Розвиток творчих здібностей учнів на уроках і в позаурочний час
Проблема творчого розвитку особистості в сучасному світі стоїть гостро.
Для сучасної стратегії розвитку національної школи характерним є
зростання уваги до особистості школяра, максимального розкриття його
обдарування, інтелектуального розвитку, що забезпечує пріоритетність
розвитку творчих рис
За останні роки інтерес до проблеми творчості значно зріс, а в умовах
закладів нового типу він є особливо актуальним.
Третій рік я працюю над проблемною темою: «Розвиток творчих здібностей
учнів на уроках і в позаурочний час». І це дало мені змогу побачити
наскільки талановиті мої учні, зрозуміти, наскільки велике їхнє бажання
розвивати свої здібності, наскільки безмежні їхні можливості. Тому метою
своєї роботи бачу: шляхом дослідження інтелектуальних та творчих
особистісних якостей гімназистів домогтися диференціації, впливу на
розвиток кожної дитини з урахуванням її інтересів, мотивів, системи
цінностей; стимулювати розвиток здібностей кожної особистості.
Учитель – творець гармонійно поєднує ремесло і творчість:
нестандартність роботи, артистизм, поетичність мови, талант у
спілкуванні з дітьми.
Урок літератури повинен викликати колективне художнє переживання і обмін
естетичними емоціями, дати імпульс внутрішній роботі думки учнів,
підготувати до діалогу з письменником. Як досягнути цього?
Формування творчої людини засобами художньої літератури насамперед
передбачає:
– систематичне розв’язання на уроці та в позаурочний час різноманітних
творчих завдань;
– урахування вікових особливостей учнів;
– залучення до роботи на уроці всіх учнів;
– відштовхування в постановці творчих проблем від тексту;
– використання різних засобів, підходів до учня;
– проблемний підхід до вивчення творів.
Найважливішим засобом розвитку особистості, її життєвої компетентності,
на мій погляд, є діяльність: навчити і виховати можна лише в дії. Урок
літератури є співтворчість вчителя й учня, діяльність яких ґрунтується
на взаємодії й діалозі, що забезпечує найбільшу сприйнятливість і
відкритість до впливу один на одного. Тому я вважаю, справжня суть
роботи з розвитку творчої особистості учня полягає в організації життя
дитини, де однією з важливих функцій є стимулювання позитивної мотивації
кожного учня в процесі організації різних видів діяльності.
До методів і способів стимулювання творчої активності можна віднести
такі:
– створення сприятливої атмосфери спілкування (безоцінкові судження);
– збагачення педагогічного середовища новими враженнями та судженнями;
– забезпечення привабливого творчого характеру діяльності;
– чітке визначення мети і кінцевих результатів роботи, способів її
оцінювання;
– спонукання до генерування оригінальних ідей;
– залучення учнів у процес планування мети і поточних завдань творчого
об’єднання;
– повага, довіра, визнання й подяка за досягнуті результати;
– надання права самостійно приймати рішення;
– практична спрямованість навчання;
– моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне
розв’язання проблем тощо.
Виходячи з цього твердження, моделлю такої роботи має стати: «Творчість.
Лідерство. Компетентність. Успіх».
Творчість – це спосіб самовираження, саморегуляції людини, світобачення
як засіб пізнання світу через творче сприйняття і практичне перетворення
діяльності. Тому все більшого значення набуває розвиток таких
властивостей особистості, які дають можливість творчо використати
здобуті знання.
Творчість як процес має певні етапи:
1) Підготовчий період. Створення проблемної ситуації, постановка
проблеми, її аналіз;
2) Процес вирішення проблеми;
3) Період творчого процесу – інсайт (осяяння) – результат активності
підсвідомих сил.
Узагальнюючі етапи творчої діяльності:
– вивчення проблемної ситуації та усвідомлення проблеми;
– формулювання гіпотези;
– доведення гіпотези.
