Проблемне навчання як засіб формування пізнавальних і творчих здібностей
учнів на уроках української мови
Соціальні перетворення в українському суспільстві докорінно змінили
орієнтації в галузі освіти. Нова освітня філософія передбачає
спрямування навчально-виховного процесу на формування духовного світу
особистості, утвердження загальнолюдських цінностей, розкриття і
розвиток потенційних можливостей, здібностей учнів. Для того, щоб
розв’язати актуальні проблеми освіти, необхідне широке впровадження
таких технологій, які були б спрямовані на розвиток творчих сил,
здібностей і нахилів особистості.
Сьогодні педагоги та вчені схиляються до думки, що традиційні форми
навчання застаріли, вони не можуть оволодіти увагою сучасних школярів,
яких потрібно зацікавити та здивувати. Сучасна школа покликана
застосовувати модель навчання, що будується на діалозі та взаємодії. На
мою думку, на особливу увагу заслуговують форми і методи інтерактивного
навчання.
Сучасний учитель повинен застосовувати на свої уроках такі завдання, які
сприяли б не тільки розвитку нової особистості, здатної повноцінно само
реалізуватися в сучасному житті, а й завдання, які би були спрямовані на
розвиток творчих здібностей школярів, бо сам е творчість стимулює
розвиток інтересів, мислення, дослідницької активності.
Усе більш широкого визнання і розповсюдження набувають новітні
технології, що привертають увагу вчителів-словесників. Важливе місце
серед них посідає технологія проблемного навчання.
Основними завданнями проблемного навчання є:
• розвиток мислення, здібностей учнів, їх творчих умінь;
• виховання активної творчої особистості, яка вміє бачити, ставити і
вирішувати нестандартні проблеми;
• засвоєння учнями знань, умінь, які самостійно здобуті в ході активної
пізнавальної діяльності.
Проблемне навчання ( як і будь-яке інше навчання) може сприяти
реалізації двох цілей:
• сформувати в учнів необхідну систему знань, умінь і навичок;
• досягти високого рівня розвитку школярів, розвитку здатності до
самонавчання, самоосвіти.
Беручи до уваги реалізацію цілей проблемного навчання, можна виділити
такі типи уроків:
• урок-диспут;
• урок відкриття;
• урок- діалог;
• урок – пошук істини;
• урок-дослідження;
• урок із застосуванням критичного мислення.
В чому полягають переваги проблемного навчання?
• Вчить мислити логічно, науково, творчо.
• Робить навчальний матеріал більш доказовим та переконливим для учнів,
формує не тільки знання, а знання-переконання, що слугує основою для
формування наукового світогляду.
• Сприяє формуванню стійких знань, так як матеріал, самостійно здобутий
учнем, міцно зберігається в пам’яті.
• Впливає на емоційну сферу учнів, формує такі цінні почуття. Як почуття
впевненості у своїх силах, радість та задоволення від напруження
розумової діяльності.
• Формує в учнів елементарні навички пошукової, дослідницької
діяльності.
• Активно сприяє розвитку позитивного ставлення та інтересу як до даного
навчального предмету, так і до навчання взагалі.
Які ж шляхи і правила створення проблемних ситуацій?
Їх існує багато, проте найбільш поширеними є:
• спонукання учнів до пояснення явищ, фактів, їх зовнішньої
невідповідності, протиріччя;
• спонукання до вибору правильного варіанту відповіді та її
обґрунтування;
• перехід від одиноких фактів до узагальнень;
?• зіставлення суперечливих фактів, явищ.
Працюючи над вивченням роману І.Багряного «Тигролови», формулюю
запитання: чи справді «у сміливих завжди щастя є». Опираючись на зміст
тексту, доведіть або спростуйте істину цього твердження. Учні формулюють
своє розуміння: Наталка і Григорій у пошуках свого щастя на далекій,
омріяній Україні здатні подолати все: перейти укриті снігами простори
тайги, подолати прикордонні перепони і вийти на свій шлях у житті. З
іншого боку, автор нам стверджує, що в такому трагічно-героїчному й
трагічно-оптимістичному показі української людини, родини, нації не лише
як жертви тоталітарної системи, а й як морально тріумфуючої сили
боротьби нескореного народу за своє визволення.
На уроках літератури 5-7 класах теж вдаюсь до використання технології
проблемного навчання. Так, вивчаючи твір О. Стороженка «Скарб»,
яформулюю учням запитання: чи справді ледар Павлусь є щасливим? Ви
хотіли б мати таке щастя? Шукаючи відповідь на поставлене запитання,
школярі усвідомлюють, що насправді герой не є щасливим, бо він нічого не
зробив для цього, він не відчув радості від свого успіху, від праці, від
допомоги іншому, адже за нього все робили мати, а згодом наймити. Для
того, щоб людина була щасливою, вона повинна творити своє щастя сама.
Розглядаючи твір О. Довженка «Україна в огні» розв’язую на уроці такі
проблемні завдання:
– У чому суть загальнолюдських цінностей?
– Бути людиною у світі жорстокості – чи легко це?
Проаналізувавши суть проблемних запитань, учні усвідомлюють, що суть
загальнолюдських цінностей полягає в поєднанні трьох аспектів духовного
виміру: національного, морально-етичного і філософського. Усе життя ми
вчимося бути людиною, тож потрібно дбати про чистоту своєї душі, про
гармонію, бо від цього залежить стан душі цілого народу – до таких
висновків спонукають нас долі Довженкових героїв.
Сьогодні під проблемним навчанням розуміється така організація
навчальних занять, що припускає створення під керівництвом учителя
проблемних ситуацій і активну самостійну діяльність учнів з їхнього
розв’язання, у результаті чого відбувається творче оволодіння
професійними знаннями, навичками, уміннями і розвиток розумових
здібностей.
Використання технології проблемного навчання на уроках сприяє глибокому
засвоєнню знань, одночасно формуючи розвиток дитини. На таких уроках
успіху досягають навіть найслабші учні. Вони приєднуються до пошуку
істини і непомітно для себе включаються в колективний діалог.
Ефективність проблемного навчання в тому, що воно сприяє розвитку
пізнавальної, комунікативної, практичної і творчої діяльності учнів,
їхньої особистості, вмінню випускників школи використовувати засвоєні
знання в реальному житті для вирішення практичних завдань.
Література:
1. Артемчук Г.І. Методика організації науково-дослідницької
роботи:навчальний посібник для студентів та викладачів вищих навчальних
закладів. – К., 2000.- 150 с.
2. Богайчук М.А., Дуб Р.Й. Письменники Буковини. – Чернівці, 1998.
3. Дереклеева Н.И. Научно-исследовательская работа в школе. – М., 2001.-
80 с.
4. Заболотний О. – Як знаходити знання?/Організація науково-пошукової
дослідницької діяльності учнівської молоді // Українська мова і
література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та коледжах.-2003.- №2.
– С.94-106
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
