Ігри та вправи для розвитку уваги, пам?яті, мислення й уяви молодших
школярів на уроках мови
З М І С Т
І. Вступ
ІІ. Ігри та вправи для розвитку мислення, мовлення, уваги, пам?яті.
1. Розвиток мислення
2. Ігри та вправи для розвитку мислення
3. Ігри та вправи для розвитку мовлення
4. Розвиток уваги
5. Ігри та вправи для розвитку уваги
6. Розвиток пам?яті
7. Ігри та вправи для розвитку пам?яті
8. Вправи для розвитку уяви і фантазії
ІІІ. Висновки
ІV. Використана література
ВСТУП
До школи основний вид діяльності дітей – гра. У школі з перших днів
навчання до уваги, пам’яті, мислення, мовлення і уяви дітей ставляться
нові вимоги. Вони повинні протягом уроку уважно слухати вчителя, уважно
виконувати те, що їм пропонує зробити, уважно виконувати певне завдання
вдома, тобто у школі першокласника відразу ж починають спрямовувати з
певною метою на той чи інший предмет.
Процес розвитку уваги, пам’яті, мислення, мовлення і уяви дітей дуже
тривалий, складний, бо вимагає від них величезних, вольових зусиль
протягом усіх років навчання у початковій школі.
Плідними виявляються у роботі такі прийоми як ігрова постановка завдань.
Ці види роботи відповідають закономірностям розумового розвитку молодших
школярів, вносять у процес пізнання емоційно-образний струмінь,
забезпечуючи успішне долання шляху від явищ до сутності.
У навчально-виховному процесі з молодшими школярами повинна обов’язково
бути представлена гра. Це – ефективний засіб, що стимулює дітей стати
кращими. Вона формує первинне усвідомлення того, що гарно, а що погано,
володіє прекрасною діагностичною функцією – показує дитині, що та вміє,
що знає, чого боїться, що їй подобається.
Головна мета введення ігор у навчальний процес – викликати інтерес до
навчання.
Кожна дидактична гра представлена у цьому збірнику виконує різні функції
– збагачує пізнавальний досвіт дітей, розвиває увагу, пам’ять, мислення,
мовлення і уяву.
РОЗВИТОК МИСЛЕННЯ
Мислення є найважливішою функцією мозку людини. Будь – який вид
діяльності не може обійтися без нього. Воно лежить в основі успішного
засвоєння нових знань, умінь та навичок. Саме тому так важливо
сформувати у молодших школярів основи образного та логічного мислення.
Образне мислення – основний вид мислення дітей. І, як свідчать
дослідження, вже в цьому віці з допомогою спеціального тренування діти
можуть оволодіти багатьма можливостями, пов’язаними з цим видом
мислення. Наприклад, вони можуть навчитися подумки перетворювати образи
реальних предметів, будувати наочні моделі (на зразок схем), які
відображують суттєві властивості об’єктів або явищ, планувати свої дії
подумки.
Щоб дитина навчилася всього цього, тренування образного мислення на
цьому віковому етапі слід спрямовувати на розвиток таких здібностей:
1.Уміння здійснювати оперування образом подумки. Це означає –
здійснювати з ним різні мисленнєві перетворення (дії), наприклад такі
як: поворот, перегрупування початкових елементів, розчленування та
з’єднування їх в цілість та інші.
2.Уміння орієнтуватися в просторі за допомогою простої план-схеми, а
також розвиток уміння самостійно її створювати. Формування таких уявлень
передбачає перш за все розвиток вміння будувати елементарні
схематизовані образи простору і застосовувати їх в реальній ситуації.
3.Уміння “читати” і створювати прості схематичні зображення
різноманітних об’єктів. Саме тому дії образного мислення часто
характеризують, як дії для побудови і застосування схематизованих
образів, які відображають зв’язки і відношення реальних об’єктів.
4.Уміння планувати свої дії подумки. На певному етапі розвитку образного
мислення у дитини виникає ще одна важлива здатність – здатність
планувати свої дії подумки. Завдяки цій здатності у неї з’являється
можливість попередньо уявити те, що вона отримає внаслідок своїх зусиль.
Адже, оперуючи предметами подумки, уявляючи різні варіанти їх можливих
перетворень, можна швидше прийти до правильного рішення, ніж виконуючи
реальні дії.
