Види позакласної роботи з математики
Цікава математика в хвилини відпочинку і на групових заняттях після
уроків
Давно встановлено, що окремі завдання з цікавої математики –
математичні ігри можуть завдавати дітям також задоволення, так само
служити засобом розумового відпочинку, як і елементи цікавого матеріалу,
пов’язані зі спортом, літературою та іншими областями науки, мистецтва.
Потрібно тільки вміло підбирати математичні завдання, щоб вони викликали
інтерес у молодших учнів, або викликати інтерес до математики – це
головна мета , до якої ми прямуємо в зв’язку з задачею підвищеного рівня
процесу навчання математики. Для розв’язку цієї задачі корисно
використовувати хвилини цікавої математики. З них звичайно зароджується
інтерес до позакласних занять з математики, бажання брати участь в
крукових роботах, в випусках газет і в інших видах робіт по математиці.
Проводити ці хвилини можна в окремих моментах під час прогулянок з
групою учнів, хвилини відпочинку під час екскурсії на природу та ін.
Так як, мова йде про хвилини цікавої математики,
то для збудження і підтримання інтересу до завдань
останні повинні задовольняти наступні умови:
Бути не схожими на звичайні математичні завдання, запропоновані на
уроках;
Смисл завдань повинен бути зрозумілим дітям;
Рішення завдань повинно бути доступним кожному з присутніх учнів;
Відповіді повинні отримуватись швидко, якщо необхідні обчислення, то
вони повинні виконуватися тільки усно.
Хвилини цікавої математики проводяться епізодично. Вони можуть
плануватися вчителем в зв’язку з поставленою метою, наприклад, викликати
в дітей інтерес до організації математичного кружка, до випуску газети,
тощо. Приведемо подібні запитання, задачі, завдання, які можна
запропонувати молодшим учням в відповідні періоди їх навчання.
Діти люблять незвичайні задачі в віршах. Тому в звичну для цього
хвилину вчитель може почати бесіду так: “Діти, ви знаєте вірш
С.Я.Маршака “Багаж”?
Звичайно серед дітей знайдуться такі, які знають його напам’ять.
Після цього запропонувати прочитати його хором. А потім сказати: ”Тепер
послухайте задачу:
Дама здавала в багаж;
Диван, чемодан, саквояж,
Картинку, корзинку, картонку
І маленьку собачонку.
………………………………………
Але тільки пролунав дзвінок,
Втекло з вагона щеня.
Діти, порахуйте швидше,
Скільки залишилось речей?”
З цікавістю діти беруться відгадувати прості ребуси. При цьому
необхідно запропонувати не будь – які ребуси, а тільки ті, які мають,
визначений зв’язок з математикою: або в його зображенні зустрічаються
математичні знаки, або в відповідях утримується математичний термін, або
має місце першої і другої ознаки одночасно. Ребуси можна раніше
зобразити на аркушах паперу. Тоді в любий час вчитель може запропонувати
дітям їх для відгадування. Наприклад, вчитель каже: ” Діти, відгадайте,
які слова тут написані за допомогою букв та інших знаків:
Пі2л , 7я, мі100, 100лиця.”
Діти завжди з зацікавленням відгадують загадки. Тут також слідує
звернути увагу на те, що загадки повинні мати якісь математичні
елементи. Частіше всього таким елементом є число, яке утримується в
загадці і служить одним із ознак, по якому відбувається шукання
відповіді на цю загадку. В інших загадках можуть зустрічатися
математичні відношення (“рівність”, “більше”, “менше”) або відповіддю
служить термін пов’язаний з математикою.
Наприклад:
1) Дім без вікон та дверей, як зелений сундучок,
В ньому 6 кругленьких діточок.
