Продуктивне навчання як засіб розвитку творчих здібностей молодших
школярів
Зміст
Вступ
Нетрадиційний урок – засіб залучення учнів до продуктивної співпраці
Метод проектів як засіб створення ситуації успіху в навчанні
Заключна частина
Література
Вступ
Людство зустріло нове тисячоліття, яке відзначається небаченим
раніше бурхливим розвитком науки і техніки, величезними обсягами
інформації, що зростають чи не щосекунди.
Немає необхідності наголошувати на тому, що освіта в нових умовах
повинна відповідати світовим стандартам і разом з тим, забезпечувати
можливість людині реалізувати себе якомога повніше.
В Україні відбувається становлення нової системи освіти,
змінюються моральні цінності і пріоритети. Перед освітянами постає
завдання навчання і виховання тих, хто зможе ефективно і бережно
використовувати природні ресурси, свідомо ставитися до свого
майбутнього, свого здоров’я та розвитку. Дуже важливо, щоб кожен учень
мав не тільки всебічні знання, а й у подальшому став фахівцем, знань і
вмінь якого потребує суспільство. Всебічний розвиток є головною умовою
формування особистості, яка вміє не лише самостійно визначати шляхи
свого подальшого життя, а й гідно представляти себе, реалізовувати в
житті.
На сьогодні учні опинилися серед потужних потоків інформації,
розібратися в якій неможливо без орієнтації на головне. Адже з 100%
відомого найближчим часом нам знадобиться лише 10-15%.
На жаль, система навчання минулих років орієнтувала, в основному,
на запам’ятовування матеріалу. Звичайно, легше закарбувати в пам’яті
чужий досвід, аніж набути власного. Школяр при цьому позбавлений радості
відкриття, творчої ініціативи, бажання навчатися протягом життя.
Нетрадиційний урок – засіб залучення учнів до продуктивної співпраці
Основне завдання сучасної школи, яка має на меті розвиток
гармонійно цілісної особистості, де у центрі уваги – учень з його
обдарованістю, здібностями, потенційними можливостями, є створення
інноваційного простору.
Одним із завдань на шляху виховання соціально активної,
інтелектуальної, творчої особистості є створення сприятливих умов на
уроці. Позитивні емоції, що виникають при цьому, мають велике значення.
Емоційний світ дитини, на відміну від більшості дорослих, значно
багатший, тому на уроці намагаюся обов’язково виділяти час на активацію
навчання через емоційну сферу. Так легше оволодіти увагою учнів,
мотивувати навчальний процес. Емоційність формується із залученням
творів мистецтва( живопису, графіки, скульптури, літератури, музики і
т.д.). Дуже важливим , я вважаю, створення сприятливої атмосфери в
класі. У моєму класі рідко буває тихо. Взаємодія й бажання поділитися
пізнанням – це життєво важливі компоненти робочої атмосфери. А
відкриття, нова інформація, радість від досягнення потребують свого
вираження. Творчість, співпраця, вміння знаходити спільне рішення – це
схема взаємодії вчителя та учня в моїй роботі.
Замість нагромадження знань про готові факти, на деяких уроках
доцільним є перейти до навчання на основі досвіду. Завдяки такому
навчанню учні вчаться досягати значного результату як для самого себе,
так і для оточуючого середовища. Діти відчувають себе важливими і
цінними для суспільства, а не просто школярами.
Продуктивне навчання починається з діяльності, тобто навчання є
результатом продуктивної діяльності, який учні одержують під
керівництвом учителя. Спочатку школярі працюють, щоб покращити щось,
попередити щось, повідомити щось, досягнути якогось результату і т.д.
Тільки потім вони розуміють, що цей процес є процесом навчання, і
починають усвідомлювати свій досвід і оцінювати свої дії . Учасники
продуктивного навчання вибирають ті види діяльності, які корисні,
кінцевий продукт яких може бути використаний. Це необхідно для відчуття
учасниками процесу важливості їх праці.
Іноді уроки я проводжу у віршованій формі. Але їм передує велика
робота учнів по збору матеріалів з даної теми. Зібрана інформація
обговорюється, аналізується і відбирається тільки та, яка найбільш
відповідає темі майбутнього уроку. Результати оформлюються вчителем у
віршованій формі, а школярами у вигляді стенду, книжки, де розміщуються
малюнки, фотографії і т.д., і презентуються учнями на певному етапі
уроку.
Продуктивне навчання спрямоване на мету, яку визначає сам учень.
Учитель допомагає уточнити значення діяльності, яке потім буде
спрямовувати його до мети. Таким чином, він має можливість усвідомити
самого себе, реалізувати свою індивідуальність.
Увагу дітей звертаю на те, які знання і здібності знадобляться їм
у майбутньому. Використовую метод проектів. Головна мета – висунення та
розв’язання творчих ідей. Школяр, уява якого не була загублена на перших
кроках навчання в школі, звичайно сам намагається творчо ставитися до
вибраного ним виду діяльності. Вже в кінці вересня я запропонувала своїм
першокласникам та їх батькам взяти участь в проекті «Ми та наші діти».
