.

Шляхи збагачення усного мовлення учнів (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
200 7809
Скачать документ

Шляхи збагачення усного мовлення учнів

План

Вступ

Розділ 1

Словникова робота в початковій школі

1.1. Джерела збагачення словника школяра

1.2. Шляхи збагачення усного мовлення учнів.

Розділ II

Класифікація вправ, що забезпечують збагачення активного словника

школярів.

II. 1. Робота з малюнками.

ІІ.2. Добір слів на певну тему

ІІ.З. Словотворчі вправи

Висновки

Список використаної літератури

Мовлення – невід’ємна частина соціального буття людей, необхідна умова
існування людського суспільства, головний засіб виробничої, політичної,
культурної, науково-технічної, побутової інформації. Сформоване мовлення
позитивно характеризує будь-яку людину незалежно від її
професії-учителя, лікаря, інженера, політичного діяча, робітника,
колгоспника

Сформувати духовно багату, соціально активну особистість можна тільки в
тому разі, якщо вона оволодіє мовою, як засобом спілкування, мислення,
пізнання, самовираження, самоутвердження її в колективі. З огляду на це
винятково важливою є ідея єдності мовної освіти й мовленнєвого розвитку
школярів. Один із перспективних шляхів реалізації такої проблеми –
навчання рідної мови на основі організованої мовленнєвої діяльності
дітей.

Основна мета роботи з розвитку мовлення у школі – навчання дітей зв’язно
виражати думки усно й на письмі, тобто навчити будувати тест,
висловлювання.

Однією з умов вільного володіння учнями усним та писемним мовленням є
достатність активного словникового запасу.

Нинішня програма з рідної мови велику увагу приділяє словниковій роботі.
Теоретичних відомостей з лексики учні початкових класів не одержують, а
словник збагачують практичними вправами у зв’язку з засвоєнням знань за
програмою 1-4 класів з усіх дисциплін.

Активний словник – це слова, які учень вживає у мовленні, пасивний –
слова, які дитина розуміє, але не використовує.

Вчитель має сприяти тому, щоб вихованці за допомогою різних вправ
переводити слова з пасивного до активного словника Основними джерелами
збагачення його є підручники, книжки, для позакласного читання,
навчальні посібник, газети, журнали, кіно, театр, телебачення,
екскурсії, мова батьків, учителя, близьких, в оточенні яких перебувають
діти.

Важливу роль у збагаченні словника дітей має мова вчителя. Вона завжди є
зразком для учнів, а тому й повинна бути не лише правильною щодо
побудови, ай багатою, змістовною, різноманітною за своїми словниковим
складом.

У великій мірі діти наслідують мову батьків. Оточення також накладає
свій відбиток на мовлення молодших школярів. Переважна більшість батьків
та інших членів сім’ї зв’язана з певним видом роботи, отже, в своїй мові
вживає професійні терміни. Ці слова діти переймають.

Таким чином, мова батьків, оточення – є одним з джерел збагачення
словника учня.

Але в той же час треба боротися з тим, щоб діти не засвоювали жаргонних
слів, переконливо доводити, що цим засмічується мова

Велику роль у збагаченні словника дитини відіграють уроки з різних
предметів, особливо читання, граматики, розвитку мовлення.

Для досягнення кінцевої мети – розвитку образного усного мовлення –
стараються виконати такі навчальні завдання:

поступово вводити дітей у світ краси;

розширити і поглибити знання учнів про слова-назви, слова-ознаки, слова
дії – викликати інтерес до роботи на словом, почуття гордості за рідну
мову,

формувати ініціативу й самостійність, оперувати словом у мовленнєвій
діяльності;

розвивати дитячу уяву, фантазію;

виховувати вольові якості, вміння долати труднощі під час опрацювання
слів, прагнення удосконалювати образну літературну мову,
спостережливість, кмітливість;

формувати навички приязного, ввічливого спілкування з ровесниками;

удосконалювати вміння переносити знання, здобуті на уроці, в нові
умови;

застосовувати на уроці знання, здобуті самостійно.

Вирішуючи ці питання у період навчання грамоти, я збагачую мовлення
учнів, тобто поповнюю їх активний словник.

