Розвиток навичок швидкісного читання учнів початкових класів
1. Формування навичок швидкісного читання.
2. Вироблення догадки під час читання.
3. Ігри та вправи, що сприяють формуванню і вдосконаленню навичок
читання.
„Читання – це віконце, через яке діти бачать, пізнають світ і самих
себе”
В.О.Сухомлинський
1. Формування навичок швидкісного читання
Сьогодні в умовах величезних змін у соціальному, економічному та
політичному житті України постала проблема радикальної перебудови у
сфері освіти та виховання, мета якої – формувати конкурентно здібну,
творчу особистість, яка спроможна до самовизначення, до самореалізації
та самовдосконалення.
Так, серед багатьох сучасних проблем загальноосвітньої школи, шкіл
нового типу, найважливішою є проблема підготовки громадян нашої держави
з високим рівнем знань, на базі яких формується їх свідомість і загальна
культура. В умовах модернізації системи освіти Міністерством освіти і
науки України визначені нові стратегічні цілі й тенденції оновлення
змісту навчання і виховання підростаючого покоління. У національній
доктрині розвитку освіти України у ХХІ ст. Її головною метою визначено
створення умов для особистісного розвитку і творчої самореалізації
кожного громадянина України, формування покоління, здатного навчатися,
створювати і розвивати цінності.
Навчити дітей вчитися, прищепити їм стійкий інтерес до знань, прагнення
самостійно збагачуватися ними – таке завдання я поставила перед собою.
Першого вересня шестилітня дитина вперше переступає поріг школи, з якою
попрощається тільки в юнацтві. Попереду 12 довгих і важких років
навчання. Як важливо, щоб ці роки для кожної дитини були роками радощів
незалежно від того, які здібності і індивідуальні можливості вона має.
Джерелом такої радості може й повинна стати книга.
Значення книги в житті кожної людини і суспільства в цілому величезне.
Книга – це ланка, яка зв”язує нас з минулим і майбутнім. Книга – це шлях
до пізнання речей і явищ. Книга – це ключ до відкриття світу людей:
добра й зла, сили й слабкості, покірності й боротьби. Відкриваючи цей
світ, дитина розвиває свій розум і почуття, виробляє переконання,
пізнає, оцінює й виховує саму себе. І нема в процесі розвитку такої ж
загальнодоступної величини й направляючої сили, як книга.
Працюючи з книгою дитина вчиться з першого шкільного дня на всіх уроках.
Нам, вчителям, необхідно навчити учнів читати свідомо, виразно, швидко.
Це одне з першочергових завдань вчителів початкових класів. Читання
нерозривно пов”язане з письмом. У більшості випадків, якщо учень добре
вміє визначити головну думку твору, робити висновки з прочитаного, тобто
вміє логічно мислити, то йому легше дається розв”язання задач з
математики. Особливо важливо, щоб, починаючи з першого класу, діти вміли
добре читати. Це запорука успішного читання в наступних класах.
Без високої культури читання, акцентував В.О.Сухомлинський, немає ні
школи, ні справжньої розумової праці. Читання – основа всіх наук,
розвиток інтелекту.
Гуманізація школи і спрямованість школи на розвиток особистості
поставили перед початковою школою проблеми формування в учнів інтересу
до читання, навичок осмисленого читання, елементарного літературного і
морально-естетичного розвитку, формування читання, як між предметного
вміння.
Моя мета в тому, щоб сформувати молодшого школяра як свідомого читача,
що проявив би цікавість до читання, володів міцними навичками читання,
способами самостійної роботи з текстом і дитячою книгою (тобто
читацькими, мовними, навчальними вміннями).
Моє головне завдання:
– запалити в дитячому серці вогник допитливості;
– збагачувати знання школярів про природу, суспільне життя, трудову
діяльність людей;
– формувати мовленнєві вміння;
– розвивати інтерес до читання;
– розширювати коло читання молодшого школяра, його начитаність;
– розвивати увагу, пам”ять, спостережливість, творчі здібності;
– пробуджувати інтерес до читання, робити його цікавим, пізнавальним,
розвивальним;
– забезпечити повноцінне сприйняття художніх і навчально-пізнавальних
текстів в їх специфіці;
– навчити працювати з навчальною і дитячою книгою;
– виховувати національну самосвідомість, духовність.
