Формування екологічної культури молодших школярів
Природне середовище було, є і буде незмінним партнером людини в їх
повсякденному житті. Ми черпаємо із скриньки природи всі наші багатства.
Природа, її краса і велич залишаються нашим головним скарбом, нашою
святинею, якій непідвладні час, мода
Сучасні масштаби екологічних змін створюють реальну загрозу життю людей,
тому навчально-виховна діяльність школи має бути спрямована на виховання
екологічної культури учнів, щоб виросло покоління яке охоронятиме
довкілля
Екологічне виховання – це систематична педагогічна діяльність,
спрямована на формування в учнів екологічної культури
Екологічна культура – культура всіх видів людської діяльності, так чи
інакше пов’язаних з пізнанням, освоєнням і перетворенням природи;
складається із знання та розуміння екологічних нормативів, усвідомлення
необхідності їх виконання, формування почуття громадянської
відповідальності за долю природи, розробки природоохоронних заходів та
безпосередньої участі в їх проведенні.
Екологічна культура – складова частина світової культури, якій властиве
глибоке і загальне усвідомлення важливості сучасних екологічних проблем
у житті і майбутньому розвитку людства. Свідоме засвоєння й оволодіння
екологічною культурою має розпочинатися ще з дитинства, одночасно з
засвоєнням положень загальної культури.
Екологічна компетентність — знання екологічних законів, правил і норм,
принципів поведінки в довкіллі, які утримають її від екологічно
аморальних учинків, спрямують її природоохоронну діяльність. Екологічну
компетентність учнів визначено, як здатність застосовувати екологічні
знання й досвід у життєвих ситуаціях, керуючись пріоритетністю
екологічних цінностей і непрагматичною мотивацією взаємодії з довкіллям
на основі усвідомлення особистої причетності до екологічних проблем і
відповідальності за екологічні наслідки власної побутової діяльності.
Саме через систему підготовки громадян з високим рівнем екологічної
свідомості і культури на основі нових критеріїв оцінки взаємовідносин
людства й природи можна знайти вихід з глобальних екологічних проблем.
Першоосновою формування екологічних знань, екологічної культури,
екологічного мислення є початкова школа. Навчання екології має бути
цікавим, максимально наближеним до життя, дохідливим, враховувати вікові
особливості молодших школярів. Відчуття краси, розуміння природи,
складних взаємозв’язків у ній не приходить саме по собі. Його треба
виховувати з раннього дитинства, коли інтерес до навколишнього світу
особливо великий.
Ті види навчальної діяльності які відповідно до Державного стандарту
здійснюються в руслі соціокультурної змістової лінії початкового курсу
значною мірою сприяють соціалізації молодших школярів. Урок потрібно
будувати так, щоб на ньому учні виступали не тільки в ролі слухачів і
виконавців завдань з підручника, а й в ролі активних співрозмовників з
учителем і однокласниками, у ролі доповідачів, коментаторів, учасників
діалогу. Адже саме в таких формах активної навчальної діяльності
виявляються адаптивні можливості сучасної освіти, відбувається активна
соціалізація школярів, які в процесі навчання беруть участь у таких
видах і формах діяльності, з якими їм доведеться зіткнутися в щоденному
сучасному і майбутньому дорослому житті. Виділення для такої
роботи спеціального навчального часу у змісті і структурі уроків
підносять значущість цього програмового матеріалу.
Молодший шкільний вік сприятливий для розвитку і формування основ
екологічної культури , стійких поглядів, переконань, інтересів тому
завдання учителя виховувати в учнів відповідальність за збереження
навколишнього середовища як важливого фактора існування людини .
Ставитися до природи дбайливо, піклуватися про її відтворення, щоб
кількість природних багатств не зменшувалася, а навпаки, збільшувалася.
Дати зрозуміти учням що збереження природи залежить не тільки від учених
і любителів природи, а й від усіх нас.
Одним із джерел отримання знань молодшими школярами про соціальні норми,
формування у них бережливого ставлення до природи є казка. Слухання
казки допомагає дитині навчитися розуміти внутрішній світ героїв, а
через них і внутрішній світ інших людей, вчить співчувати їм, повірити в
силу добра, набути впевненості в собі.
З метою формування у молодших школярів екологічної культури ,розвитку
вмінь вирішувати природоохоронні проблеми, віднаходити оптимальні шляхи
взаємодії з навколишнім світом, потрібно вчити дітей складати казки.
Складаючи казку дитина пропонує однокласникам і дорослим ним придуманий
комплекс дій для досягнення успіху,адже казка повинна мати щасливу
кінцівку.
За своїми законами та правилами казка розкриває перед дитиною все
багатство людських стосунків – ставлення її до самої себе, до інших
людей, до навколишнього світу природи. Казка як одна із ігрових форм
діяльності, найбільш цікава, має великі потенційні можливості у
формуванні екологічної культури молодших школярів.
Адже й нашим нащадкам потрібні будуть чисті вода і повітря, веселий спів
птахів, зелені ліси, родючі ґрунти – уся краса землі. Для повноцінного
розвитку дитини потрібне живе спілкування з природою, тому слід
більшість уроків проводити на свіжому повітрі.
5авдань з екології , що сприяють розвитку творчих здібностей учнів .
Виїзд або похід на природу організовується із завданнями і по певному
маршруту.