Всі вправи, що використовуються для збагачення активного словника
школярів можна розділити на такі групи:

І. Активізація та збагачення словникового запасу під час роботи з
малюнками.

За допомогою малюнків пояснюється значення нового слова (соняшник,
зозуля, космічний корабель), активізуються слова, засвоєні на попередніх
уроках (демонструю малюнок журавля, учні хором промовляють це слово);
проводиться словниковий диктант ( перш ніж записати слово – назву
малюнка, промовляємо його в голос, добираємо найбільш влучні ознаки, які
характеризують предмет, складаємо речення). Вивчаючи тему “Алфавіт”,
показую малюнки зі словами, пропонуючи розставити їх в алфавітному
порядку, а потім слова записати за алфавітом.

II. Добір слів (іменників, прикметників, дієслів) на певну тему.

Для активізації та збагачення лексичного запасу корисно добирати слова
на визначені вчителем теми. При цьому доцільно використовувати
ілюстрації. Наприклад, пропоную учням назвати іменники на тему “Школа”,
“Колгосп”, “Вулиця”, “Бібліотека”, “Клас” і на дошці магнітом прикріплюю
відповідну картинку.

Такі вправи можна провести у вигляді гри “Хто назве більше слів?”. Після
усної підготовчої роботи слова доцільно записати і влаштувати
взаємоперевірку.

III. Словотворчі вправи.

Під час їх виконання перед школярами знайоме слово постає по новому,
розкривається взаємозв’зок його лексичного і граматичного значень:
Зелений – прикметник, означає колір;

Зеленіти — дієслово, вказує на стан рослин або чогось іншого,

подібного за кольором.

Серед словотворчих вправ слід виділити:

а) на спостереження за зміною значення слова при додаванні суфіксів чи
префіксів. Наприклад, яке значення мають утворені слова;
Київ-киянин-київський; Україна-українець-український;

Ь) на творення нових слів за допомогою суфіксів і префіксів. Наприклад:
від поданих утворити нові за допомогою суфікса –ин-. До якої частини
мови належать утворені слова: лебідь, сокіл, соловей, пташки, тополя.

с) на добір груп споріднених слів до поданого з наступним поясненням
того, як утворені споріднені слова: продавати, продати, продавець,
проданий, розпродаж, продавщиця.

Наведені вправи спрямовані на усвідомлення значення слова, його будови,
словникового запасу учнів. Наступний етап словотворчої роботи-складання
словосполучень і речень хоча б з одним-двома такими словами.

Краще, якщо для цього добираються пари слів: слово, від якого треба
утворити нове, І новоутворене (мужній-мужність). Під час складання
словосполучень та речень, діти чіткіше уявляють собі смислову різницю
таких слів.

Тісно пов’язана зі словотворчими вправами і робота над мотивованим
значенням слів. Вона помітно зацікавлює учнів. Саме тут учитель
спрямовує увагу дітей на значення слова І така робота потребує уваги д
формування умінь правильно будувати відповідь. Спочатку школярі вчаться
пояснювати значення слів за наведеним зразком. Наприклад:

(а)киянин-той, хто живе в Києві. (коломиянин, харківчанин);

(б)металург-той, хто виплавляє метал (Тракторист, будівельник, кухар,
токар, лікар, учитель).

Як правило такі вправи супроводжую орфографічними або граматичними
завданнями. У цьому випадку доцільно запропонувати учням пояснити
правопис іменників.

В активному запасі учнів початкових класів переважають іменники та
дієслова. Прикметників, як показує аналіз усних та писемних висловлювань
школярів, значно менше. А це помітно знебарвлює мовлення, позбавляє його
образності, знижує емоційність, ускладнює роботу формування умінь
будувати тексти. Тому вже в період навчання грамотності слід
систематично спрямовувати роботу на збагачення словника учнів
прикметниками, на розвиток інтересу й уваги до них як до важливих
засобів висловлення думки, на вироблення вмінь правильно вжити їх у
мовленні.

