.

Громадянська компетентність «здатність екологічно мислити» (урок)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
118 1508
Скачать документ

Громадянська компетентність «здатність екологічно мислити»

«Гадаємо, що школа майбутнього повинна найповніше використовувати для
гармонійного розвитку людини все, що дає природа і що зможе зробити
людина для того, щоб природа служила їй. Уже через це ми повинні берегти
і поповнювати природні багатства, які маємо.»

В.Сухомлинський.

Екологічне виховання і освіта підростаючого покоління одна з головних
проблем України. Вона передбачає виховання гуманного ставлення до
природи, формування системи екологічних знань і уявлень, розвиток
естетичних почуттів та участь дітей у догляді за рослинами і тваринами,
в охороні і захисті природи. Екологічна освіта стала одним з ключових
елементів програми «ЮНЕСКО» «Людина і біосфера», у здійсненні якої
Україна бере активну участь з 1981 року.

«У наш час людство переживає надзвичайно критичний період своєї історії
– період небаченого досі загрозливого для існування цивілізації
зростання негативних факторів: деградація природи, деградація людської
моралі, зростання бідності, поширення хвороб, голоду, злочинності,
агресивності,зростання до критичного рівня конфлікту між техносферою і
біосферою» [9, С.26]

Як вижити? Яким буде наше майбутнє? Адже нерозумні дії людини можуть
обернутися бідами всього людства.

Саме від нас залежить, чи будемо ми дихати чистим повітрям,чи залишимо
своїм нащадкам зелену планету. Тому взаємовідносини людини, суспільства
і природи, охорона навколишнього середовища – одна з самих важливих і
актуальних проблем сучасності. Одним із найважливіших завдань, які
стоять перед педагогами є формування екологічної культури особистості.
Шлях до високої екологічної культури лежить через екологічну освіту.
Основним завданням екологічної освіти та виховання є необхідність
закріпити у суспільстві усвідомлення того, що природні багатства не
безмежні. Сучасне суспільство не має права жити за рахунок майбутніх
поколінь.

Екологічна освіта – порівняно нова галузь педагогічної теорії і
практики. У психолого – педагогічній літературі сьогодні ще немає
єдиного підходу до визначення поняття «екологічне мислення». Найбільш
поширеним є тлумачення поняття екологічного мислення «як пізнавального
процесу опосередкованого і узагальненого відображення людиною явищ
екологічної дійсності в їх істотних екологічних зв’язках екологічних
відношеннях».

Здатність школярів до екологічного мислення має стати однією з
центральних властивостей різнобічно розвиненої особистості, яка
дозволить їй передбачати екологічні наслідки своєї поведінки та
діяльності в довкіллі, виробляти необхідні навички екологічного контролю
при досягненні практичних результатів, розвивати змалку вміння
гармонійно взаємодіяти з природним середовищем.

Умовою розвитку екологічного мислення виступає спостереження, яке
ґрунтується на сприйманні екологічної дійсності, характеризується
умінням бачити, помічати, розпізнавати та досліджувати екологічні
об’єкти та явища. [12]

Основи екологічного мислення закладаються у дитини в сім’ї.. Тому,
«дітей, що не вміють ще ходити, писав Г.Ващенко, треба частіше виносити
на свіже повітря, щоб вони могли бачити рідне небо, дерева, квіти,
різних тварин. Все це залишається в дитячій душі, осяяне почуттям
радості, і покладе основи любові до рідної природи. »

Самою природою зумовлено соціальне призначення дитинства – адаптація
дитини до природи і суспільства, здатність брати відповідальність за
свої вчинки перед людьми, рослинним і тваринним світом.

Екологічне виховання здійснюється на всіх етапах навчання в школі, на
кожному з яких ставиться певна мета та завдання.

Освітня галузь «Людина і світ», яку утворюють дві змістовні лінії
«Людина і суспільство», «Людина і природа» дає можливість молодшим
школярам мати уявлення про природні явища, об’єкти, взаємозв’язки у
природних системах. На основі здобутих знань про життя тваринного і
рослинного світу, їх ролі у житті людини, про різноманітність природних
умов існування живих організмів, учнями засвоюються не тільки правила
поведінки у довкіллі, а й формуються певні оцінні судження про
доцільність бережливого ставлення до природи. Діти вчаться розуміти, що
у природі все взаємозв’язане. Людина не поряд з природою, а в середині
її. Взаємозв’язки настільки міцні, що забруднення повітря і води,
знищення тварин на полюванні, збір дикоростучих рослин призводять до
зменшення кількості птахів, загибелі риби, ерозії грунтів.