Були визначені актуальність даного проекту, його мета і завдання, етапи
та механізм реалізації. Презентація відбулася на батьківських зборах.
Матеріали оформили на стенді та в портфоліо кожного учня.
Метод проектів як засіб створення ситуації успіху в навчанні
Традиційний підхід до освітніх проблем полягає в тому, щоб
безупинно давати учневі якісь інструкції, настанови або вказівки.
Проектний метод припускає принципово інший підхід: ‹‹ Подумай,
уяви, поміркуй над тим, яким шляхом і завдяки використанню яких засобів
це можна виконати». Необхідні знання, відповіді на запитання, що
виникають, учень здобуває власними силами – саме цьому я і навчаю
насамперед. Цей метод допомагає школярам набути навичок і вмінь, без
яких не обійтися в реальному житті, незалежно від обраної у майбутньому
професії. Діти перетворюються на самостійних (нехай поки ще маленьких)
дослідників. Проект – це реалістичний задум про бажане майбутнє. Він
зазвичай охоплює виконання чогось такого, що ніколи раніше не
виконувалось. Проектний задум вказує нам, що і як треба зробити для його
втілення в життя, тобто як виготовити, створити, побудувати або
сконструювати те, чого ми потребуємо, але поки що не маємо, хоча зможемо
мати, якщо прикладемо певних розумових і фізичних зусиль. З його
допомогою розвивається логічне мислення учнів, їх творчі здібності,
навички стилістичного оформлення своєї думки тощо.
Шкільні проекти можна класифікувати на:
– ігрові проекти(гра, танок, театр, свято);
– розповідні проекти(слово, пісня, картина);
– екскурсійні проекти(дослідження навколишнього середовища,
народних звичаїв, традицій, місцевих проблем);
– ручні проекти(приготування їжі, майстрування, ремонт).
У проектному процесі виділяють три головні стадії:
1)Висунення плідної ідеї;
2)Розвиток ідеї;
3)Оформлення проекту.
Цей підхід можна застосовувати для вивчення будь – якої дисципліни.
Особливо влучно і ефективно одержується його використання на уроках
читання, природознавства, громадянської освіти та в позакласній роботі.
`
b
b
При такому навчанні учень має змогу обговорювати ті теми, які він
вважає важливими. Наприклад, в четвертому класі учні гостро поставили
питання, для чого треба виключати світло на перервах в кабінеті, до яких
наслідків може призвести нераціональне використання електричної енергії?
Виникла ідея взяти участь в проекті «Економія енергії в школі і вдома».
Етапи проекту:
І етап – допроектна підготовка
1)Формування проектної групи.
2)Формулювання теми проекту.
3) Визначення проблемного завдання: зібрати матеріали з художньої
та наукової літератури, газет, журналів і т.д. про залежність стану
оточуючого середовища від кількості використаної електричної енергії;
взяти участь у конкурсі малюнків «Збережемо енергію разом»; підготувати
літературну композицію для місцевого телебачення в дитячу
програму‹‹Клас»;провести анкетування серед учнів нашого класу‹‹Економія
енергії в сім’ї».
4)Вибір методів дослідження:
– робота з книгою;
– спостереження;
– екскурсії;
– малюнки;
– усні журнали;
– виступ на місцевому телебаченні.
5)Розробка плану дослідження.
ІІ етап – дослідницький
1)Збір даних з використанням науково – художньої літератури.
2)Аналіз та обробка отриманих даних.
3)Спостереження за показниками електролічильника до та після
проведення акції.
4) Проведення усних міні – журналів.
5)Проведення конкурсу малюнків.
6) Екскурсії в РЄС.
7) Виступ на місцевому телебаченні в програмі‹‹Клас».
8)Консультації.
9)Підготовка зібраних матеріалів, малюнків, фотографій.
10)Оформлення творчого звіту.
ІІІ етап – презентація отриманих результатів.
Презентація результатів дослідження. Аналіз роботи, виконаної
протягом проектного періоду. Оцінювання роботи учнів упродовж проектного
періоду.
Діти одержували допомогу від учителя в розвитку плану на основі
своєї практичної діяльності і досвіду. Вчитель супроводжує навчальний
процес в якості помічника, підтримує учнів порадою та оцінкою в процесі
реалізації їх плану. Виступати в такій ролі куди складніше, ніж
«викладати» заздалегідь розфасовані порції готових знань за підручником,
задачником, збірником методичних вказівок.
На думку С. Френе, «…традиційна педагогіка культивує невдачі в
усіх галузях. Тільки дуже здібні учні, лідери, пишаються своїми
незмінними успіхами, а інші переживають поразку за поразкою». Проектне
навчання є тим середовищем, де «невдахи» набувають сили й упевненості.
