Критичне мислення
Розвиток критичного мислення – це дуже важливий аспект не лише у
навчанні читання, а в повсякденному житті, де герої є реальними, а їхні
вчинки – це дії твої і твоїх друзів. Навчити дітей мислити критично –
означає правильно поставити запитання, направити їх увагу в правильне
русло, вчити самостійно робити висновки та знаходити рішення. Учням
подобаються ті види навчальної діяльності, які дають їм матеріал для
роздумів, можливість виявляти ініціативу та самостійність, потребують
розумового напруження, винахідливості та творчості.
Кожна дитина має до чогось певні здібності. Наше завдання — відшукати
найменші пагінці таланту, розвивати їх. Адже в майбутньому трудовому
житті стануть у пригоді міцна пам’ять, гостре око, хороший смак, образне
мислення. Усе це розвивається під час виконання різних творчих робіт.
Важливо на уроці використовувати проблемні завдання. Наявні в них
суперечності викликають дискусію, спонукають до роздумів, пошуків і
певних висновків.
Навчання – основна форма розвитку пізнавальної активності молодших
школярів. З одного боку, під час навчального процесу школярі здобувають
нові знання, які розширюють їхній кругозір, і з другого боку – у процесі
активної пізнавальної діяльності розвиваються навчальні можливості учня,
завдяки яким він може самостійно і творчо не лише використовувати запас
знань, а й шукати нове, задовольняючи свої потреби в пізнанні.
Головною умовою при цьому є розуміння дитиною змісту і значення
виучуваного. Для цього вчитель повинен ставити перед собою чітку
педагогічну мету: у чому переконати школярів, як розкрити значення
даного питання сьогодні і з найближчою перспективою для них.
Дитині має бути зрозумілою мета завдання. І тоді вона зможе з інтересом
виконувати дуже багато нецікавої, але потрібної роботи.
Чим молодший вік, тим цікавіші слід давати завдання. Найбільш цікавим є
те, що максимально розвиває самостійність дитини, збуджує її думку.
Викладання повинно бути захоплюючим – таким є один з принципів методики
сучасного уроку. Однак інтерес не має нічого спільного з розважальністю,
яка не містить пізнавальної мети. Кожне заняття повинно мати
пізнавальний характер і, одночасно, захоплювати як своїм змістом, так і
способом викладу.
За роки навчання в школі в дітей виробляється звичка задовольнятися
матеріалом підручника, а це недостатньо забезпечує розвиток пізнавальної
діяльності та учнів. Матеріал підручника не може постійно стимулювати
самостійну творчу діяльність дітей, осмислення ними певних явищ,
оскільки не асоціюється ними з реальними життєвими враженнями. Потрібно
вивчати навколишній світ, види трудової діяльності, явища суспільного
життя, події, характерні для місця проживання дітей.
Урок розвитку мислення
2-3 клас
Тема.Логічні вправи, цікаві задачі. Підсумок за чверть.
Мета. Активізувати мислення дітей. Сприяти розвитку уваги, пам’яті,
швидкості мислення учнів, розвивати логічне мислення. Сприяти вихованню
наполегливості.
Тип уроку: узагальнення і систематизація знань.
І. Розминка (швидко дати відповідь).
1. Рослина, яка схожа на їжака, (кактус)
2. Другий місяць зими (січень)
3. Яке найменше натуральне число (1)
4. Які букви українського алфавіту не можуть стояти на початку слова?
(й, ь)
5. З якої частини тіла Адама бог створив Єву? (з ребра)
6. Геометрична фігура у якої 4 сторони. (Чотирикутник)
7.Ноїв… (ковчег)
8. Так називається дорожня розмітка і тварина (зебра)
9. Коли вода замерзає, її називають… (лід)
10.Якої пори року день довше ночі? (Влітку)
II. Вправи на розвиток уваги.
1. Зашифроване слово( прослухати слова, з перших літер скласти нове
слово).
радість метро прапор настрій
ірис океан ім’я актор
донька вишня солома родина
абетка ніч образ
якір дитина
2. Задачі на увагу.
• Всі учні 3-А класу вміють плавати. Таня Строчак вчиться у цьому класі.
Чи вміє Таня плавати?
• Маємо перехрестя трьох шляхів. Один з них веде до річки, другий до
міста, третій – в село. Шлях, який іде прямо не веде до річки. Щоб
потрапити до міста, не треба йти прямо і не слід звертати праворуч. Куди
ведуть шляхи?
село місто річка
Рухаючись за стрілочками, прочитайте прислів’я
III. Вправи на розвиток пам’яті.
1. За 7 сек. запам’ятати ряд чисел, дати відповідь на питання.
5, 6, 19, 3, 1, 4, 12, 8.
• Назвати перше і останнє числа.
• Назвати третє число.
• Назвати двозначні числа.