Багато можливостей для цього мають уроки навчання грамоти. Програмою з
рідної мови в цей період передбачено ознайомлення учнів зі
словами-назвами ознак (як і предметів, дій), практичне використання їх у
мовленні. Кількість прикметників, що є в букварі, достатня для
спілкування учня з навколишнім світом, але не повною мірою сприяє
підготовці першокласників до побудови чітких висловлювань, зокрема-типу
описів, які з перших місяців навчання застосовуються на уроках мови та
інших навчальних дисциплін: математики, образотворчого мистецтва, праці,
ознайомлення з навколишнім.

Описуючи той чи інший об’єкт, молодші школярі повинні вміти визначити
його ознаки щодо розміру, кольору, форми, запаху, смаку, матеріалу, з
якого виготовлений, то що, порівняти його з іншими предметами за цими
ознаками. Така робота допомагає розвивати у школярів спостережливість,
увагу до навколишнього, вміння логічно мислити, правильно користуватися
словом але вона можлива тільки за наявності у словниковому запасі учнів
достатньої кількості прикметників, що належать до різних семантичних
груп.

Для успішного збагачення словника учнів прикметниками потрібно
встановити коло слів-назв різних ознак,які доцільно тримати в полі зору
під час опрацювання матеріалу букваря. До цього кола належать семантичні
групи прикметників,що виражають певні ознаки або відношення.

Скажімо колір: білий, червоний, блакитний; форма: круглий, квадратний;
розмір: малий, вузький, глибокий; матеріал: залізний, шерстяний,
дерев’яний; смак:

солодкий, кислий, гіркий; температуру: холодний, теплий; належність до
предмета, явища; польовий, городній, сосновий, часові відношення:
осінній, нічний, зимовий.

Збагачення словника школярів названими та іншими прикметниками дасть
змогу правильно і точно добирати слова для виразного оформлення думки
залежно від мети висловлювання,сприятиме підготовці до створення
описових текстів. Таку роботу доцільно розпочинати ще в період навчання
грамоти: ознайомлювати учнів зі значенням вказаних слів,учити правильно
вимовляти, доречно вживати їх під час відповідей на різноманітні
запитання та завдання вчителя.

Практична робота з прикметниками допомагає вводити їх до словника
першокласників, уточнювати смислові відтінки.

У період навчання грамоти ефективно сприяють розвитку мовлення загадки.
В них дається стислий опис предмета або явища Робота над загадками
корисна не лише для розвитку мислення,формування естетичних смаків та
морального виховання дітей,а й для засвоєння ними слів-назв ознак та
вироблення вмінь використовувати їх в мовленні. Тож необхідно добирати
загадки,в яких чітко виражені істотні зовнішні та деякі внутрішні ознаки
предмета,явища.

Ось як я працюю над загадками.

1.Круглий,гарний,кольоровий,весело стрибає – діти дуже раді, кожен його
має.(М”яч).

Якими словами описано м’ячик?(Круглий, гарний, кольоровий).

А якого кольору може бути м’ячик?Подивіться на малюнок і скажіть.
Порівняйте м’ячі за розміром. (Зелений м’яч маленький, а червоний
-великий).

2.Я падаю на ваші хати білий і пухнастий,я прилипаю вам до ніг і
називаюсь просто.. .(Сніг).

Якими словами описано сніг?(Білий,і пухнастий). Як іще його можна
описати?

(Блискучий,іскристий, холодний).

З.Залізний ніс , дерев’яний хвіст. (Лопата)..

Відгадайте загадку, знайдіть цей предмет на малюнку. Які слова допомогли
вам відгадати?(Залізний,дерев”яний). Чому сказано,що в лопати залізний

ніс?(Передня частина лопати виготовлена з металу). А чому дерев”яний
хвіст?(Держак -з дерева).

Назвіть дерев’яні речі ,які є в нашому класі.

Доцільно поєднувати цю роботу з вправами на розпізнавання звука на

слух визначення його місця у слові, добір слів з певним звуком.
Наприклад, опрацьовуючи букву (Л). (Білий, зелении, голубий).
Спостереження переконують: без відповідних спрямувань учителя
першокласникам важко виконувати такі завдання на добір прикметників з
виучуваним звуком. З одного боку , подібні орієнтири вказують на
фонетичну роль,а з другого-розвивають лексичні уявлення школярів,
активізують їхній словниковий запас.

Якщо є потреба використовую предметні малюнки. Так ,працюючи над
звуком(В),пропоную учням відгадати загадку:

Червоний колір ,кислуватий смак, кам”яне серце,чому то так?

