Проблема гуманізації освіти в психолого-педагогічній літературі
Значний інтерес становлять дослідження проблеми гуманізації навчального
процесу А.Андреасян, С.Болтівець, В.Галузинського, Б.Кобзаря,
Л.Нестеренко, Т.Шатохіної. Усі дослідники підкреслюють, що саме молодший
шкільний вік дитини є найбільш сприятливий для здійснення різних
впливів, грунтом для гуманістичного навчання та відносин. Вчителі не
мають достатньо розробленої методики організації навчальної роботи в
сучасній школі, яка б сприяла розвитку гуманного ставлення у дитячому
колективі.
Слід відзначити, що проблема гуманізації шкільної роботи давно вже
хвилює вчених-практиків: Ш.Амонашвілі, І.Глассер, С.Френе та інших.
Виступаючи на підтримку створення дійсно нової системи навчання, С.Френе
різко критикував шкільну методику. Негативною ознакою її є
неспроможність врахувати радикальні зміни, що відбуваються в
суспільстві. Школа повинна не тільки формувати знання, навички, уміння у
дітей, а й допомогти зберегти душевну рівновагу, необхідну для подолання
страху перед майбутнім життям. Головну проблему школи Френе вбачав у
незмозі задовільнити індивідуальні потреби школяра.
Причину збіднення ідеалів і поведінки учнів різного віку, негативного
ставлення до навчання він пов’язує з недооцінкою індивідуальності дитини
та ігноруванням її інтересів, можливостей і ціннісних орієнтирів. Він
зазначає, що шкільні підручники, програми, плани ніколи не враховували
ні різноманітних можливостей, ні смаків малечі. Така шкільна система
неодмінно призводила до збіднення інтелектуальної поживи учнів, до
повного нехтування індивідуальними нахилами дітей. В результаті діти
втрачають інтерес до освіти, культури, які стають для них тяжкими,
неприємними, безплідними обов’язками, замість того, щоб збагачувати їх і
розвивати.
Грузинський психолог і педагог Ш.Амонашвілі проблему гуманізації
шкільної роботи пов’язує зі змінами характеру педагогічного процесу.
Критикуючи стан шкільної практики, він вважає, що в ході
навчально-виховного процесу неможливо здійснити всебічний і гармонійний
розвиток особистості школяра.
На думку Амонашвілі, результативність гуманного педагогічного процесу
визначається наступним:
І наскільки цей процес на всіх етапах, в кожну хвилину в цілому охоплює
дитину, наскільки він стає для неї смислом життя;
? яку людську культуру, в якому обсязі і як глибоко засвоює дитина в
цьому процесі;
? які стосунки складаються в дитини з вчителем, з товаришами, з людьми;
? наскільки педагогічний процес сприяє дитині в її розвитку і
самоствердженні.
Американський психолог І.Глассер розглядав школу, як звичайний “полігон”
становлення особистостей майбутніх громадян. Педагогічний процес, на
його думку, повинен стати психологічним атрибутом особистості, “місцем,
де діти можуть проявити себе, висловлювати свою думку, що базується на
їхньому досвіді і спостереженнях”. Гуманізація навчання має бути
спрямована на бережливе ставлення до особистості, бажання педагогів
попри всі складності не порушити її індивідуальних особливостей,
зберегти їх і розвивати.
До завдань та функцій школи, освіти Глассер підходить з точки зору
інтересів особистості. Він активно виступає за поліпшення “екології
школи” з тим, щоб школярі не почували себе “зайвими людьми” в ній, не
виступали інертною масою, байдужою до навчання. Школа, на його думку,
повинна створити умови для самоствердження і самовираження особистості
кожної дитини.
Глассер намагався пов’язати проблему гуманізації педагогічного процесу з
вирішенням питань шкільних невдач. Частково причину цих невдач він
пояснює дефіцитом любові та зниженою самооцінкою учнів. На його думку,
педагогічний процес має бути спрямований на задоволення базових потреб
особистості: почуття любові і особистої гідності.
Крім праць наведених авторів можна виділити низку джерел, де висвітлено
проблему гуманного ставлення в педагогічній взаємодії. В роботі
використано хрестоматійний матеріал “Гуманізація та гуманітаризація”, де
систематизовано матеріал з даної проблеми (видавництво Хмельницького
обласного інституту удосконалення вчителів). В даній книзі вміщено думки
сучасних педагогів: Гончаренко С.І., Волощук І.В., Ситник Г.І., Савченко
О.Я., Вашуленко М., Зязюна І., Яковлева В., Штифурака В. та
педагогів-класиків: Сухомлинського В.О., Макаренка A.C., Амонашвілі Ш.
Хрестоматія акцентує увагу на утвердженні та досягненні шляхом
гуманізації всіх сфер національної системи підготовки молоді, принципово
нової освіти. Керуючись програмними настановами, Хмельницький обласний
інститут удосконалення вчителів поставив за мету допомогти глибоко і
масштабно оволодіти основами гуманізації навчання. Задум і структурне
упорядкування посібника було продиктовано найбільш актуальними
проблемами, що стоять сьогодні перед освітою і школою, а саме:
гуманізація шкільного життя та управлінської діяльності, гуманізація
виховання.