• Чи правда, що п’ятим було число І?
2. Розвиток слухової пам’ті.
Прослухати пари слів, далі за одним словом назвати інше.
тарілка стакан
ніж виделка
стіл диван
коло квадрат
книжка портфель
яблуко дерево
3. Розвиток асоціативної пам’яті.
Прослухати слова, записати власні асоціації до слів (наприклад:
зірка небо).
За словами – асоціаціями пригадати прочитані слова.
кімната
гори
осінь
пісня
урок
IV. Вправи на розвиток швидкості мислення.
1. Знайти приклади, які розв’язані неправильно.
14:2=8 21:3=7
15-4=9 54:6=9
8+3=11 15+15=20
6х4=24 22-7=25
7х7=47 28:4=7
2. Знайти числа, які одночасно діляться і на 2, і на 3.
18, 14, 21, 12, 8, 6, 9, 15 3.
Знайти три числа, що в сумі дають задане число.
5 13 10 2 27 18 6 4 40 Жодного
10 2 3 7 9 12 8 4 15
4. Швидко рухаючись по колу, утворити слова.
колесо, осел, село, око
5. Якнайшвидше утворити і записати слова.
само мель самовар
фант вар фантазія
лі Вик літак
кара приз карамель
шин так шинель
сюр ель сюрприз
домо азія домовик
V. Вправи на розвиток логічного мислення.
1. Цікаві задачі.
Двоє пішли 3 цвяха знайшли. Троє підуть скільки знайдуть? ( 0 )
Мірошник прийшов на млин. В кожному кутку він побачив по 3 мішки, на
кожному мішку по 2 коти.
Питання задачі: чи багато ніг було на млині? (2, інші лапи).
На столі стояло 5 склянок з полуницями. Юрко з’їв одну склянку полуниці.
Порожню склянку він поставив на стіл. Скільки склянок лишилося? (5)
2. Ребуси.
Фронтальна робота.
і 100 рія
пі 2 л
, ха
ві 3 на
Робота в парах: розгадування ребусів, що підготували учні.
3. Встановлення закономірностей.
домалювати
вибрати :
VI. Вправи на розвиток образного мислення.
1. Поділити фігуру на 2 рівні частини прямою або ламаною лінією.
2. З трьох однакових квадратів утворити 7.
VII. Підсумок уроку.
• До кількості голосних звуків у слові ЗЕМЛЯ додати найбільше однозначне
число. 2+9=11
• Від кількості сторін у трикутнику відняти кількість десятків у числі
34: 3-3=0
«Подумай, доведи, порівняй, відгадай, зроби висновок» — так доцільно
відповідати на запитання учнів, прагнучи розвинути їхній інтерес до
світу, їхню фантазію, думку.
Необхідно цілеспрямовано виробляти у школярів уміння помічати у предметі
яскраве, характерне й зображувати його словом, виховувати внутрішню
потребу передавати власне бачення світу, власне сприймання краси.
Завдяки органічній взаємодії слова й унаочнення діти вчаться
висловлювати свою думку. Вправляння у спостережливості, спогляданні
предметів, виділенні їх ознак є кращим способом, за допомогою якого
можна досягти самостійності, розвиваючи дар слова.
Саме тому, при вивченні рідної мови учнями варто пропонувати їм завдання
на основі місцевого матеріалу, який сприяє розвитку пізнавальної
активності у ході навчання. Ось приклади таких завдань.
Тема 1. Звуки мови. Букви. Алфавіт.
• Запишіть до перших десяти букв алфавіту імена людей, з якими ви
особисто знайомі, або запам’ятали з оповідання, казки, кінофільму. (а –
Алла, б – Богдан і т.д.).
• Запишіть прізвища відомих людей нашого села, району або всієї держави
які ви знаєте.
• Запишіть в алфавітному порядку назви: рослин, що ростуть на городі, (в
саду, на клумбі), підкресліть букви, що позначають два звуки (я, ю, є,
ї);,
• тварин, які є у вас вдома, підкресліть слова з м’яким знаком;
• птахів нашої місцевості, підкресліть слова з м’якими приголосними;
• транспорту, який є в селі і в районі.
Тема 2. Склади. Перенос слів.
• Запишіть двоскладові слова – назви навчального приладдя. Поділіть
рискою для переносу лише ті, в яких наголошений перший склад.
• Пригадайте трискладові слова – назви предметів, які потрібні на уроках
трудового навчання (малювання). Запишіть їх, поділіть для переносу.
• Без яких предметів не можна обійтися при приготуванні їжі. Запишіть їх
назви, поділіть для переносу.
Тема 3. Слова – назви предметів (Іменники)
• Які овочі ви вирощуєте з мамою на городі? Напишіть лише ті назви які
мають літеру?
• Які дерева (кущі, квіти) ростуть у вашому саду?
