. Жорстокість.

 

Милосердя. Немилосердність, бездушність.

 

Щедрість. Байдужість;

 

Людяність. Самозакоханість.

 

Скромність. Грубість.

 

Щирість. Хитрість.

 

(Учні висловлюють свої думки, учитель вислуховує всіх бажаючих виявити

своє бачення.)

 

Моя мета — показати вам силу добра. Адже недарма у народі кажуть: "Добро

віддасться сторицею". Згадується один випадок, описаний О. Гончарем у

щоденнику. Був 1985 рік. Лилась людська кров на землі Афганістану.

Багато юнаків-українців було заслано туди, на цю непопулярну в народі

війну. Чимало повернулись звідти у цинкових трунах, багато покалічених,

фічизно і морально (далі цитуємо.)

 

"А один... вернувся у Карпати — молодий, а білий, як сніг. Ніби такої

був удачі, що любив захищати всяких звірят і, стоячи на посту серед

дикого чужого каміння, навіть кобру підгодовував молоком, і вона звикла

до нього. Поп'є — і в нору. А то раптом кинулась на нього, обвила

кругом, руки йому притисла до тіла і дивиться в очі... І так довго

тримала, завмерлого від жаху. А тоді відпустила й шурхнула в нору.

 

Тут він помітив, що зміни йому нема, хоча давно мусила б бути. Вирішив

спуститися до табору. Лежать його товариші, вирізані поголовно. З усіх

він лишився — один. І коли це збагнув, на місці посивів. І ще зрозумів,

що кобра життя йому врятувала; то вона, обплутавши його, навмисне

затримала, не пустила вниз, де саме чинили розправу бандити..."

 

Як би ви назвали його порятунок? Доля? Перст Божий? Випадок? Є у святому

письмі слова, що без волі Божої і волосинка з голови нашої не впаде. Але

не треба розуміти це буквально. Воля Божа в тому, що людина наділена

розумом і волею. І від того, як чинить вона, чим керується, залежить її

доля. Юнака-гуцула врятувала його любов до всього живого, його людяність

у всьому до чого б не доторкався. Саме таку людину, гуманну у ставленні

до людей, природи, виношували у своїх мріях світочі розуму, серед яких

наші співвітчизники: Т. Шевченко, Леся Українка, О.Довженко, О. Гончар і

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