ТРЕНУВАННЯ ЛОГІЧНОГО МИСЛЕННЯ
Логічне мислення формується на основі наочно-образного і є вищою стадією
розвитку мислення взагалі. Процес досягнення цієї стадії доволі тривалий
і складний. Пояснюється це тим. що повноцінний розвиток логічного
мислення вимагає не лише високої розумової активності, але й передбачає
наявність у людини певної суми знань про спільні і суттєві ознаки
предметів та явищ навколишнього світу.
ВПРАВИ ТА ІГРИ НА РОЗВИТОК МИСЛЕННЯ
I. Словниково-логічні вправи
1. Назвати предмети одним узагальнюючим словом:
а) калина, ліщина, … – це
б) помідор, огірок, капуста, … – це
в) ялина, верба, … – це
г) курка, гуска, індик, … – це
2. Дібрати видові назви до родових:
Дитячі журнали – це…
Жіночі імена – це…
Кіногерої – це…
Одяг – це…
Квіти – це…
3. Встав букви і вилучи зайвий предмет:
М..р..з Г..з..та Д..в..ий
С..і.. Кн..г.. В..л..к..й
Л..д Ж..рн..л К..р..тк..й
К..в..н К..ша В..да
4. Узагальнити через протиставлення:
а) дуб – дерево, а смородина – …
б) плаття – одяг, а черевики – …
5. Розподілити ряд видових назв між двома родовими:
Ластівки, шпаки, горобці, синиці, снігурі, щиглі, дятли.
(визначити перелітних птахів і тих, що залишаються зимувати)
6. Визначити предмет за його ознаками (колір, форма, розмір…):
а) легка, м’яка, біла – …
б) струнка, висока, білокора -…
в) пухнаста, руда, працьовита -…
7. Визначити предмет за його діями:
а) літає, падає, покриває, блищить, скрипить -…
б) світить, гріє, усміхається, зігріває -…
8. Дати визначення предмета:
Мак – …
Вовк -…
Лебідь -…
9. Відгадування загадок на підставі опису окремих ознак. Пропонуються
додаткові завдання.
Завдання. До відгадки підібрати прикметники з запропонованих слів.
Загадка. Була дитиною – не знала пелюшок. А стала старою – сто пелюшок
мала.
Запропоновані прикметники: велика, зелена, колюча, головата, квадратна,
соковита, кругла, зелена, весела, ніжна, тендітна.
Завдання 2. До відгадки підібрати якнайбільше прикметників.
Загадка. Була зелена я, маленька. А потім стала червоненька. На сонці
почорніла я – значить, що достигла я.
Завдання 3. До слова-відгадки підібрати слова-синоніми (антоніми).
Загадка. Чорне сукно лізе у вікно.
Антонім – день.
Загадка. Коли нема чекають, коли прийду – тікають?
Синонім – злива.
10. «Групування слів»
Завдання. Скласти можливі групи слів зі слів записаних на дошці
(ускладнений варіант цього завдання – скласти можливі групи з вказаної
сторінки читанки).
Карась береза
портфель
Тополя щука олівець
Акула пенал
опеньок
Маслюк кит
підберезовик
Мухомор бліда поганка альбом
(відповіді можливих груп)
Карась, щука, акула, кит – живуть у воді.
Щука, акула – риби хижаки.
Маслюк, підберезовик, опеньок – їстівні гриби.
Мухомор, бліда поганка – їстівні гриби.
Пенал, олівець, альбом – шкільне приладдя.
11. «Словотворці»
Від поданих слів утворити якнайбільше спільнокореневих.
Сіль, літо, день, дорога.
12. «Чарівні перетворення»
Дібрати до поданого слова якнайбільше нових слів, замінюючи лише одну
літеру. Коли це неможливо, замінюємо 2 літери.
Нора – нога – ноша – наша – Маша – миша – муха – мука – рука – ріка –
Ніка – Ніла – Ніна.
13. На формування навичок миттєвої, або швидкої реакції у доборі слів.
Миттєва реакція – назвати слово, протилежне до запропонованого за 1
секунду.
Швидкість реакції – за регламентний час (3 хв.) підібрати слова що
називають протилежну дію (ознаку).
А) Б)
Підпливати – Хворий –
Погасити – Старий –
Співати – Бідний –
Опускати – Веселий –
Стояти – Широкий –
Зламати – Злий –
Принести – Темний –
Дружний –
Товстий –
Білий –
Сухий –
14. На розвиток комунікативних навичок учнів.
Завдання. Аргументуй свою думку дописавши подане речення.
