UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваШануй людей – і тебе шануватимуть (захід)
Автор
РозділПедагогіка, виховання, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1242
Скачало119
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Шануй людей – і тебе шануватимуть

 

 

 

 

 

Мета: розкрити змiст поняття «вихованість»; вчити культури спiлкування в

рiзних життєвих ситуацiях; аналiзувати свої вчинки, давати самооцiнку;

виховувати бажання розвивати свої достоїнства i позбутись недолiкiв.

 

Обладнання: плакат «Правила спiлкування»; матерiал для дидактичної гри

«Пiзнайте самих себе»; прислiв’я; плакат «Принципи взаємовiдносин»;

таблиця «Позитивнi та негативнi якостi».

 

 

 

Хід години спілкування

 

 

 

1. Органiзацiя класу

 

— Сьогоднi ми поговоримо про те, як людина має себе поводити серед

людей, чи важливим є для людини те, як думають про неї її ближні.

 

 

 

II. Основна частина уроку

 

     1. Розповiдь учителя

 

— Одна дiвчинка, якiй зробили зауваження, що вона дуже голосно смiється,

ображено сказала: «Моя поведiнка — це моя особиста справа». Ну, що ж, це

правильно. Але тiльки в одному випадку: коли людина, як Робiнзон, живе

на безлюдному островi. Ми ж з вами — не робiнзони. Ми живемо серед

людей, тому нашi слова, жести, вчинки не байдужi тим, хто нас оточує.

Поведiнка людини — це не тiльки її особиста справа, тому що ми живемо

серед людей.

 

Є в iталiйського письменника Джаннi Родарi казка про мандрiвника

Джованнiно, який пiд час мандрiв потрапив у країну Солом’яних людей.

Вони спалахували не тiльки вiд вогню, а навiть від гарячого слова.

Жителi країни Воскових людей були м’якими, піддатливими, з усiм

погоджувались. А склянi люди вiдрiзнялися такою крихкiстю, що могли

загинути вiд будь-якого необережного слова.

 

Не потрiбно мандрувати, щоб зустрiти таких людей.

 

У кожного з нас є знайомi, якi можуть спалахнути, запалитися вiд одного

слова. Є товаришi, якi в усьому погоджуються з вами, або, навпаки,

завжди готовi сперечатися з людьми, якi ображаються через дрiбницю, є

самовдоволеними i хвалькуватими. Серед ваших друзiв, мабуть, є спокiйнi

та врiвноваженi, нетерплячi і нестриманi.

 

 

 

2. Читання й обговорення оповiдання В. Сухомлинського «Здрастуйте»

 

Лiсовою стежкою йдуть батько і маленький син. Тиша. Сонце свiтить.

Стукає дятел. Дзюрчить струмок у лiсовiй глушинi. Раптом син побачив, що

назустрiч їм iде бабуся з паличкою.

 

— Тату, куди iде бабуся? — запитав син.

 

— Побачити, зустрiти чи провести,— вiдповiв тато.

 

— Коли зустрiнемось з нею, ми скажемо їй здрастуйте,— сказав батько.

 

— Навiщо їй казати це слово? — здивувався син.— Ми зовсiм не знайомi.

 

— А ось зустрiнемось, скажемо їй «здрастуйте», тодi побачиш, для чого.

 

Ось i бабуся.

 

— Здрастуйте,— сказав син.

 

— Здрастуйте,— сказав тато.

 

— Здрастуйте,— сказала бабуся й усмiхнулася.

 

І син iз здивуванням побачив: все кругом змiнилось. Сонце засвiтило

яскравiше. По верхiв’ях дерев побiг легенький вiтерець, листочки

заграли, затремтiли. В кущах заспiвали пташки — до цього їх не було

чути. На душi у хлопчика стало радiсно.

 

— Чому це так? — запитав син.

 

\

 

^

 

`

 

b

 

Ћ

 

ђ

 

 

 

ј

 

ѕ

 

2

 

4

 

^

 

b

 

ђ

 

 

ѕ

 

4

 

;— Тому, що ми сказали людинi «здрастуй» — i вона усмiхнулась.

 

 

 

— Що мав на увазi тато, говорячи: «Побачити, зустрiти, провести»?

-----> Page:

0 [1]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