UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваУміння учитися як вимір розвивального потенціалу середньої освіти (реферат)
Автор
РозділПедагогіка, виховання, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось715
Скачало82
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Уміння учитися як вимір розвивального потенціалу середньої освіти

 

Уміння учнів учитися як вимір розвивального потенціалу середньої освіти

у наш час прискорюється нагромадженням інформаційних ресурсів і засобів

навчання, які стають доступними для більшості людей планети. Мобільність

населення, змагання між державами за темпи розвитку спонукають до

переосмислення функцій і результатів освіти загалом. Світ, у якому

доведеться жити нашим дітям, змінюється у чотири рази швидше, ніж наші

школи. «І справді: у школу приходять покоління дітей, які живуть в

інформаційному суспільстві, цифровому середовищі, - відзначає

О. Савченко, - і щоб скористатися його перевагами, треба переосмислювати

саме цінність знань і самодостатність вчителя як джерела інформації».

 

Щоб успішно оволодіти знаннями, молодші школярі у співпраці з учителем

повинні оволодіти усім діапазоном загальнонавчальних умінь і навичок.

Але не потрібно забувати, що надійною основою успішної організації

навчання і виховання є врахування психофізіологічних особливостей і

закономірностей розвитку учнів. Адже, як зазначає С. Коробко, в

ефективному навчально-виховному процесі «засвоєння дитиною знань, умінь

і навичок здійснюється в єдності із всебічним розвитком її особистості».

Обстоюючи це важливе твердження психології про співвідношення між

розвитком і навчанням, Л. Рубінштейн писав, що «дитина розвивається,

виховується і навчається, а не розвивається і виховується, і

навчається». При цьому, розвивальним є не всяке навчання, а лише те, яке

враховує не тільки те, що доступне дитині у процесі самостійної

діяльності, але і зорієнтоване на «зону найближчого розвитку», тобто на

те, що дитина може виконати під керівництвом і з допомогою дорослих.

 

Знання діти засвоюють у різних видах діяльності. У навчально-виховному

процесі відводиться чимало часу для малювання, конструювання, ліплення,

побутової праці, гри. Поряд із цим має місце засвоєння знань як

особлива, специфічна діяльність, як навчання, спрямоване на систематичне

оволодіння основами наук. Усі ці спеціально керовані в

навчально-виховному процесі види діяльності у своїй єдності забезпечують

розвивальну функцію навчання. В умовах цілеспрямованого керівництва з

усією повнотою реалізуються розвивальні можливості дошкільних видів

діяльності, насамперед гри. «Систематичне засвоєння основ наук збагачує

дітей новими знаннями, - пише - значно розширює їхній світогляд, надає

нового змісту їхній психічній діяльності, перебудовуючи характер

розумових процесів - сприйняття, пам'яті і мислення, якісно змінюючи

загальну спрямованість і риси особистості».

 

Умовою і результатом інноваційного типу навчання має бути сформованість

в учнів бажання та уміння вчитися, шукати в різних джерелах інформацію,

уміти застосовувати нові знання, освоювати уміння діяти і прагнути до

творчості й саморозвитку.

 

Сконцентрованість уваги на проблемах особистості, яка є системою систем,

структурою структур, зростання ролі людського фактору в усіх сферах

життя об'єктивно вимагають системного підходу до формування ключових

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