« Букву « Ж» будемо вивчати і снопочки із жита в’язати»
Тема : Звук [ж ], буква ж . Жниварські пісні.
Мета : Ознайомити учнів з буквою ж, її звуковим значенням. Вчити читати
склади, слова і речення з новою буквою. Розвивати зв’язне мовлення,
уміння працювати в гру пах, збагачувати словниковий запас.
Удосконалювати навички інтонаційного та виразного читання . Виховувати
повагу до народної творчості, почуття дружби, працелюбності , бережливе
ставлення до хліба.
Обладнання: картки для читання , ілюстрації на тему « Жнива»,
демонстраційний матеріал, «колосочки» із записаними на них прислів’ями,
сніп жита.
Хід уроку
І. Організація дітей до роботи
Звучить запис сюрчання коників у житі та спів жайворонка.
Вчитель: Ясне сонечко теплим промінням
Зігріває луги і поля.
Літо… Коники , жайвір у житі…
Це моя українська земля.
Наш урок сьогодні ми проведемо у кабінеті народознавства. І це не
випадково! Уявімо, що живемо ми не у галасливому місті, а в українському
селі. Повірити у це нам допоможуть атрибути музею: хата, тин, криниця.
Здавна український народ любив робити усе дружно, не поодинці , а
гуртом. Гуртом співали, гуртом працювали. Отож, і ми сьогодні з вами
попрацюємо не поодинці, а дружно об’єднавшись у групи. І будемо творити
диво. Груп у нас 4, відповідно до пір року : осінь, зима, весна, літо.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
Вчитель: – А яке диво ми створюємо на уроці читання?
– Для чого вивчати нові букви?
– Що для цього потрібно?
– Отож, девізом нашого уроку будуть слова :
« Якщо уважно будеш працювати ,
То швидко зможеш все запам’ятати!»
ІІІ. Оголошення теми уроку
Вчитель: Сьогодні ми вивчимо нову букву, навчимося читати з нею слова і
речення.
IV. Опрацювання нового матеріалу
. Вчитель: – На які групи поділяються звуки української мови?
– При вимові яких звуків повітря проходить вільно?
– При вимові яких звуків повітря потрапляє на перешкоди?
– Як поділяються звуки за участю голосу і шуму?
– Чим позначаються звуки на письмі?
– А щоб дізнатися, яку букву ми будемо вивчати, пограймо гру
« Впіймай звук!»
Жовте жито жук жував
І з Женею жартував.
Жартом – жартом і у Жені
Жовтий жук живе у жмені.
– То який звук зустрічається найчастіше?
– Він голосний чи приголосний? Доведіть це, користуючись словами : Я
вважаю, що…, Тому, що…, Отже… .
– Учень : Я вважаю, що звук [ж ] – приголосний. Тому що при його
вимові повітря потрапляє на перешкоду ( зуби). Отже, цей звук
приголосний.
Вчитель: Який звук [ж ] за участю голосу і шуму?
Учень: При вимові звука [ж ] ми чуємо і голос і шум, отже звук [ж ]
дзвінкий.
Вчитель: Наведіть приклади інших дзвінких звуків.
Висновок : Звук [ж ] – приголосний , дзвінкий.
Вчитель: А на письмі цей звук позначається буквою»Ж» , яка у касі букв
знаходиться перед буквою З.
Буква Ж дуже цікава:
Ніжки зліва, ніжки справа.
Буква Ж ще й розмовляє,
Бо у «книжці проживає.»
3. Читання складів і слів ланцюжком у групах.
І гр.. « Осінь» – прямі склади : жа, жо, жу, же, жи , жі.
ІІ гр.. « Зима» – обернені склади : аж, ож, уж , еж, иж, іж.
ІІІ гр.. « Весна» – злиття : жна, жно , жну, жне, жни, жні.
ІVгр. « Літо» – слова : вуж, ніж, жаба, діжка.
Назвати тільки односкладові слова.
4.Робота з підручником на с. 102.
1) Прочитати слова з променеподібної таблиці.
2) Чітко читати за зразком вчителя і вимовляти звук [ж ] у середині
слова.
5. Робота в групах.
Серед слів, які записані на картках, учні вибирають лише ті, щоо вказує
їм вчитель:
І група : слова, у яких буква Ж на початку слова: жабка, жолудь,
женчик, жовтень, жатка.
ІІ група: слова, у яких буква Ж в середині слова : ожина, їжак,
книжка, діжка.
ІІІ група: слова , у яких буква Ж в кінці слова : ніж, вуж, корж,
морж.