І якщо в процесі навчання я виконаю всі свої поставлені
завдання, то тільки тоді я зможу називати себе „Вчителем початкових
класів”.
Починаючи з першого класу, працюю над формуванням навичок техніки
читання. Чим раніше дитина оволодіє технікою читання, тим легше їй
вивчати всі інші предмети, передбачені програмою. Адже відомо, що
неможливо добитись грамотного письма, якщо дитина не навчилася плавно
читати і розуміти прочитане, немислимо навчитись розв”язувати задачі,
оскільки за умови поганого читання їх тексту губляться логічні
математичні залежності між величинами. Це стосується і вивчення інших
предметів. Читати зі швидкістю дорослого учневі особливо необхідно тоді,
коли він закінчує початкову школу і переходить в середні класи. Той
навчальний мінімум, яким має оволодіти учень з історії, біології,
літератури та інших предметів в цих класах, вимагає, щоб діти добре
уміли читати не лише вголос, але й про себе, в темпі, хоча б розмовної
мови. Інакше виконання домашнього завдання через недосконалість техніки
читання займатиме декілька годин, стане важким тягарем для учнів,
викликатиме негативні емоції, негативний результат. Саме тому на своїх
уроках читання я намагаюсь застосовувати різноманітні інноваційні
технології, прийоми і вправи, які вдосконалюють зорове сприймання і
вимову дають мені змогу з меншою затратою сил досягти кращої
результативності своєї праці, добитися глибоких і міцних знань,
практичних умінь і навичок учнів.
Беручи до уваги все вище сказане мною, я переконалась, що вирішальну
роль у читанні відіграють зорові відчуття: оптичний образ слова викликає
відповідну мовнорухову реалізацію. На швидкість реалізації зв”язку –
буква – звук впливає ступінь знайомства учнів з буквами ( 1 клас,
початок 2 класу). Зазначене впливає на розвиток техніки читання ( спосіб
читання, правильність, швидкість).
Упізнавання сигналів (написане чи надруковане слово) здійснюється на
основі графічних образів слів, що накопичуються в учнів. Накопичення цих
образів
– важливе завдання уроків читання. Для вирішення цього завдання вкрай
необхідне читання у великій кількості. На кожному уроці я неодноразово
повертаю учнів до тексту, щоб вони його перечитали, знайшли відповіді на
поставлені мною запитання, вчу самостійно виділяти структурні частини,
елементи тексту для характеристики вчинків дійових осіб і обов”язково
зачитувати відповідні його частини.
Збагаченню практики читання сприяє і цілеспрямоване позакласне читання.
Тому я намагаюсь ґрунтовно продумувати методику і зміст уроків
позакласного читання, спеціально добираю тексти для окремих учнів чи
групи учнів, враховуючи їх мовленнєвий розвиток.
Процес читання нерідко утруднюється недостатнім розвитком активного
словника учнів. Слухо-моторна реалізація сигналу затримується
впізнаванням слова. Цей процес відбувається швидше, якщо учень знає
слово, вживав його. А отже я намагаюся дбати про збагачення активного
словника учнів, що відбувається як під час говоріння, так і під час
слухання: накопичуються мовленнєві зразки (словникові, вимовні,
структурно-граматичні). Тому раджу на кожному уроці проводити слухання
(розповідь вчителя, читання текстів, прослуховування грамзаписів),
відповідно добираю матеріал для слухання (залежно від словникового
складу та змісту навчальної статті).
Постійно проводжу словникову роботу. Одним з її видів є „тлумачне”
читання.
Активно практикую читання вголос, таке читання створює відповідне мовне
середовище, сприяє розвиткові навичок вимови, це дає мені змогу
контролювати увесь процес, при цьому забезпечується одночасне навчання
всього класу.