Вдосконалюючи технологію навчального дослідження, на уроках
використовуємо створений нами дослідницький цикл, який включає такі
етапи: накопичення фактів, висунення гіпотези, перевірка істинності,
побудова теорії, вихід в практику. Така форма організації навчального
процесу ставить учнів в умови, близькі до умов наукової роботи, що
найкраще сприяє розвитку творчих здібностей.
Щоб стимулювати творчу активність школярів, я використовую такі методи і
прийоми як розвиток творчого інтересу, використання цікавих аналогій,
створення ситуацій емоційного переживання, метод відкриття, створення
ситуації вибору, самостійна дослідницька робота. А також різні види
творчо-розвивальних технологій:
– технологія особистісного відкриття знань, умінь і навичок (учень –
суб’єкт навчання, в результаті «відкриття» засвоюються знання, вміння);
– технологія навчального дослідження;
– проектна технологія (передбачає розв’язання учнем або групою учнів
будь-якої проблеми, виконання творчих проектів, що потребує використання
різних методів, засобів навчання, а з іншого боку – інтегрування знань,
умінь різних наук);
– технологія «мозкового штурму»;
– технологія виконання евристичних завдань;
– технологія розв’язування дослідницьких проблем.
Творча діяльність, як правило, «починається із проблеми або запитання,
із подиву, здивування, із суперечності». Усвідомлення суперечностей
викликає проблемні ситуації, у результаті яких формується проблема. Тому
одним із найбільш частіше використовуваних мною підходів, для створення
творчого завдання, є створення парадоксальної ситуації. Парадоксальність
ситуації формується шляхом спеціального провокування, яке викликають
суперечності. Така властивість творчого завдання отримала назву
«латентність». (Під латентністю розуміють: суперечності між змістом
завдання та наявним в учня досвідом вирішення, наявними знаннями;
багатоплановість вирішення). На уроках літератури такі суперечності
можуть виникнути між первісним суб’єктивним враженням і об’єктивним
змістом твору; суперечності, що притаманні самому конфліктові твору; в
оцінюванні твору різними письменниками, критиками тощо.
У такий спосіб проблемне викладання включає такі фрагменти діяльності
учнів і вчителя, як організація проблемної ситуації і формування
проблем, індивідуальне або групове рішення проблем учнями, перевірка
отриманих рішень, а також систематизація, закріплення і застосування
знову придбаних знань у теоретичній і практичній діяльності.
В умовах функціонування такої системи різні види навчальної діяльності
реалізуються на уроках відповідних типів, які дають учням змогу брати
активну участь у навчальному процесі, виробляти вміння самостійно
набувати знання, узагальнювати, порівнювати, робити висновки,
застосовувати знання в нестандартних ситуаціях.
Нестандартний урок заставляє учнів активно переживати, включатися в
роботу, співпрацювати з учителем, тобто проявляти якості, необхідні для
творчої діяльності.
У наш час люди все більше усвідомлюють, що саме творчість є
найважливішою складовою творчого успіху. І здатність творити можна
розвинути. Тому, на своїх уроках, я постійно підтримую творчість. Так на
уроках у 5 класі використовую такі прийоми та форми роботи: уроки –
рольові ігри, літературні екскурсії, уроки – КВК, уроки – театралізації;
інтерактивні методики (захист проекту групою чи поодинці, де учням можна
запропонувати різні завдання: створення кросвордів, ребусів,
літературних задач за змістом твору, оформлення книжечки чи газети із
власними віршами або творами, що вивчаються, інсценізації). На уроках
узагальнення проводимо парад літературних героїв.
Широко застосовуються і такі види нестандартного уроку, як мандрівка,
знайомство, усний журнал, застереження. Декілька прикладів з досвіду.
