.

Джерела і традиції української народної музичної творчості (урок)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
95 2452
Скачать документ

Тема. Джерела і традиції української народної музичної творчості

Мета:

– Проаналізувати джерела і традиції української народної
музичної творчості;

– Визначити характерні риси української народної музики.

– Відчути національну своєрідність української музики;

– Розвиток співацьких вмінь та вмінь виразити емоційну складову
образу пісні;

– Виховання співацької та мистецької культури.

Методи: Бесіда, дискусія, спостереження, проблемно-евристичних
ситуацій, метод емпатії (співпереживання, співчуття)

Тип уроку: Урок комплексного застосування знань

Форма уроку: традиційна форма уроку з використання інтерактивних вправ
та комунікативних ситуацій.

Наочні посібники: нотний текст пісні, підручник, посібник, дидактичний

роздавальний матеріал

Ілюстративний матеріал: картини українських митців

ТЗН: магнітофон, аудіозаписи, відеозаписи

Використовувана література: словник музиканта, матеріали журналів,
статті

Хід уроку

Пісне! Пісне! Мелодія й слово!

Почувань і спогадів рій!

Чи весільна, чи колискова,

Пісня туги і пісня надій.

Ти в житті все йшла поруч із нами

Через битви і бруд калюж,

Із очей ти спливала сльозами,

Була дзеркалом наших душ.

1. Музичне привітання. Організаційний момент

2. Актуалізація опорних знань і практичних навиків

Завдання:

· Назвіть цікаві традиції своєї родини.

· Чи є подібні традиції у сусідів?

· Для чого потрібні традиції?

· Які б традиції Ви би бажали, щоб наступні покоління
продовжували?

3. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів

Інтерактивна вправа «Сніжний ком»

Учні повинні називати традиції чи обряди України.

4. Подання нового матеріалу

Учитель. Михайло Вербицький належить до тієї плеяди українських
композиторів, які заклали підвалини нової композиторської школи, що
увійшла в історію нашої музики під назвою “перемишльської”. Іван Франко
цілком слушно назвав Михайла Вербицького “найзначнішим талантом” серед
галицьких композиторів і не без підстав. Його літургійна творчість,
театральна музика, світські хори та солоспіви, інструментальна музика
стали

важливою часткою церковних богослужінь, театральних вистав, концертного

життя, домашнього музикування. А те, що його патріотична пісня “Ще не

V

@ch

o

??\?вмерла Україна” досить швидко переросла у Національний гимн, який

сьогодні став гимном нашої Незалежної держави, обезсмертило ім’я

галицького композитора.

Вербицький став писати музичні номери до українських театральних вистав.
П’єси, що ставились на театральних сценах Львова і Галичини, здебільшого
були перекладами як з української драматургії та літератури, так і з
польської, французької та австрійсько-німецької драматургії. Музика у
цих п’єсах відігравала дуже важливу роль, оскільки вносила у вистави
яскравий емоційний елемент, а також наближувала чужомовні сюжети до
українського колориту. Тому навіть досить посередні п’єси саме завдяки
музиці Вербицького здобували велику популярність.

Один із сучасників писав: “Музика Вербицького жвава, проста і так

вбивається в пам’ять, що тоді в Перемишлі, на другий день по виставі її

скрізь співали”. Відомо, що власне в жанрі співогри (нім. зінгшпіль)
Вербицький написав музику до понад 20 вистав. У цей час Вербицький
створив музику до таких вистав як “Верховинці”, “Козак і охотник”,
“Проциха”, “Жовнір-чарівник” та ін.

Однак політичні події повернулися так, що 1848-49 роки стали початком і
завершенням першого етапу відродження українського театру, тож протягом
декількох років Вербицький не писав музики до п’єс. У 60-х роках
композитор знову звертається до жанру співогри, бо у Львові був
відкритий театр “Руської Бесіди”. Для цього театру Вербицький пише
побутову мелодраму “Підгіряни”, одну з найпопулярніших п’єс композитора,
згодом “Сільські пленіпотенти”, “Простачку”, “В людях ангел, не жена,
вдома з мужем сатана” тощо.

4.2. Слухова інтерпретація.

М. Вербицький. «Пісня косарів» з оперети «Підгорянка»

5. Вокально – хорова інтерпретація. Українська народна пісня «Сіяв мужик
просо»

7. Підведення підсумків уроку

Необхідно підкреслити, що джерела української народної музики у житті
українського народу, який є скарбницею традицій. До основних рис
української народної музики слід віднести інтонаційну своєрідність,
головними особливостями образності української музики є
життєрадісність, лірична і гумор.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020