.

Організація і методики проведення позакласної роботи з математики з молодшими учнями (урок)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
220 6766
Скачать документ

Організація і методики проведення позакласної роботи з математики з
молодшими учнями

Актуальність досвіду.

    Найважливіше завдання школи – давати підростаючому поколінню глибокі
і міцні знання основ наук, виробляти навички, вміння, застосовувати їх
на практиці. У зв’язку з цим потрібна така організація навчання, при
якій би діти включалися в роботу. Багато що залежить від учителя: як він
організовує роботу, в тому числі і з урахуванням рівня підготовленості
класу, їх інтересів, індивідуальних і вікових особливостей кожного учня,
виділяючи доцільність тієї чи іншої форми позакласної роботи. Якщо
враховувати всі ці моменти, то можна так поставити позакласну роботу,
при якій легко домогтися високих результатів.

   Реформа школи вимагає посилення зв’язку між навчанням, вихованням та
розвитком дітей. Великими резервами у вирішенні поставленого завдання
має взаємозалежна урочна і позаурочна робота учнів з різних предметів,
зокрема, з математики.

   Позакласна робота визначається як складова частина навчально-виховної
роботи школи, як одна з форм організації дозвілля учнів. Вона буває
різноманітною за змістом і формами. Освітньою за змістом є позакласна
робота з математики.

Позакласні заняття з математики в початкових класах можуть бути різних
видів. Наприклад, це «тихі години цікавої математики» з усім класом.

  Перебудова початкового математичної освіти і реформа школи пов’язані з
новими цілями навчання, де основна школа стає головною ланкою в освіті.
Нові цілі навчання викликають зміну змісту, методів і форм навчання. Але
процес перебудови методів, форм і засобів навчання йде складніше і
повільніше, ніж перебудова змісту навчання. Особливо повільно, на мою
думку, перебудовується позакласна робота з математики у початкових
класах – одна з форм організації навчання молодших школярів.  

  У молодшому шкільному віці відбувається бурхливий розвиток інтелекту.
Можливість розвитку здібностей дуже висока. Розвиток математичних
здібностей молодших школярів на сьогоднішній день залишається найменш
розробленої методичної проблемою. Багато педагогів і психологи
висловлюють думку про те, що початкова школа є «зоною підвищеного
ризику», тому що саме на етапі початкового навчання в силу переважної
орієнтації вчителів на засвоєння знань, умінь і навичок відбувається
блокування розвитку здібностей у багатьох дітей. Важливо не упустити цей
момент і знайти ефективні шляхи розвитку здібностей дітей. Незважаючи на
постійне вдосконалення форм і методів роботи, у розвитку математичних
здібностей у процесі розв’язання задач є істотні прогалини. Це можна
пояснити наступними причинами:

– Зайва стандартизація та алгоритмізація методів вирішення завдань;

– Недостатнє включення учнів у творчий процес рішення задачі;

– Недосконалість роботи вчителя з формування вміння учнів проводити
змістовний аналіз задачі, висувати гіпотези з планування рішення,
раціонально визначаючи кроки.

           Актуальність дослідження проблеми розвитку математичних
здібностей молодших школярів пояснюється:

– Потребою суспільства в творчо мислячих людей;

– Недостатнім ступенем розробленості в практичному методичному плані;

– Необхідністю узагальнення та систематизації досвіду минулого і
сьогодення з розвитку математичних здібностей в єдиному напрямі.

            У результаті цілеспрямованої роботи з розвитку математичних
здібностей у учнів підвищується рівень успішності та якості знань,
розвивається інтерес до предмету.

   До теперішнього часу позакласна робота з математики найчастіше
будувалася на принципах цікавості, розважальності, в неї втягувалася
частина школярів з числа кращих учнів. Вивчення стану постановки різних
форм позакласної роботи з математики. Окремі вчителі навіть відкидають
необхідність ведення позакласної роботи в початкових класах.

 Вивчення стану шкільної практики переконує в тому, що позакласна робота
з молодшими школярами ведеться, головним чином, не систематично,
стихійно, можна сказати – «по червоних дат календаря». Вчителі не
орієнтуються на організацію позакласної  роботи з математики, яка може
зацікавити «слабо» встигаючих і | і «середніх» учнів. Методика
проведення позакласних занять не достатньо розроблена, тому ефективність
позакласної роботи  дуже низька.

   Необхідність масової позакласної роботи з математики з учнями
початкових класів викликано тим, що наше суспільство чекає від школи
всебічної підготовки підростаючого покоління в житті. Без формування
інтересу до математики, без освіти і виховання учнів засобами
математики, починаючи з молодшого шкільного віку, без взаємозв’язку
класної та позакласної роботи школа не зможе з належною повнотою
виконати це замовлення суспільства. Позакласну роботу з математики
потрібно розглядати як один з важливих засобів вдосконалення
математичних знань у початкових класах загальноосвітньої школи.

  Якості знань виконують роль критеріїв оцінки результатів засвоєння
навчального матеріалу при зіставленні встановлених програмою вимог до
знань і умінь учнів з досягнутими результатами навчання. В основному
необхідний набір якостей знань, відображений у навчальних програмах,
формується в ході навчання математики на уроках. Позакласна робота може
впливати на якість знань безпосередньо через зміст завдань, зокрема, в
результаті підтримки інтересу до предмета.

