Формування мовленнєвої компетентності учнів
Демократичні зміни, що відбуваються в суспільстві, безперечно,
позначаються на завданнях шкільної освіти. У Національній доктрині
розвитку освіти України передбачається постійне оновлення змісту та
навчально-виховного процесу. Він повинен будуватися відповідно до потреб
особистості та індивідуальних можливостей дітей, зростання їхньої
самостійності й творчої активності, що в кінцевому результаті має
змінити демократичні основи громадянського суспільства й прискорити його
розвиток.
Опанувати основами суспільно значущої діяльності – одна з провідних
потреб молодших школярів. Це потребує від них набуття вмінь діяти на
психологічному оптимумі, реалізувати свій потенціал, досягати
гармонійних взаємин у колективі з однолітками, зі старшими, з довкіллям.
Переорієнтація суспільства на розвиток людини зумовила якісно нові
вимоги до вивчення шкільних предметів. Наразі робота вчителя спрямована
головним чином на формування національно мовної особистості – людини,
яка володіє вміннями і навичками комунікативно вправно користуватися
всіма засобами української мови, постійно виявляти увагу до культури й
естетики.
Важлива роль у цьому плані відводиться читанню – одному з основних
компонентів розвитку мовленнєвої компетентності школярів, одному із
важливих засобів формування особистості. Найважливіше завдання
початкової школи – навчити дітей вчитися, а це неможливо без уміння
читати і працювати з книгою.
Сучасними програмами навчання й виховання дітей молодшого віку
передбачена робота з текстами казкового змісту. В основному це аналіз
текстів казок, його переказ і складання нових казок на основі зміни
відомих.
Чудодійним методом розвитку мовлення дітей називав В.О.Сухомлинський
казку. За його словами, це «свіжий вітер, що роздуває вогник дитячої
думки і мови». Завдяки казці дитина пізнає світ не тільки розумом, а й
серцем, відкликається на події та явища навколишнього життя, висловлює
ставлення до них. Початкове духовне виховання дитини відбувається також
у казці. В.О.Сухомлинський акцентував увагу педагогів на використанні
казки як засобу розвитку творчого мислення. За його словами. казка – це
активна естетична творчість, що захоплює всі сфери духовного життя
дитини – її розум, почуття, уяву, волю. Без казки – живої, яскравої, що
оволоділа свідомістю і почуттями дитини, неможливо уявити дитячого
мислення і мови. Казка – це духовне багатство народної культури,
пізнаючи яке, дитина пізнає серцем життя народу. Створення казок – це
один із найцікавіших для дітей видів поетичної творчості. Водночас це
важливий засіб розумового розвитку. Як би не творчість, не складання
казок, мовлення багатьох дітей було б плутаним, а мислення – хаотичним.
Саме казка задовольняє жадобу дитячого пізнання, інтерес до
навколишнього.
Казки сприяють розвитку у дітей творчої уяви, логічного та образного
мислення. Слухаючи казки, діти й самі прагнуть їх складати.
В.О.Сухомлинський писав: «Якщо мені вдалось домогтись, щоб дитина, в
розвитку мислення якої траплялись серйозні затримки придумала казку,
пов’язуючи у своїй уяві декілька предметів оточуючого світу,- значить
можна сказати з упевненістю, що дитина навчилася мислити.» Отже великий
педагог націлював увагу педагогів на використання казки як засобу
розвитку творчого мовлення дітей. Казка, вводячи молодшого школяра у
світ фантазії, пробуджує їх до активної діяльності: спочатку до
співтворчості, а потім до творчості. Ознайомлюючись із чужими казками і
створюючи свої, дитина прилучається до мистецтва, як одного з видів
естетичної діяльності людей. Специфіка казки надає такому прилученню
природного і доступного характеру, дає змогу навіть малятам, створювати
речі, які мають певну художню цінність. Створення казок корисне для
дітей. Адже дитина відчуває свою єдність з художником, переживає
радість, почуття творця, а це дуже цінне в мовленнєвому розвитку.
Найважливіше те, що створюючи казку, дитина вільно висловлює свої думки,
враження, почуття.
Казка є одним із вирішальних факторів, що визначають розвиток словесної
творчості молодшого школяра. Саме до казки наближаються дитячі словесні
твори. Казки дітей відображають теми та зміст народних казок, герої
дітей діють у нових ситуаціях, але з типовими рисами народних героїв,
запозичуються специфічні елементи побудови сюжету.
Працюючи над проблемою «Формування мовленнєвої компетенції учнів» в
початкових класах я використовую такі прийоми складання казок:
? Додавання у казку чарівних предметів;
? Введення у казку нового героя;
? «Салат із казок» (поєднання в одній казці героїв з різних казок
та придумування їх спільних історій);
? «Казка навиворіт» (зміна характеру героїв на протилежні);
? Зміна місця події казки;
? Зміна кінцівки казки;
? Самостійне створення казки.
?????????¤?¤?$????????
???????¤?¤?$??????
???????¤?¤?$??????