Я люблю спілкуватись з учнями класу, бо…
Коли я отримаю погану оцінку, я…
Якщо я не вивчив уроку без поважної причини, то…
У лісі не можна галасувати, тому що…
Не можна близько підходити до пташиного гнізда, тому що…
На уроці треба бути уважним, бо…
15. «Шифрування за допомогою картинок».
1) Виділити в назвах предметів, зображених на картинках (від трьох до
шести картинок), перші звуки й скласти з цих звуків слово.
Наприклад: кінь, іграшки, телефон – «кіт»; морква, автобус, качка
–«мак»; кран, око, ваза, дерево, рука, автобус – «ковдра».
Зауважу: звук у назві предмета слід брати без змін, тобто якщо на
картинці він м’який, таким він має лишитися й у слові. Не варто добирати
для зображення предмети, в назвах яких є апостроф.
2) Виділити в назвах предметів останні звуки й скласти з них слово.
Наприклад: яблуко, вінок, відро – «око»; хліб, лампа, гриб, огірок,
морква – «бабка»; машина, кавун, книга, банан, бджола, колос – «ананас».
3) Виділити в назвах предметів другі від початку звуки. Скласти нове
слово.
Наприклад: квітка, малина, стіл, лампа – «вата».
4) виділити в назвах предметів, зображених на картинках, розташованих в
одну лінію, різні за порядком від початку (під кожною картинкою вказано
конкретну цифру) звуки і скласти з них нове слово.
Наприклад: заєць (перший звук), вуж (другий звук), куб (третій звук) –
«зуб».
Ускладнення: картинки можна розмістити по всій площині аркуша, а порядок
звуків вказати стрілками; картинки розташувати по колу (в пелюстках
квітки або по секторах).
Наприклад: ліжко (перший звук), кіт (другий звук), годинник (восьмий
звук), заєць (другий звук), риба (перший звук) – «лікар».
I. Ігри
1. «Ланцюжок»
Учитель показує учням ланцюжок (на малюнку або справжній), звертає увагу
дітей на те, як одне кільце з’єднане з іншим. Пропонує зробити ланцюжок
із слів так, щоб вони з’єднувалися однаковими складами.
Наприклад: Віра – ракета – тато – товар – варениця – …
Якщо хтось із дітей дуже довго розмірковує, помиляється чи повторює вже
назване слово, він вибуває з гри. Так кількість гравців поступово
зменшується, і перемагає той, хто залишиться до кінця гри.
? Сова – вага – галка – канапа – парта – тато…
? Ваза – заголовок – вокзал – залізо – золото – товариш…
? Мавпа – панчоха – халва – валянки – килим – лимон…
? Фарба – бабуся – сяйво – дама – мама…
? Сорока – каша – шабля – лялька – калина – наука…
? Зима – малина – нафта – тарілка – канава – вата…
? Нора – ракета – тайга – гарбуз – бузина – начинка…
2. «Слова-переверти»
Учитель пропонує дітям прочитати незвичні слова-переверти і пояснити
значення їх, якщо читати зліва направо та справа наліво.
Еге, ага, біб, тут, пуп, дід, піп, око, Пилип, Алла, Аза, Ада, корок,
потоп, кабак, наган, зараз, шалаш.
Учитель пропонує дітям прочитати інші слова-переверти спочатку зліва
направо, пояснити, яке значення кожного з них.
Бук, сир, раб, серп, рим, луг, касир, куб, кіт.
А потім – прочитати ці слова справа наліво і порівняти, чи змінився
їхній зміст, значення.
3. «Хто більше?»
Учитель пропонує дітям із слова «ластівка» скласти якнайбільше слів,
використовуючи тільки ті букви, з який воно складається. Перемагає той,
хто складе найбільше слів.
ЛАСТІВКА
Стіл, лак, салат, кава, вітала, тікала, тікав, сітка, лавка, віл, кіт,
світ, сіла, Савка, літа, така…
МУЗИКАНТ
Танк, музика, кант, кузина, муза, зима, таз, туз…
САДІВНИК
Сад, сів, сік, садив, віник, Іван, нива, два, сани, він, вік…
СОЛОДКА
Сода, сад, коло,коса, косо, колос, лак…
4. «Зайчик»
Учитель пропонує дітям прочитати склади, «стрибаючи», як зайчик, «з
однієї купинки на іншу».
По гу сам то зе бо ка до у ло лі зує ро а
1 6 8 12 14 10 2 4 9 11 13 3 5 7
(Показує дорогу, а сам у болото лізе).
Яке сі та зі м’яч ке ко й ко лляч
1 2 5 8 3 6 4 7 10 9
(Яке сім’ячко, таке й зіллячко).