У читанні мовчки виключаю озвучування слів, що сприймаються зором. Учні
роблять менше пауз, більше охоплюють знаків за одним рухом очей, тобто
розширюється „поле читання”. Це прискорює читання і дає можливість
вдумуватися у зміст. Однак читання мовчки в молодших школярів
розвивається повільно. Тому практикую цей вид читання на кожному уроці
(7-8 хвилин) з урахуванням вікових можливостей дітей. Цей вид читання
використовую в первинному читанні, для одержання з тексту певної
інформації, у переказі, під час добору заголовків, підготовки дітей на
запитання, опрацюванні художніх засобів тощо.
У практиці навчання відомі різні форми читання: індивідуальне, хорове
(якщо треба підтягти темп), напівголосне, вибіркове, партитурне, читання
в особах, у парах, ланцюжкове та інші. Саме їх я намагаюсь постійно
практикувати на своїх уроках.
Збільшенню мовленнєвої практики сприяє значною мірою аналіз фактичного
змісту тексту. При цьому збагачується словник дітей, запам”ятовуються
граматичні форми, що сприяє розвиткові умінь впізнавати слова у процесі
читання. Формування висловлювань під час роботи над текстом має бути в
центрі уваги вчителя. Вирішенню цього завдання сприяють смисловий аналіз
(відповіді на запитання), композиційний (визначення структури тексту),
лексико-стилістичний (аналіз мовних засобів), емоційно-образний
(формування емоційного досвіду дитини) тощо.
Однією з основних вимог до навички читання є орфоепічна правильність.
Розвиткові таких умінь сприяє система спеціальних вправ, спрямованих на
засвоєння вимови звуків та їх сполучень. Серед них і „орфоепічне”
читання (вид допоміжного повторного читання). Я спеціально читаю ще раз
текст (етап повторного читання), після кожного речення зупиняюсь, й
показую, як треба вимовляти слово ( при цьому добираю важкі щодо
вимови), діти повторюють (спочатку хором, потім індивідуально). Після
відпрацювання вимови слів я пропоную учням повторити все напівголосно за
мною.
Переказ – це ефективний засіб розвитку вмінь висловлювати свої думки. Я
пояснюю учням недоліки у вимові, у доборі слів, творенні форм, побудові
речень. За роки своєї праці, я помітила, що основним недоліком переказу
є бідність мовлення (невиразність, схематичність). Усунення такого
недоліку я досягаю змістовною роботою над мовними засобами, структурою
речень до початку переказу.
Розвиткові вмінь зв”язно висловлювати свої думки сприяє і творча робота
на основі тексту. Це може бути переказ із зміною особи, переказ тексту
від однієї з дійових осіб. Особливо часто практикую складання оповідання
за аналогією.
Актуальними формами роботи на моїх уроках читання є драматизація,
інсценізація. Це глибоке, емоційне і логічне осмислення тексту.
Зазначені форми роботи можливі лише тоді, коли текст учні прочитали
неодноразово, усвідомлений ідейний зміст, дана характеристика героїв,
проаналізовані мовні засоби.
У процесі опрацювання текстів дотримуюсь таких етапів:
– підготовча робота до читання тексту;
– первинне читання;
– повторне читання тексту;
– аналіз фактичного і образного змісту;
– узагальнююча бесіда за змістом;
– виразне читання тексту;
– творча робота на основі тексту.
Основними шляхами удосконалення техніки читання вважаю:
– збільшення слухового та зорового сприйняття тексту;
– збільшення кута зору;
– вироблення навиків антиципації (передбачення наступного слова);
– формування стійкої уваги;
– ліквідація регресії при читанні;
– збагачення словникового запасу учнів;
– розвиток артикуляційного апарату дитини.
Розвиткові читацьких вмінь сприяють:
– слухові і зорові диктанти;
– списування текстів;
– читання з прискоренням;
– скоромовки;
– читання за диктором декілька разів з поступовим прискоренням (до
скоромовки).
Також приділяю увагу щодо стійкої пам”яті учнів, збагаченню їхнього
активного словника:
– зацікавлюю учнів процесом читання;
– не допускаю перевантаження;
– підтримую тісні контакти з сім”ями.