?Мовленнєвий розвиток дитини є головним інструментом, за допомогою якого
вона встановлює контакт із довкіллям, завдяки якому відбувається
соціалізація дитини. У молодшому шкільному віці закладається фундамент
культури мислення, мовлення і спілкування, розвиваються комунікативні
здібності, пізнавальна активність, образне творче мислення. Саме
початкова школа покликана сформувати в дітей інтерес до краси і мудрості
живого слова, його значущості у житті людини. Мовленнєва компетенція є
однією з провідних базисних характеристик особистості. А своєчасний і
якісний розвиток зв’язного мовлення – важлива умова повноцінного
мовленнєвого розвитку учня.
Наводжу приклади використання засобів з питань формування мовленнєвої
компетентності учнів на уроках читання.
Урок читання.
2 клас
Тема. Відчиняє двері казка. Іван Франко «Лисичка і Журавель».
Мета: ознайомити учнів із жанром літературної казки; вчити самостійно
визначати дійових осіб, творчо працювати над казкою; розвивати навички
виразного читання, зв’язне мовлення, вміння інсценізувати частини казки;
виховувати почуття дружби, товариськості, культуру спілкування.
Обладнання: картки зі словами, маски лисички і журавля.
Хід уроку
I. Мовна розминка.
1. Гра «Яке слово не таке, як інші»
Запам’ятати і назвати слова без [ж].
«Жовторотий журавлик жадібно жував жуйку. – Журавлику – каже
журавлиха, – жуйку жуєш? Страх! Жуй жучків, журавлику, жабку жирненьку.
Жуйку журавлики не жують. Чуєш?» (Страх, не, чуєш).
2. З якої казки ці герої?
Що втікло від баби з дідом –
Не сиділо на вікні,
А зустрілось з зайченятком –
Й ну співать йому пісні? («Колобок»)
Я бичок-третячок,
Смоляний в мене бочок.
Із соломи дід зробив,
Бік смолою засмолив. («Солом’яний бичок»)
Що за хатка на узліссі?
Вся ворушиться, дрижить.
Де не взявсь, кабан біжить.
Тут і вовк іде, й ведмідь.
Й кожен в хатці хоче жить. («Рукавичка»)
II. Повідомлення теми і мети уроку.
– Хто автор цих казок? У якому розділі ми читали про деяких з
них? Казка народилась у сиву давнину. Вона виникла значно раніше, ніж
люди навчилися писати. Тому їх не могли записувати, а переказували один
одному. Згодом ім’я автора забувалось. Казка ставала народною. На
відміну від народних, є казки, автори яких відомі. Тому ці казки
називають авторськими, або літературними.
У новому розділі «Казки українських письменників» дібрано казки, які
були написані у різні часи. Перегляньте, твори яких письменників ми
будемо читати.
III. Опрацювання казки Івана Франка «Лисичка і
Журавель».
1. Словникова робота.
Пояснення незрозумілих слів і виразів.
Призволяйся – пригощайся;
Облизня спіймавши – залишитися ні з чим.
2. Самостійне читання казки учнями.
3. Перевірка розуміння прочитаного тестуванням.
Тест
1. Цей твір є …
а) оповіданням; б) казкою.
2. Хто перший запросив приятеля у гості?
а) Лисичка; б) Журавель.
3. На що сподівався кожен із гостей?
а) Що прийде у гості гарно поговорить.
б) Що прийде у гості і гарно поїсть.
4. Чи підійде до казки такий заголовок: «Яке частування,
таке й дякування»?
а) Так; б) Ні.
5. Від чого народ застерігає у цій казці?
а) Від скупості; б) Від лінощів.
6. Яка головна думка твору?
а) Роби комусь так, як хочеш, щоб робили тобі;
б) Комусь можеш робити як-небудь, аби тобі робили
добре.
Відповіді: 1)б; 2) а; 3) б; 4) а; 5) а; 6) а.
4. Порівняння казки І.Франка і народної.
– Чи знайома вам була ця казка? коли ви її читали?
– Порівняйте українську народну казку «Лисичка і Журавель» і
казку з такою ж назвою І.Франка. Чим вони подібні, чим – відрізняються?
5. Вибіркове читання казки.
– Прочитайте, як лисичка частувала журавля.
– Як журавель віддячив лисичці?
– Чому лисичка зареклася дружити з журавлем.
6. Інсценізація казки.
7. Стислий переказ казки.
8. Творча робота над казкою.
– Введіть в казку нового героя і пофантазуйте, що може відбутися.
(Діти усно складають казки і розповідають їх).
IV. Підсумок уроку.
– Чи впоралися ми із завданнями уроку?
– Хто з героїв казки вам сподобався? Чому? Чим?
– Чого навчає нас ця казка?
Література:
1. Л.О. Варзацька Активізація мовленнєвої діяльності учнів//
Початкова школа – 1991, №2
2. К.Пономарьова Компетентнісний підхід до перевірка усних видів
мовленнєвої діяльності молодших школярів// Початкова школа – 2009, №10.
3. А.Григорук Інтегровані уроки мови як засіб формування
мовленнєвої компетенції учнів // Початкова школа – 2009, №3.
4. І.В.Гузан Створення ситуації успіху у молодших школярів через
комунікативну компетентність// Розкажіть онуку – 2008, №7.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
