Тема. Веселі гуморески Володимира Дідківського
Мета: познайомити учнів із творчістю письменника–земляка, гумориста
Володимира Дідківського; сприяти забезпеченню зв’язку: тема – жанр —
емоційна спрямованість твору, формувати навички спостережливого і
вдумливого читання; помічати комічне в щоденному побуті, висловлюючи
власне ставлення до нього; відпрацювати навички виразного читання
гуморесок; виховувати в учнів любов до влучного поетичного слова.
Обладнання: портрет В.Дідківського, виставка його творів, газетні статі
про письменника, фотографії; учнівські сатиричні малюнки, плакати із
висловлюваннями:
Людського сміху боїться кожен, навіть той, хто уже нічого не боїться
(Микола Гоголь).
Усміхатися – це завжди трішки показувати зуби (Народна мудрість ).
У дім, де сміються, приходить щастя (Японська приказка ).
Від гніву старієш, від сміху молодієш (Китайське прислів’я ).
Тип уроку: урок-дослідження.
Хід уроку
1. Узагальнення і систематизація знань.
– На попередніх уроках ми познайомилися з гумористичними й сатиричними
творами О.Вишні та Г.Бойка. Назвіть ці твори.
– Які вади характеру людей висміює Г.Бойко у своїх віршах?
– Що висміює у своїх творах О.Вишня?
а) Розв’язування задач на орієнтування в книжках.
Біля дошки на виставці представлені книжки В.Дідківського. Вчитель
доповнює виставку будь-якою книжкою іншого автора, наприклад,
А.М’ястківського.
— Розгляньте уважно виставку книжок і зіставте її з темою уроку. Що ви
помітили? Яка книжка зайва? Чому ви так вважаєте? Однак ця книжка
містить веселий вірш, то чому ж вона зайва? Переконайте мене у
правильності мого міркування.
— Назвіть книжки В.Дідківського. А зараз уявіть собі, що всі вони
знаходяться на бібліотечній поличці чи стелажі. У якому порядку вони
повинні там стояти? Розставте їх правильно.
– Які з книжок В.Дідківського ви читали раніше? Заберіть їх і
потримайте на парті.
На виставці залишаються лише книжки В.Дідківського, які не розглядалися
раніше.
б) Робота з виставкою книжок.
— Хто представив ці книжки на виставку? Доведіть, що ви не помилилися.
На які ознаки ви орієнтувалися, вибираючи саме цю книжку автора, а не
іншу? Давайте всі разом з’ясуємо ці ознаки. Перш за все, твори якого
автора ми сьогодні розглядаємо? (В.Дідківського). Твори якого жанру ми
добирали до уроку? (Гуморески). Які за настроєм ці твори повинні бути?
(Веселі, жартівливі). Учитель робить на дошці запис: тема — жанр –
емоційна спрямованість.
— Ось на ці ознаки орієнтуйтесь при поясненні свого вибору. Діти
почергово коментують свій вибір і обов’язково вказують на твір, що
читали.
в) Аналіз самостійно прочитаних дітьми книжок за змістом.
— Які книжки В.Дідківського ви добирали до уроку і прочитали? Які твори
в них містяться? Про що вони вам розповіли? Які нові твори ви читали?
Які з них ви підготували для читання в класі? (Діти читають гуморески).
Що ж означає поняття гумор?
г)Словникова робота
– Послухаймо визначення
Гумор – це
1. Доброзичливо-глузливе ставлення до чого-небудь, спрямоване на
викриття недоліків; уміння подати, зобразити щось у комічному вигляді.
2. Художній прийом у творах літератури або мистецтва, заснований
на зображенні чого-небудь у комічному вигляді, а також твір літератури
та мистецтва, що використовує цей прийом.
3. Психічний стан, настрій.
2. Повідомлення теми.
