Головні екологічні проблеми Київщини
Мета: Навчити учнів реально оцінювати екологічну ситуацію; виховувати
шанобливе ставлення до всього живого, любов до рідного краю,
пробуджувати пізнавальний інтерес, виховувати почуття відповідальності
за збереження природи.
Обладнання: Географічний атлас “Київщина”, виставка ілюстрацій,
фотографій екологічних катастроф із заголовком: “Хто за це відповість?”,
виставка картин природи, фотографій, ілюстрацій на тему: “Ми — люди,
поки є природа”, вислови про природу.
Хід уроку
І. Організаційний момент. Оголошення теми і мети уроку.
II. Мотивація навчальної діяльності.
На сьогоднішньому уроці ми розглянемо такі питання:
1. Розвиток екологічної кризи.
2. Екологічна ситуація на Київщині.
3. Хвороби, пов’язані із забрудненням навколишнього середовища.
III. Актуалізація знань:
Що ми беремо від природи? Чим ми їй завдячуємо?
IV. Вивчення нового матеріалу.
Учитель: Давайте з’ясуємо, що означає слово “екологія”. Його можна
почути по радіо і в телепередач, в розмовах на побутову тему, прочитати
в газетах і журналах. Сталося це не випадково. Вплив людей на природу
ставав що далі то більш потужнішим і до кінця XX сторіччя набув
планетарного характеру. Природі самій уже не сила було загоїти завданих
їй ран.
Першими вдарили на сполох учені, лікарі, потім журналісти й політики.
Так от “екологія” – це наука про взаємодію живих організмів і їхніх
спільнот між собою і з середовищем, в якому вони проживають. Щодо живого
організму, то це може бути і мікроб, і слон, і людина. А середовище
проживання – це є грунт, і ліс, і повітря, тобто все, що оточує організм
і з чим він взаємодіє. Термін цей походить від грецьких слів oikos –
дім, помешкання, місце перебування та Loqos – наука, тобто, наука про
наш дім Землю.
Ще нам буде зустрічатися таке поняття “екосистема”. “Екосистема” –
єдиний природний комплекс, утворений живими організмами й середовищем, в
якому вони існують і де всі компоненти тісно пов’язані між собою
(екосистемами є річки, ліси, гори і т.д.). Глобальною екосистемою є
біосфера нашої планети.
1. Розвиток екологічної кризи.
1 учень. Сотні тисяч років тому, коли кількість людей на Землі була
обмеженою, їхній розумовий і технічний потенціал дуже слабким, а
могутність природи незрівнянно більшою у порівнянні з людською, природне
середовище практично не відчувало на собі тиску гомо Сапієнса, воно
легко самоочищалося і самовідновлювалося. Але минули тисячоліття,
людське населення почало зростати такими темпами, досягло такої
адаптації й поширення на планеті, яких не знала жодна інша популяція.
Людська діяльність з часом перетворилась в могутню силу, здатну впливати
на природу не лише в межах окремих районів і континентів, але й на
планеті в цілому. Але свого відношення до природи, її ресурсів, людина
за віки не змінила, і це призвело до виникнення глобальних екологічних
кризових ситуацій.
2 учень. Стан навколишнього середовища України на сьогодніший день
вважається критичним. За тривалістю життя населення Україна посідає 52
місце в світі. З 1991 року зареєстровано природне скорочення населення.
Особливо вражаючим є показники смертності дітей на першому році життя:
13,6 на 1000 народжених. Це 1,5 рази більше, ніж у розвинених країнах.
Постає справедливе питання: Що стало причиною цього? Відповідь фахівців
– забруднення навколишнього середовища.
3 учень. Атмосферні забруднення завдають школи здоров’ю людини,
будівлям, матеріалам, обладнанню, потребують додаткових затрат праці і
матеріалів. Крім того, збільшення вмісту сірки та інших сполук в
атмосферних опадах, так звані кислотні дощі, негативно позначаються на
сільському, рибному, лісовому господарстві. Нещодавно оцінено
екологічний стан 120 басейнів річок України. Аналіз показав, що із
загальної кількості “розглянутих” басейнів немає жодного, стан якого
можна класифікувати як добрий. Найпоширеніші визначення фахівців: дуже
поганий стан, катастрофічний.