VXf
h
Xh
?‰#?методології становлення і розвитку гуманізації освіти. Дається
уявлення про нове суспільство та тип нової школи, про основні орієнтири
гуманізації навчального процесу. Висвітлено думки, що стосуються
педагога сучасної школи, про його педагогічні якості та стиль стосунків
у дитячому колективі. Розкриваються конкретні механізми розв’язання
проблеми розвитку гуманного ставлення до дітей. Орієнтири процесу
гуманізації окреслено не лише описово, а й через конкретні дії, що
стосуються навчального процесу. Демонструється еволюційність розвитку
гуманного ставлення до молодших школярів, створено методичні
рекомендації щодо розв’язання даної проблеми. Розкривається значення
зміни форм і методів навчання, що залишились від традиційної школи,
значення діагностики при розвитку гуманного ставлення до школярів.
Даються знання про основу формування фундаменту сучасної школи, яка
грунтується на засадах гуманізації усіх сторін. Розкривається матеріал
про можливість використання кожного навчального предмету при розвитку
гуманного ставлення до школярів. Дається поняття про варіантне навчання
та можливості його використання в даній проблемі. Обґрунтовується
значення гуманізації навчання, як фактора, що впливає на якість освіти.
Велике значення при написанні цієї роботи відіграла книга “Педагогічні
технології” під редакцією О.С.Падалка. Подається матеріал щодо
психолого-педагогічної основи гуманізації навчання. Даються наукові
знання, що стосуються процесу трансформації гуманізації, який дає змогу
логічно прослідкувати процес реформування освіти. Розкривається значення
поняття “гуманізації” в різні періоди розвитку суспільства і школи.
Грунтовно описано значення психологічної та педагогічної сторони для
навчального процесу при повній її гуманізації.
Велика роль відводиться книгам Калмикова І.С. “Педагогіка гуманізму” та
Сіднєва О.П. “На засадах гуманізму і демократії”. Зміст вищезгаданих
книг перегукується. Даються конкретні знання про можливість виправити
ситуацію, яка склалася в школі за допомогою використання принципу
гуманізації. Демонструється практичне застосування гуманізації в освіті.
Розкривається суть диференціації та індивідуалізації навчання, як основу
гуманізації. Також роз’яснюється значення педагогів та опори на надійну
діагностичну основу. Розкривається ідеологія всієї діяльності системи
освіти. Чітко визначено й мету гуманізації навчання. Демонструються
основні шляхи активізації розвитку дітей через раціональні форми роботи.
Висвітлюються проблема розвитку творчого потенціалу школярів на всіх
рівнях. Акцентується увага на винекненні та вирішенні проблем переходу
початкової школи на нову структуру та зміст освіти. Описується стиль
навчальної діяльності в школі, який підходить кожній дитині. Подається
ряд методичних рекомендацій, зокрема, щодо форм проведення вчителями
підготовчих класів занять. Розкривається значення для освіти роботи
учених, управлінців, методистів, педагогів з питання гуманізації
навчання. Досить велику кількість матеріалу з проблеми розвитку
гуманного ставлення до молодших школярів є в книзі “Сучасні педагогічні
технології та їх впровадження в практику роботи”. Гуманізація
розкривається через форми роботи, а саме диференційований підхід у
навчанні та нестандартні типи уроків. Дається поняття про вищеописані
форми навчання та шляхи їх реалізації в початковій школі.
Важливими працями є “Дидактика”, “Урок в початкових класах”,
“Організація навчального співробітництва” О.Я.Савченко. Обґрунтовується
значення гуманного ставлення до школярів в освітній діяльності, його
вплив на якість навчання та на формування особистості. Демонструються
форми та методи навчання, через які найкраще можна прослідкувати
розвиток гуманного ставлення до школярів. Розкривається значення
диференційованого підходу в школі та вказуються конкретні шляхи його
застосування. Описується досвід, що вже існує в педагогічній науці з
даного питання.
Велике значення при написанні цього проекту відіграли журнали “Початкова
школа”, “Рідна школа”, “Педагогічний вісник”, “Освіта в Україні”, “Шлях
освіти”, “Педагогіка толерантності”.В них висвітлені думки
педагогів-класиків: Ушинського К.Д., Сухомлинського В.О., Коменського
Я.А., Макаренка A.C. та педагогів, методистів, вчителів: Оріна Л.С.,
Хоружа Л.О., Штифурак О.П., Шмукляр І.В., Новченко К.П. Розкривається
значення оновлення змісту в початковій школі та його вплив на розвиток
дітей. Роз’яснюється поняття “гуманізація в навчанні”, його значення та
шляхи розвитку в сучасній школі. Наголошується на значенні варіантного
компонента для гуманізації. Формується проблема гуманізації освіти та
подаються шляхи її розв’язання. Розкривається принцип гуманізації через
соціальне спрямування навчально-виховного процесу, що дає змогу
сформувати всебічно розвинену особистість. Безперечно розвиток гуманного
ставлення до школярів здійснюється в процесі навчання, тому
висвітлюються методи навчання, які сприяють реалізації цього принципу.
Подаються знання про можливу базу та потенціал розвитку гуманного
ставлення, створення нових навчальних технологій.
Таким чином, проблема гуманного ставлення до школярів є частиною більш
загальної – проблеми гуманізації школи. Трансформаційні процеси в освіті
актуалізують її. Взасадничими орієнтирами педагогічної діяльності,
спрямованої на розвиток гуманного ставлення до молодших школярів є ідеї
гуманної педагогіки.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
