Тема. Хліб – усьому голова. П.Тичина «Де не глянь – колоски».
Т.Коломієць «Хліб». Загадка. Народні порівняння.
Мета: ознайомити дітей із тим, що хліб – це цінний продукт харчування,
це святиня народу; закріплювати вміння виділяти частини тексту,
розширювати словниковий запас; учити бережно поводитися з хлібом.
Обладнання: малюнки, роздатковий матеріал.
Тип уроку: повідомлення нових знань.
Хід уроку
I. Організаційний момент.
А цікаво вам дізнатись,
Що сьогодні може статись?
Ну то всядьтеся зручніше
Й попрацюємо скоріше.
II. Актуалізація опорних знань.
– Над якою темою ми почали працювати?
– Які прислів’я і приказки про Батьківщину ви знаєте?
– Давайте нагадаємо твори, які вже прочитали.
Гра «З якого твору?»
«Я не знаю свого дідуся. Батько показав мені тільки могилу на
кладовищі…»
«Навколо міста росли ліси, дрімучі бори. Водилися там різні звірі.»
«…це домівка твоя і школа, і гаряче сонячне коло.»
«У всіх людей одна святиня…»
III. Мотивація навчальної діяльності.
– А що таке святиня?
– На вашу думку, що є цінністю нашого народу? (відповіді дітей)
IV. Повідомлення теми уроку.
– Сьогодні на уроці ми дізнаємось, що ж українці здавна цінили
найбільше. А дізнатись вам про це допоможе «Скринька з секретом» (На
столі стоїть коробка)
– Вам потрібно відгадати, який предмет знаходиться в коробці. Ви
задавайте мені питання про цей предмет, а відповісти я вам зможу тільки
словами «так» або «ні». (Діти ставлять запитання)
– То як ви думаєте, яка тема нашого уроку?
На дошці тема уроку: Хліб – усьому голова.
Завдання уроку:
1. Дізнатись, що означає слово хліб.
2. Прочитати твори в підручнику «Де не глянь – колоски» та «Хліб».
3. Ознайомитись з історією хліба.
4. Розширити свої знання про хліб.
V. Вивчення нового матеріалу.
1. Словникова робота.
– Що таке хліб?
Відповіді «Пошуковців».
Словник української мови дає такі тлумачення цього слова.
Хліб – це зерно, яке перемелюють на борошно;
хліб – це випечений виріб з борошна, продукт харчування;
хліб – це рослина в полі, хлібне поле;
хліб – це харчі, прожиток;
хліб – це заробіток, як засіб існування.
2. Робота над текстом Т.Коломієць «Хліб».
2.1. Читання тексту учнями.
– Прочитайте перший абзац. Чи може він бути зачином?
– Прочитайте ще два абзаци. Зверніть увагу на те, як у цій
частині тексту пояснюється, чому хліб золотий.
– Дочитайте текст до кінця. Про що ви дізналися з закінчення?
2.2. Повторне читання тексту «ланцюжком».
2.3. Словникова робота.
Спостереження за вживанням слів в переносному значенні: золотава
шкоринка, золоте зерно, золоте колосся, золочена стеблина, золоте
проміння, золоті руки.
– В прямому чи переносному значенні вжито ці вислови? Поясніть
їх вживання.
2.4. Переказ оповідання з опорою на дієслова.
Розкласти картки з дієсловами (робота в парах)
( посіяли, змололи, поклали, доглянули, принесли, зібрали, спекли)
відповідно до послідовності у тексті). Переказати текст. (переказ
частинами).
VI. Фізкультхвилинка.
Щось не хочеться сидіти,
Треба трохи відпочити.
Руки вгору, руки вниз.
На сусіда подивись.
Руки вгору, руки вбоки
І зроби чотири кроки.
Вище руки підійміть
І спокійно опустіть.
Плесніть, діти, кілька раз,
За роботу – все гаразд.
VII. Осмислення матеріалу.
1. Ознайомлення з історією хліба.( Група «Історики»)
«Мозаїка»
Завдання: скласти з частин цілий текст. Прочитати його вголос.
Завдання для класу під час читання тексту: поставити питання по змісту,
дати відповідь (робота в парах).