4 учень. У Дніпро щороку скидають 1,5 млрд. кубометрів забруднених
стоків, в яких нараховується понад тисячу хімічних сполук. У Дніпрі і
Десні бактеріальне забруднення зросло в десятки разів. За такого
становища технологія водоочищення на Дніпровській та Деснянській
водозабірних станціях не може забезпечувати одержання якісної питної
води. Крім того, хлорування веде до появи дуже шкідливих сполук, які
виділити практично неможливою А скільки ще “дьогтю” у склянку води
додала Чорнобильська аварія.
Учитель. Мені спало на думку сумні вірші Л.Костенко які, на мій погляд,
звучать, ніби страшне передбачення.
Ще назва річки є, а річки вже немає,
Усохли верби, вижовкли рови,
І дика качка тоскно обминає
Рудиментальні залишки багви.
І тільки степ, і тільки спека, спека.
І озерявин проблески скупі.
І той у небі зморений лелека,
І те гніздо лелече на стовпі.
Куди ти ділась річечко?
Воскресни!
У берегів потріскались вуста.
Барвистих лук не знають твої весни,
І світить спека ребрами моста.
Стоять мости над мертвими річками.
Лелека зробить декілька кругів.
Очерети з чорними свічками,
Ідуть уздовж: колишніх берегів.
Я гадаю ми не повинні допустити, що ці скромні рядки стали дійсністю.
Але на жаль, в Україні загинуло сотні малих річок.
Вчені дійшли висновку, що вже в наступному столітті наша Земля може
обернутися на безлюдну пустелю, а ресурсів біосфери вистачить усього на
кілька десятиліть.
5 учень. Кисень. Основним джерелом кисню є зелені рослини. Людина
необдумано поводиться з цим неоціненним багатством природи. Лише один
сучасний пасажирський літак протягом 8 годин польоту поглинає від 50 до
70 т. кисню, викидаючи в атмосферу десятки тон вуглекислого газу й
різних шкідливих сполук. А все людство щорічно витрачає таку кількість
кисню, якої вистачило б на дихання 50 млд. людей! Людство створило
величезну кількість споживачів кисню, але не народило жодного його
виробника. Вчені твердять – за рахунок діяльності людини загальна
кількість кисню в атмосфері щорічно зменшується на 10 млрд. т.
o
?I6
v
A
Ще одним забруднювачем навколишнього середовища є хімічні речовини. На
сьогоднішній день ми не бачимо свого життя без використання продукції,
яку випускають різні хімічні заводи, металургійні комбінати тощо
(пральні порошки, пестициди, хімічні добрива, миючі засоби). Але всі ці
засоби приносять величезну шкоду навколишньому середовищу.
6 учень. Тютюновий дим. Є ще один вид забруднення повітря, що в сотні
тисяч разів перевищує забруднення від будь-якого металургійного чи
хімічного комбінату, проте люди свідомо вдихають це повітря. Мова йде
про паління. Людина, що палить сигарету, вдихає повітря, забруднення
якого в 384000 (!) разів перевищує всі гранично допустимі норми. Вчені
кажуть, що вдихати тютюновий дим у чотири рази шкідливіше, ніж вихлопні
гази безпосередньо з вихлопної труби автомобіля.
Учитель. Треба ще наголосити, що протягом останніх десятиріч тютюн став
набагато отруйнішим. Це тому, що тютюнові листки активно поглинають із
повітря шкідливі домішки. Ми назвали лише декілька екологічних проблем,
але це не всі.
Дуже багато шкоди навколишньому середовищу завдають і озонові діри, і
парниковий ефект, смог, кислотні дощі, ядерна ніч і ядерна зима, шумове
забруднення атмосфери, сміттєзвалища. Про ці проблеми ми поговоримо на
наступних уроках.
2. Екологічна ситуація на Київщині.
Учитель. Стан навколишнього середовища Київської області є дуже
тривожним. Забруднюються атмосфера, водойми, непродумане вносяться
добрива і різні хімічні сполуки в грунти, порушуються природні
угрупування рослин і тварин, пересихають болота, міліють і зникають
річки й озера, бездумно вирубаються ліси. На півночі області знаходяться
забруднені території навколо Чорнобильської АЕС і в межах
30-кілометрової зони. Це територія екологічного лиха.
Робота з картою.
Дуже забруднені території тягнуться від Чорнобильської АЕС на південь
області, включаючи Київ, Бровари, Боярку, Вишневе, Вишгород, Бородянку,
Іванків; а також від Білої Церкви до Рокитного, Таращі, Богуслава,
Ставищ і від Обухова до Кагарлика; в районі Згурівки-Яготина. І тільки
на крайньому сході Київщини, на кордоні з Полтавською областю, вузькою
смугою тягнеться умовно чиста територія.