Де знаходиться звук(В) у цьому слові?(На початку). Які слова допомогли
визначити, що це вишня?(Червоний ,кислуватий,кам”яне серце). Що названо
кам”яним серцем? (Кісточку).Вона справді з каменю?

-Розгляньте малюнок вишень на сторінці буваря. Які вони за формою?
(Круглі). А що скажете про їх розмір, якщо порівняєте зі сливами? (Вишні
менші, сливи більші).

На уроці вивчення звуків [ц, ц’] використовую загадку:

Я вухатий ваш дружок,

Вмене сірий кожушок,

Куций хвостик, довгі вуса

Я усіх-усіх боюся. (Заєць).

– Роботу над словами-назвами ознак проводжу після аналізу слів зі
звуками [ц, ц*].

– На ознаку чого вказує слово куций? (На ознаку хвостика у зайця). Як
іще можна назвати його хвостик? (Маленький, короткий). Чому про зайчика
сказано вухатий? (У нього довгі вуха). А чи можна так сказати про
котика? (Н, у котика вушка маленькі). Які слова з цієї загадки варто
використати, описуючи котика? (Котики бувають сірі. В них теж довгі вуса
а хвостик? (Довгий, пухнастий).

Під час опрацювання звука [б] учні відгадують загадку про білочку:

Червонясту шубку має,

по гілках вона стрибає.

Хоч сама мала на зріст,

та великий має звіст.

Як намисто оченята…

Хто це? Спробуй відгадати. (Білка).

– Назвіть слова що вказують на ознаки білочки. )Червоняста шубки, мала
на зріст, великий хвіст). А як іще можна сказати про шубку білочки?
(Оранжева, гладенька).

Визначенню ознак предметів, явищ сприяє відгадування загадок у поєднанні
з роботою над сюжетними і предметними малюнками, з виконанням логічних
вправ.

1. За малюнками (с. 19) учні називають окремі предмети і добирають до
них загальну назву. Далі відгадують загадку: Сам червоний, а чуб
зе-лений. (Буряк).

– На які ознаки буряка вказують слова червоний і зелений?

(На колір). А якого кольору морква? (Оранжева). Назвіть інші овочі
червоного кольору. (Помідори, перець). Яка за кольором картопля?
(Коричнева). Овочі яких кольорів ми ще не назвали? (Жовта цибуля, зелена
капуста).

2. знайдіть на малюнку (с. 133) предмет, назва якого є відгадкою до цієї
загадки:

Я блискуча, гостренька, маю вічко маленьке,

За собою несу довгу-довгу косу. (Голка) Якими словами названо ознаки
голки? (Блискуча, гостренька, маленьке вічко). Як інше можна сказати про
неї? (Тоненька). З чого виготовлена голка? (З металу). Отже, вона
металева Назвіть інші металеві предмети, зображені на малюнках (Ножиці,
сокира). А якщо предмети виготовлені зі сталі, то як про них скажете?
(Сталеві).

3. Після роботи над змістом тексту і малюнком (с. 133) доцільна бесіда:

– які овочі сіють учні? (Учні називають) А тепер відгадайте загадку і
скажіть, які овочі збирають навесні, на початку літа?

Я кругленька, червоненька, з хвостиком тоненьким На городі мене рвуть і
до столу подають. (Редиска).

,

Література: 1. Скрипченко Н.Ф., Зимульдінова А.С. "Зв'язне мовлення шестиліток" 2. Зимульдінова А.С. "Про методи та прийоми роботи над зв'язними мо-вленнями шестиліток". 3. Лобчук О.Г. "Лексико - семантичні групи, як засіб збагачення словникового запасу. 4. Ткаченко Л.І., Середкж МП 'Роль міжпредметних зв'зків у збагаченні лексичного запасу школярів". 5. Собко О. В. 'Збагачення словникового запасу учнів прикметниками". 6. М. Наумчук. "Двдактичний матеріал з української мови". 7. Г. Сапук. "Українська мова Збірник диктантів і завдань для тематично¬го опитування". 8. .Яценко Л.Є. 'Ігрові форми навчання читання першокласників"

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020