5. «Збери слово»
Учитель пропонує дітям прочитати слова кожного рядка, взяти з першого
слова першу літеру, з другого – другу, з третього – третю і т.д. й
одержати нове слово.
Риба, рак, макарони, поле, салат, пір’їна – ракета.
Шия, скло, слово, масло, ручка – школа.
Парк, сіно, ліс, рідня, лілія – пісня.
Метро, дощ, сова, гора – мова.
6. «Навіщо і чому»
Гру побудовано за принципом «запитання (пропозиція) – відповідь».
Вихователь запитує (пропонує зробити, сказати), а дитина має дати
розгорнуту відповідь.
Запитання на визначення мети
? Як гадаєш, навіщо ти відвідуєш школу?
? Навіщо потрібний телевізор?
? Навіщо людям потрібний одяг?
Запитання на встановлення причини
? Чому взимку надворі сніг не тане?
? Чому риби плавають, птахи – літають, а люди ходять по землі?
? Чому предмети падають униз, а не вгору?
Запитання на пропозиції для прийняття рішення та планування власних дій
? Дмитрик розбив чашку. Що йому треба робити?
? Уяви, що ти заблукав у місті. Що робити? Як вчинити найкраще?
? У нас завтра у класі день іменинників. Перелічіть усе, що ми
повинні зробити.
7. «Універмаг»
Дитині-«продавцеві» видають товар (предмети побуту, одягу, іграшки),
який треба розсортувати за призначенням – класифікувати.
8. «Потяг»
Учитель розкладає перед дітьми 10 сюжетних картинок. Діти мають
розмістити їх у правильній послідовності – утворити потяг. Потім
вагончики треба скріпити. Для цього діти мають використати маленькі
картинки із зображенням різних предметів, які потім треба назвати одним
узагальненим словом (меблі, посуд, іграшки).
9. «Що підходить?»
У вчителя та дитини – по одному набору карток. Учитель дістає і показує
певну картинку зі свого набору, а дитини відповідно має вибрати зі свого
набору таку картинку, яка найбільше пасує за змістом до пропонованої
вихователем. Наприклад: обличчя – очі, букет – квітка, страва – ложка
тощо.
10. «Придумай сам»
Учитель називає слово, а дитина добирає до нього слово з близького
поняттєвого кола або слово-характеристику. Наприклад: будинок – цеглина,
голка – тканина, ніж – гострий.
11. «Усе навпаки»
Учитель називає слово, а дитина добирає до нього антонім: чорний –
білий, день – ніч, ліворуч – праворуч…
ВПРАВИ ТА ІГРИ ДЛЯ РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ
1. Гра «Склади вірш»
а)
____ ____ ____ навкруги
____ ____ ____ сніги
____ ____ ____ цариця
____ ____ ____ ____ білолиця
б)
____ ____ ____ ____ слід
____ ____ ____ ____ лід
___ ___ ___ ___ ___ білими
____ ____ ____ ____ килими
в)
Ходить зима __________
Закутується __________
2. Вправа «Реклама»
Назвати якомога більше призначень даного предмета (не тільки реальні, а
й уявні і фантастичні).
3. Гра «Поверхи»
Наприклад: на якому поверсі і чому поселили Чебурашку, Попелюшку, Зайця
і Вовка, Козу і семеро козенят?
4. Перелічи усе, що потрібно зробити, коли готуєшся до дня іменинника
(до зустрічі птахів, до дня народження мами і т.д.).
5. Гра «Схожі хвостики»
За правилами гри учні добирають слова, схожі за звучанням до тих, які
запропонував учитель. Потім можна продовжувати гру самостійно – діти
самі називають початкове слово, а відтак разом шукають подібні до них за
звучанням.
Мишка – кішка, Гришка, книжка, доріжка…
Суниця – спідниця, синиця, полуниця…
Пташка – ромашка, комашка, Чебурашка…
Їжачок – черв’ячок, павучок, бичок…
Рама – мама…
Слон – талон…
Дочка – бочка…
,
.
z
|
–
?
?
?
I
I
O
U
.
|
?
I
U
Вода – біда…
6. Гра «Закінчи рядок»
Цікаве завдання: дітям потрібно продовжити рядок. Наприклад.
Ко-ко-ко – ми купили молоко.
Ки-ки-ки – подай-но, доню, води.
Ку-ку-ку – …
Ма-ма-ма – …
Мо-мо-мо – …
Гр.-гр-гр – …
Ар-ар-ар – …
7. Гра «Доповни прислів’я»
Вода потекла, весну…(принесла).