• Що ви можете купити в місцевому продуктовому магазині? Запишіть їх
назви і поставте наголос.
• Що продають в меблевому магазині. Запишіть назви і визначне кількість
складів. Підкресліть слова, до яких можна поставити слово моя.
• Які установи є на центральній вулиці нашого села. Запишіть їх назви,
визначте кількість звуків.
• Запишіть слова – назви овочів (фруктів, ягід) за першими буквами
алфавіту (або на вибір_). (Наприклад, А – абрикос, аґрус, айва, алича,
апельсин, ананас…). Які з них ростуть у нашій місцевості.
• Вкажіть професії, назви яких мають букву с. Яка з них вам найбільше
подобається. Складіть речення з цим словом.
Тема 4. Велика буква. Власні іменники.
• Згадайте письменників, твори яких читали. Запишіть їх прізвища в
алфавітному порядку.
• Назвіть прізвище свого улюбленого письменника. Про кого він пише у
свої творах. Які імена вам запам’яталися. Запишіть їх.
• Запишіть в алфавітному порядку прізвища учнів нашого класу з буквою а.
Підкресліть трискладові слова.
• Які вулиці нашого села ви знаєте? Запишіть їх. Чому вони так
називаються?
• Запишіть назви сіл, міст нашого району. Які знаєте. У яких селах,
містах ви бували? Складіть і запишіть про це кілька речень.
Тема 5. Слово – назви ознак (Прикметники)
• Назвіть слова – ознаки предметів, які ви можете побачити в шкільній
бібліотеці. Запишіть їх разом з словами, назвами предметів.
• Доберіть назви взуття до деяких ознак (спортивні, великі, гарні,
малесенькі, зручні, тісні).
• До назв дерев, що ростуть біля нашої школи, доберіть ознаки, введіть
ці слова в речення.
• Опишіть свою вулицю, річку, сад, вживаючи ознаки предметів за
розміром, кольором, матеріалом.
Тема 6. Слова – назви дій. (Дієслова)
• Запишіть слова – назви дій, які ми виконуємо на уроці фізкультури,
читання, математики, малювання. Побудуйте речення за схемою
• Запишіть слова – назви дій, які виконують у полі, на фермі,
будівництві. Які дії ви спостерігали особисто? Запишіть 2-3 речення.
Слова – назви дій підкресліть.
• Що робить учитель у школі (лікар у лікарні, фермер у полі)? Які дії ви
спостерігали особисто? Запишіть речення.
• Доберіть слова – назви дій до теми “Весняна сівба”, “Навчання в
школі”, “Будується будинок”.
Ми бачимо, що в наш час змінюються пріоритети цілей навчання. На перший
план висувається його розвиваюча функція, культ самостійності і
нестандартності думки, який стимулює розвиток пізнавальної активності
дітей.
Стародавня китайка приказка стверджує: “Я слухаю – і я забуваю, я бачу –
і я запам’ятовую, я роблю – і я розумію”.
Сьогодні у школі в основному реалізується перше, дуже мало другого, на
жаль майже відсутнє третє.
В навчанні цінна не лише сама істина, але й сам процес її здобування,
пошуку, спроби, помилки, усвідомлення прийомів розумової роботи – тобто
все, що розвиває творчу думку школяра, привчає їх мислити і діяти
самостійно.
Активність думки вчитель збуджує тим, що створює умови для дозрівання
думки. Найперші помічники для вчителя у цьому добре сформульовані
пізнавальні завдання на доведення судження вчителя, власної думки учня.
Необхідно навчити дітей розрізняти поняття “Причина” і “наслідок”.
Причина – це те явище, яке призвело до іншого, наступного за ним;
наслідок – явище, яке виникло через причину.
На уроках ознайомлення з навколишнім світом, а згодом природознавства
доцільно давати добірку вправ для стимулювання пізнавальної активності
учнів. При цьому дати дітям можливість вільно висловлювати свої
припущення. А потім критично аналізувати їх і відбирати правильні
відповіді.
Головне – не кінцева відповідь, а сам процес розумової роботи, різні
варіанти прийомів досягнення результату.
Природа пошуку у всіх випадках одна: дати відповідь на питання “як”,
“чому”, виявити допитливість.
Ось зразки таких завдань.
• Коли дороги висихають після дощу швидше: влітку и восени? Чому?
• Поясніть, чому взимку майже завжди випадає сніг, а не дощ?
• Чому в зимовий час, якщо відчинити кватирку у повітрі утворюється
туман, а в теплу погоду ми цього не помічаємо?
• Чому взимку багаття горить яскравіше, ніж улітку? (Взимку повітря
густіше, отже в однаковому об’ємі більше кисню, який і підтримує
горіння).
• Коли утворюються крижані бурульки: к відлигу чи в мороз?
• Чому рослини не можна поливати в сонячну погоду?