Позакласна робота з математики створює додаткові можливості вчителям
початкових класів щодо здійсненнядиференційованого підходу до «середнім»
і «слабким» учням для досягнення планованих результатів навчання. У
цьому випадку вона може сприяти вдосконаленню математичних знань і
вмінь. Однак позакласна робота з математики в початкових класах як
теоретично, так і практично не забезпечена. Методичних посібників з
проведення позакласної роботи з математики в початкових класах
катастрофічно мало, можна сказати з упевненістю, що їх немає. У
навчальному посібнику М.А. Байтовий, Г.В. Бельтюкова «Методика
викладання математики в початкових класах» дається коротка
характеристика позакласної роботи та її форм . В інших джерелах
(статтях, тезах) містяться загальні вказівки до проведення позакласної
роботи.    Майбутні вчителі початкових класів не отримують достатньої
підготовки у вузах до проведення даної роботи. Виникло протиріччя між
необхідністю проведення позакласної роботи з молодшими школярами і
недостатнім рівнем розробленості методичних питань її організації та
проведення. Цим пояснюється актуальність проблеми методики проведення
позакласної роботи з математики в початкових класах загальноосвітньої
школи. У зв’язку з цим для дослідження я  обрала тему «Організація і
методики проведення позакласної роботи з математики з молодшими
школярами».

Перспективність досвіду .

Просування у вивченні матеріалу швидкими темпами.

Провідна роль теоретичних знань.

Навчання на високому рівні труднощі.

Робота над розвитком усіх учнів.

Усвідомлення школярами процесу навчання.

Розвиток здатності і потреби самостійно знаходити рішення не
зустрічалися раніше навчальних і пізнавальних завдань.

Теоретичну основу досвіду складають:

• теорії розвиваючого навчання (Л. В. Занков, Д. Б. Ельконін)

• психолого-педагогічні теорії Р. С. Нємова, Б. М. Теплова, Л. С.
Виготського, А. А. Леонтьєва, С.Л. Рубінштейна, Б. Г. Ананьєва, М. С.
Лейтеса, Ю. Д. Бабаево, В. С. Юркевич про розвиток математичних
здібностей у процесі спеціальним чином організованої навчальної
діяльності.

• Крутецкій В. А. Психологія математичних здібностей школярів. М.: Вид.
Інститут практичної психології; Вороніж: Вид. НВО МОДЕК, 1998. 416 с.

• Розвиток математичних здібностей учнів послідовно і цілеспрямовано.

    Всі дослідники, які займалися проблемою математичних здібностей (А.
В. Брушський А. В. Белошістая, В. В. Давидов, І. В. Дубровіна, З. І
Калмикова, Н. А. Менчинська, А. Н. Колмогоров, Ю. М. Колягін, В. А.
Крутецкій, Д. Пойа, Б. М. Теплов, О. Я. Хінчін) при всій різновиди думок
відзначають насамперед специфічні особливості психіки матемтично
здатного дитини (а також професійного математика), зокрема гнучкість,
глибину, цілеспрямованість мислення. А. Н. Колмогоров, І. В. Дубровіна
своїми дос-нями довели, що математичні здібності проявляються досить
рано.

    В. А. Крутецкій в книзі «Психологія математичних здібностей
школярів» розрізняє дев’ять компонентів математичних здібностей,
формування і розвиток яких відбувається вже в початкових класах.

Теоретична значущістьдосвіду  визначається тим, що запропонована
методика організації та проведення позакласної роботи, що охоплює всіх
учнів початкових класів, розширює і поглиблює розуміння шляхів впливу
навчання математики на загальний розвиток і розвиток індивідуальних
здібностей молодших школярів.

Практична значущістьвизначається тим, що запропонована методика
організації та проведення позакласних занять з усім класом і з окремими
учнями, методичні рекомендації та розробки позакласних занять дають
можливість вчителю, спираючись на них, правильно використовувати їх,
забезпечивши тим самим, оптимальний розвиток учнів.

Умови виникнення і становлення досвіду:

– Ерудиція, високий інтелектуальний рівень вчителя;

– Творчий пошук методів, форм і прийомів, що забезпечують підвищення
рівня математичних здібностей учнів;

– Уміння прогнозувати позитивне просування учнів у процесі використання
комплексу вправ з розвитку математичних здібностей;

– Бажання учнів пізнати нове в математиці, брати участь в олімпіадах,
конкурсах, інтелектуальних іграх.

 Сутністю досвіду єдіяльність вчителя зі створення умов для активної,
свідомої, творчої діяльності учнів; вдосконалення взаємодії вчителя та
учнів у процесі розв’язання текстових задач; розвитку математичних
здібностей школярів і виховання у них працьовитості, працездатності,
вимогливості до себе. Виявляючи причини успіхів і невдач учнів, вчитель
може визначити, які здатність або нездатність впливають на діяльність
учнів і залежно від цього цілеспрямовано планувати подальшу роботу.

 Для здійснення якісної роботи з розвитку математичних здібностей
застосовуються наступні інноваційні педагогічні продукти педагогічної
діяльності:

– Факультативний курс «Нестандартні і цікаві завдання»;

– Використання ІКТ технологій;

– Комплекс вправ для розвитку всіх компонентів математичних здібностей,
які можна сформувати в початкових класах;

– Цикл занять з розвитку здатності міркувати.

 Завдання, що сприяють досягненню даної мети:

– Постійне стимулювання та розвиток пізнавального інтересу учня до
предмету;

– Активізація творчої діяльності дітей;

– Розвиток здатності і прагнення до самоосвіти;

– Співпраця вчителя і учня в процесі навчання.

Позаурочна робота створює додатковий стимул для творчості учнів,
розвитку їх математичних здібностей.

Новизна досвіду полягає в тому, що:

• вивчені специфічні умови діяльності, що сприяють інтенсивному розвитку
математичних здібностей учнів, знайдені резерви підвищення рівня
математичних здібностей для кожного учня;

• враховуються індивідуальні здібності кожної дитини в процесі навчання;

• виявлені та описані в повному обсязі найбільш ефективні форми, методи
і прийоми, спрямовані на розвиток математичних здібностей учнів у
процесі розв’язання текстових задач;

• запропоновано комплекс вправ для розвитку компонентів математичних
здібностей учнів початкових класів;

• розроблені вимоги до вправ, які своїм змістом і формою стимулювали б
розвиток математичних здібностей.