Для розширення „поля читання” учнів користуюсь методом моментального
зорового сприймання. Для вправлянь маю картки зі словами різного
буквенного складу, зображеними друкованим шрифтом.
Серія 1. Набори карток із складами та односкладовими словами:
З двох літер: АУ, УА,ОН, НО…
З трьох літер: мак, рак, сік…
З чотирьох букв із збігом приголосних: стіл, кран, вовк…
З п”яти-шести букв зі збігом приголосних: дзвін, склад, сплав…
Серія 2. Набори карток з двоскладовими словами:
– з двох прямих складів з наголосом на першому: море, горе, поле…
– з двох прямих складів з наголосом на другому: поля, вода, моря…
перший – обернений наголошений, другий – закритий: атлас, орден;
перший – прямий наголошений, другий – закритий: берег, вісім;
перший – прямий, другий – закритий наголошений: багаж, вагон…
Для вироблення швидкості читання першокласників використовую таблиці:
Таблиця 1 „Читаємо самі” – основна. Вона вводить у техніку читання.
Літери розташовані в алфавітній послідовності: голосні горизонтально,
приголосні вертикально. На перетині голосної та приголосної – два
склади: відкритий та закритий.
Таблиця №1.
а е и і у о
Б ба бе би бі
бу бо
аб еб иб
іб уб об
Після того, як учні навчаться читати склади й усвідомлять
їх структуру, переходжу до таблиці №2. Це, по суті, дидактична гра, яка
називається „Літак – Парашут”. Показую вказівкою від приголосних ліворуч
до голосних угорі – „літак підіймається”, учні читають відкриті склади.
Вказівка рухається від голосних до приголосних праворуч – „парашут
опускається”, йде читання закритих складів.
Таблиця №2.
А Е И І У О Ї
Ю Я
Б
Б
В
В
Г
Г
Д
Д
Для читання складів зі збігом 2-3 приголосних використовую
таблицю №3.
Таблиця №3.
а е и і о у
ю я
ск ска ске ски скі ско ску скю скя
аск еск иск іск оск уск юск яск
l
n
3/4
??|? Закінчивши працювати з таблицями 1-3, першокласники успішно читають
будь-який склад у різних словах. Далі працюю з таблицею №4, де записані
слова:
Струна зламав
Слова зловити
Стріла зліст
1 8 19 13 7
23 16 4 21 25
12 24 9 2 18
3 20 14 22 11
10 17 6 15 5
з н і ф
а
б и п к
с
о х є
у ї
ж л р в
м
д й е
т г
б й 11 в
16 е н
є д 13 л
а 9 и
1 з м
4 12 3
6 10 і к
8 2 14
ж 5 15 7
ї 17 г
Для розширення кута зору використовую складові
пірамідки:
Р О
Н У
С Е
М І
К А
КО САР
ПАР ТА
КАР ТА
ПАР КАН
ДРУЖ БА
Також пропоную учням роботу з деформованими
словами, тобто такими словами, в яких порушено порядок літер, наприклад
СТЛІ. Діти одразу зацікавлюються, їм така робота дуже подобається, діти
працюють з великою наснагою. Завдання щоуроку ускладнюю. Пізніше
пропоную відновити цілу групу слів, до того ж і класифікувати їх, тобто
вилучити зайве слово, наприклад: ГИРТ, ЕЛВ, СОНЛ, ШАРКЕПТКИ. Дуже часто
спостерігаю, як загоряються цікавістю дитячі очі, відчуваю, як їм
приємно одержувати перемогу після відновлення кожного слова. Багато моїх
учнів просить дати їм анаграму додому. Така робота перш за все сприяє
підвищенню швидкості мислення, формує увагу, стимулює сам процес
читання. Поступово від деформованих слів переходжу до деформованих
речень. (див. додаток)
Як добитись оптимальної швидкості читання?
Рекомендації, які дають ефективність в будь – яких умовах.
1.Не тривалість, а частота тренувальних вправ; домашнє тренування
повинно складати 3 порції по 5 хвилин, кожна порція через 1-2 години.