Сучасна початкова школа потребує інноваційних технологій, які б змогли
підготувати дітей до життя в суспільстві , перед якими так гостро постає
проблема екологічного захисту, стрімко зростає інтерес до екологічних
питань. Люди намагаються перебудувати свої взаємини з природою, бо
екологічна криза охопила майже весь світ.

У В.О.Сухомлинського є такі слова «Я прагнув до того, щоб перш ніж
відкрити книгу,прочитати по складах перше слово, діти прочитали сторінки
найчудеснішої в світі книги – книги природи.» Знайомлячись з «Книгою
природи» В.О.Сухомлинського, розумію,що спостереження за природою,які
проходять через дитячі серця і залишають свій слід у дитячих душах не
дозволять дітям просто зірвати квітку чи зламати деревце, зашкодити
тому, кого (чи що) люблять, бо для них це все жива істота, яка відчуває
біль, яку потрібно берегти. Тому – то так важливо плекати в дитячих
серцях любов до природи, Батьківщини, ділитися нею з іншими. Кожен
повинен розуміти, що він – частинка великої сім’ї, яка потрапивши у
велику біду, намагається вижити, продовжитись у майбутніх поколіннях та
усвідомити свою роль в тому, щоб зробити навколишнє середовище кращим і
здоровішим. .

Для цього застосовую різні форми та методи навчання. Уроки – екскурсії в
природу, уроки – міркування серед природи, уроки – казки, подорожі,
використовуючи при цьому ребуси, казки, загадки, вікторини, ігрові
ситуації, інтерактивні технології. Надзвичайно цікавим і захоплюючим є
урок-проект «Дерева мого краю», розроблення
ознайомлювально-інформаційного проекту «Наші менші вірні друзі».
Готуючись до них, діти вчаться працювати в групах, самостійно
опрацьовують багато книг, енциклопедій, дитячих газет: вчаться
спостерігати, порівнювати, проводити дослідження, висновки, оберігаючи
оточуючий нас світ природи.

Вивчаючи тему «Рідний край нашої Батьківщини» при допомозі батьків
провели екскурсію за маршрутом Жашків-Річка Торч – Сорокотяга – Вороне-
Зелений Ріг – Бузівка – Гірський Тікич – Жашків. Діти не тільки провели
спостереження за різними видами форм земної поверхні, рідного краю, а
мали змогу помилуватися чудовими краєвидами природи, водними
багатствами, а також й висловити свої міркування під час екологічних
прогнозувань:

-Чим небезпечна втрата бережного ставлення до води? А учні – екологи ще
повідомляють, що великої шкоди воді завдають атомні і
теплоелектростанції. Стічні води і токсичні речовини виснажують і
отруюють джерела прісної води

Вода – це життя і це навіки

Про це ти знай і пам’ятай.

Відповіді дітей заставляють задуматись.

А зупинка біля «Лелечого гнізда» на стовпі у селі Зелений Ріг справила
незабутнє враження. Діти дізнаються, що лелеки живляться мишами,
ховраками, знищуючи їх, допомагають сільському господарству. Але
кількість лелек все зменшується. Причиною цього є застосування
отрутохімікатів на полях, осушення боліт, засухи, відстріли. Цих птахів
потрібно берегти. Лелека чорний занесений до Червоної книги України.

При вивченні наступної теми «Охорона природи в рідному краї»
використовую гру «Істинні та хибні судження».

• Без деяких видів рослин і тварин Земля не збідніє

• Природі наша допомога потрібна

• Без співу птахів жити спокійніше

• Червона Книга –турбота про майбутнє

• Нічого не станеться природі, якщо зникне один вид комах.

• Навесні не зривайте в лісі первоцвіти.

Перед учителем стоїть завдання – виховувати турботливе ставлення до
всього живого. Діти повинні зрозуміти, що в природі все взаємопов’язане,
якщо зникає один вид тварин – гине залежний від нього.

??(?Самостійно екологічна культура, мислення формуватись і розвиватись
не можуть, їх треба плекати, розвивати, тому для цього потрібна не лише
любов до природи , знання в галузі екології і природничих наук, а й
розуміння єдності всього живого, повага і турбота про нього.