          Це дає можливість зробити доступним для учнів засвоєння нових
видів завдань при меншій витраті часу і більшою ефективністю. Частина
завдань, вправ, деякі перевірочні роботи для визначення просування дітей
у розвитку математичних здібностей розроблялися по ходу роботи з
урахуванням індивідуальних особливостей учнів.

Продуктивність.

     Розвиток математичних здібностей учнів досягається при послідовній
і цілеспрямованій роботі шляхом розробки методів, форм і прийомів,
спрямованих на вирішення текстових завдань. Такі форми роботи
забезпечують підвищення рівня математичних здібностей більшості учнів,
підвищують продуктивність і творчий напрямок діяльності. У більшості
учнів підвищується рівень математичних здібностей, розвиваються всі
компоненти математичних здібностей, які можна сформувати в початкових
класах. Учні показують стійкий інтерес і позитивне ставлення до
предмета, високий рівень знань з математики, успішно виконують завдання
олімпіадного і творчого характеру.

Трудомісткість.

    Трудомісткість досвіду визначається його переосмислення з позиції
творчої самореалізації особистості дитини в навчально-пізнавальної
діяльності, відбором оптимальних методів і прийомів, форм, засобів
організації навчального процесу з урахуванням індивідуально-творчих
можливостей учнів.

Можливість впровадження.

Досвід вирішує як вузько-методичні, так і загальнопедагогічної завдання.
Досвід цікавий вчителям початкових і старших класів, студентам ВНЗ,
батькам і може використовуватися в будь-якій діяльності, де потрібно
оригінальність, нешаблонного мислення.

Система роботи вчителя.

 Система роботи педагога складається з наступних компонентів:

1. Діагностика вихідного рівня розвитку математичних здібностей учнів.

2. Прогнозування позитивних результатів діяльності учнів.

3. Реалізація комплексу вправ з розвитку математичних здібностей у
навчальному процесі.

4. Створення умов для включення в діяльність кожного учня.

5. Виконання та складання учнями та вчителем завдань олімпіадного і
творчого характеру.

Система роботи, яка допомагає виявити дітей, які цікавляться
математикою, навчити їх творчо мислити і поглиблювати отримані знання
включає:

– Попередню діагностику з визначення рівня математичних здібностей
учнів, складання довгострокових та короткострокових прогнозів на весь
курс навчання;

– Систему уроків математики;

– Різноманітні форми позакласної роботи;

– Індивідуальну роботу зі здібними до математики школярами;

– Самостійну роботу самого школяра;

– Участь в олімпіадах, конкурсах, турнірах.

     Чи  можна  визвати  здивування  і  жагучу  цікавість  на обличчях 
молодших  учнів  під  час  занять  математики?  Можна  спостерігати 
спалах  непідробленої  радості  в  очах,   у  виразі  облич  дітей  , 
коли  у  них  зародиться  догадка,  заб’ється  жива  думка,  яка 
рветься  на  поверхню  і  вони  з  нетерпінням  починають  тягнути 
вверх  руки,  підплигувати  на  місці,  бажаючи  швидше  відповісти  на 
“коверзне”  запитання  вчителя.  Чи  можна  у  молодших  учнів  до 
занять  з  математики  настільки  великий  інтерес,  що  вони, 
зустрічаючи  вчителя,  неодноразово  звертаються  до  нього  з  одним 
і  тим  же  питанням:  “Коли  ж  у  нас  буде  ще  таке  заняття?”  І 
ждуть  його,  завбачуючи  це  заняття  як  своєрідне  свято.

          Такі  моменти  коли,  вчитель  може  визвати  окриленість  і 
непідроблений  інтерес  учнів  до  предмету,  є  для  нього  щасливими. 
Із  них  і  складається  радість  педагогічної  роботи.  Завдяки 
такому  загальному  підйому  діти  починають  дивитися  на  вчителя 
відкрито  і  закохано,  очікуючи,  чи  не  подарує  він  їм  ще  мить 
зацікавленості  і  захоплення.

        Подив  і  гострий  інтерес  учнів,  радість  на  їх  обличчях 
від  догадки,  яка  виникла  можна  спостерігати  на  уроках  окремих 
вчителів  в  процесі  вивчення  математики.  Наряду  з  цим  широкі 
можливості   створення  атмосфери  творчого  натхнення,  самостійної, 
індивідуальної  і  колективної  практичної  діяльності  учнів  містять 
різні  види  позакласної  роботи  по  математиці.

        Позакласна  робота  з  математики  складає  нерозривну  частину 
навчально – виховного  процесу  навчання  математики,  складного 
процесу  впливу  на  свідомість  і  поведінку  молодших  школярів, 
поглиблення  і  розширення  їх  знань  і  навиків  таких  факторів,  як 
зміст  самого  навчального  предмета – математики,  всієї  діяльності 
вчителя  в  сполученні  з  різносторонньою  діяльності  учнів.

Головне  завдання  позакласної  роботи  з  математики – виховувати 
інтерес  до  математики,  стимулювати  учнів  до  вивчення  математики.

Загальні  питання  організації  і  методики

 проведення  позакласної  роботи  з  математики

 з  молодшими  учнями.

Значення  позакласної  роботи  з  математики  з  молодшими  учнями 
складається  з  наступного:

1.      Різноманітні  види  цієї  роботи  в  їх  сукупності  сприяє 
розвитку  пізнавальної  діяльності  учнів:  сприйняття,  подання, 
увагу,  пам’ять,  мислення,  мову,  уявлення…    Жоден  наставник  не 
повинен  забувати, – “говорив  К. Д. Ушинський, –  що  його 
найголовніший  обов’язок  складається  з  того,  щоб  привчити 
вихованців  до  розумової  праці  і  що  цей  обов’язок  найбільш 
важливий,  ніж  передача  самого  предмету.”