Ефективність цієї роботи вища, ніж півторагодинне тренування за один
прийом.
2.Шумове читання – це таке, коли учні класу читають одночасно
впівголоса, щоб не заважати один одному, кожен зі своєю швидкістю
протягом відведених для цього 5 хвилин уроку читання. (30 учнів Х 5 хв =
150 людинохвилин), коли при читанні, наприклад ланцюжком 10 учнів Х 0,5
хв = 5 людинохвилин.
3.Щоурочні п’ятихвилинки читання.
4.Читання перед сном. Ще 200 років тому говорилось: „Студент, науками
живущий, учи псалтырь на сон грядущий”, тобто вчи так, щоб це було
останньою подією дня.
5.Режим ощадного читання. Він оснований на читанні і короткочасному
відпочинку. Такий режим автоматично отримуємо при перегляді діафільмів і
читанні підписів до них. Це прийом навчання дітей, які не мають бажання
читати. (Діафільм з 36 кадрів – це 72 стрічки, які дитина зацікавлено
читатиме).
6.Розвиток оперативної пам’яті, Часто дитина, читаючи речення особливо з
6 – 7 слів, не може усвідомити його смисл. Розвиток оперативної пам’яті
забезпечується за допомогою зорових диктантів.
7.Багаторазове читання: учні читають 1 хв і зазначають кількість
прочитаних слів; після другого, третього читання того ж уривку
підраховують їх знову. Збільшення темпу читання викликає позитивні
емоції, бажання читати ще, проте більше 3-х разів не варто дозволяти
читати той самий уривок.
Крім того, у своїй роботі практикую роботу групами,
парами. Привчаю учнів до взаємодопомоги, взаємоперевірки. Часто на
одному завданні стараюсь повторити і вивчити вивчений матеріал.
Наприклад, в 1 класі при вивченні букви „С” (Текст „ЛІС”) пропоную
завдання в парах: Складіть текст на таку ж тему, але змініть назви
дерев, події, які відбуваються. Розкажіть. (На підготовку даю 3-4
хвилини).
Дуже важливо сполучати індивідуально-групову форму
роботи, при якій учні об”єднаються в пари та невеликі ( не більше 7
чоловік) групи з урахуванням індивідуальних особливостей кожного з
учасників. У парі сильніший школяр одержує важче завдання, ніж слабший.
Але це не означає, що слабший завжди виконуватиме легші завдання, ніж
сильніший. По-перше, працюючи колективно, слабший спостерігає за
діяльністю сильнішого товариша, запозичує в нього вміння та навички.
По-друге, час від часу я міняю учасників пари або групи, щоб ролі
„слабший”, „сильніший” не гальмували розвиток учнів. Парна та групова
робота дає змогу охопити практично всіх учасників діалогічним та
монологічним мовленням.
Зразки таких завдань:
1.Поверніться обличчям один до одного (за партами). Складіть за
малюнком казочку „Лісова школа”.
2.Складіть розмову по телефону „Улюблений мультфільм”.
3.Послухайте текст (роздаю кожній групі текст і призначаю учня, який
буде його читати), доберіть заголовок. Розкажіть, що сподобалось.
4.Об”єднайтесь в групи. Опишіть сливу (або інший фрукт, овоч). Інші
групи по опису впізнають.
5.Послухайте текст, в якому не закінчені речення. Ваше завдання дібрати
за змістом слова. У нас нове село. У селі чудовий… Ростуть
тоненькі…, могутні…, високі… . Навколо великі квітники. Бавлять
око червоні…, сині … , жовті … . Село красиве і навесні, і …,
і… .
1. Вироблення догадки під час читання
Догадка під час сприймання змісту тексту є однією з
основних умов швидкого читання, яке характеризується не лише великим
діапазоном темпу зчитування учнем сторінок книги, але й глибоким
проникненням в зміст тексту. Крім цього догадка активізує мислення
читаючого. Догадка – є однією з важливих властивостей нашого мислення.
Вона бере активну участь у всіх видах людської діяльності, від найбільш
простих до вищих.