Називається… ( стручок)
2) Що це за 7 братів: роками рівні, іменами різні. (дні неділі)
Корисно буває запропонувати і задачі – жарти:
1) Росте 4 берези. На кожній березі по 4 гілки. На кожній гілці є
по 4 яблука. Скільки всього яблук? ( На березі яблука не ростуть)
2) 4 мишки гризли скоринку сиру. Підкралась кішка і схопила 1
мишку. Скільки мишок продовжувало гризти скоринку сиру? ( Ніскільки, всі
миші порозбігалися)
В вільні хвилини діти з задоволенням можуть приймати участь в якій
несуть грі. Наприклад: можна провести з невеликою групою дітей гру
“Арифметичний квач”. Беручи участь в грі, діти закріплюють в пам’яті
склад числа 10. гра заключається в наступному. Діти становляться в коло.
Один учень є ведучим і становиться в центрі кола. У дітей, які стоять до
кола, прикріплені картки з числами від 0 до 10. це в тому випадку, коли
крім ведучого, беруть участь в грі ще 11 чоловік. Потім учень – ведучий
голосно називає число, наприклад, 8. Тоді учень який стоїть в колі і
має число 8 , оббігає коло, щоб доторкнутися до учня з числом 2, яке
доповнює 8 до 10. щоб не дати, коли його “заквачують”, учень з 2 повинен
швидко здогадатися, що доповнення до 10 число знаходиться в нього,
оббігти коло в ту саму сторону, що і 8 і стати на своє місце. Якщо 8 не
” заквачує” 2, то учень з 8 становиться в коло, а минулий ведучий на
його місце. При цьому минулий ведучий одночасно отримує від нового
ведучого і картку з числом 8 , прикріплює до себе на грудях.
Якщо 8 “заквачила” 2 , то учень з числом 2 становиться ведучим,
віддаючи свою картку минулому ведучому.
Примітка 1: Якщо ведучий скаже голосно число 10, то, крім учня, який має
на картці число 10, повинен оббігати коло і учень з числом 0.
Примітка 2: Якщо учнів, які приймають участь в грі, менше 12, то
звичайно не беруться числа 10, 9, 8 і т. д. І доповнення проводиться до
найбільшого з прикріплених на картках чисел. Наприклад, в грі разом з
ведучим беруть участь 9 чоловік. Тому в колі будуть стояти 8 учнів з
прикріпленими числами від 0 до7. в процесі гри доповнення проводиться до
числа 7.
Примітка 3: Якщо граючих виявилося більше 12, то доповнення можна
вичислити і до більшого числа. Якщо, наприклад, граючих 15, то
доповнюють до числа 14.
З учнями 2 і 3 класів можна провести гру “Знай таблицю множення”.
Зміст гри наступний. Учасники стають в одну шеренгу. До грудей кожного з
них прикріпляються номера від 1 до 9 (послідовно, разом з ведучим в
грі можуть приймати участь 10 чоловік). Ведучий називає будь – яке
утворення з таблиці множення, наприклад 35. число 35 утворилось від
множення 5 і 7 . отже, з шеренги повинні вибігти ті діти, у яких
приколені номера 5і 7 , і, добігши до раніш вказаного місця,
повернутися в шеренгу. Хто скоріше повернеться на своє місце, той
виграє. Він отримує прапорець. Якщо ведучий сказав таке число, яке є
добутком двох різних пар чисел ( наприклад, 24 = 6* 4 та 24 = 8*3 ), то
з шеренги вибігають всі четверо. Учень, який виграв першим 2 прапорця,
становиться ведучим, а ведучий займає його місце. Потім ведучого змінює
наступний, отримавши 2 або 3 прапорця. Всі учні, які отримали
прапорці, вважаються гарно знаючими таблицю множення.
При проведенні хвилин цікавої математики можна запропонувати будь –
яку вправу з рахівними паличками, тощо.
В хвилини відпочинку з дітьми можна проводити гру “Кінцівки” . в
процесі цієї гри діти вправляються у виконанні безпосередніх висновків з
суджень з відношеннями. Вона корисна тим, що готує дітей до свідомого
рішення задач на збільшення і зменшення числа на декілька одиниць і в
декілька разів, даних в непрямій формі. Приведемо приклади проведення
цієї гри.