Грак на горі – весна на…(дворі).
Зробив діло – гуляй …(сміло).
Стук,грюк,аби з …(рук).
Поспішиш – людей …(насмішиш).
І сам не гам, і другому не …(дам).
На язиці густо, а на ділі…(пусто).
Хто багато читає, той багато…(знає).
8. Гра «Відгадай загадку»
На початку уроку керівник залучає дітей до гри, в якій за умовою вони
мають відгадувати загадки так, щоб останнє слово-відгадки збігалося з
римою вірша.
Наприклад:
Довгонога, чорно-біла,
У гніздо на хату сіла,
Довгим дзьобом, знай, тукоче,
Ніби щось сказати хоче.
– Де ж це ти була?
– Далеко.
– Як зовуть тебе?
– …(лелека).
* * *
В небі хмарка пролітала,
Білий пух порозсипала.
Він на землю міцно ліг.
Називають його …(сніг).
* * *
У вагоні світло, чисто,
За вагоном – темнота.
Довго їдемо ми містом,
Раптом поїзд виліта
З підземелля на Дніпро –
Гарне в Києві – …(метро).
9. Гра «Зроби веселинку»
Художниця
Малювала тигра внучка:
Замість тигра вийшла…(Жучка).
Кіндрат
От Кіндрат, так Кіндрат!
Зуб зламав об…(мармелад).
Кіт-рибалка
Кіт-рибалка у човні
Мріє на світанні
– От якби зловить мені
Карася в …(сметані).
10. Гра «Дописати 2 рядочки, щоб вийшли веселі вірші»
Раз цибуля вийшла з хати,
Хто їй стрівся, мусив чхати…
Їв лелека
Кашу з глека…
Джміль ромашці щось на вухо
Прошептав і полетів…
Йшла синичка до кринички,
Загубила черевички…
11. Вгадай за порівнянням
Це один із варіантів «Гри у порівняння». Кожен охочий задумує будь-який
предмет і знаходить для нього порівняння(3-5). На заняттях діти мають за
цими порівняннями вгадати задуманий предмет і обов’язково виділити
найкраще порівняння. У подальшому гру можна ускладнювати вимогами щодо
форми викладення: хай порівняння звучать у формі загадки.
12. Хто найцікавіше порівнює
Діти приносять на заняття найрізноманітніші предмети (перо, ялинкову
шишку, гілочку тощо). Кожен придумує кілька порівнянь, які колективно
оцінюються. Влучні і найкращі порівняння заносяться до «Зошита
відкриттів», тобто кожна творчо виконана справа, що є неординарним
відкриттям. Проведення цієї гри вимагає від педагога великого такту: гра
не повинна перетворюватися на конкурс, не ставляться й оцінки.
13. Будуємо ланцюжок
Після того, як діти навчилися вловлювати характер зв’язку і добудовувати
пари за поданою моделлю, можна перейти до цієї захоплюючої гри. Граємо в
неї так.
Сідаємо у коло. Хто-небудь називає будь-який предмет. Сусід зліва
повинен назвати інший, що якимось чином пов’язаний із попереднім.
Наступний учасник називає новий предмет, який пов’язаний із попереднім.
Наприклад:
Телевізор – антена – зображення – художник – пензлик – …
У цій грі потрібно не забувати заохочувати кожний неординарний, але
чіткий і цікавий хід.
Окрім зв’язків за суміжністю (в тому числі: ціле – частина), за схожістю
і контрастом, у цій грі можуть бути використані зв’язки слів за
звучанням (рими). Додаткові можливості розкриває в цій грі
багатозначність слів.
14. Чим зв’яжеш?
Кожен із гравців задумує ланцюжок з чотирьох або трьох слів, пов’язаних
між собою непередбаченими, але безперечними зв’язками. Учасникам
називають лише перше і останнє слово, за якими треба відновити ланцюжок
або придумати свій.
Наприклад: скріпка – … – дзвоник; приймач – …- жираф.
Можливі варіанти розв’язання таких зв’язків:
Скріпка – зошит – урок – дзвоник; приймач – радіопередача – жираф.
15. Десять прикладів
Навмання беруть слово (спочатку іменник, а потім можна й інші частини
мови) із будь-якого тексту. Кожен намагається якомога швидше знайти
десять випадків можливого використання і вживання цього слова.