Готуючись до уроку, діти відшуковують цікаві повідомлення про об’єкти чи
явища природи, розповідають про свої спостереження за нею. Часто на
уроках виступають у ролі кореспондентів, респондентів, екологів,
дослідників, відкривачів. Хвилинки ерудита, математичні задачі з
інформаційним матеріалом екологічного змісту, екологічні конкурси
«Розумники і розумниці», мандрівки сторінками Червоної книги України,
брейн – ринги, конкурси малюнків, віршів про довкілля, екскурсії – саме
за допомогою них можна виховувати екологічну культуру і розвивати
екологічне мислення.

Люблять діти вправу «Павутинка», яку використовую під час розгляду
питання про вирішення екологічної проблеми рідного міста.

Діти:

– Посадимо дерева – квіти, збережемо чистим узбережжя річки Торч –
поставимо надійні фільтри на підприємствах, які забруднюють повітря у
рідному місті, почепимо плакати про охорону природи Жашківщини.

Технологію «Мікрофон»

– Що ми зробимо для того, щоб природа продовжувала своє життя?

-Діти:

– Не будемо засмічувати землю, по якій ходимо, посадимо принаймні одне
дерево, збудуємо шпаківню навесні і т.д..

Звичайно, це небагато, але, можливо, якщо кожна людина почне шанобливо
ставитись до навколишнього середовища, ми продовжимо життя природі і
матимемо право називатися частиною природи.

Метод «Прес», коли працюють 4 пари дітей одночасно і перед кожною стоїть
завдання відповісти на запитання, починаючи свою відповідь словами:

1-ша пара – «Я вважаю, що…»

2-га пара – «тому, що…»

3-тя пара – «наприклад…»

4-та пара – «Таким чином…»

«Скринька скарг», яка стоїть протягом певного періоду у класі, а діти
опускають у неї записані на аркушах для нотаток скарги, пропозиції від
представників рослинного і тваринного світу до міжнародних і громадських
організацій: ЮНЕСКО, ООН, МСОП, районної екологічної служби.

Тренінг «Я буду природі другом»

Відповіді дітей:

– посаджу дерево, квіти, зроблю шпаківню, годівничку, не буду руйнувати
пташиних гнізд, не засмічуватиму землю.

Технологія «Розв’яжи екологічну задачу».

Задача.

Дівчатка швидко нарвали великі букети квітів. Хлопці побачили гніздо на
дереві і швидко дістались до нього.

– Які правила поведінки в природі порушили діти?

Велику роль у здатності екологічно мислити відіграють і спеціальні
педагогічні ситуації, що наповнені екологічним змістом. Вони є важливим
підґрунтям для майбутніх життєвих ситуацій:

-Чи треба ловити джмелів на квітах?

– Чи можна їжачка посадити у клітку?

Анкета «Вибір»

– Вибери правильну відповідь із поданих, яка відповідатиме твоєму
вчинку, коли ти будеш знаходитись наодинці з природою

Часто на уроках працює «Довідкове бюро».

Інформатори ведуть рубрику «Запам’ятай!»

• Щогодини зникають 5-6 видів тваринного чи рослинного світу.

• Щохвилини в атмосферу виділяється понад 12000 тонн вуглекислого газу.

Складаємо з дітьми.

«Золоте правило поведінки у природі»

• Не топчи траву, не ламай дерев і кущів. Не дозволяй робити це іншим.

• Охороняй чистоту джерел! Чиста вода – велике багатство.

• Не лови барвистих метеликів, що літають над квітами.

• Не руйнуй мурашників.

• Не галасуй у весняному лісі.

• Не залишай у лісі багаття, поліетиленові пакети, порожні консервні
банки.

• Пам’ятай: «Людину називають володарем природи, але мудрість, із якою
ми володарюємо, від природи не дається. Цього треба вчитись» М.
Лобачевський

Велику роль в екологічному вихованні становлять не тільки уроки, а й
позакласні та позаурочні заходи, що дають змогу школярам застосовувати
здобуті знання на практиці, брати активну участь у природоохоронній та
екологічній роботі. Дорослі і діти мають берегти природу там, де вони
живуть, працюють і відпочивають. Необхідно пам’ятати про те, що людина
лише один із видів живих істот на землі, і якась маленька комашка має не
менше права на життя, ніж людина, а можливо, і більше, тому що вона не
завдає природі такого лиха, як людина.

