UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваУкраїнська мова - наш скарб (сценарій)
Автор
РозділПедагогіка, виховання, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось744
Скачало85
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Українська мова - наш скарб

 

— Мово! Пресвятая Богородице мого народу!

 

З чорнозему, з любистку, м'яти, рясту, євшан-зілля, з роси, з

дніпровської води, від зорі й місяця народна.

 

— Мово! Мудра берегине, що не давала погаснути земному вогнищу роду

нашого і тримає народ на небесному Олімпі волелюбності, слави і гордого

духу.

 

— Мово! Велична молитво, у своїй нероздільній трійці, що єси ти і Бог

Любов, і Бог Віра, і Бог Надія!

 

— Мово наша! Звонкова кринице на середохресній дорозі нашої долі! Твої

джерела б'ють десь від магми, тому й вогненна така. А вночі купаються в

тобі ясні зорі, тому й ласкава така.

 

1-й учень.

 

Мово рідна, слово рідне!

 

Хто вас забуває,

 

Той у грудях не серденько,

 

А лиш камінь має.

 

2-й учень.

 

Як ту мову можна забути,

 

Котрою учила

 

Нас всіх ненька говорити,

 

Ненька наша мила?

 

3-й учень.

 

От тому плекайте, діти,

 

Рідненькую мову

 

І учіться говорити

 

Своїм рідним словом.

 

4-й учень.

 

Доню, моя доню,

 

Синьоока зірко,

 

У житті буває

 

Солодко і гірко.

 

Як би не манили

 

Твої очі зваби,

 

Не посмій вчинити

 

Батьківщині зради.

 

5-й учень.

 

Не посмій забути

 

Маминої мови.

 

Нею квітне поле,

 

І гудуть діброви.

 

Можеш призабути,

 

Запах рути-м'яти,

 

Але рідну мову.

 

Мусиш пам'ятати.

 

6-й учень.

 

Можеш не впізнати

 

Голосу діброви,

 

Та не смій зректися

 

Маминої мови.

 

Бо як відречешся,

 

Кине тебе пісня,

 

Будеш ти без неї

 

Наче вишня пізня.

 

7-й учень.

 

Любіть свою мову й ніколи

 

її не забудьте в житті.

 

А хто свою мову забуде,

 

Той серце забуде своє.

 

8-й учень.

 

Вона, як зоря пурпурова,

 

Що сяє з небесних висот,

 

І там, де звучить рідна мова,

 

Живе український народ.

 

9-й учень.

 

Ну де ще є така чарівна пісня?

 

Серед яких на світі мов?

 

То серце від журби неначе стисне,

 

А то повіє радість і любов.

 

10-й учень.

 

Пісня українська!

 

Хто не був зачарований нею?

 

Вона натхненна, мелодійна,

 

Безмежна широтою і красою образів.

 

Пісні лунають над широкими ланами

 

І високими горами.

 

(Учень виконує на акордеоні українські народні пісні: «Ой, дівчино,

шумить гай», «Ніч яка місячна»).

 

Вчитель. Українська мова багата не тільки в піснях, а й у побуті. Хто не

був з вас в українській хаті? Кругом вишивки, скатертини, серветки і

рушники. Від сивої давнини і до наших днів, в радості й горі рушник —

невід'ємна частинка нашого побуту. З хлібом-сіллю на рушнику зустрічають

дорогих гостей. Ще й тепер у деяких селах жінки тчуть і вишивають

рушники. Проводжаючи сина в далеку дорогу, мати дарує йому рушник, як

оберіг від лиха.

 

(Учні виконують «Пісню про рушник», сл. А.Малишка, муз. П.Майбороди).

 

Рідна мати моя, ти ночей не доспала,

 

І водила мене у доля край села,

 

І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,

 

І рушник вишиваний на щастя дала.

 

Хай на ньому; цвіте росяниста доріжка,

 

І зелені луги, й солов'їні гаї,

 

І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,

 

І засмучені очі хороші твої.

 

1-й учень.

 

Ми дуже славим весь наш край

 

І любим Україну:

 

її лани, зелений гай,

 

В саду ясну калину.

 

Символами України завджи були хліб, рушник та калина.

-----> Page:

0 [1]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