РОЗВИТОК УВАГИ
Увага – зосередженість, спрямованість свідомості людини у даний момент
часу на якомусь реальному або ідеальному об’єкті, явищі події образі,
душі, тощо.
Особливу роль відіграє увага в навчальній роботі школярів.
Зосередженість, спрямованість свідомість учня на певні предмети та вища
необхідні на всіх етапах його навчальної діяльності. Часто нерозуміння
навчального матеріалу, поява помилок під час виконання самостійних
завдань, пояснюються не відсутністю здібностей до цих видів занять, не
слабою кмітливістю, або поганою пам’яттю, а недостатньою уважністю.
Психологи встановили, що чим вищий рівень розвитку уваги, тим вища
ефективність навчання. Неуважність — одна із найпоширеніших причин
поганої успішності дітей молодших класів. Чим викликане це явище?
Виявляється, навчання ставить перед дитиною нові завдання, несхожі на
ті, які вона звикла виконувати під час гри. Навчальні завдання, на
відміну від ігрових, містять більше нової інформації, а процес їх
виконання вимагає довшого зосередження. На жаль, і за своєю формою
процес навчання не завжди є захоплюючим і невимушеним. І щоб оволодіти
усіма новими знаннями та навиками, дитині потрібно навчитися керувати
своєю увагою, підпорядковувати її своїй волі. А для цього необхідно
тренувати здатність бути уважним з допомогою ігор і спеціальних вправ.
Здатність керувати увагою має дуже важливе значення для ігрової і
навчальної діяльності дитини. Невміння швидко переводити увагу може
викликати у дітей труднощі тоді, коли потрібно, наприклад, від гри
перейти до навчального завдання або читання книжки, послідовно виконати
певні вказівки дорослого, під час виконання завдання здійснити різні
розумові дії у заданій послідовності. У цих випадках зазвичай кажуть, що
такі діти розсіяні. Вони зосереджені чи сильно захоплені однією дією і
не можуть швидко перевести увагу на іншу. Це явище часток спостерігають
у дітей з інертним, флегматичним типом темпераменту. На несподівано
поставлене запитання така дитина відповідає не відразу, хоча й може
знати відповідь на нього. їй потрібна пауза, щоб перевести увагу на
новий зміст. Проте можливо підвищити показники переведення уваги шляхом
спеціального тренування.
ІГРИ НА РОЗВИТОК УВАГИ
1. «Друкарська машинка»
Кожному гравцеві присвоюється 1-2-3 літери алфавіту ( в залежності від
кількості учасників, щоб усі літери були розподілені). Потім
придумується слово або фраза з 2-3 слів. На сигнал ведучого учні
починають «друкувати». Коли слово буде «надруковане», всі дружно
плескають.
2. «Муха»
Для гри необхідна класна дошка з розкресленим на ній ігровим полем із
9 клітинок (3х3) і невелика присоска (або шматок пластиліну), яка
виконує роль «дресированої мухи». «Муха» може пересуватися за командою з
однієї клітинки в іншу. Стартове положення «мухи» – центральна клітка
ігрового поля. Команди подаються учасниками гри почергово. При цьому
потрібно слідкувати, щоб «муха» не вийшла за межі поля. Після цих
пояснень починається сама гра. Вона проходить на уявному полі, яке кожен
з учасників уявляє перед собою. Якщо хтось із гравців губить нитку гри
або «бачить», що «муха» вийшла за межі поля, він подає команду «Стоп!»
і, повернувши «муху» на центральну клітинку починає спочатку.
Ускладнювати гру можна збільшенням кількості клітинок (4х4) або
кількості «мух». В останньому випадку команди подаються кожній «мусі»
окремо.
3. «Хор»
Один із учасників гри – «відгадувач». Він виходить із приміщення. Інші
гравці беруть 2-3 рядки з відомого вірша, і кожен учень отримує по
одному слову. Входить «відгадувач». По команді ведучого учасники разом
вимовляють кожний своє слово. Потрібно відгадати рядки з вірша. Якщо
«відгадувач» не може впоратися із завданням, «хор» повторює слова вірша.
4. «Меблі»
Учасникам гри пропонують уявити себе якимось предметом інтер’єру і
зайняти відповідні місця в приміщенні. Один із гравців – «господар»
кімнати – ознайомлюється з інтер’єром. Його можна уявити за допомогою
виразних поз учасників гри. Після цього «господар» виходить із
приміщення. Проте, з’являється його «син» – пустунчик і робить
перестановку у приміщенні. «Господар» повинен усе розставити так, як
було.
5. «Які звуки повторюються?»
