Подорож до країни знань
Мета. Ознайомити учнів зі шкільним життям; здійснити уявну подорож
Країною Знань, вирішити проблему: для чого учень іде до школи;
виховувати любов до книги, знань.
Обладнання. Магнітофон із записами мелодій, хліб, вишитий рушник, квіти,
«чарівна скринька», карта Країни Знань, друковані букви, модель
«золотого ключика», цукерки «золоті ключики».
Вчитель. (Слово до батьків.)
Сьогодні свято радістю багате.
Сьогодні ви, шановні мами й тата,
Дітей своїх веселих та завзятих
До школи вперше дружно привели.
(Слово до дітей.)
Добрий день, моя малеча!
Хочу вам сказать, до речі,
Що дуже я чекала вас.
Тож радо всіх приймаю в клас!
І як ведеться, хочу всіх вас привітати,
За нашим звичаєм вас буду зустрічати.
Дарую хліб і сіль всім на добро,
Щоб в класі тільки щастя в нас було.
(Вчитель віддає хліб на вишитому рушнику дитині-першокласнику і
допомагає положити на стіл.)
Любі діти! З цього дня ви – учні 1-го класу. Ви поповнили ряди нашої
великої шкільної дружної родини. Цей урок у вашому житті – перший, тому,
напевно, запам’ятається на все життя.
До нас на свято завітали ваші вихователі та няні з дитячого садочка:
Віра Олександрівна Черевко, Лідія Миколаївна Мельник, Марія Вікторівна
Олексійовець, Галина Миколаївна Потер.
Діти. Вихователі, няні добрі, терплячі,
Ви, як мами, були нам, малим:
Ваші посмішки щирі, гарячі,
Зігрівали серця нам усім.
Учили бачити красу
У вранішні години.
Чарівну квіточку й росу –
Щоб ми були щасливі.
Здійснились мрії наші враз –
Настав для нас навчання час.
Знайте: вас не підведем
І навчатись добре будем.
(Діти вручають квіти вихователям і няням.)
Вчитель. Прийшли на наше свято учні, які в цьому навчальному році
закінчують школу.
Випускники. Ми – випускники,
Прийшли вас привітати.
Щастя та здоров’я
Щиро побажати.
Ми вам хочемо сказати,
Милі діти, мами й тата,
День народження у нас,
Бо народився перший клас!
Щоб навчались ви сумлінно,
Відповідали на відмінно.
Даруємо скарбницю вам одну –
Ось цю скриньку чарівну.
В ній ви знайдете стежину,
Щоб подолать знання вершину.
Скарбничка ця відкриє путь,
Як мудрим та розумним буть.
Разом. З Днем народження вітаєм.
Досягнень, успіхів бажаєм!
(Вручають «чарівну скриньку» і виходять.)
Вчитель. Зараз, діточки, подивимося, що ж за скарб вам подарували
старші друзі. (Намагається відкрити, але не вдається цього зробити.)
Вчитель. Що ж робити, як нам бути, як скарби всім нам добути?
Голос із магнітофона. Я хочу дати вам пораду. Не гайте часу і
відправляйтеся у Країну Знань.
Вчитель. Діти, відправимося в подорож до Країни Знань?
Діти. Так!
Вчитель. Мені здається, що саме на цьому шляху нам пощастить і ми
дізнаємося, який саме скарб подарували старшокласники.
Увага всім! Вирушаємо до Країни Знань. Подорожувати ми будемо,
користуючись схемою. (На дошці схема Країни Знань.) Батьків, гостей теж
запрошуємо з нами до подорожі і сподіваємось на допомогу.
А зараз закрийте очі та уявіть, що ви у лісі. Співають пташки, шумлять
дерева, в обличчя повіває легенький вітерець… (Звучить магнітофонний
запис із звуками співу пташок, шуму дерев.)
Музика притишується, діти розкривають очі.
Вчитель. Та ось (показує паличкою на дошку, де прикріплені букви,
слова) перед нами перше місто. В ньому живуть букви і слова.
Ворота відкриваються,
Перша королева з’являється.
(Виходить дівчинка в українському вбранні, на голові корона з написом
«Українська мова».)
Українська мова.
Я – ваша рідна мова українська:
Дзвінкоголоса, ніжна, чарівна.
Прекрасна, ніби пісня материнська.
Я завжди з вами, вірна вам слуга.
Без мови неможливо спілкуватись,
Без слова, друзі, не почуєте думок
Словами можна плакати, сміятись,
В житті без слова ти не зробиш крок.
Я сподіваюсь, що ви, діти, любите свою мову і з радістю будете її
вивчати. У першому класі ви будете вчитися читати і писати рідною мовою.
А головною книгою для вас буде Буквар. А ось і він сам завітав до вас на
свято.
З’являється хлопчик в українському вбранні з написом «Буквар».
Вчитель. Заходь, Букварику!
Буквар. Я мандрую по країнах,
Я з абеткою дружу.
І малечу, як зустріну,
Грамоти одразу вчу.
Хлопчики і дівчатка, а чи знаєте ви букви?
Діти. Знаємо.
Буквар. Тоді виконайте такі завдання.
1. Я вам показуватиму букву, а ви повинні назвати слова, які цією
буквою починаються.
2. З букв, які я покажу (виставлені на набірному полотні) складіть
слова. Наприклад: л, о, к, а, ш (школа).