2.      Вона  допомагає  формуванню  творчих  здібностей  учнів, 
елементи  яких  проявляються  в  процесі  вибору  рішення  задач,  в 
математичній  чи  логічній  смикавці,  при  проведенні  на  позакласних 
заняттях  відповідних  ігор,  в  конструкції  різних  геометричних 
фігур, в  організації  колективу  своїх  друзів,  щоб  з  найбільшою 
ефективністю  виконати  будь – яку  роботу  чи  провести  пізнавальну 
гру  і  т.  д.

 

Особливості  позакласної роботи  з  математики.

Порівнюючи  з  класно – урочною  формою  позакласної  роботи  з 
математики  має  ряд  особливостей:

1.      По  своєму  змісту  вона  строго  не  регламентована  державною 
програмою.  Однак  на  позакласних  заняттях  математичний  матеріал 
пропонує  в  відповідності  з  знаннями  учнів.  Це  означає,  що  при 
підборі  завдань  по  математиці  для  позакласних  занять 
безпосередній  зв’язок  з  поточним  програмним  матеріалом   бажаний, 
але  не обов’язків.  Потрібно  виходити  тільки  з  загального  рівня 
знань  і  вмінь  учнів  по  математиці.  Це  означає  також,  що  самі 
завдання  з  математики  по  формі  не  обов’язково   повинні  бути 
точно  такими  які,  зустрічаються,  на  уроках  ( рішення  прикладів, 
задач  тощо);

2.      Якщо  уроки  в  усіх  відношеннях   плануються  на  45  хвилин, 
про  позакласні  заняття  в  залежності  від  змісту  і  форми 
проведення  можуть  бути  розраховані  і  на  2-3  хвилини,  і  на 
цілу  годину;

3.       Якщо  класно – урочна  форма  потребує  постійного  складу,  з 
врахуванням  мікрорайону  проживання,  то  для позакласної  роботи  з 
математики  діти   з  даної  школи  можуть  об’єднуватися  в  групи, 
навчаючись  або  в  одному  і  тому  ж  класі,  або  в  різних  класах, 
при  цьому  групи  створюються  на  добровільному  початку.  Склад 
учнів  навіть  при  наявності  однієї  і  тієї  ж  форми  позакласної 
роботи,  може  мінятися  ( наприклад,  склад  редколегії  математичної 
газети).

4.       Позакласна  газета  характеризується    багатообразністю  форм 
і  видів:  групові  заняття,  кружки,  математичні  куточки,  екскурсії 
і  т. д.

5.      Особливістю  позакласної  роботи  з  математики являється
цікавістю запропонованому матеріалу або змісту, або по формі, більш
вільний вислів своїх почуттів молодші учні під час роботи, більш широке
використання ігрових форм проведення занять і елементів змагання на них.

Про те позакласна робота в класно-урочною має загальні риси:

В обох видах роботи в процесі навчання молодших учнів спостерігаються
одні і ті ж дидактичні принципи: науковість, свідомість і активність
учнів, наочність, індивідуальний підхід;

Обидва види робіт як частини одного навчаючого-виховного процесу діють
не тільки на формування знань, умінь, навиків і любов до математики, а й
виховання моральних якостей.

 

Роль  зацікавленості  в  позакласній  роботі  з математики.

 

      Інтерес  до математики в молодших класах  підтримується цікавістю
самих  задач,  запитань, завдань.  Кажучи  про цікавість, ми маємо на
увазі не розвагу дітей пустими забавами, а зацікавити  змістом
математичних завдань або формою в яких вони стикаються. Педагогічна
оправдана зацікавленість має мету привернути увагу дітей, їхню розумову
діяльність. Зацікавленість в цьому значенні  на позакласному занятті
завжди несе елементи дотепності, дружнього настрою, святковості.
Зацікавленість служить основою для свідомості дітей почуття прекрасного
в самій  математиці. Дякуючи цікавості більшість стародавніх задач (про
“магічні”  квадрати, переправи через водний рубіж, та ін.), потрібно
справді творіння мистецтва, з любов’ю  передаються в народі, з покоління
в покоління. Так, наприклад, задача-казка про переправу вовка, кози і
капусти з одного берега річки на інший вже тисячу років служить однією з
поза навчальних головоломок для формування корисних розумових навичок.

         Прагнення до зацікавленості в подачі задач, для того, щоб
задачі стали більш привабливими для людей, привело ще в глибокій
давності до їхнього поетичного оформлення. Древні задачі в віршах із-за
своєрідності мови й окремих елементів їх змісту ще не посильні для
молодших учнів. В початкових класах задачі в віршах на позакласних
заняттях пропонуються дуже прості, з доступним розумінням дітьми
змістом, на теми, близькі їм, пов’язані з життям і діяльністю дітей.

          Розумова зацікавленість на позакласній роботі з дітьми має
велику педагогічну цінність. Кажуть, що французький математик 17
століття Блу Поскаль виказав наступні думки: “Предмет математики
настільки серйозний, що корисно не упускати випадки, робити їх
зацікавленими.” Однак потрібно уникати неправдивої зацікавленості, якщо
вона приводить до неохайності в математичних виразах, до вульгаризації
окремих математичних положень, до некоректності в викладі, до
безглуздого розв’язання та роздумів.

