Матеріал до уроку. М. Сингаївський «Осіння гра». Г. Черінь «Чи ми з
природою єдині…». Драч «В товаристві джмеля».
Мета. Удосконалювати вміння добирати відповідну інтонацію для читання
прозових та поетичних творів. Розвивати образне бачення поетичних
картин. Вчити знаходити спільне і відмінне в зображенні картин осінньої
природи.
Обладнання. Малюнок із зображенням білки.
Зміст уроку
І. Мовна розминка.
1. Тренування дихального апарату
Вимова слів: секундний видих — вдих на «раз» — пауза на «два» — видих
при вимові слова складами: лі-то, зи-ма, по-ра, га-ї, ді-ти, ро-бо-та
2. Вимова прислів’їв на одному видиху.
Не чекай від осені сонця. Осінь сумна, а весело жити.
II. Повідомлення теми і мети уроку.
— Як називається розділ, який ми вивчаємо? Які за жанром твори ми вже
опрацювали? Хто написав ці твори?
— Чим вам запам’ятався вірш Ліни Костенко «Шипшина важко віддає плоди»?
— А чи задумувалися ви над тим, чому рослини, тварини «звертаються» до
людей за допомогою? Чи завжди ми розуміємо природу? Про це і йтиметься
на сьогоднішньому уроці. Ми ознайомимося з оповіданням Миколи
Сингаївського «Осіння гра», поезіями Ганни Черінь та Івана Драча.
ІІІ Підготовка до сприймання оповідання.
— Відгадайте загадку.
Червонясту шубку має,
По гілках вона стрибає.
Хоч мала сама на зріст,
Та великий має хвіст.
Як намисто, оченята.
Хто це? Спробуй відгадати. (Білка)
— Чи доводилося вам бачити білок? Де ви їх бачили? Які вони? А чи
спостерігали ви за їхньої поведінкою? Що вам запам’яталося?
— Що ви знаєте про повадки білок, про їхню підготовку до зими з уроків
природознавства, з довідкової літератури?
А чи знаєте ви, що білочки люблять гратися? Про білчині ігри прочитаємо
в оповіданні «Осіння гра».
ІV. М. Сингаївський «Осіння гра».
1. Читання слів. Словникова робота.
Учні вчаться читати слова, подані в «Читайлику» (с. 15):
шерсть відлига впорядити
м’якша клопіт прощається
пухкіша стрибунка знайдеться
— Прочитайте всі слова. Яке з них є синонімом до слова білка”?
(Стрибунка.) Які ознаки можна дібрати до слова шерсть? (М’якша,
пухкіша.) Які слова називають дію? Повчіться правильно читати їх.
— До слова клопіт доберіть синоніми. (Турбота, хвилювання, неспокій.)
2. Первинне сприймання твору.
Учні уголос ланцюжком читають оповідання.
3. Відтворення змісту прочитаного з елементами вибіркового читання.
— У яку пору в білки найбільше клопотів? (Восени.) Чому? (Потрібно
зробити запаси їжі, утеплити дупло.) Що запасає на зиму стрибунка?
(Сушить гриби, збирає горіхи, жолуді, шишки.) Як білочка готує дупло до
зими?
Вимощує, утепляє, впоряджає, замасковує.) Як змінюється білоччина
шерсть? (Білка скидає перед зимівлею руду шерсть, одягаючи сіру,
теплішу, м’якшу, пухкішу шубку.) Коли білка ховається в дуплі? (Коли
завіють сніги, загудуть завірюхи.)
— Прочитайте, як білка розважається восени.
— Прочитайте рядки, що римуються.
— Розгляньте малюнок (с. 46). Які рядки тексту стосуються малюнка?
4. Вправи на розвиток техніки читання.
`
?
I
ae6
¤
i
— Я називатиму початок речення, а ви відшукайте його і прочитайте
повністю.
? Білка скидає…
? Треба на зиму…
? Сковзне промінь…
? Ще завіють сніги…
? Лист за листом…
— Читаємо текст комбінованим способом: речення, у яких є слово білка,
читаємо уголос, інші — мовчки. Скільки речень зі словом білка? (14.)
V. Розвиток зв’язного мовлення.
Учні працюють у групах. За малюнком, прикріпленим на дошці, складають
опис (перша група), розповідь (друга група), міркування (третя група).
Заголовки творів:
? Білка
? Осінні турботи білки
? Чому білка до зими готується?
VI. Г. Черінь «Чи ми з природою єдині».
Учні читають вірш, визначають, що у ньому два речення, різні за метою
висловлювання (питальне і розповідне) і за інтонацією (неокличне й
окличне). Вчаться виразно їх читати.
— Про що спонукає задуматися автор? (Про те, чи ми правильно
«спрямовуємо свій крок» у природі.)
Як ви гадаєте, що може трапитися з природою, якщо людина зробить
неправильний крок? До чого закликає автор?
VII. І. Драч «В товаристві джмеля».
1. Первинне сприймання твору.
— Відгадайте загадку.
Не мотор, а шумить,
Не пілот, а летить,
Не змія, а жалить. (Джміль)
Учитель виразно читає вірш. Для перевірки первинного сприймання запитує:
— Скільки днів з життя джмеля описав автор?
2. Робота над змістом вірша. Підготовка до виразного читання.
— Прочитайте вірш упівголоса. Ознайомтеся з тлумаченням слів, поданих
після тексту.
— Скільки строф у вірші? (Три.) Про що йдеться в першій строфі? (Про те,
що вчора джміль був бадьорим, гудів, а сьогодні він застиг від холоду)
Який настрій викликають ці рядки? (Пригнічений.) Як ви гадаєте, авторові
комашки? Доведіть свою думку рядками вірша.
— З якою інтонацією читатимете першу строфу? (З інтонацією
протиставлення: вчора — сьогодні.)Прочитайте строфу, передаючи голосом
жаль, співчуття.
— Прочитайте упівголоса другу строфу.
— Як автор врятував комаху? Зачитайте, як джмелик стартував з рукава. ь
і зачитайте опис джмеля. Зіставте опис і малюнок (с. 47). Як ви гадаєте
чому комасі було важко злетіти? Які образні вислови, порівняння вживає
автор у цій строфі?
— Прочитайте останню строфу. Зверніть увагу на закінчення речень. Чому
на вашу думку, автор ставить у кінці речень крапки? (Крапки підказують,
що автор не завершив висловлювати свою думку, він знову повертається до
роздумів. Тому, читаючи цю строфу, потрібно передати голосом інтонацію
перелічування, незавершеності.)
3. Виразне читання вірша. Визначення головної думки.
Учні готуються виразно прочитати вірш повністю. Визначають головну
думку: «життя не в льоді, а в польоті».
VIIІ. Підсумки уроку.
1. Виконання завдання в «Читайлику».
2. Узагальнююча бесіда.
Прочитайте ще раз тему уроку. Чи можете ви відповісти на запитання,
винесене в тему, після прочитання творів? Про що вас спонукали
задуматися опрацьовані вірші? Про яку пташку, комаху, рослину чи
звірятко ви хотіли б розповісти однокласникам?
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