$
f
®
o
6^’Eo0
„
O
Буквар. Молодці, діти. Бачу, готувались ви до школи.
Вас прошу не лінуватись,
Вчить уроки день при дні.
І берегти книжки! Віднині
Найперші друзі вам вони.
Дитина. Станем вчитись залюбки,
Збережем свої книжки.
А читати і писати
Будемо найкраще ми!
Українська мова і Буквар виходять.
Вчитель. Ідемо далі. (Показує на карту.) Та що це?! Якась перешкода на
нашому шляху. (Малюнок гір.) Це, діти, стали на нашому шляху Гори
Лінощів. І живуть у цих горах жителі ліниві, неслухняні. Називають їх
усі Двієчками. Заходять двоє дітей-старшокласників з написами
«Двійка».
1-ша двійка. Привіт, малята!
2-га двійка. Які ми раді, що ви до нас завітали.
1-ша двійка. У нас найкраще місце у світі.
2-га двійка. Не потрібно вчити уроки.
1-ша двійка. Не треба читати книжки.
2-га двійка. Розв’язувати задачі.
1-ша двійка. Вчити правила.
2-га двійка. Можна весь день лежати в ліжечку і нічого не робити.
1-ша двійка. Залишайтесь у нас.
2-га двійка. Подружіться з нами.
Простягають руки до дітей, благаючи залишитись.
Вчитель. Діти, чи хочете ви залишитися в Горах Лінощів і
потоваришувати з Двієчками?
Діти. Не хочемо.
Вчитель. (Звертається до дітей.) А для чого потрібно вчитися, бути
старанними, працелюбними? (Після кожної відповіді дітей Двійки
відступають до дверей і, нарешті, зовсім тікають.)
Вчитель. От бачите, діти, від ваших відповідей зникли лінощі і Двійки
подалися геть. А ми рушаємо далі. (Показує на карту, де прикріплені
цифри і математичні знаки.) В цьому місті нас зустрічає королева дуже
серйозна, поважна і вельми необхідна. (Заходить королева Математика.)
Математика.
Математика – наука точна і серйозна, І прожити нам без неї навіть дня не
можна.
Щось купити в магазині, гроші полічити,
Чи задачу розв’язати, гостей запросити.
Треба вміти додавати, множити, ділити,
Більше й менше визначати, креслити, лічити
Тож вивчайте цю науку старанно, серйозно
І тоді усі завдання виконати буде просто.
А зараз я хочу перевірити, що ви вмієте. Слухайте мої завдання.
Задачі-вірші
1. На травиці біля хати
Метушаться цуценята.
Двоє білих, наче сніг,
Троє чорних – скільки всіх?
2. Три овечки коло гречки,
На лужку ще три овечки.
Полічи овечок цих –
Скільки разом їх усіх?
3. По дорозі зайчик біг,
Ніс 5 яблук на пиріг.
Одне впало, покотилось.
Скільки яблук залишилось?
4. Сім цукерок Толя мав.
Дві цукерки мамі дав.
Дві малій сестричці Олі.
А лишилось скільки в Толі?
Математика. Молодці! В першому класі ви будете вчити математику за цим
чудовим новим підручником. (Показує підручник «Математика» 1 клас.)
Подружіться зі мною і тоді у вас не буде проблем. (Виходить.)
Вчитель. Ви, діти, справжні молодці, адже виконали всі завдання,
відповіли на всі запитання. Подорож до країни Знань підійшла до кінця,
тому на всіх вас чекає сюрприз. Давайте спробуємо ще раз відкрити нашу
чарівну скриньку. Вчитель відкриває «чарівну скриньку» і дістає звідти
«золотий ключ».
Вчитель. Ось скарб, котрий залишили для вас випускники. (Показує
дітям.) Діти, це не звичайний ключ. З його допомогою ви зможете
потрапити до однієї з найчарівніших, найзагадковіших країн – Країни
Знань. Цим ключем ви зможете відкрити двері в дивовижний світ казок,
віршів, чарівний світ природи, світ музики, мистецтва… (Заглядає в
коробку.) Та тут ще якийсь пакунок. (Виймає, розглядає, що там
всередині.) Мені здається, що цей пакунок для вас, діти. У ньому
маленькі «золоті ключики» – цукерки. Якщо ви з’їсте ці цукерки, то
одразу станете розумнішими, сильнішими, красивішими. (Роздає цукерки
дітям.)
Вчитель. Діти, сьогодні ви вже стали справжніми учнями,
першокласниками. Із цим святом хочуть вас привітати ваші рідні.
Мама. Діточки милі, за парту ви сіли.
Шлях до науки відкритий для вас.
Будьте старанні, уважні та милі,
Стати дорослими вже прийшов час.
Мама. З вами радіємо,
З вами хвилюємось.
Ми вам бажаємо тільки добра,
Успіхів в школі, навчання відмінного,
Хай обминають вас горе, біда.
Тато. Сину мій, прийми сьогодні
Щирі батьківські слова,
Бачу я: ти – вже дорослий,
Гідна зміна ти моя.
Не засмучуй, синку, маму.
Радуй татка, рідних всіх.
Пам’ятай, ми завжди поряд,
Допоможемо тобі.
Мама. Ви – наша гордість,
Ви – наші усмішки.
Тож тільки радуйте рідних своїх.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
