Сценарій свята
“Великдень – найбільше з свят”
Вдягла весна мережану сорочку,Умившись і звільнившись від турбот,
І підіймає волошкові очі
До вінцях до церковних позолот.
Душа стає в цю днину молодою,
Забувши, що слова бувають злі,
І повняться страждання добротою
На ранньому скромному столі.
Великдень всіх нас на гостини просить,
Малює сонце полотно небес,
І Крашанку, як усмішку, підносить
Христос Воскрес!
Воістину Воскрес!
І дзвони засріблилися завзяті,
І ніби покотились між людьми:
Христос Воскрес!
Чи, може, на цьому світі
Із бездуховності воскресли ми!
Чуєте, дзвони гудуть!
Чуєте, спів переможний летить до небес
І люди вітаються, раді й щасливі.
Христос Воскрес! (3р.)
Сьогодні ми зібралися в цьому залі, щоб величити Бога в час світлого
Христового Воскресіння. Серед християнських свят особливо врочистістю й
радістю виокремлюється свято Святого Пасхи – Великдень.
Великдень! Сама назва вказує на те, що це не звичайний а великий день.
Величне свято, яке споконвіку символізувало перемогу над силами темряви
і зла, уособлювало примирення і прощення. Воно нагадує нам про любов і
милосердя, страждання і біль, одвічні людські цінності. Воскресіння
Ісуса Христа дає нам змогу перемогти духовну смерть і жити новим
повнокровним життям.
Воскресіння Господнє в усі часи давало людям наснагу вірити і любити,
прощати. Щоб зупинити зло, нам треба перемінитися самим, бо саме з
кожного з нас спитається:”А що ти зробив?” У цей день кожному треба
примиритися з ближнім, відкрити свою душу вогником добра та милосердя.
Будьмо християнами – милосердними до всього живого. Христос Воскрес !
Радійте!
Лине пісня до небес, –
Це радіють діти,
Ради нас Христос воскрес,
Як нам не радіти.
Зникне хай тривога,
Й ви, дорослі, не мовчіть –
Славте з ними Бога.
Про це чудо із чудес
Хай почують всюди.
З мертвих нам Христос воскрес.
Веселіться люди!
Останню неділю перед Великоднем називають Вербною… У цей день святять
вербу. Верба – одна з найулюбленіших дерев у народі. Цвіт верби – це
прекрасне і зворушливе диво природи. Ці вербові прутики на Вербну неділю
освячують у церкві. Зранку на богослужіння сходяться всі: і старі, і
малі, бо ” гріх не піти до церкви, як святять вербу.”
Повертаючись додому били зустрічних, промовляючи… Не я б’ю, верба б’є,
за тиждень – Великдень, уже недалечко червоне яєчко.
Верба б’є, не я б’ю,
За тиждень – Великдень.
Будь велика, як верба,
А здорова, як вода,
Будь багата, як земля,
І красива, як весна!
У Квітну Неділю
Всі до церкви йдуть,
Білочки вербові
Святити несуть.
Сьогодні святкує
Моя Україна
У святій помані
Вербова лозина
Вона сповіщає,
Що лине за тиждень
Будем святкувати
Пресвятий Великдень
Вигуки веселі
Чути тут і там:
«За тиждень – Великдень
Б’є галузка: бам!…
Радісне свято світлого Христового Воскресіння. Радіє на небесах і на
землі суще. У ці дні відкривається небо. І якщо в людини чисті помисли,
наміри та Бог неодмінно почує їх допоможе здійснитися.
Так мовиться у давньому Християнському повір’ї . Згадаймо про це хоча б
на Великдень. І хай торжествує над світом заповіт, який залишив людству
воскреслий Христос «Возлюби ближнього як самого себе».
Задзвонив воскреслий дзвін –
І розкрились квіти,
Йде народ з усіх сторін –
Як же не радіти?
Що Христос Воскрес для нас,
Сонце засіяло,
Що настав весняний час,
Зла – зими – не стало
Розспівалися пташки,
Радісно, святково
Крила гори і горби
Знов трава шовкова.