Вчитель каже: “Проведемо гру “Кінцівки”. В неї можуть брати участь 3
, 4 і більше учнів. Діти становляться в коло. Я буду починати речення, а
ви повинні його правильно закінчити. Закінчувати речення повинен той, до
кого я доторкнуся рукою. Якщо “кінцівка” учня опиниться не вірною, то
він виходить з кола, а хто залишився в колі стараються вірно закінчити
речення. Виграють ті, хто вірно давав “кінцівки” і залишився в колі.”
Вчитель: “Починаю речення: “Якщо підвіконня вище стола, то…”
Учень: “… то стіл нижче підвіконня”.
Далі речення можуть бути наступними:
Якщо Саша по росту рівний Петру, то Петро…(по росту рівний Саші)
Якщо Катя стоїть лівіше Тані, то Таня…( стоїть правіше Каті)
Якщо в мене в правій руці рахівних паличок на 2 більше чим в
лівій, то в лівій руці…( паличок на 2 менше чим в правій)
Якщо Марія живе від школи дальше ніж Ніна, то Ніна…(живе від
школи ближче ніж Марія)
Якщо сестра старша ніж брат, то брат…( молодший ніж сестра)
Якщо олівець коротший лінійки, то лінійка…(довша олівця).
Позакласні заняття
В результаті знайомства дітей з елементами цікавої математики в
хвилини відпочинку може виникнути в них і інтерес до систематичного
проведення групових позакласних занять.
Групові позакласні заняття з математики проводяться після уроків,
але не по змісту, не по формі вони не схожі на заняття, які
організовуються для відсталих учнів.
Ми виходимо з того, що головною метою групових занять на
позаурочному часі являється посиленням інтересу дітей до математики.
Молодші ж учні знаходяться в такому віці, коли їхні інтереси до того чи
іншого навчального предмету не визначились, коли інтереси тільки
формуються. Тому до позакласних занять з математики, так наприклад, як
до позакласного читання, корисно привертати всіх учнів класу. Роботу цю
необхідно розпочинати з 1 класу. Таким чином, групові позакласні
заняття являє собою заняття, проведені вчителем після уроків з усіма
учнями свого класу. Кожне з цих занять планується вчителем в
відповідності до вимог збільшення інтересу дітей до математики з
врахуванням знань, вмінь і навиків у дітей. Послідовне ускладнення
занять проводиться виходячи з накопичених в учнів знань з математики і
вмінь виконувати вправи з цікавої математики (ребуси, шаради, задачі –
жарти, загадки і т. д.).
В 1 класі позаурочні групові заняття з математики проводяться
епізодично. В 2 і 3 класах ці заняття проводяться систематично, але не
частіше 1-2 разів в місяць, так як до них потребується велика
підготовка.
Тривалість групових позакласних занять з математики повинна бути з
1 класі – 20- 25 хвилин, в 2 – 25-35 хвилин, в 3 – 35-40 хвилин.
Позакласні заняття з математики можуть бути тематичними, але
частіше всього проводяться комбіновані заняття, матеріал яких звичайно
непов’язаний з темами останніх уроків з математики.
Підтриманню інтересу у дітей на протязі всього заняття сприяє
його організації. Кожне позакласне заняття складається з 3 частин:
вступної, основної, заключної.