Василь Олександрович Сухомлинський проводив серед природи «уроки
мислення», кожне заняття передбачало певне коло речей і явищ для
спостережень, а метою мала бути установка: дивуватися і помічати,
помічати і відчувати, відчувати і думати, думати і творити .
Пізнавальна частинна «уроків мислення» серед природи обов’язково
чергувалася з грою. Їх метою було ознайомити дітей з навколишньою
дійсністю, явищами природи , тваринним і рослинним світом.
Особливе місце у становленні екологічної культури займає саме ігрова
діяльність. Вона формує досвід сприйняття екологічно правильних рішень,
засвоєння моральних норм і правил поведінки в природі, сприяє створенню
зв’язку між навчанням і застосуванням знань на практиці.
Молодші школярі займаються і пошуковою діяльністю. Готують різні
цікавинки з життя рослин і тварин, добирають вірші, оповідання, казки
екологічного змісту, відгадують загадки, ребуси, кросворди. Складають
правила поведінки біля водоймищ ,у парках, на лузі, у лісі. Створюють
проекти.
Великі можливості для розвитку і формування екологічної компетентності
молодших школярів мають навчальні проекти. Метод проектів заснований на
взаємодії педагога і вихованців між собою і навколишнім середовищем. Він
сприяє соціальній адаптації дітей, формуванню їхньої життєвої
компетентності, дає змогу набути певних знань , умінь і навичок. Під
час роботи над проектами учитель має створити умови для формування
власного життєвого досвіду дитини, актуалізації знань, умінь та,
навичок ,їхнього практичного застосування у взаємодії з навколишнім
світом.
Захоплюючою і корисною для учнів була робота над екологічними проектами
«Земля наш спільний дім», «Ріки нашого краю», «Посади дерево» . У
рамках цих проектів учні провели екологічні рейди біля річки та
прилеглій до неї парковій зоні. Працюючи над проектами, учні вчаться
працювати з інструкціями, розвивають навички дослідження, спостереження,
розвивають уміння отримувати інформацію з різних джерел, аналізувати її
,формувати критичне мислення . Вчаться працювати в бібліотеці з
довідковою літературою. У співпраці з батьками починають виробляти
навички роботи в інтернеті. Ефективно шукати тексти та малюнки.
При створенні презентації в учнів формуються вміння виступати перед
аудиторією, вміння коротко формулювати свою думку, використовувати
різні мультимедійні засоби, вміння відбирати найяскравіші переконливі
факти для аргументації думок.
Створюючи публікації, в молодших школярів формуються вміння
аргументовано доводити свою думку, будуючи повні речення, вміння
ілюструвати ідеї, комбінуючи текст і зображення . При створенні Веб –
сторінки в дітей формуються дизайнерські уміння, діти вчаться
комп‘ютерній термінології
Елементи екологічного виховання в сучасній школі проходять червоною
ниткою через весь виховний процес . Щоб прищепити любов до природи і
оберігати її , вчителі на уроках дають багато цікавої і пізнавальної
інформації на природничу тематику. У молодшій школі проводяться
різноманітні позаурочні екологічні виховні заходи: вікторини, КВК, усні
журнали , бесіди, конкурси . Організовуються виставки квіткових
композицій, виставки малюнків, виставки дитячих робіт з природничого
матеріалу. Створюються фотоальбоми, фотогазети, каталоги, довідники про
взаємини людини з природою.
У стінах нашої школи працює ляльковий театр, агітбригади, які своїми
виступами закликають берегти первоцвіти, берегти хвойні дерева,
знайомлять з рослинами – символами України, квітковими легендами.
Починаючи з дошкільного та початкового шкільного віку дитини, особливу
вагу слід приділяти вихованню любові до рідної природи, свідомого
бережливого ставлення до тварин, рослин, водоймищ, ґрунтів, повітря адже
вони охороняють своє майбутнє. Учитель повинен допомогти дітям
зрозуміти, що людина на те і є найвищою істотою на землі, щоб бути
захисником усього живого, що не приносить шкоди, пояснювати, що природа
безпомічна і ми мусимо оберігати її від зла. Адже й нашим нащадкам
потрібні будуть чисті вода і повітря, веселий спів птахів, зелені ліси,
родючі ґрунти – уся краса землі.
Література
1. Сухомлинський В.О. Вибрані твори: у 5т.-к.;
Рад.шк.,1977.-т.5.-639ст.
2. Донченко О. Створюємо колективний проект/ О.
Донченко//Завуч.-2003.-№29-с.5.
3. Запоржан З.Е. Екологія в початковій школі. Дидактичний
матеріал з методикою його
використання/З.Е.Запорожан.-Кам’янець-Подільський: Абетка,1999.-200с.
4. Кузь В.Г., Руденко Ю.Д. ,Сергійчук З.О. Основи національного
вихованя. Концептуальні положення. -Умань,1993.-109с.
5. СухомлинськийВ.О. Вибрані твори у 5 т./В.О
Сухомлинський.-К.:Рад шк.,1977.-т4- с.393, 628.
6. Сухомлинська. О. Свіжий вітер казки//Початкова школа .-
1990.-№9-с.65-72.
7. Дудік Г., Шабликіна В. Формування екологічної свідомості
дітей починається змалку.// Початкова школа №6.2007 с .19
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
