Вміння вчитися як одна із ключових компетентностей учнів початкової
школи в сільській місцевості
Раніше люди впродовж всього життя користувалися знаннями, набутими у
середній та вищій школі. У XXI столітті цього замало, адже розвиток
технологій відбувається швидкими темпами. В інформаційному суспільстві
безперервне оновлення знань та уміння їх застосовувати набуває
першочергового значення. Нині цінується не так існуючий багаж знань, як
уміння обробляти значні обсяги інформації, знання іноземних мов і
комп’ютерних технологій. Актуальним стає вміння критично мислити, що
допомагає орієнтуватись в океані інформації, відрізняти факти від міфів
і рекламних повідомлень. Надзвичайної ваги набуває креативність –
здатність мислити творчо і нестандартно, знаходити оригінальні рішення,
продукувати свіжі ідеї. Та найважливішим є вміння вчитися самостійно,
без зайвого напруження, отримуючи задоволення від навчання.
Сучасна школа повинна не тільки давати знання, уміння, навички, а й
розвивати учня як гармонійну особистість, здатну до безперервного
вдосконалення шляхом самоосвіти. Компетенція – це суспільна норма,
вимога, яка включає знання, уміння, навички, способи діяльності, певний
досвід.
Компетентність – це здатність застосовувати набуті знання, вміння,
навички, способи діяльності, власний досвід у стандартних ситуаціях з
метою розв’язання певних життєво важливих проблем.
Ключові компетентності формуються в процесі реалізації цілісного змісту
освіти загальноосвітньої школи.
Вони належать до надпредметного рівня змісту освіти, є визначальними,
характеризуються до певної міри універсальністю. За визначенням учених,
кожна ключова компетентність – це об’єктивна категорія, що фіксує
суспільно визначений комплекс певного рівня знань, умінь, навичок,
ставлень, які можна застосувати в широкій сфері діяльності людини.
Найхарактернішими ознаками ключових компетентностей вважаються:
– поліфункціональність
– міждисциплінарність
– багатокомпонентність
– спрямованість на розвиток критичного мислення, рефлексії, визначення
власної позиції;
– ситуативність виявлення.
Формування ключових компетентностей реалізується в освітніх галузях і
навчальних предметах. При цьому кожний предмет забезпечує реалізацію тих
складових змісту ключових компетентностей, для формування яких має
необхідні умови.
Ключова компетентність уміння вчитися виявляється у здатності учня
організовувати і контролювати свою навчальну діяльність. Ця
компетентність реалізується на уроках шляхом формування мотивації
навчання і здатності:
– організовувати свою працю для досягнення результату;
– виконувати розумові операції й практичні дії;
– володіти умінням навчати самоконтролю та самооцінки;
Загальнокультурна ключова компетентність стосується сфери розвитку
культури особистості в усіх її аспектах.
Реалізація цієї компетентності в процесі навчання української мови
передбачає передусім формування:
– культури міжособистісних відносин;
– толерантної поведінки;
– моральних якостей, а також ознайомлення з:
– культурною спадщиною українського народу;
– найважливішими досягненнями національної науки і культури;
– визначними подіями та постатями в історії України.
Ключова соціальна компетентність передбачає здатність діяти в життєвих
ситуаціях відповідно до соціальних норм і правил. Для цього на уроках в
учнів треба формувати здатність:
– продуктивно співпрацювати з різними партнерами в групі та команді;
– виконувати різні соціальні ролі;
– брати на себе відповідальність за прийняті рішення та їх виконання.
Одна із найважливіших компетентностей молодшого школяра в сільській
школі – це самоосвітня діяльність.
Самоосвіта – це опанування знань з ініціативи самої особистості, а також
самостійний вибір форм задоволення пізнавальних потреб та інтересів.
Розв’язуючи проблему формування у школярів прагнення до самоосвіти,
необхідно побудувати навчальний процес так, щоб учень, виконуючи
навчальні завдання, відчув потребу в тих знаннях, уміннях, засвоєння
яких організує вчитель.
Стимулювати самоосвітню діяльність можна через викладання усіх
предметів. Важливо створити на уроках творчу атмосферу, тому що творча
діяльність сама собою викликає інтерес учнів, стимулює їх до самоосвіти.
Вже з першого класу можна пропонувати завдання, пов’язані з пошуком
потрібної інформації в рекомендованій науково-популярній, художній,
довідковій літературі. Наявність великої кількості дитячих
енциклопедичних видань робить цю роботу доступною і корисною, адже
набутими знаннями дитина поділиться з однокласниками.
„7`„7gd ng
5f6O6@72829A9TH:e;uZ>??b@hATBC?C?DoDoeoeoeoeoeoeoeoeoeeeoeoeoeoeoeoeo
eeoeoeoeoeoeoeoeoe
7и доповідь, реферат, проект, газета тощо. Завдання можуть бути (як
форми роботи) колективні (для групи, для всього класу) та індивідуальні.