Варіант 1. Ведучий зачитує 4-5 слів, у кожному з яких зустрічається
якийсь один звук. Наприклад: хліб – відро – пролісок – камінь. Учні
визначають звук, який повторюється в кожному слові.
Варіант 2. Дається набір слів, у яких повторюються 2 звуки. Наприклад:
книжка – нитка – тканина – нирка – ноги.
6. «Блискавка»
Діти читають в нормальному темпі текст. Цей текст переривається
командою вчителя «Увага». І дається команда «Блискавка». Учні
прискорюють темп до свого максимуму, пильнуючи, щоб не губилося
розуміння прочитаного. По команді вчителя закінчують читати і рахують
кількість прочитаних слів. Визначається переможець гри.
РОЗВИТОК ПАМ?ЯТІ
Уже у першому класі вчорашнє дошкільня знайомиться з величезною
кількістю нової для нього інформації, яку слід сприйняти, осмислити і
засвоїти. Одночасно малюк потрапляє у незвичні для нього обставини
навчальної діяльності, яка дуже відрізняється від його попередньої
переважаючої форми діяльності – ігрової. Адаптація до нових умов стане
значно легшою для дитини, якщо в неї вже будуть достатньо розвинуті
базові інструменти активного пізнання навколишнього світу, а саме:
сенсорні здібності і довільна пам’ять.
Пам’ять – це запам’ятовування, збереження і, пізніше, відтворення
людиною власного досвіду. У пам’яті розрізняють такі процеси як
запам’ятовування, збереження, відтворення і набування. Залежно від мети
діяльності пам’ять поділяють на мимовільну і довільну.
До 6 року життя у психіці дитини з’являється важливе новоутворення у неї
розвивається довільна пам’ять. Правда, до довільного запам’ятовування і
відтворення малюки вдаються порівняно рідко, коли така необхідність
виникає безпосередньо під час їхньої діяльності чи коли цього вимагають
дорослі. Проте, саме цьому видові пам’яті відводиться найважливіша роль
у майбутньому навчанні в школі, оскільки завдання, що виникають в
процесі такого навчання, як правило, вимагають ставити спеціальну мету
запам’ятати. На першокласника насуватиметься лавина нових понять,
правил, завдань, інформації, більшість з яких зовсім не будуть
яскравими, вражаючими чи цікавими такою мірою, щоб вони могли
запам’ятовуватися мимовільно. Дитині необхідно буде робити для
запам’ятовування свідомі вольові зусилля і використовувати певні
способи. А цього можна і слід навчитися попередньо.
У молодших школярів потрібно розвивати усі види пам’яті – образну і
словесно-логічну, короткочасну, довготривалу і оперативну (і тому для
усіх цих видів нижче будуть запропоновані розвиваючі ігри). При цьому
основну увагу все ж слід звернути на розвиток вміння керувати процесами
пам’яті, незалежно від того, на який термін і якого виду матеріал
запам’ятовується.
ВПРАВИ ТА ІГРИ ДЛЯ РОЗВИТКУ ПАМ’ЯТІ
1. Описати похвилинно події власного вчорашнього дня. Якщо виникнуть
труднощі, необхідно зайнятися чимось іншим, а через 20-30 хв спробувати
згадати ще раз.
2. Вибрати 2-3 сюжети для роздумів (кінофільм, плани на завтра).
Присвятити 3 хв на роздуми про кожен із сюжетів. Під час перших трьох
хвилин думати тільки про перший сюжет, потім перейти до другого,
третього. Під час кожної фази необхідно уникати розсіювання думок, а
особливо згадок про інші сюжети.
3. Необхідно рахувати у зворотному порядку, починаючи з 200, віднімаючи
при цьому від кожного наступного числа 3 (4,5,6…). Наприклад:
200-197-194-191-…
4. «Античас»
Кожному з учасників пропонується тема для невеликої розповіді (театр,
магазин, прогулянка на природу). Отримавши тему, учасник повинен
розкрити її, описуючи всі події в ній у зворотному порядку.
5. «Повтори навпаки»
Ведучий зачитує 1-3 складові слова – учень повторює їх, вимовляючи
навпаки. Наприклад: сон – нос, бар – раб, село – олес і т.д.
6. «Запам’ятай і змалюй»
Ведучий демонструє протягом 3-5 с низку простих геометричних фігур.
Після цього кожен з учнів відтворює в зошиті це по пам’яті.
Для ускладнення вправи кількість фігур можна збільшувати, а також
змінювати їх на інші знайомі для дітей об’єкти.