Що ж вплинуло на такий екологічно негативний стан навколишнього
середовища в області? Це екологічна катастрофа світового маштабу –
аварія на Чорнобильській АЕС, яка сталася 26 квітня 1986 року.
Проаналізувавши наслідки аварії, можна констатувати, що Київська область
зазнала значного радіаційного забруднення своєї території. На сотні
років вилучені з користування тисячі гектарів землі, лісів, пасовищ у
зонах відчуження, безумовного відселення, обов’язкового радіологічного
контролю. Важким тягарем ляже на долю наступних поколінь аварія на
Чорнобильській атомній електростанції та ліквідація її наслідків.
Чорнобильська аварія розпочала відлік нового часу. Саме тому ми маємо
замислитися та зробити висновки.
Одним з головних повинна бути екологічна оцінка будь-якого проекту та
будівництво. У Київській області дуже розвинена теплоенергетика.
Працюють ряд великих теплових електростанцій. Київська ТЕЦ-5,
Трипільська ДРЕС, Білоцерківська ТЕЦ. Вони є забруднювачами, перш за
все, атмосферного повітря газоподібними та тепловими викидами. При
будівництві Київської ГЕС в області було створено Київське водосховище,
води якого затопили сотні гектарів родючих земель. Значним забруднювачем
довкілля на півдні області є Білоцерківський промисловий вузол. Він
об’єднує 29 великих промислових підприємств-забруднювачів атмосферного
повітря.
Робота транспорту теж спричиняє забруднення природного середовища.
Автомобілі є причиною 40%-60% забруднення повітря у великих містах.
Тільки в Києві 700 тисяч автомобілів, які викидають 110 тисяч тонн
шкідливих речовин за рік.
Останнім часом набули поширення випадки розповсюдження небезпечних
інфекційних захворювань. Джерелами їх виникнення стають стихійні
сміттєзвалища. Так, у багатьох районах області місцеві жителі створюють
такі звалища на берегах водойм. Через недостатнє забезпечення
контейнерами для збору відходів забруднюються також лісонасадження,
місця масового відпочинку людей.
Таким чином, стан навколишнього середовища в Київській області можна
охарактеризувати як загрозливий для здоров’я людей. Природоохоронні
території Київської області З метою збереження природи в Київській
області створено 85 територій природно-заповідного фонду. Це –
гідрологічні заказники, ландшафтні заказники, лісові заказники, парки,
ботанічні заказники, заповідні лісомисливські господарства,
орнітологічні заказники. Не проходьте повз випадки знищення природи!
Активно вступайте на її захист!
V. Підсумки уроку
VI. Домашнє завдання
От ми з вами і підійшли до завершення запланованого. Що ж ми можемо
зробити для того, щоб наша Земля знову перетворилася на квітучий сад,
чарівну красуню, яку оспівували пости? Кожен із нас має думку про це.
Тож я пропоную розробити творчий проект відновлення природи. Ви ще
ніколи не складали проектів. Для вас це нове, але мені дуже хотілося б,
щоб ви відчули себе дорослими, і тому завдання має бути теж “дорослим”.
Щоб вам було легше працювати, я вам дам підказки у вигляді плану:
1. Що треба зробити?
2. Хто це буде робити?
3. Де воно буде робитись?
4. Коли це буде робитись?
5. Для чого це потрібно?
Яку форму ви виберете — ваша справа. Це може бути схема або поезія, або
твір-роздум. На завершення нашого уроку мені хотілося б прочитати ці
рядки:
– Любіть природу рідну, завжди милуйтеся нею:
Ранковими світанками, вечірньою зорею.
– Любіть дерева голі, любіть дерева в шатах.
Вони, ніби колиска, неначе рідна хата.
– Не спричиняйте болю, не рвіть природні коси,
А щоб росли густії, споліскуйте у росах.
– Із трепетом великим підходьте до природи,
Вслухайтеся в гармонію, в її чарівні оди.
– Все на землі, все треба берегти:
І птаха, й звіра, і оту травинку.
Не чванься тим, що цар природи ти,
Бо врешті ти – лише її частинка.
Так, частка – невеличка і залежна
— Цю істину сприймай беззастережно.
Якщо береш, то треба віддавати,
Коли й надалі хочеш царювати.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