®c

?$???????????$??¤? легкого і розумного гумору в змісті математичних
завдань, в їхньому оформленні, при несподіваному розв’язанні під час
виконання цих завдань. Гумор повинен бути доступним розумінню дітей.
Тому потрібно наполегливо добиватися від самих дітей дохідливих пояснень
сутності легких задач-жартів, всяких положень, в яких іноді опиняються
учні під час ігор і т. д., тобто добиватися розуміння сутності самого
гумору й його необразливості. Почуття гумору звичайно проявляється тоді,
коли знаходять окремі веселі риси в різних ситуаціях. Почуття гумору,
якщо ним володіє людина, полегшує сприйняття окремих невдач в створеній
обстановці. Однак більшість дітей, особливо підлітки, дуже чутливі до
сміху. Вони бояться виглядати смішними. Тому легкий гумор повинен бути
добрим, створювати бадьорий, при піднятий настрій. Цей стан бадьорості
зберігається в пам’яті дітей і створює ще один з стимулів для участі їх
в наступних видах позакласної роботи з математики.

              Атмосфера легкого гумору створюється шляхом включення в
ситуацію задач, задач-розповідей, завдань героїв веселих датських казок,
включення задач-жартів,

шляхом створення ігрових ситуацій та веселих змагань.

 

Види позакласної роботи з математики.

Цікава математика в хвилини відпочинку і на групових заняттях після
уроків.

      Давно встановлено, що  окремі завдання з цікавої математики –
математичні ігри можуть завдавати дітям також задоволення, так само
служити засобом розумового відпочинку, як і елементи цікавого матеріалу,
пов’язані зі спортом, літературою та іншими областями науки, мистецтва. 
Потрібно тільки вміло підбирати математичні завдання, щоб вони викликали
інтерес у молодших учнів, або викликати інтерес до математики – це
головна мета , до якої ми прямуємо в зв’язку з задачею підвищеного рівня
процесу навчання математики. Для розв’язку цієї задачі корисно
використовувати хвилини цікавої математики. З них звичайно зароджується
інтерес до позакласних занять з математики, бажання брати участь в
крукових роботах, в випусках газет і в інших  видах робіт по математиці.

     Проводити ці хвилини можна в окремих моментах під час  прогулянок з
групою учнів, хвилини відпочинку під час екскурсії на природу та ін.

Так як, мова йде про хвилини цікавої математики, то для збудження і
підтримання інтересу до завдань останні повинні задовольняти наступні
умови:

Бути не схожими на звичайні математичні завдання, запропоновані на
уроках;

Смисл завдань повинен бути зрозумілим дітям;

Рішення завдань повинно бути доступним кожному з присутніх учнів;

Відповіді повинні отримуватись швидко, якщо необхідні обчислення, то
вони повинні виконуватися тільки усно.

      Хвилини цікавої математики проводяться епізодично. Вони можуть
плануватися вчителем в зв’язку з поставленою метою, наприклад, викликати
в дітей інтерес до організації математичного кружка, до випуску газети,
тощо. Приведемо подібні запитання, задачі, завдання, які можна
запропонувати молодшим учням в відповідні періоди їх навчання.

     Діти люблять незвичайні задачі в віршах. Тому в звичну для цього
хвилину вчитель може почати бесіду так: “Діти, ви знаєте вірш
С.Я.Маршака “Багаж”?

       Звичайно серед дітей знайдуться такі, які знають його напам’ять.
Після цього запропонувати прочитати його хором. А потім сказати: ”Тепер
послухайте задачу:

Дама здавала в багаж;

Диван, чемодан, саквояж,

Картинку, корзинку, картонку

І маленьку собачонку.

………………………………………

Але тільки пролунав дзвінок,

Втекло з вагона щеня.

Діти, порахуйте швидше,

Скільки залишилось речей?”

    З цікавістю діти беруться відгадувати прості ребуси. При цьому
необхідно запропонувати не будь – які ребуси, а  тільки ті, які мають,
визначений зв’язок з математикою: або в його зображенні зустрічаються
математичні знаки, або в відповідях утримується математичний термін, або
має місце  першої і другої ознаки одночасно. Ребуси можна раніше
зобразити на аркушах паперу. Тоді в любий час вчитель може запропонувати
дітям їх для відгадування. Наприклад, вчитель каже: ” Діти, відгадайте,
які слова тут написані за допомогою букв та інших знаків:

Пі2л ,  7я,  мі100,  100лиця.”

     Діти завжди з зацікавленням відгадують загадки. Тут також слідує
звернути увагу на те, що загадки повинні мати якісь математичні
елементи. Частіше всього таким елементом є число, яке утримується в
загадці і служить одним із ознак, по якому відбувається шукання
відповіді на цю загадку. В інших загадках можуть зустрічатися
математичні відношення (“рівність”, “більше”, “менше”) або відповіддю
служить термін пов’язаний з математикою.

Наприклад:

1)      Дім без вікон та дверей,  як зелений сундучок,

В ньому 6 кругленьких діточок.

Називається… ( стручок)

2)      Що це за 7 братів: роками рівні, іменами різні. (дні неділі)

  Корисно буває запропонувати і задачі – жарти:

1)      Росте 4 берези. На кожній березі по 4 гілки. На кожній гілці є
по 4 яблука. Скільки всього яблук? ( На березі яблука не ростуть)

2)      4 мишки гризли скоринку сиру. Підкралась кішка і схопила 1
мишку. Скільки мишок продовжувало гризти скоринку сиру? ( Ніскільки, всі
миші порозбігалися)

  В вільні хвилини діти з задоволенням можуть приймати участь в якій
несуть грі. Наприклад: можна провести з невеликою групою дітей гру
“Арифметичний квач”.Беручи участь в грі, діти закріплюють в пам’яті
склад числа 10. Зміст гри в наступному. Діти становляться в коло. Один
учень є ведучим і становиться в центрі кола. У дітей, які стоять до
кола, прикріплені картки з числами від 0 до 10. це в тому випадку, коли
крім ведучого, беруть участь в грі ще 11 чоловік. Потім учень – ведучий
голосно називає число, наприклад, 8.  Тоді учень який стоїть в колі і
має число 8 , оббігає коло, щоб доторкнутися до учня з числом 2, яке
доповнює 8 до 10. щоб не дати, коли його “заквачують”, учень з 2 повинен
швидко здогадатися, що доповнення до 10 число знаходиться в нього, 
оббігти коло в ту саму сторону, що і 8 і стати на своє місце. Якщо 8 не
” заквачує” 2, то учень з 8 становиться в коло, а минулий ведучий на
його місце. При цьому минулий ведучий одночасно отримує від нового
ведучого і картку з числом 8 , прикріплює до себе на грудях.