Так, догадка дозволяє значно швидше і точніше досягнути
мети, інтенсифікувати мислення, зробити його більш продуктивним і
творчим.
Антиципація піддається тренуванню, хоча при кожному виді
діяльності ці тренування мають свою специфіку і тривалість їх
проведення.
Читання в цьому відношенні не є виключенням. Вміння
швидко антиципувати букви і буквосполучення, слово і словосполучення і,
навіть, цілі смислові одиниці є однією з основних передумов швидкого,
правильного, свідомого читання як вголос так і мовчки.
Вже на першому етапі знайомства з буквами і
необхідності швидкого і точного визначення їх тотожності (ідентифікації)
дитина може це зробити, використовуючи антиципацію – по верхній,
найбільш інформативній частині букви вона може визначити її всю, не
обводячи очима всього контуру.
Не менше важливо уміти при читанні угадувати голосні,
які часто зустрічаються в текстах. Спеціальні вправи даються для
антиципації закінчень дієслів, іменників, прикметників, окремих частин
словосполучень. Особливе місце в усій системі навчання антиципації при
читанні займає вироблення вміння проникнення в підтекст. (див. додаток)
3. Ігри та вправи, що сприяють формуванню і вдосконаленню навичок
читання
Гра „Розвідники”
На столі 20 предметів, закриті газетою. На деякий час
газета забирається, діти розглядають предмети, торкаються, рахують.
Вчитель закриває їх. Діти записують слова, які запам”ятали.
Гра „Чарівна паличка”
Клас ділиться на дві команди. Проводиться швидко,
вчитель показує на когось, а той називає: гору, пісню або ще щось на
вимогу вчителя. Виграє та команда, що набрала більше балів.
Гра „ Добери слово”
Мета – визначити рівень мовленнєвого розвитку і
збагатити словник новими словами. Пропоную дітям дібрати до
слів-предметів по 2-3-4 слова – ознаки дії. Скажімо, книга – цікава,
товста, старовинна, художня; ялинка – гарна, струнка, зелена; питання –
складне, просте, риторичне та ін.
Гра „Назви ознаку”
Вчитель називає слово – назву предмета, а учні повинні
назвати його ознаки.
Яблуко – смачне, солодке, червоне, соковите, стигле і
т.д.
Перемагає той, хто назве найбільше ознак.
Гра „Назви точно і швидко”
Учитель називає слово, а учні швидко згадують , яку дію воно
виконує.
Кухар – варить…
Двірник –
Учитель
– Письменник –
Лікар
– Продавець –
Гра „Навпаки”
Учитель називає слово – ознаку, а діти називають протилежне
слово ознаку.
Високий – низький
Багатий –
Широкий
– Веселий –
Великий
– Добрий –
Чорний –
Твердий –
Гра „Назви слово”
Учитель пропонує назвати дітям по черзі слова, які мають
один склад ( два склади, три склади…). Гра проходить „ланцюжком”.
Перемагає той, хто назве останнє слово.
Гра „Відлуння”
Учитель називає слова, а учні хором – останній склад.
Ігрова ситуація: „Уявіть, що ми знаходимось у лісі. Кругом дерева, кущі,
лунає пташиний спів, і на кожне промовлене слово відгукується відлуння.”
Ліс – ліс, дерево – во, квіти –ти, ромашка – ка,
соловейко – ко, трава – ва…
Гра „Яке слово довше”
Мета – розвивати фонематичний слух, членувати слова на
склади, звуки, визначати послідовність звуків. Рекомендую пари слів:
година чи хвилина, змія або черв”як, день чи ніч, зима або весна.
Гра „Веселі рими”
Учитель називає слово і пропонує учням дібрати до нього
рими (так, щоб останній склад повторювався).
Наприклад, гілка – бджілка…
Олівець – …
Бичок – …
Лисичка – …
Кішка – …
Гра „Продовжуйте”
Учитель читає речення, а діти повторюють останній склад
останнього слова, виразно, дотримуючись інтонації.
Ще зелені боби – би – би – би.