В вступній частині діти відразу відчувають незвичайність цих
занять, необхідність їх з уроками. Дітям пропонуються ребуси, задачі в
віршах, або вчитель в ситуацію занять вводить героїв дитячих казок, від
імені яких пропонуються різні завдання математичного характеру. В
основну частину входять завдання, які вимагають більш напруженої
розумової діяльності учнів, уваги і зосередженості. Діти вирішують
різні математичні задачі, виконують логічні вправи, вирішують задачі –
жарти. Основним змістом заключної частини заняття є загадки і
математичні або логічні ігри. Корисно закінчувати заняття в той момент,
коли діти готові з цікавістю повторити гру. Ці бажання, які збереглися
служать зарядом інтересу до наступних позакласних занять, так як у
молодших учнів інтерес до математики поки ще тісно переплітається з
прагненням до ігрової діяльності. Тому закінчуючи гру, потрібно дітям
сказати, що гру можна провести ще раз на наступному позакласному
занятті.
При проведенні позакласних занять необхідно ретельно продумати
використання наочності. З однієї сторони, наочність повинна бути
цікавою, з другої – вона повинна сприяти на розумову діяльність дітей
щодо розв’язання того чи іншого запитання, запам’ятовування деталей
математичного або логічного завдання.
В процесі занять необхідно забезпечити диференційований підхід,
враховуючи особливості окремих учнів, так як запропоновані на них
запитання і завдання можуть бути направлені на виховання уваги, пам’яті
на числа, розширити загальний кругозір, прищепити інтерес до
розв’язання задач і т. д.
Особливості занять в цих умовах наступні:
Вони проводяться одночасно у всіх класах, з якими працює вчитель.
Завдання, запитання класам задаються диференційно, відповідно з життєвим
досвідом і знаннями учнів. Але у випадку утруднення з питаннями,
запропонованими одному класу, можуть відповідати учні другого класу.
Під час занять організовується змагання між класами. В цих змаганнях
може виграти і молодший клас, якщо його учні дадуть відповідь на більшу
кількість даних спеціально для них запитань, чим це зроблять другі
класи. Але для виявлення переможців із 1-2 класів необхідно, щоб
кількість запитань, завдань по всіх командах – класах була однакова.
Корисно рекомендувати запитання і завдання спочатку 3 класу , потім 2 і
1 класів, так як 3 клас має більший запас знань, його учні володіють
більш грамотною мовою. Учні молодших класів, слухаючи виказування не
старших, будуть вчитися грамотно будувати свої відповіді,
запам’ятовувати доступні їх розумінню відомості і роз’яснення
математичного характеру. В міру своїх можливостей учні молодших класів
може будуть обмірковувати відповіді на запитання вчителя, щоб іноді у
випадку труднощів, які виникають у третьокласників, зробить спробу
відповісти на них. Своєрідні окремі завдання, які даються на
позакласних заняттях, дозволяють молодшим класам включатися в роботу
старших, наприклад при відгадуванні загадок, окремих задач-жартів,
задач у віршах, ребусів.
Форма проведення заняття в основному може бути споріднена з того, яка
використовується на групових заняттях з одним класом.
Математична газета і математичний куточок в газеті.
Математика як наука концентрує багато цікавого, але по змісту –
доступного розумінню молодших учнів. Для розширення математичного
кругозору, для ознайомлення їх з цікавими фактами в області математики,
поряд з цікавими запитаннями і задачами велику користь може дати
математична газета чи відповідний куточок в загально шкільній чи класній
стінгазеті.
Математична газета при розумній організації роботи з нею сприяє
підвищенню інтересу дітей до математики, вихованню у молодших учнів
математичної смикали і елементів логічного мислення, виробляє навики
самостійного читання математичного тексту.
Математична газета служить агітатором і організатором
математичних гуртків, вікторин, конкурсів і інших заходів. Через газету
висвітлюють результати різних конкурсів кмітливих дітей, зміст і рішення
окремих конкурсних задач, які вказують на переможця із числа учнів.
Газета може вміщувати математичний матеріал для підготовки до конкурсу
кмітливих дітей, а також висвітлювати самі конкурсні питання, задачі,
завдання.