– Витоки українського гумору сягають давнини. Здається, він
з’явився на білий світ одночасно з першими українцями. Яскріє гумором
усна народна творчість: безліч жартівливих пісень, коломийок,
каламбурів створив український народ. Дружня розмова без жарту, що каша
козацька без солі, юшка без приправи. У добрий час і в годину лихоліття
сміх не залишав наш люд. Українці вміють сміятися, створювати собі
настрій, піднімати дух. Тому так багато сміхотворців у нашій літературі.
До кагорти відомих гумористів належить і наш земляк, член Національної
Спілки письменників України, лауреат Білоцерківської міської
літературно-мистецької премії ім. І.С.Нечуя – Левицького Володимир
Дідківський.
Веселий дотепник в житті і творчості, Володимир Дідківський має
дар Божий у душі – почуття гумору і глибинне чуття слова. Не покидає
воно чоловіка ні в приємні, ні в гіркі хвилини. А в житті бувало
всякого.
1 біограф
– Володимир Дідківський народився на Володарщині у мальовничому селі
Зрайки “на самісінькому березі Росі, де річка Молочна зі своїми
кисільними берегами вливається в лоно своєї старшої сестриці. У дні
весняного повноводдя півострів перетворюється на острів, і тоді на
материк можна дістатися лише за допомогою човна. ” Весняна Рось – це моя
“зачарована Десна”, – пише Володимир Іванович, згадуючи своє дитинство.
– Улюбленим заняттям було купання влітку та ковзанярство взимку. Основні
повинності – пасти корову та доглядати молодшу сестричку. Останнє було
гірше каторги”.
2 біограф.
– Навчався у Зрайківській восьмирічній та Рудосільській середній школах.
Згодом понесла його течія рідної Росі у незабутню студентську юність
до берегів Дніпра. Закінчив філологічний факультет Киівського
педагогічного інституту і з Києва поплив проти течії назад на
Володарщину. Сіяв розумне, добре, вічне на освітянській ниві рідної
Володарщини: працював учителем, директором школи. Зараз живе у Білій
Церкві, вчителює: викладає в загальноосвітній школі №15 українську мову
та літературу. І пише вірші – гумористичні, сатиричні, усмішки, байки.
Володимир Дідківський – автор поетичних збірок сатири і гумору
“Всім по шматочку “(1997), “Ярмо”(1999), “Дзвін”( 2001). Учитель за
освітою і покликанням присвятив свою четверту збірку “Лісова
гімназія”(2003) школярам.
3. Робота над ідейно-художнім аналізом окремих гуморесок.
– Збірка В.І.Дідківського “Дзвін” розпочинається гуморескою “Коріння”.
Прослухайте її (Виразне читання гуморески учнем).
а) Бесіда за змістом гуморески
– Про кого розповідається в цій гуморесці?
– Куди вирушили Гарбузи?
– Що з ними сталося після того, як вони вирушили з рідного городу?
– Кого зображено в образі Гарбузів?
– Яка мораль гуморески? Знайдіть відповідні рядки в тексті. Чому вона
вчить?
?
?
AEEt
v
u
ue
?
Ev
ue
– Запам’ятайте вислів:
Чоловік без плем’я й роду –
Що гарбуз той
Без городу …
– Болить В.Дідківському, як справжньому патріотові, ставлення до рідної
мови на Україні. Адже не всі цінують й поважають її, плекають і
вивчають.
б) Виразне читання гуморески ” Панська мова”
Зубрять мови іноземні
кобзареві внуки,
На свою ж плюють,
нікчемні,
Як на пустозвуки …
Школа, курси, репетитор
Кожен день у хату,
Бо ж інвесторам служити –
Мови треба знати! …
Зайд чужинських
час настане! …
Вчіться ж бо терпляче:
Мусим знати мову пана,
Рідна –
хай пробачить!
– Як активний громадський діяч, В.Дідківський не може стояти
осторонь байдужості деяких “залітних гостей “, які не перший рік живуть
на Україні і не спроможуться вивчити українську мову, чим виявляють
неповагу до неї.
в) Виразне читання учнями байки “Мудрий папуга ”
З пенатів рідних
викрали пташину
І продали за безцінь
в Україну.
