UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваУкраїнські народні дитячі ігри як засіб виховання (реферат)
Автор
РозділПедагогіка, виховання, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1592
Скачало103
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Українські народні дитячі ігри як засіб виховання

 

Гра - важливий засіб виховання, який доступний кожному, має тісний

зв‘язок з життям. Граючись, дитина пізнає світ, навчається спілкування з

іншими, виконує побутові дії, фантазує. Для маленької дитини гра - це

життя.

 

Жива гра дає дитині можливість насолоджуватись вільним проявом своїх

фізичних і духовних сил. В.О. Сухомлинський порівнював гру з „величезним

світлим вікном, крізь яке в духовний світ дитини вливається живлющий

потік уявлень, понять про навколишній світ".

 

За словами К.Д. Ушинського, у змісті народної гри є всі доступні форми

навчання. Саме у процесі гри діти пізнають грамоту, вчаться рахувати,

різнити кольори, виконувати повсякденні дії, набувають навичок

самообслуговування та спілкування.

 

Видатний лікар та етнолог Є.Покровський називав дитячі ігри „вільним

вираженням душевних та фізичних сил дитини". У грі дитина відображає те,

що бачить в своїй сім‘ї, віддзеркалює навколишній світ. Народні ігри

несуть у собі джерело пізнання та виховання загальнолюдських цінностей.

Вони бувають різними. Г.В.Довженко поділила українські народні дитячі

ігри на такі групи: 1) ігри, де організуючим началом є пісня; б) ігри,

де таким началом є діалог, який у поєднанні з рухами сприяє створенню

розвинутої динамічної дії; 3) ігри, де є невеликий діалог, приспівочка

або пісенька, які слабко пов‘язані з самою дією.

 

Серед скарбів народної гри є забавлянки, хороводи, танці, віршовані

історії, що не мають кінця, рухливі ігри.

 

Забавлянки, або утішки, потішки, чукалки - коротесенькі пісеньки чи

віршики гумористично-жартівливого змісту, що супроводжуються

відповідними рухами, активізують єдність слова та моторики дитини,

розвивають її мовлення. Незважаючи на свою простоту, забавлянки сприяють

жвавому спілкуванню з довкіллям, формують відчуття прекрасного.

 

Цим жанром здавна користувались дорослі у процесі спілкування з

маленькими дітьми. Забавлянки співали тоді, коли дитина вже починала

сидіти самостійно. Вони покликані стимулювати загальний розвиток дитини

і мають практично-побутове призначення: активізувати дитину, заспокоїти

її, викликати в неї позитивні емоції. 3абавлянки - напрочуд вдала й

доцільна форма спілкування дорослих з дитиною, що сприяє гармонійному

розвитку. Це спілкування викликає в маляти почуття фізичного комфорту,

радість, активізує сприйняття рiзноманiтних зовнішніх подразників.

 

3абавлянка - це i гра, i дія, i пісенька.

 

3абавлянки умовно можна поділити на ігри: з голівкою, пальчиками,

ніжками, пiдкидання.

 

3абавлянки навчають праці. Пригадайте гру "Сорока-бiлобока". В

забавлянці перед дитиною вимальовується ланцюг рiзноманiтних трудових

дій, пов‘язаних з домашнім господарством: рубання дров, носіння води,

розпалювання печі, приготування каші. Народна система виховання змалечку

спрямовувала дитину до працелюбності.

 

У потішках ми зустрічаємо також i невеличкі казки для найменших. Вони

повторюються, мають свій ритм, стосуються звичайних побутових справ.

 

3абавлянка спонукає дитину до активної дії, будить позитивні емоції,

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