Газета буде користуватися успіхом, якщо її зміст буде
відображати життя класу, його “математичну атмосферу”, якщо цікавий
матеріал її буде у відомій степені зв’язаний з програмним. Матеріал
газети може бути використаний вчителем для проведення розумного
відпочинку дітей в окремі великі перерви, під час прогулянки. Досвід
показує, що цікаво і красиво оформлена газета протягом декількох днів
служить центром уваги учнів.
5 Стимулом для випуску математичної газети ( чи організації
математичного куточка в газеті ) може служити показ раніше випущених
красиво оформлених газет з яких корисно розібрати 1-2 цікаві задачі,
загадки, ребус і т. д. При показі потрібно постаратися визвати у дітей
інтерес до такої газети, до самої діяльності по випуску газети.
Організатором по випуску математичних газет може стати гурток,
раніше організований в школі чи класі. Потім вона буде органом цього
математичного гуртка. У всіх випадках газета випускається під
безпосереднім керівництвом вчителя, а в 1-2 класах перші номера звичайно
готує сам, вчитель, притягуючи до оформлення учнів старших класів.
Молодші учні повинні бачити увесь процес по випуску газети, надаючи
посильну допомогу.
Викликавши інтерес до випуску газети, вчитель перед дітьми
ставить задачу – підібрати назву газети. Можна вказати слідуючи їх назви
“Юний математик”, “На дозвіллі” та інші.
Для випуску газети створюється постійна редколегія з 7-9 чоловік,
або тимчасова – тільки даного номера, редколегія спочатку збирає
матеріал для стінгазети: одні підбирають цікаві задачі, другі –
математичні ребуси, треті підбирають вірші, які можуть служити умовою
математичної задачі, четверті – із різних дитячих книжок підбирають
загадки, п’яті знаходять математичні ігри. В пошуках перелічених
матеріалів, велику допомогу надають бібліотекарі і звичайно ж вчителі.
В процесі пошуку матеріалу для газети діти використовують поради старших
учнів, батьків. В результаті включення в цей пошук дітей і дорослих
можна зібрати цікаві і різноманітні за змістом задачі, приклади,
вправи, ігри, загадки, які корисно буде використовувати в наступних
випусках газети. Дітям подобається коли в газеті висвітлюється зібраний
ними матеріал і коли газету оформляють вони самі. Тому і в оформленні
газети дітям потрібно допомагати порадами, направляти їх діяльність і в
потрібні моменти поправляти. Відповідальною частиною роботи є письмо
тексту. До письма тексту потрібно допускати тільки тих учнів, у котрих
чіткий красивий почерк. Для письма текстів газет, які випускаються в
1-2 класах, можливо залучати учнів старших класів і батьків. Черговий
же матеріал повинен бути написаний дітьми і старанно перевірений
вчителем. Малюнки також повинні виконаними тільки дітьми. Випуск
математичної газети потребує великої затрати часу на пошук матеріалів,
на поступове оформлення, на ретельний контроль з боку вчителя, тому
вона повинна виходити один раз в 1.5-2 місяці.
Газета звичайно вміщує цікаві задачі – жарти, різні головоломки,
логічні вправи у формі запитань, завдань загадок, задач у віршах,
математичні ребуси, шаради, найпростіші кросворди з математичною
термінологією. В газети можна включати окремі задачі, складні учнями і
які вчитель визнає оригінальними. Корисно в ній висвітлювати
пізнавальний матеріал або пропонувати задачі пізнавального характеру,
тобто такі, після рішення котрих діти узнали щось нове, наприклад
тривалість життя тварин, їх вагу, швидкість польоту птахів, швидкість
руху риб і т. д. У виховному відношенні корисно в газеті висвітлювати
окремі показники з трудової діяльності батьків, трудові успіхи самих
учнів ( по збору металобрухту, макулатури, лікарських рослин і т. д.).
Велике місце в математичній газеті повинні займати малюнки,
які привертають увагу дітей до газети, роблять її інтересною і є
наглядним посібником при рішенні різних запитань і задач.