Завдання для самостійної роботи мають бути посильними і в той же час
пізнавальними, щоб дитина відчувала радість пізнання, задоволення
результатами своєї діяльності.
Завдання для самоосвітньої діяльності
молодших школярів
Математичні задачі на основі краєзнавчого матеріалу
1. Дніпро завдовжки 2201 км. Територією України Дніпро протікає 981 км.
Якою є довжина Дніпра на території інших держав?
2. У Харківській області 17 міст, а у Донецькій – 51 місто. У скільки
разів більше міст у Донецькій області, ніж у Харківській?
3. В Україні 458 міст, а селищ на 426 більше. Скільки селищ в Україні?
4. Найвища гора Кримських гір – гора Роман-Кош, заввишки 1545м. Гора
Говерла, що в Карпатах заввишки 2061м. Яка гора вища і на скільки
метрів?
5. Найбільшим озером в Україні є озеро Ялпуг в Одеській області. Воно
завдовжки – 39 км, завширшки – 5 км. Знайти площу цього озера.
6. Київський метрополітен було відкрито в листопаді 1960 року. Яку
ювілейну дату відзначив Київський метрополітен у листопаді 2010 року?
7. У Києві на міських маршрутах за добу працює 214 трамваїв, а автобусів
у 6 разів більше. На скільки менше в Києві працює трамваїв, ніж
автобусів?
Завдання з української мови
1. Яке мовлення виникло раніше – усне чи писемне? А чи знаєш ти, як
писали первісні люди? З якої книги ти про це довідався?Запропонуй
прочитати її своїм друзям.
2. Пригадай, яких правил необхідно дотримуватися під час спілкування.
Склади «Поради оповідачеві».
3. Склади опис своєї кімнати; своєї улюбленої тварини; свого подвір’я,
саду. Чи відчувається в тексті твоє ставлення до описаного?
4. Склади опис тварини, рослини, предмета, не називаючи їх. Прочитай у
класі друзям. Чи відгадали вони, що ти описав?
5. Напиши твір-мініатюру про улюблену книгу. Намагайся зацікавити друзів
цією книгою.
6. Яку книгу ти зараз читаєш? Напиши міркування «Чого мене навчили герої
прочитаної книги».
7. Придумай текст, в якому всі слова починаються на одну й ту ж літеру.
Позмагайся з друзями! Переможе той, у кого в тексті найбільше слів.
8. Допиши казку.
Як настає весна
Якось на початку березня ми з дідусем гуляли у парку. Сніг ще не
розтанув, день був похмурий. Я пошкодував, що весна настане ще не скоро.
– Дозволь не погодитися з тобою, – відказав на це дідусь. – Придивись
уважніше, і помітиш сам, що весна вже дуже близько.
Виглянуло сонечко, і я справді помітив що…
9. Випиши із творів Т.Г. Шевченка речення із звертаннями. До кого
найчастіше звертаються герої творів?
10. Допиши прислів’я.
Не хвали себе сам,…
Нема друга – шукай, а…
Дім без книги –…
Що посієш,…
Хочеш їсти калачі – …
З добрим дружись,…
Землю красить сонце,…
Хоч в вогонь і в воду, аби…
Добре слово краще, ніж – …
Ласкаве слово…
11. Прочитай речення з різною інтонацією.
Дивний випадок трапився зі мною.
Чим речення може бути в тексті – зачином чи кінцівкою? Придумай текст із
цим реченням. Чи відчувається в ньому твоє ставлення до цього випадку?
12. Спробуй додати якнайбільше слів, щоб максимально поширити просте
речення.
Івасик читав.
Прилетіли пташки.
Я пишу.
Ми поїдемо.
13. Гра «Чи багато ти знаєш…».
Пограй з друзями! У цієї гри кілька варіантів:
1) записати якнайбільше слів певної тематичної групи за певний час (1-2
хв.);
2) записати якнайшвидше по одному слову на кожну запропоновану тему;
3) можна грати за принципом гри в «Міста» – кожне наступне слово
починається з останньої букви попереднього.
14. Пригадай народні пісні. Запиши якнайбільше назв рослин, оспіваних
народом. Об’єднай їх у тематичні групи.
Література
1. Байбара Т. Компетентнісний підхід у початковій ланці освіти / Байбара
Т. // Початкова школа. – 2010.-№ 8.-с.46-50.
2. Бібік Н. Компетентність і компетенції у результаті початкової освіти
/Бібік Н.//Початкова школа. -2010. -№9. – с.1-4.
3. Пономарьова Т. Реалізація компетентнішого підходу в навчанні молодших
школярів./ Пономарьова Т. //Початкова школа. -2010. -№12. – с.49-50
4. Савченко О. Якість початкової освіти: сутність і чинники
впливу/Савченко О. // Початкова школа. – 2009. -№8. – с. 1-6
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