На травичці веснянки
Там виводять в свято
Не пізнати: чи квітки,
Чи в квітках дівчата.
0
2
T
V
’
”
I
?
?
o
2
V
”
?
o
$b?Ue
N
??o?анок розпочинається великодній сніданок у кожній українській оселі.
В хаті на осонні
Сяду на ослоні,
Сяду я зкраєчку –
Розпишу яєчко.
Нумо, пензлик потанцюй
Гарну писанку малюй.
Буде небо і земля,
І ставочки, і поля,
Сильний і міцний дубок,
А на ньому – яструбок.
Буде в мене писанка –
Про Вкраїну пісенька.
Назва «писанка» походить від слова «писати». Крашанки – однотоні, а
писанки «писані» малюнками, орнаментами. Існує багато легенд про те,
чому на Великдень фарбують яйця.
Мені бабуся розповіла таку легенду.
Після смерті Христа сім іудеїв зібрались на банкет. Серед страв була
смажена курка і зварені натвердо яйця. Під час банкету хтось сказав, що
Ісус воскресне на третій день. На що господар дому заперечив : «Якщо
курка на столі оживе, а яйця стануть червоними, тоді він воскресне. Тієї
самої миті яйця змінили свій колір, а курка ожила.
А я прочитала ось цю легенду.
Діва Марія, щоб розважити малого Ісусика, пофарбувала варені яйця
червоною, жовтою, зеленою фарбами. Тому великодні яйця прийнято
фарбувати не тільки в червоні кольори.
Червоний-колір життя, колір дня, радості і любові.
Зелений – колір весни, пробудження природи,нації.
Блакитний-символ неба, простору, вітру, здоров’я.
Жовтий – символ місяця,зірок Це колір хлібного лану, жита.
Гарна писанка у мене,
Мабуть кращої нема.
Мама тільки помагали,
Малювала я сама.
Змалювала диво-пташку,
Вісім хрестиків дрібних,
І малесенькі ялинки,
Й поясочок поміж них.
Хоч не зразу змалювала –
Зіпсувала п’ять яєць,
Та як шосте закінчила,
Тато мовив : «молодець!».
Я цю писанку-веснянку
Нашим гостям піднесу.
Через рік собі на свято
Я ще кращу напишу.
Лунають Великодні дзвони. Не просто лунають, по землі, рвуться до неба,
щоб сповістити всіх, що правда є і що вона жива.
І ми щасливі від усвідомлення того, що життя вічне. Серця людські
наповнені радістю, яка примушує нас спрямовувати свої погляди на ідеали
добра і справедливості і вірити в їх здійснення.
Квітневий день, святе причастя
Із чаші сонця, з Божої руки.
І від цього хмільного щастя
Життя здається щирим і легким.
Підсніжники і котики вербові,
Шати зелені у берез.
І чути в кожнім дзвоні – слові.
Христос Воскрес!
У відповідь : Воістину Воскрес!
Син Божий був катований, розіп’ятий на хресті, помер у страшних муках .І
все це заради нас, людей,щоб ми мали життя вічне.
Христос своїм воскресінням відчинив нам двері Божого царства. Але увійти
в ті двері дуже важко.
Насамперед ми повинні дотримуватися Божих заповідей, бути милосердним,
покірним,любити всіх тих, хто живе поруч нас. Ми повинні очистити наші
душі і серця, щоб у них не залишилось місця для злоби,
ненависті,презирства,а панувала тільки любов.
Наші душі просять чистоти ,
Вже вони втомилися блукати,
Їм болять знівечені хрести
І пісні, що їх співала мати.
Нашим думам сниться доброта,
А байдужість дуже їх лякає.
В кожній з них місцинка є свята,
Про яку лише Всевишній знає.
Душі випромінюють тепло,
Зло ж шматує їх спопеляє.
Хочеться, щоб кривди не було…
Страшно, коли правди тепер немає.
У серцях святині збережіть.
Люди!Я прошу вас і благаю:
За законом совісті живіть,
Вищого від нього я не знаю.
Збережіть собори душ своїх!
Тільки цю врятуйте Україну,
Тільки цю врятує нас усіх:
Я малюю за віру цю єдину.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