Матеріали проектів «Птах року» в обробці вчителя діти презентували на
місцевому телебаченні в дитячій програмі «Клас».
Для продуктивного навчання важливе також спілкування в групах.
Результати індивідуального навчання з одними необхідно обговорювати, з
іншими-досвід, погляди, методика і результати повинні критикуватися,
змінюватися, доповнюватися і т.д. Також навчання в групі дає можливість
досягненню більш високих цілей продуктивного навчання. Складається
модель робочої групи, яка допомогла б педагогам і учням спілкуватися,
відповідала б їх запитам та інтересам, важливості обговорюваних тем. Цей
підхід ґрунтується на відповідальності кожного члена групи за
педагогічний процес і особливо підходить як метод групової роботи в
рамках продуктивного навчання.
Заключна частина
Використовуючи в своїй роботі зазначені вище методи, в основі яких
закладено діяльнісно – особистісний підхід, я переконалася, що така
технологія передбачає тісний зв’язок навчання та виховання з життям,
активізує розвиток самостійності. Вона реалізується як в індивідуальній,
так і в парній, груповій діяльності, формує вміння адаптуватися до
дійсності, спілкуватися, працювати в команді.
Кожен проект для учнів значущий, адже в результаті діяльності,
творчого пошуку вони бачать результат власної праці, який можуть
використати практично(пам’ятки, плани діяльності, описи, твори –
судження, листи до авторів, інсценізації, діалоги з героями тощо).
Завдяки цьому виникає ситуація успіху і, відповідно, підвищується творча
активність школярів.
Участь дітей у проектах розвиває у них дослідницькі та творчі
здібності, здатність до самовизначення, вміння самостійно конструювати
свої знання, здатність орієнтуватися в інформаційному просторі, вміння
планувати свою роботу та презентувати її. Вже в другому класі учні
приймали участь у п’ятому Кримському республіканському конкурсі
дослідницьких робіт і проектів учнів молодшого шкільного віку
«Я-дослідник» з роботою «Кімнатні рослини в школі». В майбутньому в
школі ІІ-ІІІ ступенів це підготовка науково-творчих внесків, участь у
МАН(і). Роль учителя на таких уроках дуже важлива і відповідальна. Його
завдання полягає в тому, щоб поступово підвести дитину до усвідомлення
необхідності певного виду діяльності, навчити мислити творчо,
нестандартно. Для цього треба дуже обережно, знаючи особливості і
можливості кожної дитини, здійснювати індивідуальний підхід,
диференціацію навчальної діяльності.
При такому навчанні педагогу доводиться переорієнтовувати свою
роботу на різноманітні види самостійної діяльності, на пріоритет
діяльності дослідницького, пошукового, творчого характеру. І це оправдує
себе!
Отже, продуктивне навчання, як один із видів інноваційної
педагогічної діяльності, дає змогу сучасній школі, вчителю не тільки
робити навчально – пізнавальний процес привабливішим, не тільки
здобувати глибші знання, а, головне, виконувати високу освітню місію:
навчити дітей вчитися із задоволенням.
Литература
1.Ващенко Г. Загальні методи навчання: Підручник для педагогів. –
Видання перше – К.: Українська Видавнича Спілка, 1997. – 441с.
2.Глассер .Школа без неудачников. –М.: Прогресс, 1991 – 174с.
3.Григорчук А. Протопопова М. Проектна діяльність учнів на уроці
читання//Початкова школа – 2007 – № 1 – с. 14 – 17
4.Есипов В. П. Самостоятельная работа учащихся на уроках. – М. :
Учпедгиз, 1961 – 240с.
5.Кларин М. В. Инновационные модели обучения в зарубежных
педагогических поисках: Пособие – М. :Арена,1994. – 224с.
6.Ковалёва Т. М. Школа – проект и школа – лаборатория как тип
инновационной школы// Инновационное движение в российском школьном
образовании. – М. : 1996. – с. 83 – 107
7.Молчанова Н. Проектний підхід і вимоги до вчителя// Початкова освіта –
2005 – № 32 – с. 11.
8.Никандров Н. Д. Подведём некоторые итоги// Вестник высшей школы – 1983
– № 12 – с. 25 – 33.
9.Організація екологічної освіти та виховання учнівської молоді ( на
допомогу вчителю). – К. : Фенікс, 2003. – 208с.
10.Освітні технології: навч.- метод. Посіб./ О. М. Пєхота, А. З.
Кіктенко, О. М. Любарська та ін.; за заг. ред. О. М. Пєхоти. – А. С. К.,
2001 – 256с.
11.Перспективні освітні технології. Наук. метод. посіб./ За ред.. Г. С.
Сизоненко – К. :Гопак, 2000
12.Прокопенко В., Князівська Л. Метод проектів як засіб
креативно-пізнавальної діяльності молодших школярів//Початкова школа –
2007 – № 5 – с. 43
13.Современные образовательные технологии//Сост. Хайруддинов М. А.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