ВПРАВИ НА РОЗВИТОК УЯВИ ТА ФАНТАЗІЇ
1. За допомогою міміки жестів один учень показує іншим дітям задумане
слово. Ті намагаються його відгадати, вимовляючи свої варіанти по черзі
вголос.
2. Уявіть себе півником, ведмедем, будильником, лікарем…
Пофантазуйте і покажіть діями, імітацією звуків.
3. Розкажіть казку «Червона Шапочка» навпаки (персонажі добрі міняються
зі злими).
4. Гра «Чи таке буває?»
Учитель пропонує ситуацію. Наприклад: вертоліт летить у небі; миша в
дзеркалі живе. Дитина повинна уявити собі цю ситуацію й сказати чи таке
буває, про що йдеться. Якщо ситуація суперечлива, то треба дослідити її
всім разом і знайти правильну відповідь.
5. Гра «Живий звук»
Вчитель пропонує описати звук (дощ, дзвоник, скрип дверей). Для цього
він запитує гравців: Який він – товстий чи тонкий, широкий чи вузький,
добрий чи злий, гострий чи тупий…
6. «Закінчи розповідь»
Вчитель зачитує початок речення або 2-3 фрази розповіді. Наприклад. Я
пішов до ванної кімнати вмитися. Відкрив кран, і тут раптом … Завдання
гравців – скласти якомога більше незвичайних та оригінальних варіантів
його закінчення.
7. «Буріме»
Учитель пропонує 2 пари рим – кінцівки чотирьох рядків віршика,
причому, рядки можуть римуватися по-різному. Гравцям необхідно скласти
початок кожного рядка й отримати власний римований вірш.
8. «Ці три слова обов’язкові»
Керівник навмання обирає з будь-якої книги 3 слова, а також пропонує
гравцям вигадати й розповісти історію, в якій обов’язково фігуруватимуть
ці слова. Перемагає той, хто першим вигадає найцікавішу історію.
ВИСНОВКИ
Дитинство є дуже важливим періодом у розвитку людини. У дитячому мозку
відбуваються швидкозмінні процеси. Гра – це добровільна, своєрідна
діяльність дитини. У грі вона росте, розвивається.
Гра охоплює все: рух, мислення, нові інформації, новий досвід,
комунікацію, працю, розвагу, послух правилам, є середовищем для розвитку
фізичного, розумового, суспільного, розвитку характеру дитини. Треба
визнати той факт, що усуспільнення дитини відбувається у великій мірі
завдяки іграм за правилами. Дотримання правил у грі, їх належне
розуміння, приходить повільно, має особливе значення у процесі
морального розвитку дитини, її закономірного, заснованого на вимогах
справедливості мислення, дружнього ставлення до інших. Гра є не лише
своєрідною діяльністю але також значимим процесом внутрішнього
перевтілення (Г. Гетцер).
Чимало ігор створили діти. Наші ігри мають риси нашої культури. Отож,
ігри мають особливе значення не для однієї дитини чи організованої
групи, але й для всього суспільства. Батьки й педагоги повинні постійно
пам?ятати слова В. Сухомлинського: “Дитина має справжнє емоційне і
інтулектуальне життя тільки тоді, коли вона живе в світі ігор, казки,
музики, фантазії і творчості. Без цього вона не краща за зів?ялу
квітку”.
Ігровими заняттями можна вивчити все: мову, історію, географію,
культуру, техніку та ін. Але найважливіше те, що в ігровій ситуації
формується характер.
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Барташнікова І., Барташніков О. Розвиток наочно-образного та
логічного мислення дітей. – Тернопіль: Богдан, 1998. – 79с.
2. Барташнікова І., Барташніков О. Розвиток уваги та навиків
навчальної діяльності. – Тернопіль: Богдан, 1998. – 46с.
3. Барташнікова І., Барташніков О. Розвиток сенсорних здібностей і
пам’яті. – Тернопіль: Богдан, 1998. – 70с.
4. Єніна Л. Гімнастика розуму.//Палітра педагога. – 2002. – №4. –
С.24-25
5. Коробко С. Особливості розвитку пам’яті учнів.//Початкова школа.
– 1999. – №2. – С.12-15
6. Потапова Т. Ігри-криптограми.//Палітра педагога. – 2002. – №3. –
С.20-21
7. Явоненко М. Розвиток уяви та літературних здібностей молодших
школярів.// Початкова школа. – 2003. – №3. – С.16-17
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