     Якщо 8 “заквачила” 2 , то учень з числом 2  становиться ведучим,
віддаючи свою картку минулому ведучому.

Примітка 1: Якщо ведучий скаже голосно число 10, то, крім учня, який має
на картці число 10, повинен оббігати коло і учень з числом 0.

 Примітка 2: Якщо учнів, які приймають участь в грі, менше 12, то
звичайно не беруться числа 10, 9, 8 і т. д. І доповнення проводиться до
найбільшого з прикріплених на картках чисел. Наприклад, в грі разом з
ведучим беруть участь 9 чоловік. Тому в колі будуть стояти 8 учнів з
прикріпленими числами від 0 до7. в процесі гри доповнення проводиться до
числа 7.

Примітка 3: Якщо граючих виявилося більше 12, то доповнення можна
вичислити і до більшого числа.  Якщо, наприклад, граючих 15, то
доповнюють до числа 14.

      З учнями 2 і 3 класів можна провести гру “Знай таблицю множення”.
Зміст гри наступний. Учасники стають в одну шеренгу. До грудей кожного з
них  прикріпляються номера від 1 до 9 (послідовно,  разом з ведучим в
грі можуть приймати участь 10 чоловік).  Ведучий називає будь – яке
утворення з таблиці множення,  наприклад 35.  число 35 утворилось від
множення 5 і 7 . отже,  з шеренги повинні вибігти ті діти, у яких
приколені номера 5і 7 , і,  добігши до раніш  вказаного місця, 
повернутися в шеренгу. Хто скоріше повернеться на своє місце, той
виграє.  Він отримує прапорець. Якщо ведучий сказав таке число, яке є
добутком  двох різних пар чисел ( наприклад, 24 = 6* 4 та 24 = 8*3 ), то
з шеренги вибігають всі четверо. Учень, який виграв першим 2 прапорця,
становиться ведучим, а ведучий займає його місце.  Потім ведучого змінює
наступний,  отримавши 2 або 3 прапорця.  Всі учні, які отримали 
прапорці, вважаються гарно знаючими таблицю множення.

    При проведенні хвилин цікавої математики можна запропонувати будь –
яку вправу з рахівними паличками, тощо.

     В хвилини відпочинку з дітьми можна  проводити гру “Кінцівки” . в
процесі цієї гри діти вправляються у виконанні безпосередніх висновків з
суджень з відношеннями.  Вона корисна тим, що готує дітей до свідомого
рішення задач на збільшення і зменшення числа на декілька одиниць і в
декілька разів, даних в непрямій формі. Приведемо приклади проведення
цієї гри.

Вчитель каже: “Проведемо гру”Кінцівки”. В неї можуть брати участь 3 , 4
і більше учнів. Діти становляться в коло. Я буду починати речення, а ви
повинні його правильно закінчити. Закінчувати речення повинен той, до
кого я доторкнуся рукою. Якщо “кінцівка” учня опиниться не вірною, то
він виходить з кола, а хто залишився в колі стараються вірно закінчити
речення. Виграють ті, хто вірно давав “кінцівки” і залишився в колі.”

   Вчитель: “Починаю речення: “Якщо підвіконня вище стола, то…”

   Учень: “… то  стіл нижче підвіконня”.

   Далі речення можуть бути наступними:

     Якщо Саша по росту рівний Петру, то Петро…(по росту рівний Саші)

     Якщо Катя стоїть лівіше Тані, то Таня…( стоїть правіше Каті)

     Якщо в мене в правій руці рахівних паличок на 2 більше чим в
лівій, то в лівій руці…( паличок на 2 менше чим в правій)

     Якщо Марія живе від школи дальше ніж Ніна, то Ніна…(живе від
школи ближче ніж Марія)

     Якщо сестра старша ніж брат, то брат…( молодший ніж сестра)

     Якщо олівець коротший лінійки, то лінійка…(довша олівця).

 

Позакласні заняття

 

    В результаті знайомства дітей з елементами цікавої  математики в
хвилини відпочинку може виникнути в них і  інтерес до систематичного
проведення групових позакласних занять.

    Групові позакласні заняття з математики проводяться після уроків,
але не по змісту, не по формі вони не схожі на заняття, які
організовуються для відсталих учнів.

    Ми виходимо з того, що головною метою групових занять на
позаурочному часі  являється посиленням інтересу дітей до математики.
Молодші ж учні знаходяться в такому віці, коли їхні інтереси до того чи
іншого навчального предмету не визначились, коли інтереси тільки
формуються. Тому до позакласних занять з математики, так наприклад, як
до позакласного читання, корисно привертати всіх учнів класу. Роботу цю
необхідно розпочинати з 1 класу. Таким чином,  групові позакласні
заняття являє собою заняття, проведені вчителем після уроків з усіма
учнями свого класу. Кожне з цих занять планується вчителем в
відповідності до вимог збільшення інтересу дітей до математики з
врахуванням  знань, вмінь і навиків у дітей. Послідовне ускладнення
занять проводиться виходячи з накопичених в учнів знань з математики і
вмінь виконувати вправи з цікавої математики  (ребуси, шаради, задачі –
жарти, загадки і т. д.).