• Які комахи мають такі ж назви як і ссавці?
• (Жуки-носоріг, олень, слоник, метелик-ведмедиця).
• Павук не комаха. Чому?
• Чому течія річки посередині швидша, ніж біля берегів?
• Моря весь час поповнюються прісною водою річок. Проте солоність
морської води не зменшується. Чому?
• Які тварини ростуть протягом усього життя? (Риби).
• Чи п’є жаба воду?
• Які зайці добре плавають? (морські зайці – тюлені).
Дуже важливим є стимулювання пізнавальної діяльності учнів на уроках
математики. Пріоритетним напрямом у моїй роботі є розвиток логічного
мислення й математичного мовлення. В різній методичній літературі
описано чимало засобів і прийомів. Треба намагатися використовувати їх
комплексно, щоб уникнути монотонного й одноманітного розв’язування вправ
і задач, яке може викликати в учнів відразу до предмета.
Для вдосконалення обчислювальних навичок підбирати цікавий і пов’язаний
з життям матеріал.
Наприклад:
За день з погано закритого крана витікає 14 л води. У школі 25 країв.
Скільки води може витекти з усіх цих кранів? Як позбутися втрат води?
Ліс росте довго, Посаджені сьогодні дерева стануть великими лише тоді,
коли підростуть онуки тих, хто їх саджав. Зрізати джерела можна буде
через 85-95 років. У яких роках це буде?
Міцні знання, уміння й навички учні набувають у процесі активної
пізнавальної діяльності, важливим збудником якої є інтерес. Щоб
підтримати цей інтерес використовує різні форми зацікавленості:
дидактичні і сюжетні ігри, задачі у віршах, задачі-жарти, ребуси, ігрові
і цікаві ситуації. Не менш корисні вправи із серії “Цікава математика”,
“У царстві геометричних фігур”, в яких передбачається оригінальне
розв’язування нестандартних задач, вибір раціональних способів
дослідження, порівняння, доведення. Вони потребують від кожного учня
вищого ступеня творчої активності, гнучкості мислення.
Врахувавши ці фактори, треба добирати найоптимальніші для даного класу і
кожного учня окремо дидактичні методи і прийоми. При підготовці уроку я
насамперед встановлюю, який саме компонент навичок читання доцільніше
формувати і розвивати на основі відповідно підібраного текстового
матеріалу. Тому підібрані завдання, як правило, відповідають поставленій
меті.
Урок читання ( за критичним мисленням)
Кожен урок читання складається з таких елементів і завдань:
І. Актуалізація знань.
* вправи на дихання;
* артикуляційні вправи;
* вправи на темп читання;
* вправи на тембр читання;
* вправи на висоту голоса;
* вправи на правильність;
* вправи на свідомість;
* вправи на мелодику.
ІІ. Робота з новим текстом на уроці.
– ознайомлення (1-2 кл. – вчитель, 3-4 кл. – сильний учень)
– багаторазове читання з різними видами завдань:
– Бігле читання;
– вибіркове читання;
– уточнююче читання;
– доведення думки словами з тексту;
– діалоги;
– багаторазове механічне перечитування (ланцюжком, у парах, „буксир”,
„коректор”, „дощиком”, „сонечком”, скоромовкою, „ну, постривай”,
„віконечко”, „як директор” тощо (коли це доцільно).
ІІІ. Закріплення отриманих знань.
* читання тексту в особах (залежить від тексту);
* виділення і перечитування найголовнішого в тексті;
* характеристика героїв через сюжетну лінію тексту або словами автора;
* визначення частини, яка виражає головну думку тексту;
* поділ тексту на смислові частини.
Домашні завдання по тексту добираю за принципом доцільності: такі, що
мають елемент творчості, стосуються емоційного сприйняття дітьми.
Потреби у перечитуванні опрацьованого тексту на наступному уроці немає.
Якщо ж домашнім завданням є новий текст, він повинен мати смислову
„прив’язку” до робочого тексту на уроці. Наприклад, працюючи вдома, учні
повинні знайти спільне і відмінне.
На уроках читання, як і на уроках з усіх інших предметів, треба
дотримуватись таких правил:
1. Ніколи і нічого не робити за учнів.
2. Ставити перед учнями такі завдання, з якими вони впораються. І не
тому, що так їм легше, а тому, що їм цікаво, вони це хочуть зробити, бо
володіють достатнім досвідом, знанням і навичками, щоб проявити
самостійність і творчість у виконанні саме такого завдання.
3. Уважно слідкувати за рухом кожного учня, в той же час не стаючи
стороннім контролером за ходом процесу засвоєння матеріалу дітьми.
4. Постійно знайомити дітей з тими засобами, які винайшло людство для
7-9-річних читачів, щоб вони успішно оволодівали мистецтвом читання,
формувати в них потребу користуватися цими засобами систематично.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
