.

Хліб наш насущний (сценарій)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
83 1274
Скачать документ

Хліб наш насущний

 

1 клас

 

Мета: розширити знання учнів про шлях хліба з поля до столу; довести до
відома, що хліб – результат праці багатьох людей; розширювати кругозір,
збагачувати словниковий запас учнів; розвивати увагу, спостережливість,
кмітливість; виховувати шанобливе ставлення до хліба, праці хлібороба,
рідної землі.

Стіл накритий рушником, на ньому хлібобулочні вироби, сіль.

Вчитель: Любі діти! Ви вже знаєте, що в світі є багато чудесного і
прекрасного. Сьогодні ми з вами поговоримо про одне з найбільших чудес,
які нам дав Господь. Чим пахне зараз у класі? (Хлібом).

Ось він –

Хлібчик духовитий –

3 хрустом кірочки смачним,

Ось він –

Теплий, мов налитий

Щедрим сонцем золотим.

І на стіл у кожен дім

Завітав, з’явився він.

Яке щастя, яке добро, що є хліб на світі! Хліб, який народжений працею,
зарум’янений, пахучий, вірний наш годувальник. Хліб – основа життя,
Божий дар, а тому – святий. Кожен з нас у щоденній молитві „Отче наш”
просить у Отця нашого небесного дати нам хліба на кожен день, не
залишати у голоді. Усі ми маємо шанобливо, з любов’ю і повагою ставитись
до хліба.

Хліб залишається хлібом і в спеку, і в морози, і навіть через роки, бо
висушений хліб –все одно хліб. Наше життя нерозривно пов’язане з ним.
Він з нами і в горі, і в радості. Раніше в Україні господині щодня пекли
житній хліб. Він у кожній хаті обов’язково лежав на столі, а біля нього
стояла сіль. У неділю і у свята з житнього або пшеничного борошна пекли
пампушки, пиріжки. З прісного тіста випікали коржі й млинці. Їжею й
окрасою був хліб на різних святах і обрядах. З хлібом ідуть до
новонародженої дитини, зустрічають молодих на весіллі і несуть на
похорон, на Різдво виробляють пироги з маком і капустою, а на Великдень
печуть особливий хліб –паску. З хлібом на рушнику навесні йшли оглядати
поле, сіяти, жати. Хлібом-сіллю і нині ми зустрічаємо дорогих гостей.

Запах, який ми відчуваємо зараз, – це запах життя. І він робить хліб
живим. Здавна хлібу надавали округлої форми, порівнюючи його з сонцем.
Давайте пройдемо той шлях, який проходить хліб з поля до нашого столу. А
допоможе нам хлопчик-хлібороб.

Учень показує ілюстрації, розказує вірш П. Каганової.

 

Навесні посію                                             І зерно в
комори

Зерна в полі чистім,                                   Річкою поллється,

Хай над ними світить                                 А коли помелють –

Сонце променисте.                                    Борошном назветься.

На веселім вітрі                                           На заводі
пекар

Зашумить колосся,                                     Хліб спече з
любов’ю,

Стане золотою                                           Скаже: “Любі
діти,

Урожайна осінь.                                         Їжте на
здоров’я!”

Учень: Легенда розповідає:

Якось засперечались орач, сівач і пекар. Орач твердив, що хліб творить
земля, сівач казав – сонце, пекар – вогонь. А мудрець мовив: „Ви забули
про людину. Хліб – творіння рук людських”.

Вчитель: Важкою працею дістається хліб роботящим рукам. Хто ж докладає
зусиль для того, щоб ми кожного дня мали свіжий хлібчик на столі?

З’єднати слова з малюнками: оре землю, сіє зерно; жнива; млин;
хлібозавод; магазин; стіл; пекар; мірошник; продавець; тракторист;
сім’я; комбайнер.

 

Сценка “Трудівник і ледар”

’¤¦II

>

@

l

n

?

?

AE

E

@

n

?

E

;– Нащо тримаєш хліб у руках? Дай його мені.

Трудівник: – Я б тобі його дав, але він дуже дорогий для мене. Щоб його
дістати, треба раніше виорати землю.