       В 1  класі  позаурочні групові заняття з математики  проводяться
епізодично. В 2 і 3 класах ці заняття проводяться систематично, але не
частіше 1-2 разів в місяць, так як до них  потребується велика
підготовка.

      Тривалість групових позакласних занять з математики повинна бути з
1 класі – 20- 25 хвилин, в 2 – 25-35 хвилин, в 3 – 35-40 хвилин.

       Позакласні заняття з математики  можуть бути тематичними, але
частіше всього проводяться комбіновані заняття,  матеріал яких звичайно
непов’язаний з темами останніх уроків з математики.

        Підтриманню інтересу у дітей на протязі всього  заняття сприяє
його організації. Кожне позакласне заняття складається з 3 частин:
вступної, основної, заключної.

        В вступній частині діти відразу відчувають  незвичайність цих
занять,  необхідність їх з уроками. Дітям пропонуються ребуси, задачі в
віршах,  або вчитель в ситуацію занять вводить героїв дитячих казок, від
імені яких пропонуються  різні завдання математичного характеру. В
основну частину входять завдання, які вимагають більш напруженої
розумової діяльності учнів, уваги і зосередженості.  Діти вирішують
різні математичні задачі,  виконують логічні вправи, вирішують задачі –
жарти. Основним змістом заключної частини заняття є загадки і
математичні або логічні ігри. Корисно закінчувати заняття в той момент,
коли діти готові з цікавістю повторити гру. Ці бажання, які збереглися
служать зарядом інтересу до наступних позакласних занять, так як у
молодших учнів інтерес до математики поки ще тісно переплітається з
прагненням до ігрової діяльності.  Тому закінчуючи гру, потрібно дітям
сказати, що гру можна провести ще раз  на наступному позакласному
занятті.

        При проведенні позакласних занять необхідно ретельно продумати
використання наочності. З однієї сторони, наочність повинна бути
цікавою, з другої – вона повинна сприяти на розумову діяльність дітей
щодо розв’язання того чи іншого запитання, запам’ятовування деталей
математичного або  логічного завдання.

         В процесі занять необхідно забезпечити диференційований підхід,
враховуючи особливості окремих учнів, так як запропоновані на них
запитання і завдання  можуть бути направлені на виховання уваги, пам’яті
на числа,  розширити загальний кругозір, прищепити інтерес до
розв’язання задач і т. д.

 

Математика в групі подовженого дня.

 

Як показує досвід, у групі подовженого дня (ГПД) доцільно по 2-4 рази у
місяць під час тихих занять присвячувати математиці. Ці заняття не
повинні походити на уроки з математики, а також на заняття з підготовки
до уроків,  вони не  схожі на заняття з відсталими учнями, або на
заняття з математичного  кружка. На цих заняттях учням не потрібно щось
заучувати  або спеціально щось запам’ятовувати. Дані заняття повинні
слугувати розвитку кругозору дітей, задовольняти їх зацікавленість, а
також розвивати її, практично реалізовувати зв’язки навчання математики
з життям, формувати уміння і навички орієнтування на місцевості,
оцінювати на око та вимірювати відстані між об’єктами, а найголовніше,
розвивати  логічне мислення.

         Під час таких занять діти можуть більш активніше проявляти свою
самостійність та ширше розгорнути діяльність шляхом виконання  
різноманітних практичних робіт. На таких заняттях діти більш
спостерігають, малюють, вимірюють, вирізають.

Години тихих занять, відведених математиці, вихователь планує так, щоб
учні, працюючі з матеріалом, який пов’язаний з тим, що вивчається на
уроках, виконували цікаві та різноманітні вправи.

          Година тихих занять проводиться зі всіма учнями ГПД. До складу
якої можуть входити учні, які дуже добре встигають, а також які мають
прогалини у навчанні, тому матеріал слід відбирати такий, щоб він був
посилений слабким учням і в той же час був цікавий сильним. Досягти
цього доволі складно, але можна. Потрібно підбирати матеріал з
посібників, які максимально б примикали до підручника. Наприклад,
корисно розширити прийоми скороченого множення або ознайомитись з
прийомами додавання та віднімання шляхом доповнення і т.п.

 

Наведу авторський план занять у ГПД .

 

Мета занять:  пізнавальні  та  творчі  навички  учнів,  виховувати 
інтерес  до  вивчення  математики  та  потребу  у  розумовій 
діяльності,  збагачувати  учнів  науковими  знаннями  та  навчати 
застосовувати  їх  на  практиці,  вивчати  історію  розвитку 
математики  як  науки. 

 

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Позакласна робота по математиці складає нерозривну частину
учбово-виховного процесу по даному предмету. Вона сприяє розвитку
психологічних процесів молодшого школяра: сприйняття, уявлення, пам’яті,
уваги, мислення, мови, уяви, розвиває пізнавальну діяльність учнів.
Програма позакласних занять по математиці виражає цільову спрямованість
на розвиток і вдосконалення пізнавального процесу, сприяє формуванню
математичних здібностей учнів, а саме: учить узагальнювати матеріал,
міркувати, обґрунтовано робити висновки, доводити і т.д.

      Характерною особливістю адаптованої програми по математиці є
цікавість викладу матеріалу або за змістом, або формою.

       Мета програми “Позакласної роботи  з математики” є розвиток дітей
молодшого шкільного віку для успішного і повноцінного засвоєння програми
навчання.

В процесі роботи з першокласниками розв’язуються наступні завдання:

Розвиток уваги, мислення, уяви, пам’яті;

Розвиток тонкої моторики пальців рук;

Навчання прийомам логічного мислення.

