UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваБережіть храм своєї душі (сценарій)
Автор
РозділПедагогіка, виховання, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5291
Скачало242
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Сценарій виховної години

 

«Бережіть храм своєї душі»

 

 

 

Ведучий 1: - Живи, добро звершай!

 

Та нагород за це не вимагай.

 

Лише в добро і вищу правду віра

 

Людину відрізняє від мавпи і від звіра.

 

Хай оживає істина стара:

 

Людина починається з добра!

 

(Л. Забашта)

 

(Звучить музика Шуберта "Аве-Марія ".)

 

Ведучий 2: Я впевнена: люди не будуть щасливі, якщо ми їх не навчимо

азбуки любові - любити інших людей, співчувати, допомагати їм, жаліти

їх, не навчимо їх жити за законами добра, краси, загальнолюдських

цінностей, що є основою виховання.

 

Сьогодні ми порушимо проблеми милосердя, доброти, чуйності,

співпереживання, щиросердності, уміння розділити чужий біль, вчасно

підтримати у важку хвилину, розрадити в горі й біді.

 

(Лунають дзвони.)

 

Ведучий 1: Саме у храмі народжуються роздуми про дорогу життя, вічну

мудрість, вдосконалення, поведінку. Тут виникають думки про нерозгадані

ще досі формули вічної краси, турбують проблеми духовності, бо запитають

нащадки, якими були, що будували, що руйнували, чим "дух трепетав".

Згадаймо роман Олеся Гончара. Там собор - це символ духовного начала.

Бездуховність - тривожний симптом, який веде до моральних злочинів. Тому

так палко звучить заклик письменника: "Собор душі своєї бережіть,

друзі... Собор душі!"

 

Ведучий 2: Ще з давньоруських часів благодійність була серед традицій

нашого народу. Цілком природним і закономірним вважалося допомогти

знедоленому, нещасному, поділитися шматком хліба, надати притулок

бездомному, захистити старість та немічність, порятувати хворого чи

каліку, заступитися за беззахисного і скривдженого.

 

Ведучий 1: Доброта і чуйність, співпереживання і щиросердність, уміння

розділити чужий біль, вчасно підтримати у важку хвилину, розрадити в

горі й біді - це все у характері нашого народу.

 

Читець: Не говори про доброту,

 

Коли ти нею сам не сяєш,

 

Коли у радощах витаєш,

 

Забувши про чужу біду.

 

Бо доброта - не тільки те,

 

Що обіймає тепле слово,

 

В цім почутті така основа,

 

Яка з глибин душі росте.

 

Коли її не маєш ти,

 

То раниш людяне в людині.

 

Немає вищої святині

 

Ніж чисте сяйво доброти.

 

(О. Довгий)

 

Ведучий 1: Доброта, милосердя - багатоликі. Потреба в них є повсякчас.

Навіть тоді, коли немає біди. Навіть там, де гори спокійні і твердь

земна не хитається під ногами.

 

Ведучий 2: Милосердя й доброта як два крила, на яких тримається людство.

Як же могло статися, що в наш час милосердя втратило свою цінність, а

його зміст звівся здебільшого до милостині. Невже для того, щоб

виіскрити доброту з наших сердець, потрібні землетрус чи чорнобильська

катастрофа? Хіба без них не можна бути милосердним? Хіба в звичайному

плині днів немає людей, які потребують допомоги?

 

Студент 1: Українська земля здавна славилася добрими, чуйними людьми. Не

можна не згадати добрими словами відомих українських меценатів

Симиренків, які походять зі славного роду українських цукрозаводчиків,

науковців, садівників Симиренків. Працьовиті вихідці з простого народу –

Федір Симиренко та його тесть Яхненко - стали найвідомішими українськими

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