IV група : слова, у яких є 2 букви Ж : узбережжя, збіжжя, підніжжя,
роздоріжжя.
1. Гра « Віднови слово»
?
OOeei0
¦
u
Вітерець – пустунець
В поле залетів,
Букви переплутав,
Чудасії натворив.
У кожної групи на парті лежить велика буква. Діти прикріплюють букви на
дошці і читають слово : ЖИТО.
Вчитель: Що таке жито?
Які слова могли б продовжити ряд, що починається словом «жито»?
Учні: Жито, колоски, хліб, сніп.
Вчитель: Розгляньте малюнок жита. Де воно росте? А як потрапляє на поле?
Кожна група готувала інформаційну довідку про жито у різні пори року:
восени, взимку, весною і літом.
1. Інформаційна хвилинка
І група «Осінь» – Восени жито сіють у зорану землю. 1 учень інформує,
а «художники» групи прикріплюють малюнки : трактор оре землю, сівалки
сіють , зійшла озимина.
ІІ група «Весна» – Сніг вкриває поля. Він зігріває жито, напуває його,
захищає від морозу і вітрів. « Художники « прикріплюють малюнки зимового
поля.
ІІІ група «Весна» – Сонечко зігріває землю, жито гарно росте.» Художники
прикріплюють малюнки весняного поля.
ІV група « Літо» – Влітку жито росте , колоситься, достигає. Настає
пора жито жати. « Художники» прикріплюють ілюстрації «жнива»
Вчитель: Кожна група гарно проінформувала нас про те, який довгий шлях
проходить жито від зернинки до повного колоса, щоб він сьогодні був на
нашому столі. Отож, настає пора збирати урожай.
Фізкультхвилинка ( Діти співають пісню про жнива та імітують дії
женчиків із саморобними маленькими серпами)
В небі сонечко ясне,
В полі жито золоте.
Зранку, зранку на зорі
В поле йдуть вже косарі.
Зранку, зранку ти не спи,
А серпа в руки бери,
Будем жати і косити ,
А вже потім молотити.
Будем жати і косити,
А вже потім молотити.
V. Закріплення звукового значення букви Ж Читання жниварських пісень
Вчитель: 1. Український народ дружно працював, збираючи хліб. Жінки з
серпами , чоловіки з косами. Працювали дружно, радісно, а допомагала їм
у цьому пісня. Та не проста , а жниварська. А які ще пісні ви знаєте?
Коли їх співають?
2.Робота над текстом пісень.
1. Виразне читання вчителем.
2. Бесіда за змістом:
– Хто жав жито?
– Чим жали?
– Що трапилось із серпами?
3. Читання ланцюжком.
4. Хорове читання.
5. Заучування тексту пісень напам’ять .
3.Робота над прислів’ями.
Вчитель: Спека. Пече сонце. Ви працюєте. Хочете пити. Витріть чоло , а я
підійду до криниці, щоб «набрати вам водиці».(Вчитель підходить до
макету «журавля»). Старовинну українську криницю називали журавлем . А
дістану я з криниці мудрі слова українського народу, які записані на
ваших колосочках. Складіть колосочки так, щоб утворити прислів’я про
працю.
І група : « Не кажи не вмію, а кажи – навчусь.
ІІ група: « Хочеш їсти калачі, не лежи на печі»
ІІІ група: « Лежачий плуг скоро поржавіє, а ледача людина скоро
постаріє.»
ІV група : « Добре там живеться, де пісня ведеться.»
Вчитель: Зв’яжімо колосочки кожної групи у сніп. Що ви знаєте про сніп?
Де ставили дідух? Для чого?
У мене в руках один колосок. Чи зможе сильний вітер його
зламати ? Чому ? А сніп?
Візьмімося за руки і передаймо один одному силу жита або силу життя.
Ми працювали дружно, згуртовано, допомагали одне одному відкривати щось
нове.
VІ. Підсумок уроку. Мікрофон
– Яке ж диво сьогодні ми створили?
– Так, ми вивчили нову букву,
запам’ятали багато нових слів. А найголовніше диво нашого уроку – це
святий хліб, який випекли із житнього борошна. Ви , як маленькі женчики
вижали жито, а перед тим і «посіяли та виростили його», зв’язали у
снопи, звеселили піснею. То ж пам’ятаймо, скільки праці вкладено у
справжнє народне багатство і бережімо його.
Які нові слова допомагали нам на уроці?
Яка буква у них зустрічається?
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