Рішення задач, прикладів і других завдань запропонованих
газетою, не повинно займати дуже багато часу. Діти по натурі непосиди.
В них може не вистачити терпіння на довгі обміркування і викладки. Тим
паче, що ці задачі для них не є обов’язковими.
Газета буде мати успіх і виконуватиме своє призначення, якщо до
її математичного змісту буде звернена увага учнів. До матеріалу газети
вчитель може звертатися під час уроків, заздалегідь передбачивши його у
якості додаткових завдань окремим учням, які швидко справляються з
вправами, запропонованими всьому класу. Після виконання додаткових
завдань учень повинен одержати відмітку.
Робота з газетою може включатися в організацію змагання між
окремими учнями за найбільше число вирішених задач, запропонованою
математичною газетою, відгаданих загадок, виконаних завдань, а також за
найбільше цікавий матеріал, запропонований для газети: задачі, малюнки,
ребуси і т. д. З цією метою необхідно налагодити облік змагання, його
гласність. На зборах, зібраннях відмітити тих дітей, які проявили себе
в роботі з газетою. Корисно в певні святкові дні організовувати виставку
стінних газет. Учнівські комісії при цьому відбирають кращі газети, а
адміністрація школи виносить вдячність відповідним членам редколегії.
При підборі матеріалів для газети потрібно орієнтуватися не
тільки на сильних учнів, але і на середніх і слабких. Облік вирішених
задач, взятих із газети, дозволить відмітити і заохотити не тільки
тих, які завжди активні, але і слабких учнів, проявивши певну
кмітливість, викликавши тим самим і у них інтерес до математики.
Іноді замість випуску математичної газети оформляються
математичні куточки в класній чи загально шкільній газеті їх можна
називати “Вгадай-но”, “Головоломки” і т. д. В цих куточках газет
вміщуються цікаві задачі, загадки, ребуси, логічні вправи тощо.
Замість стінних газет в молодших класах може бути
організований випуск ” живих математичних газет “. Вони звуться
живими, так як кожна задача, загадка, запитання повідомляється не на
” мертвому ” листі паперу, а живим голосом учня. Матеріал газети
подається наступним образом. Перед учнями класу чи на сцені шкільного
залу шикується ряд учнів. Один з них оголошує, що зараз вони
ознайомлять всіх присутніх із змістом ” живої математичної газети ” під
назвою , наприклад ” Вгадай-но”, що дітям будуть запропоновані цікаві
задачі, загадки, головоломки. Ці задачі, загадки присутні повинні
розв’язати зараз і голосно повідомити про своє рішення. Задача, яка не
буде піддаватись рішенню, пояснюється тим учнем, який її запропонує.
Потім діти, які пропонують “живу газету” у визначеному порядку
пропонують свої задачі, загадки, а слухачі стараються швидко з ними
справитися і повідомити рішення. Ті учні, які на цьому своєрідному
конкурсі більше других дадуть правильних відповідей, можуть бути
відразу відмічені пам’ятними подарунками, наприклад нагороджені
пам’ятними листівками з написом “Кращому математику” або іншим способом
на розсуд вчителя. В процесі рішення задач із “живої газети” можна
організувати змагання на самий кмітливий клас, команду.
Математичні куточки в класах.
В результаті проведення різних форм класної і позакласної роботи
по математиці виникає необхідність в тому, щоб наглядний матеріал,
вимірювальні і другі інструменти і прибори, стінні газети, зошити з
задачами, які склали діти та інше зібрати в класі в певному місці. З
цією метою може бути організований математичний куточок. Куточок – це
не просто сховище накопичених матеріалів, а відображення діяльності
учнів класу в процесі класної і позакласної роботи з математики,
відображення тих змін, які проходять в процесі цієї діяльності.