1/4
Особлива атмосфера загадковості, бажання зрозуміти вчинки героя панує
на уроках-подорожах до країни ліліпутів (6 кл.), на острів скарбів (6
кл.). Цікавим, дієвим та результативним буде й урок-подорож на острів
Відчаю (Д. Дефо «Робінзон Крузо»), на якому діти об’єднуються в
групи-екіпажі, в кожному з яких повинні бути обрані «капітан»,
«екскурсовод», «художник», «літописець», «кравець», «кухар», що
отримують відповідні індивідуальні, диференційовані, особистісно
зорієнтовані завдання. В 6 класі продовжую використання ігрових
технологій, доповнивши навчання творчими завданнями проблемного
характеру, наприклад: «Що є головним секретом розвитку людства?» (під
час вивчення роману Д. Дефо «Робінзон Крузо»).
Щодо організації роботи в старших класах, то ігрові технології можна
замінити діяльністю літературно – дослідницьких груп, уроками –
конференціями, семінарами, програмами, дискусіями чи диспутами з
розв’язанням проблемних задач. Фіналом може стати урок – захист власних
проектів. Надзвичайно цікаві творчі конференції, на яких учні
доповідають про свої дослідження.
Уроки-диспути як активізація мислення учнів, виховання культури
спілкування. Головна мета уроку-диспуту – розв’язання складних
морально-філософських питань. На початку уроку кожен учень отримує
пам’ятку для учасника диспуту.
Пам’ятка учасника диспуту.
1. Виступай тоді, коли маєш, що сказати.
2. Говори, що думаєш, думай, що говориш.
3. Чітко й лаконічно висловлюй власну думку.
4. Поважай опонента, не перекручуй його думок і слів.
5. Май мужність визнати свою поразку у словесному двобої, якщо доведена
хибність твого твердження.
6. Аргументуй свою думку точними фактами й цитатами з твору.
7. Пам’ятай, що наш диспут – літературний, намагайся осягнути позицію
автора.
З метою досягнення атмосфери співробітництва, відкритості, взаємоповаги,
наголошую, що кожен учень має право висловити власну думку, навіть якщо
вона не збігається з думками інших. У таких уроках пізнання істини
беруть участь усі учні. Початок розмови повинен бути обов’язково
емоційним, налаштовувати на небайдуже обговорення питань, запалювати
вогник до полеміки.
Так під час уроку-диспуту в 9 кл. за трагедією Гете «Фауст», учням
пропонується для обговорення такі питання:
Які проблеми порушуються у творі?
Як зображуються людина і людство у трагедії?
Яким постає світ?
Що, на думку автора, є рушійною силою у світі?
Під час полеміки виникають нові запитання:
Що є людина на землі: «божественне створіння», яке прагне істини, чи
тварина із тварин?
Чому для Гете такою важливою була проблема людини?
Такі хвилини живого, безпосереднього спілкування з дітьми особливо
цінні, бо саме тоді відкривається їхній багатий внутрішній світ,
пробуджується особисте «я», бажання творити.
Як засвідчує моя практика, ефективність диспуту визначається такими
умовами:
– тема повинна бути цікавою для учнів;
– у класі треба створити атмосферу відкритого, сповненого довіри
діалогу, без нав’язування власних думок, інакше учні орієнтуватимуться
не на власні міркування, а на повторення учительських «правильних
тверджень».
За таких умов диспут:
– активізує мислення учнів;
– сприяє розвитку їх усного мовлення;
– формує навички культури спілкування;
– учить творити;
– допомагає глибше осмислити художньо-естетичний зміст твору;
– викликає інтерес до літератури.
Урок-програма.
Модель программы воспитания гражданина.
Имей сердце, имей душу, – и будешь человек во всякое время. (Без души
просвещеннейшая умница – жалкая тварь. Невежда без души зверь).
Истинное почтение необходимо заслужить (гораздо честнее быть без вины
обойдену, нежели без заслуг пожаловану).
Всегда будь доволен собой, ежели случится выручить добычу из рук порока.
Наличные деньги – не наличные достоинства. Золотой болван – всё болван.
Почтения достоин только тот, кто в чинах не по деньгам, а в знати не по
чинам.
Нельзя не любить правил добродетели: они способ к счастью.
Дурное расположение людей, недостойных почтения, не должно быть
огорчительно.
Прямую цену уму даёт благонравие.
Разве тот счастлив, кто счастлив один?