Стоїть у глечику вода – да – да – да.
Ми знайшли вужа – жа – жа – жа.
Укусила ніс оса – са – са – са.
У лисиці є нора – ра – ра – ра.
Чистомовки для фонетичної зарядки
1.Лі – лі – лі – відлетіли журавлі,
Ли – ли –ли – дні осінні пройшли.
Ло – ло – ло – вже все снігом замело,
Ни – ни – ни – будем ждати ми весни.
2. Ець – ель –ець – подув сильний вітерець,
Аї – аї – аї – облітає листя в гаї,
Го – го –го – ми збираємо його,
Ас – ас – ас – принесем його в клас.
3.Ер – ер –ер – все ясніє відтепер,
Ар – ар – ар – вже закінчили буквар,
Мо – мо – мо – читанку читаємо,
На – на – на – в нас п”ятірка не одна.
4.На – на – на – в лісі виросла сосна,
Ка – ка – ка – і висока і струнка,
Ять – ять – ять – шишки з гілок вже висять.
Ать – ать – ать – шишкарі до нас спішать.
5. Рі – рі – рі – прилетіли сну грі,
Уг – уг – уг – звеселіло все навкруг,
Ра – ра –ра – ми зустріли снігура,
Ки – ки – ки – всі дивились залюбки.
6. Ик – ик – ик – на стіні висить рушник,
Ні – ні – ні – там узори чарівні,
Ри –ри – ри – різнобарвні кольори,
Им –им – им – я любуюся ним.
Скоромовки
Бук бундючивсь перед дубом,
Тряс над дубом бурим чубом.
Дуб пригнув за чуба бука –
Буде букові наука.
В домі Діми дим!
Ой ходім туди, ходім,
Рятувати Дімин дім.
Строката сорочка,
Веселої вдачі,
В садку білобока
Навприсядки скаче.
Я печу, печу, печу
Діткам всім по калачу.
Зверху маком потрушу,
В піч гарячу посаджу.
Женя з бджілками не дружив,
Женя бджіл завжди дражнив.
Женю бджоли не дражнили,
Та дражнила нажалили.
Взимку вітер вовком виє,
Всіх лякає сніговієм.
Ти не вій, не вій, Вітриську,
До весни вже зовсім близько.
Вовк ведмедя розбудив:
– Вже весна, гуляти йди!
Виліз велетень з барлоги –
Вовк втікає в ліс від нього.
Шпак пита у півня:
– Де твоя шпаківня?
Півень глянув на ріку
І сказав: ку-ку-ріку!
Нащо та шпаківня,
Є курник у півня!
Бере Віра в руки рака,
Бере рака-неборака.
Ви погляньте, подивіться –
Віра рака не боїться !
Список використаної літератури:
1.Волошина Н.Й., Пасічник Є.А., Скрипченко Н.Ф., Хропко П.П. Концепція
літературної освіти // Поч.. шк.. – 1994. – №3
2.Державний стандарт освіти. Словесність. Читання // Поч.. шк.. – 2001.
-№1
3.Зайцев В.М. Резерви удосконалення читання. Донецьк. 1993.
4.Едигей В.Б. Вчися читати, малюк!. К.: Гранд. 1993.
5.Едигей В.Б. Для начинающих читать. К.: Гранд. 1994.
6.Кушнір О.М. Інформаційно-ціннісний підхід до навчання читанню.
Благовєщенськ. 1995.
7.Кравченко А.М. Вчись читати. К.: 1994.
8.Постоловський І.З. Догадка при читанні. Одеса, 1991.
9.Сарапулова Є.Г. К.: Швидкочитання для першокласників. Початкова школа
№2, 1993. 15 с.
10.Савченко О.Я. Проблемно-пізнавальні завдання на уроках читання в 1-4
класах: Методичні рекомендації. – К.: Рад. Шк.., 1978.
11.Савченко О.Я. Сучасний урок у початкових класах: Посібник для
вчителя. – К.: Магістр, 1997.
12.Система контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової
школи: Методичні рекомендації / Упор. Заїка А.М. – К.: 2001.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