Математичний куточок організовується і оформляється при активній
участі дітей. Робота учнів в куточку має різносторонній характер:
В зв’язку з вивчаючим матеріалом поступово накопичується записані в
особливий зошит задачі життєвого , пізнавального характеру, зіставлені
самими учнями. Цей збірник задач знаходиться в куточку. За накопиченням
задач і оформленням збірника несуть відповідальність окремі учні.
Ведеться альбом з вирізками із газет і другими матеріалами, в яких
відображені числові дані в різних областях економіки України, про норму
посіву різних культур і врожаю з одного гектару, одержаному у своєму
районі чи області, про найвищі врожаї різних культур України, про
норми годівлі домашніх тварин і птахів, про швидкість різних машин, про
спортивні досягнення учнів школи і найвищих досягненнях по різних видах
спорту та інше. Ці дані повинні постійно використовуватися дітьми при
складанні задач.
Складається збірник цікавих математичних відомостів під назвою “Чи
знаєте ви…”. В ньому накопичуються дані, які діти можуть вичитати в
газетах, дитячих журналах, книгах. В збірнику вказуються не тільки
цікаві факти, пов’язані з математикою, але і записується саме джерело,
звідки вони одержані ( назва, автор, число, рік і сторінки ) чи просто
до сторінки збірника приклеюється відповідна вирізка.
В куточку вивішується красиво оформлені плакати з повідомленням про
вікторини, олімпіади, про учнів класу, які стали переможцями змагань та
інше.
В математичному куточку зберігають і по необхідності видають різні
інструменти ( вимірювальні, креслярські ), матеріали ( папір, фарби,
пензлики та інше ), окремі наглядні посібники для позакласної роботи.
В куточку періодично організовуються виставки кращих зошитів учнів,
наглядних посібників, виготовлених дітьми, математичних газет,
матеріалів, зібраних на математичних екскурсіях і відповідних робіт
учнів, пов’язаних з оформленням матеріалів екскурсій ( креслень,
розрахунків, таблиці та інше ).
Для роботи куточка виділяють відповідальних дітей, організовують
чергування. Відповідальні за різні розділи роботи математичного
куточка з допомогою вчителя складають плани роботи, які об’єднуються в
загальний план роботи куточка. В цьому плані відображається:
А) коли і хто записує в збірник нові задачі, складені учнями;
Б) коли і хто оформляє альбом з числовим матеріалом, взятим із життя;
В) хто веде збірник цікавих фактів, пов’язаних з математикою, і коли
робляться в класі повідомлення про ці факти;
Г) строки випуску математичної газети і хто відповідальний за
своєчасний їх випуск;
Д) коли проводяться виставки і хто відповідальний за різні розділи
виставки.
План куточка знаходиться в повній відповідності з планом
класної позакласної роботи по математиці, яку проводять вчитель і школа
в цілому.
Математичний куточок може складати невід’ємну частину роботи
тільки даного класу. Але він може бути організований і в клубі розумних
дітей, і тоді він являється відображенням декількох класів. В цьому
випадку його діяльність направляє штаб клубу.
Гурткова робота з математики.
В початкових класах одержали поширення різні предметні гуртки, в
тому числі і математичний. Для молодших учнів приналежна не утримуюча
цікавість, кожну потрібно підтримувати і направляти організацію гуртків
– це засіб , який допомагає задовольнити дитячу цікавість. Але це тільки
одна із причин, яка викликає необхідність організації гуртків.
Математичний гурток в процесі своєї роботи допомагає розширенню
кругозору учнів в різних областях елементарної математики. Гурткова
робота допомагає розвитку у дітей математичного кругозору мислення:
умілому використанню символіки, правильному застосуванню математичної
термінології, вмінню відволікати від всіх якісних сторін предметів і
явищ, зосереджувати увагу тільки на кількісних, вмінню робити доступними
висновки і узагальнення, обґрунтовувати свої думки.