Потрапив іноземець
до столиці!
В ясній світлиці
Мав корму вдосталь
і водиці.
Господарі були
гостинні,
добропорядні й чинні.
Співунчик їм
одразу полюбився:
За тиждень, бачте,
розмовлять навчився,
Хоч потрудитись довелось
ого-го!
Бо мова українська
непроста,
Але така ж співуча,
як його:
Срібноголоса, золота !
Господар до кімнати
лиш загляне –
Папуга враз:
“Добридень, пане!”
Хоч нудьгував, бувало …
Тоді господарю
своїх співав
пісень!
І той не гнівався –
співай хоч день …
Бува, звікують на Вкраїні
“браття – друзі”,
А мову вивчити
їм важче,
ніж папузі.
г) Ідейно-художній аналіз байки за запитаннями
– Як ставиться господар до папуги? А як до його пісень?
– Про кого говорить автор у гуморесці називаючи їх “браттями-друзями”?
– Чому ці слова взяті в лапки?
– Що комічного в цій гуморесці?
– Кого засуджує і чого вчить гумореска “Мудрий папуга “?
– Та не тільки приїжджі не виявляють поваги до української мови, але і
рідні діти України, буває, цураються її, мови їм рідної, засмічуючи
суржиком.
д) Виразне читання учнями гуморески “Словник ”
Уже й Грінченка застарів:
Неологізмів – як грибів!
Щодня співдружність
міжнародна
Слівце підкине ультрамодне,
Щоб мова наша молоділа…
Багато слів…
Катма лиш
діла!
– Як Ви розумієте вислів «Уже й Грінченка застарів»? (Укладач
чотиритомного тлумачного «Словаря української мови».)
– Неологізми – нове слово, словосполучення, фразеологічний зворот, що
з’являється у мові.
– Наведіть приклади неологізмів. (Хакер, флешка, моніторинг,
толерантність і т. ін.)
– Архаїзми – застаріле слово, мовний зворот або граматична форма, що
вийшли з ужитку.
– Наведіть приклади архаїзмів. (Пядь, уста, чоло та т. ін.)
– Який висновок Ви зробили для себе?
е) Виразне читання учнями байки “Утопія ”
Покликав братство лісове
Цар звірів до розмови.
– Бере мене, панове,
за живе,
Що офіційної немає в лісі мови.
Є Цар, є територія,
кордони,
Свої закони…
Окрему, власне, маємо
країну!
Недовго думали-гадали
І так поклали:
Вважати за державну –
солов’їну!..
Та громадяни в тому царстві
й досі –
Різноголосі!
Той бекає,
Той мекає,
Той виє, той ричить…
Ну хто ж тварин
по-солов’їному
навчить?!
– Кого автор зображує в образі тварин?
– Що покладено в образ лісу?
– Як Ви розумієте вислів «Та громадяни в тому царстві й досі –
різноголосі!»?
– В чому полягає головна думка цієї байки?
4. Підсумкова бесіда
– Чи маєте ви почуття гумору?
– Чим сподобались вам твори В. Дідківського?
– Які гуморески В.І. Дідківського вам найбільше сподобалися?
– Які комічні образи-персонажі вам найбільше запам’ятались?
– Гумор Володимира Дідківського стане у пригоді всім шанувальникам
мудрого сміху, бо чим більше людина сміється, тим більше вона стає
людиною. Гумор – це не просто сміх, це сміхотерапія. Сміх лікує нервові
стреси, продовжує наше життя. Уміння людини посміятися з себе підвищує
настрій, зменшує неприємності. Відчуття гумору допомагає долати труднощі
і негаразди в нашому житті. Гумор – добрий сміх. Жарт, дотепне слово
часто впливають на людей дужче, ніж будь-які повчання.
“Сміх – здоров’я, – стверджує наш земляк Володимир Дідківський. –
Якщо сміємося, значить живемо”. “Усміхайтеся люди добрі, та живіть у
злагоді, мирі, любові, добрі,” – зичить гуморист усім.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