Ледар: – Тоді вже можна їсти?

Трудівник: – Ні, треба ниву спочатку засіяти.

Ледар: – Після цього можна їсти?

Трудівник: – Ні, треба дочекатись, поки виросте зерно.

Ледар: – І їсти?

Трудівник: – Ні, ще треба його скосити.

Ледар: – А тоді вже їсти?

Трудівник: – Ні, необхідно його змолотити.

Ледар: – Тоді можна їсти?

Трудівник: – Ні, треба зерно ще змолоти на борошно, а потім випекти
хліб.

Ледар: – І вже їсти?

Трудівник: – Так, але такому ледачому не дадуть!

Вчитель: Щоб перевірити, чи уважно ви слухали, проведемо гру “Що далі?”

Для того, щоб виростити добрий урожай, треба спочатку поле виорати. “Що
далі?” Кому я кину м’яч, той повинен швидко продовжити розповідь.

Проводиться гра.

Вчитель: Давайте разом заспіваємо давню косарську пісню “Вийшли в поле
косарі”.

Учні виконують пісню, показуючи відповідні рухи.

Вийшли в поле косарі,                             А ввечері холодком

Косять ранком на зорі.                            Клали в копички
рядком.

Учні в костюмах розказують вірш П. Воронька “Бублик і паляниця”.

Бублик житній паляниці

Говорив хвастливо:

– Ти засмагла, чорнолиця –

Зовсім не вродлива.

Я ж біленький, солоденький,

Вигнутий красиво,

У малечі викликаю

Усмішку щасливу.

І сказала хвастунові

Паляниця свіжа:

– Ти – для діток подарунок,

Я – буденна їжа.

Я до кожної родини

Йду щодня до хати.

Ти, як гість, у дім приходиш,

Я ж – як рідна мати.

Робота з зошитом.

Вчитель: Які вироби з тіста ви бачите на малюнку? На чому вони лежать?
Що ми бачимо на другому плані?

Які кольори ми доберемо до цього малюнка? Чому?

(Розфарбовування малюнка).

Вчитель: Ким би ти не став у житті, ніколи не зможеш обійтися без хліба.
У хлібі душа твоєї землі, долі багатьох людей, їхня невтомна праця. Не
топчи хліба, не кидай недоїденим, не гордуй ним. Шматок хліба, поділений
навпіл, робить людей друзями.

Їж, друже, хліб і не кидай додолу,                      Шануймо хліб
насущний наш, людино,

А підніми, коли не там лежить.                   І в нинішній, і у
прийдешній день.

А коли сідаєш, друже, ти до столу,            Щоб з колоска не випала й
зернина,

То пам’ятай, що хліб – то означає життя.           Нехай зі столу й
крихта не впаде.

Хліб хай буде в кожній хаті на столі, прикритий вишитим рушником і
освячений молитвою нашою. І ніколи не говоріть, що хліб черствий. У
народі кажуть: “Коли хліб черствіє, то черствіють наші душі, черствіємо
ми”.

Учні розказують вірш Л. Забашти “Сівачі”, засівають всіх зерном.

Сійся, родися,

Жито-пшениця,

Жито-пшениця,

Всяка пашниця.

Хай в нашій хаті

Пахне хлібами,

Пахне хлібами,

Ще й пирогами.

Вчитель: Хай завжди буде пахучий хліб на вашому столі!

Проводиться гра “Пиріжок”.

Всі діти, крім одного, Покупця, стають ключем, поклавши руки один одному
на плечі. Передній зветься Пекарем, всі за ним – Піч, а останній –
Пиріжок. Покупець питає у Пекаря: – “Де мій пиріжок?” – “Он за піччю
лежить”, – відповідає Пекар.

“Він біжить!” – кричить Пиріжок, відривається від гурту й Пекаря,
намагається стати попереду, а Покупець його ловить. Коли Пиріжок стане
попереду, то сам стає Пекарем, а Покупець знову ловить. Коли ж піймає
Покупець, то він стає Пекарем, а Пиріжок – Покупцем.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020