     Для учнів 1-го класу програмою не передбачені факультативні
заняття, але більшість першокласників нашої школи ходять в групу
продовженого дня. Тому актуальність даної програми визначена поряд
чинників:

спілкування вчителя і учня;

заняття в позаурочний час;

розвиток навиків спілкування в колективі;

рішення логічних і нестандартних задач.

    Основна частина програми має різнорівневу побудову. Кожна нова тема
по складності перевершує попередню і спирається на її зміст.

   Три позакласні заняття по математиці носять інтегрований характер
(математика-історія, математика – літературне читання). Підсумкове
заняття проводиться у формі свята, математичного марафону, який допоможе
перевірити знання і уміння дітей, покаже, як діти уміють міркувати і
доводити.

     Позиція педагога, провідного позакласне заняття по математиків
неоднозначна. Вчитель виступає як інформатор, інструктор, організатор,
аналітик, радник, консультант, рівноправний учасник, спостерігач.

    Форма проведення занять індивідуальна, групова і фронтальна. Курс
розрахований на 18-20 години, один раз в тиждень, тривалість занять від
20 до 35 хвилин, що обумовлено психофізіологічними особливостями
молодшого шкільного віку.

    Практична значущість позакласних занять – навчання раціональним
прийомам застосування знань з практики, перенесенню своїх знань і умінь,
як в аналогічне, так і в змінені умови.

Прогнозований результат:

Знання назв геометричних фігур;

Уміння збирати фігуру із заданих геометричних фігур або частин,
перетворювати, видозмінювати фігуру (предмет) по умові і заданому
кінцевому результату;

Уміння орієнтуватися в просторі;

Уміння проводити спостереження, порівнювати, виділяти властивості
об’єкту, його істотні і неістотні ознаки.

Самостійно складати і вирішувати нестандартні задачі; послідовно
міркувати, доводити.

 

План занять з математики у ГПД

І клас

Заняття 1. Розвиток уваги та пам’яті.

Заняття 2. Рахунок до 10. Додавання та віднімання.

Заняття 3. Сантиметр.

Заняття 4. Ряд чисел від 1 до 10.

Заняття 5. Додавання і віднімання в межах 10.

Заняття 6. Розрізнення фігур за формою, розміром та кольором.

Заняття 7.  Компоненти дії додавання.

Заняття 8. Компоненти дії віднімання.

Заняття 9. Розвиток окоміру

Заняття 10. Розвиток пам’яті та уваги.

Заняття 11. Як простіше додати?

Заняття 12. Порівняння.

Заняття 13. Ваги. Зважування.

Заняття 14. Літр. Вимірювання.

Заняття 15. Дециметр. Вимірювання.

Заняття 16. Додавання та віднімання.

Заняття 17. Цікаві задачі.

Заняття 18. Нумерація чисел від 10 до 20.

Заняття 19. Чому навчились ми за рік?

ІІ клас

Заняття 1. Нумерація чисел до 100.

Заняття 2. Додавання і віднімання двоцифрових чисел без переходу через
десяток.

Заняття 3. Математичні вирази.

Заняття 4. Залежність між компонентами дії додавання та віднімання.

Заняття 5. Вимірювання. Порівняння відрізків.

Заняття 6. Старадавня наука „Нумерологія” Магічні цифри від 1 до 5.

Заняття 7. Стародавня наука „Нумерологія” Магічні цифри від 6 до 10.

Заняття 8. Множення та ділення.

Заняття 9 – 10. Математика у літературі.

Заняття 11. Цікаві задачі.

Заняття 12.Конкурс на кращого математика.

Заняття 13. Задачі на знаходження числа по сумі та різниці.

Заняття 14.  А що було, якщо б людство не винайшло годинника?

Заняття 15. Порядок виконання дій. Дужки.

Заняття 16. Що було, якби комп’ютери почали мислити як люди?

Заняття 17. Задачі, зведені до одиниці.

Заняття 18. Доба, тиждень, місяць, рік, пори року, календар.

Заняття 19. Стародавні задачі.

Заняття 20. Чому навчились ми за рік?

ІІІ клас

Заняття 1. Ознайомлення учнів з математичними софізмами.

Заняття 2. Задачі з оманливими рішеннями.

Заняття 3. Розвиток окоміру.

Заняття 4. Розв’язання цікавих задач способом складання рівняння.

Заняття 5. Способи перевірки додавання та віднімання.

Заняття 6. Усна та письмова нумерація в межах 1000.

Заняття 7. Міри довжини.

Заняття 8. Додавання  та віднімання багатоцифрових чисел.

Заняття 9. Види кутів.

Заняття 10. Вимірювальні роботи на місцевості.

Заняття 11. Математичні конкурси, дива  і таємниці.

Заняття 12. Знаходження частини числа та числа за його частиною.

Заняття 13. Видатні математики. Хто вони?

Заняття 14. Мистецтво обчислювати.

Заняття 15. Винахід ЕОМ та калькулятор.

Заняття 16. Одиниці вимірювання часу.

Заняття 17. Ранок „Час та годинник”

Заняття 18. Екскурсія на автобазу.

Заняття 19. Розпізнавання геометричних фігур.

Заняття 20. Чому навчились ми за рік?

ІV клас

Заняття 1-2. Трохи історії. Нумерація чисел.

Заняття 3. Як люди вчились записувати числа?

Заняття 4. Нумерація древніх римлян.

Заняття 5. Як люди вчились рахувати.

Заняття 6. Математичні олімпіади, конкурси, змагання.

Заняття 7. Російська рахівниця – сама проста обчислювальна машина.

Заняття 8. Що таке новий стиль?

Заняття 9. Прийоми, що полегшують обчислення.

Заняття 10. Виникнення мір довжини та їх вдосконалення.

Заняття 11. Вимірювання площі.

Заняття 12. Математичні конкурси.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020