Участь дітей в роботі гуртків сприяє вихованні їх суспільної
активності, яка поки тільки виражається в допомозі учителю при
виготовленні наглядних посібників, в організації і проведенні екскурсій
, в організації і оформленні математичної газети чи куточку в газеті та
інше. Робота гуртка робить серйозну увагу на підвищений інтерес до
математики не тільки гуртківців, але і решти учнів у класах.
Гуртки створюються на добровільних початках. Але потрібно
враховувати ту обставину, що в школі і в класі часто організовуються
одночасно декілька гуртків і діти прагнуть прийняти участь відразу в
декількох із них. Застерігаючи дітей від навантаження, вчитель може
практично проводити тільки окремим із дітей включитися в роботу
математичного гуртка, а другім – в гуртки, краєзнавчий, юного
натураліста і інші. При відборі дітей в гурток потрібно враховувати їх
нахили, можливості і інтереси. В молодших класах гуртки доцільно
залучати не тільки самих здібних і підготовлених учнів. Потрібно
намагатися визвати інтерес до гурткової роботи по математиці і з сторони
середніх і слабких дітей. Діло в тому, що в процесі виховання важко з
упевненістю раз і назавжди визначити , хто до чого здібне. Дуже багато
талановитих людей в своєму покликанні затверджуються тільки після
довгих пошуків. Допомогти учню найти себе можна раніше – одна із
важливих задач вчителя.
Стимулом до організації математичного гуртка може бути
спеціально проведена коротка бесіда вчителя про те, чим діти будуть
займатися в цьому гуртку. Ця коротка бесіда може виникнути на уроці в
зв’язку з вивченням якої – небудь теми, при рішенні задач. Думка про
організацію гуртка може виникнути в процесі позакласних занять з
математики, наприклад при зборі і рішенні цікавих задач, загадок,
ребусів і т. д. Поштовхом до організації може послужити відповідна
стаття в газеті.
Гуртки можуть створюватися загально-шкільні , для учнів
паралельних класів і для дітей одного класу.
Створити гурток потрібно тоді, коли в учителя вироблений план
відповідних заходів, до виконання яких можна притягнути учнів. Для дітей
привабливо настільки те, почують, дізнаються нове в гуртку, а й те, що
нове вони будуть робити самостійно. Звідси випливає, що до підготовки
наступного заняття необхідно залучити самих учнів. На заняттях гуртка
можуть бути присутні не тільки його члени, але й усі бажаючі. Тому про
заняття гуртка потрібно сповістити всіх учнів.
Організованим математичним гурткам, після колективного
обговорення , члени гуртка дають назву. В перших класах їх дуже часто
називають гурток “Чомучків”, в других класах назва гуртка “Смикала” , а
в третьому завжди називають гурток “Юний математик”. Роботу
математичного гуртка потрібно проводити не частіше одного разу в дві
неділі, так як кожне заняття потребує ретельної підготовки як від
учителя, так і від учнів.
На заняттях гуртка потрібно відмовлятися від довгих докладів.
Якщо повідомлення велике, то його можна розділити на короткі розповіді,
які готують декілька членів гуртка. А ще краще, якщо ця розповідь буде
оформлена у виді інсценіровки.
Члени гуртка можуть випускати свою математичну газету чи бути
активними кореспондентами куточка в загально шкільній газеті.
Методи проведення занять в гуртках можуть бути слідуючи:
коротке повідомлення членів гуртка чи виклад в формі інсценіровки,
вправи в рішенні задач, ребусів, загадок, задач збільшеної трудності ,
рішення логічних вправ, екскурсій, спостережень за трудовою діяльністю
дорослих в зв’язку з екскурсіями, виготовлення наглядних посібників,
випуск газет та інше.
Всі матеріали – результати роботи гуртка повинні зберігатися
у відведеному місці. Члени гуртка періодично роблять виставки, на яких
показують виготовлені наглядні посібники, математичні газети, збірники
задач, складені членами гуртка по числових даних, взятих із життя,
матеріали цікавих повідомлень, екскурсій та інше.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