Совесть всегда остерегает прежде, как судья наказывает.
Степень знатности расчитываю я по числу дел, которые господин сделал для
отечества.
Всякий найдёт в себе довольно сил, чтоб быть добродетельну!
Метод проектів – один з проблемно-пошукових методів, який доцільно
застосувати в 7-11 кл. Завдяки цьому методу учень активно включається в
спільну діяльність, відчуваючи себе рівноправним учасником діалогу, а
вчитель допомагає і пояснює, оцінює. Наведу декілька прикладів
застосування методу проектів на уроках зарубіжної літератури.
Тема уроку: О.С.Пушкін «Пісня про віщого Олега»
«Я – режисер»
Інструкція. Ви знімаєте фільм за мотивами «Пісні…». Вам, як режисеру,
треба підібрати акторів для фільму. Напишіть, з якими зовнішніми даними
(зріст, статура, обличчя) ви б узяли акторів на ці ролі. Під час проб,
які б костюми запропонували».
Додатково:
1). Якщо ви швидко впорались із завдання, опишіть місцевість, яку б ви
обрали для зйомок фільму.
2). Можливо, ви зможете ввести у твір нових героїв?
«Я – лінгвіст»
Інструкція. Напишіть визначення пропонованих слів, користуючись
тлумачним словником. Аркуші з поясненнями слів прикріпіть до дошки.
«Я – поет»
Інструкція. Напишіть віршований (2-4 рядки) відгук на «Пісню…».
Використайте опорні слова: Олег – войовник, князь, чарівник, старець,
броня, товариш, гадюка тощо. Якщо у вас виникли труднощі, не
зневіряйтесь, напишіть у прозовій формі, хто з героїв уособлює владу,
хто – мудрість. Чому?
«Я – художник»
Інструкція. Намалюйте ілюстрації до будь-яких цитат з твору. (Учні не
просто малюють ілюстрації до твору, а створюють діафільм, озвучуючи
його).
Тема уроку: Оскар Уайльд «Портрет Доріана Грея»
1. «Я і слово» (розкрити зміст слів: «краса», «мораль», «естетизм»,
«гедонізм»).
2. «Я і думка» (пояснити життєві позиції лорда Генрі, Безіла Голуорда,
Д. Грея).
3. «Я і портрет» (відобразити зміни портрету, створити універсальний
портрет Д. Грея).
4. «Я і Д. Грей» (дати поради Д. Грею).
В кінці уроку діти дають відповідь на проблемне питання: «Чому пошук
краси не приніс щастя Д. Грею?»
Отже, якщо вчитель творчо підійде до організації роботи, чітко складе
інструкції, створить творчу атмосферу, ситуацію успіху – то результатом
стане краще розуміння художнього твору, його аналіз, побудова власних
інтерпретацій, розвиток творчих здібностей.
Роботу з розвитку творчих здібностей учнів продовжую і в позакласних
заходах.
Накопивши деякий досвід роботи з розвитку творчих здібностей учнів, можу
дати деякі поради вчителям, які тільки-но починають цю роботу.
Поради вчителям. Основні вимоги до уроку з розвитку творчих здібностей
учнів:
використання різноманітних форм та методів організації навчальної
діяльності для актуалізації суб’єктивного досвіду учнів;
створення атмосфери, що сприяє зацікавленості кожного учня в роботі
класу;
стимулювання учнів до розмірковування, використання різних способів
виконання завдань без страху помилитися, дати неправильну відповідь;
використання в процесі роботи дидактичного матеріалу, що дозволяє учню
обирати найбільш прийнятні для нього вид і форму навчального матеріалу;
оцінювання діяльності учня не тільки за кінцевим результатом, але й за
процесом його досягнення;
заохочення намагання учня знаходити власні способи виконання завдань,
аналізувати способи роботи інших учнів у процесі уроку;
створення таких педагогічних ситуацій спілкування на уроці, які
дозволяють кожному учню проявляти ініціативу;
створення атмосфери, що сприятиме самовираженню.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
