UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваВдячність тому, хто дарує добро (урок)
Автор
РозділПедагогіка, виховання, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2139
Скачало124
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Вдячність тому, хто дарує добро

 

1 клас

 

 

 

Мета: пояснити дітям, що справжня вдячність до людини – це готовність

допомогти їй. Показати на прикладі оповідання велику чудодійну силу

вдячності, пояснити в загальних рисах зміст Христової спасительної

жертви.

 

Обладнання: аркуші чистого паперу, олівці, таця з солодощами.

 

 

 

Хід уроку

 

 

 

І. Підготовка учнів до уроку.

 

ІІ. Повідомлення теми уроку.

 

1. Слово вчителя.

 

Послухайте вірш В. Гринько "Чарівні слова".

 

До всіх сердець, як до дверей,

 

Є ключики малі,

 

Їх кожен легко підбере,

 

Якщо йому не лінь.

 

Ти, друже, мусиш знати їх,

 

Запам'ятать не важко

 

Маленькі ключики твої:

 

"Спасибі" і "Будь ласка".

 

Діти, ключики ці, дійсно, є чарівними. Вони відкривають людські серця.

Скажіть-но, будь ласка, чи ви користуєтесь цими ключиками? (Відповіді

дітей).

 

Я вірю, що ключик "Будь ласка" ви використовуєте, бо часто звертаєтесь з

проханнями до рідних, до товаришів, друзів. А от чи часто говорите ви

"дякую", "спасибі"? Чи вдячні ваші серця тим людям, які роблять для вас

добрі справи, піклуються про вас? Ми не тільки маємо висловлювати

вдячність словами, але і ділом, адже бути вдячним – означає бачити, що

потрібно людині і уміти допомогти їй, зробити для неї щось добре,

хороше.

 

Послухайте, будь ласка, оповідання "Великодушна дочка".

 

В одній країні був звичай відрубувати руки кожному, кого викриють у

крадіжці. Провинився якось у цьому знатний вельможа, царський

улюбленець. Не міг цар відступитися від стародавнього звичаю і велів

покарати злочинця.

 

Але ось напередодні страти, з'являється в палаці маленька дівчинка,

дочка цього вельможі, і просить із сльозами допустити її до царя.

Царедворці виконали її прохання. Дівчинка впала на коліна перед грізним

володарем.

 

– Вельможний государю, – мовила вона зі страхом, – батько мій

присуджений залишитися без рук, – отож, відрубайте мої руки.

 

У царя були свої діти, і йому сподобалося, що маленька дівчинка так

любить батька.

 

– Нехай буде так, як ти просиш, – сказав цар. – Але ти можеш відмовитися

від страти, хоч би й у останню хвилину.

 

На другий день дівчинку повели на двір страти. Серед двору стояла

оббризкана кров'ю плаха, а біля неї – кат із мечем. Сполотніла дівчинка,

зніяковіла на хвилину, але незабаром опанувала себе, підійшла до плахи і

простягнули свої рученята. кат міцно прив'язав їй руки до плахи

ременями. Дівчинка не промовила ні слова. Кат підняв меч, а вона

заплющила очі... Меч блиснув і опустився, не зачепивши і краю пальців.

 

– Цар прощає батька твого за любов велику твою! – оголосив посланець

царя.

 

Відчинилися двері в'язниці: біжить до дочки батько, цілує її руки,

сльозами їх обливає.

 

На наступний день цар оголосив народу указ про скасування навіки

жорстокого старого звичаю. А на місці страти, за царським наказом,

поставили стовп із мармуровою дошкою, і на ній золотими літерами

написали, як дочка готова була віддати своє життя за життя батька, а

наприкінці додали такі слова: "Щасливі батьки, у котрих такі діти!".

 

Бесіда.

 

Запитання до дітей:

 

1. Чому дочка пішла до царя і запропонувала відрубати їй руки, а батька

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