(
~
®
a
@?ot
a
Вперше людина почала збирати і вирощувати хлібні рослини понад 15 тисяч
років тому. Спочатку люди їли сирі зерна, лише пізніше вони навчилися
розтирати їх між каменями і змішувати з водою. Звідси й веде свій
початок історія про перше борошно і перший хліб у вигляді рідкої каші.
Археологи стверджують, що ту кашу і можна вважати прахлібом. З часом
зерна почали обжарювати, а потім з’явився перший прісний хліб – коржі з
густої зернової каші – тіста. З цих перших ячмінних коржів почалася
епоха хлібопечення.
Хліб із збродженого тіста з’явився пізніше. Його батьківщиною вважають
Єгипет. Пекли його різної форми — круглий, довгастий, у вигляді пірамід
і сфінксів, риб та різних фантастичних тварин.
Печений хліб був і в давні часи основним продуктом харчування українців.
Деякі вчені вважають, що саме предки-хлібороби сучасних українців – орії
– проклали першу борозну та спекли перший хліб.
Особливе місце у давні часи відводилося хлібу «житньому». «Жито»
означало як їжу взагалі, так і хліб зокрема. Воно пішло від слова
«жити», «життя». А ось поняття «хліб» з’явилося пізніше й означало
спочатку «борошно».
1. Традиції українців. (Група «Народознавці»)
Завдання: прочитати текст, розказати про одну з традицій.
Хліб, за добрим українським звичаєм, мав неодмінно лежати на столi.
Дуже пильнували, щоб хліб не падав на підлогу. А як упаде, потрібно
пiдняти його, перепросити, поцiлувати і з’їсти.
Коли хтось знаходив на дорозi окраєць, не можна через нього переступати.
Потрiбно пiдняти, обрусити i покласти на видному мiсцi – птахам.
Народжується дитина —ідутъ iз хлібом.
Виряджала мати сина в дорогу – замотувала в торбину окраєць житнього
хлiба.
Вiдзначали весiлля з хлiбом-сiллю та весiльним короваєм.
Будували хату —неодмінно приходили з хлiбом.
Проводжали в останню путъ – з хлiбом.
2. Прислів’я та приказки про хліб. (Група «Мовознавці») Завдання:
ознайомитись з прислів’ями, одне з них вивчити напам’ять і розказати.
Що посієш, те й пожнеш.
Весною не посієш – восени не збереш.
Не страшна біда, коли є хліб та вода.
Лежачого хліба ніде нема.
Сій вчасно – вродить рясно.
Посій упору, будеш мати зерна гору.
Не кожух гріє, а хліб.
Яка пшениця, така й паляниця.
Земля-годівниця аж парує, та хліб людям дарує.
Поганого хліба немає – погано, як нема хліба.
3. Загадки.
Учні читають і відгадують загадку в підручнику і відгадують загадку,
запропоновану вчителем.
Виріс в полі дім, зерна повно в нім, стіни позолочені, ще не обмолочені.
(Колос)
4. Опрацювання вірша П.Тичини «Де не глянь – колоски»
5.1. Читання вчителем.
5.2. Читання «луною».
5.3. Виразне читання вірша учнями.
5.4. Словесне малювання.
5. Робота над порівняннями.
– З чим порівнює автор вірша ліси? Прочитайте.
– Прочитайте порівняння в підручнику. Поясніть їх. Які з них
стосуються теми нашого уроку?
6. Узагальнення та систематизація вивченого.
– З давнiх-давен ведеться в Українi, що хлiб у хатi – то
багатство, сiль – то
гостиннiсть i щирiсть. Нашу Україну з давніх-давен називають хлібним
краєм, бо люди, що живуть тут, умiли і вмiютъ обробляти землю i
вирощувати на нiй хороші врожаї. Для нашого народу хлiб був не просто
справою —це була основа його
життя і найдорожча святиня.
Хлiб – частина iсторiї і її майбутнє, вiн початок і щастя життя. Ранiше
люди говорили про хлiб як про живу iстоту: «Хлiб-годувалъник!»,
«Хлiб-батечко».
З давніх часів батьки привчали дітей своїх традицій – берегти хліб.
– Складіть свої поради, як і чому треба берегти хліб.
(«Мікрофон»)
7. Підсумок уроку.
1. «Асоціативний кущ»
Назвіть слова, що стосуються теми нашого уроку.
2. – Чи справилися ми із завданнями уроку?
– Як би ви оцінили свою роботу на цьому уроці?
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