Виходячи з вищевикладеного, пропоную у підручниках для учнів молодших
класів «Я і Україна», можливо, у зошитах для даного предмету з метою
покращення формування екологічної компетентності друкувати рубрики
«Цікаво знати» з такими повідомленнями:

• Залишений в лісі папір до повного розкладання потребує двох років

• Консервна банка – більше 90 років, поліетиленовий пакет – більше 200
років, скло – більше 1000 років

• Верба є природним фільтром усіляких домішок, що містяться в водах
річок, озер. Вона очищує не тільки воду, а й повітря.

• Тополя виділяє в атмосферу багато фітонцидів (речовин, які очищують
повітря від пилу, бактерій. Під тополею легко дихати. Це дерево –
чудовий фільтр. Затримує 30 кг пилу і сажі за літо.)

та іншими, що сприятиме вихованню екологічної культури та здатності
екологічно мислити, адже виховувати маленького еколога потрібно день за
днем, рік за роком.

Ми господарі природи, а для нас вона наше життя. Наша планета не
витримує потрясінь:Чорнобиль, скорочення різноманіття флори, фауни,
проблема промислових відходів, забруднення водного середовища,
атмосфери, в яку викидаються дуже небезпечні отруйні речовини. Ще трохи
– життя зникне на Землі. Тому хочу, щоб гаслом у житті кожної людини
станули ці рядки:

Людино мила, схаменись!

Поглянь навколо, подивись.

Якої шкоди завдала

Своїм озерам і лісам,

Полям безкрайнім і річкам.

Стічними водами розведені річки,

Відходами насичені грунти,

Від квітів пахне гербіцидами,

А від комах – інсектицидами.

На всій планеті потепліло,

Від чаду й диму посіріло.

Дерева від отрути похилились,

Берізки чорними зробились [3]

Все на землі, все треба берегти

І птаха, й звіра, і оту рослину,

Не чванься тим, що цар природи ти,

Бо врешті, ти його частинка.

Друже мій, люби життя,

Люби людей, природу

А кривду кинь у забуття,

Як камінь в тиху воду.

                                         Б. Лепкий

Література:

1. Васильченко І. Екологічне виховання в початковій школі./
І.Васильченко, О.Кондратюк. К, Ред. загальнопед. газети 2000р.

2. Звєрєв І.Д. Екологічне виховання школярів /І.Д.Звєрєв,
П.Г.Пєчко,Педагогіка, М., 1994

3. Кондик О. Охороняємо навколишнє середовище/О.Кондик, Початкова школа
№2, 2008 р.

4. Кошовська Т. Екологія мовою щира. Т.Кошовська, Початкова школа, 2009,
№1

5. Пономаренко Л. Особливості формування екологічної культури в
молодшому шкільному віці./ Л.Пономаренко /Початкова освіта, №14, 2010.

6. Пустовіт Н.О. Екологічні задачі, ігри та
вікторини:навч.посібник/Н.О.Пустовіт, З.П.Плечава. – К, Наукова думка,
1995р.

7. Сухомлинський В.О. Вибрані твори у 5-ти т., т.2, К, Рад.школа, 1977
р.

8. . Сухомлинский В.А. Школа и природа // Педагогика. – № 8. – 2007. –
С. 28-35.

9. Терещенко І.В., Інтеграція знань як базова проблема екологічної
освіти і виховання.,/ Інтеграція знань як базова проблема екологічної
освіти і виховання учнів сучасної школи. Збірник статей, тез доповідей
та виступів обласної конференції,ст.. 26-29, Черкаси, 2005.

10. Химинець В Інновації в початковій школі. /В.Химинець,
м.Кірик.-Т.Мандривець, 2009.

11. Федоренко О.І., Тимочко Т.В., Ткач В.Н. Питання екологічного
виховання та освіти населення// Екологічний вісник. – 2005. – №3. – С.16

12. Філоненко Мирослава Мирославівна. Спостереження і спостережливість
як умови формування екологічного мислення молодших школярів: Дис…
канд. психол. наук: 19.00.07 / Рівненський держ. гуманітарний ун-т. –
Рівне, 2002. – 200арк. – Бібліогр.: арк. 157-170.

13. Яцик А.В. Екологічна ситуація в Україні і шляхи її поліпшення. – К.:
Оріяни, 2003./

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020