Тепло своїх долонь і розуму, і серця я Україні милій віддаю
Варіант № 3 першого уроку для 1-4 класів
Тема: Тепло своїх долонь і розуму, і серця я Україні милій віддаю.
Мета: Розширити уявлення дітей про громадянськість. Розвивати прагнення
бути добрими, працелюбними, чесними, сміливими — патріотами своєї
Вітчизни. Виховувати любов до рідної України.
Обладнання: Клас, де проходить урок, гарно прибраний, всюди квіти,
портрети поетів Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки, Василя
Симоненка, В. Стуса та ін. А також можна поставити портрети інших людей,
земляків, яких діти знають: це можуть бути герої праці, герої Великої
Вітчизняної війни і т. д. На дошці — краєвиди України.
Хід уроку
Вчитель. Ось пролунав перший дзвінок нового навчального року. Він усіх
дітей запросив за шкільні парти. А навчання в нашій країні обов’язкове,
кожен повинен одержати середню освіту безплатно. Це записано в найвищому
Законі нашої держави — Конституції. І от в усіх школярів нашої великої і
вільної України почався однаковий перший урок. А тема його така: «Я —
громадянин України. Тепло своїх долонь і розуму, і серця я Україні милій
віддаю». І в кожного учня по всій нашій Вітчизні, від найменших
першокласників до вже дорослих випускників, засвітилась безмежна любов
до свого рідного краю. До милої серцю, дорогої і рідної України, нашої
Батьківщини. І кожен з вас любить свою Україну, бажає їй добра,
старається стати справжнім патріотом і громадянином своєї Вітчизни.
1 учень.
Тепло своїх долонь і розуму, і серця
Я Україні милій віддаю.
Люблю твої ліси, степи, річки й озерця,
Й ліричну пісню лагідну твою.
2 учень.
І українську мову чарівну й багату,
Та рушники у квітах на стіні.
Люблю наш щедрий рід, в садочку білу хату,
Й розлогий кущ калини на вікні…
3 учень.
Й криниці чисті при дорозі з журавлями,
І верби, що схилились до води.
До тебе, рідна, я горнуся, як до мами,
Ти серце полонила назавжди.
4 учень.
Люблю тебе, Вітчизно, мила Україно,
Бо щастя жити ти мені дала.
Для мене ти одна і рідна, і єдина,
Я все зроблю, щоб ти завжди цвіла.
5 учень.
Я — твій громадянин, я прагну підростати,
Тягнусь пагінчиком до сонця і тепла.
Моя свята і рідна, Україно-мати,
Я все зроблю, щоб ти завжди цвіла!
Вчитель. Громадянин України — це ти і я, це люди, які постійно живуть в
Україні, люблять її, є патріотами своєї Вітчизни, готові захищати її
територію, ідеали, працювати в ім’я її розвитку і процвітання, вчитись,
удосконалювати свою майстерність, шанувати традиції, бути
законослухняним, знати права і обов’язки, добре знати історію
Батьківщини, традиції, її мову, культуру, бути добрим, чесним,
милосердним, працелюбним. І всі ми любимо нашу дорогу і найріднішу
Україну, бо тут ми народились, вперше сп’ялись на ноги і пішли у світ
тими споришевими стежечками, які простяглися від рідного порогу в
широкий світ. Для кожної людини найрідніша і найдорожча та земля, де
вона народилася і виросла. Недарма ж у народі кажуть: «Де рідний край,
там і рай, а де чужина — там домовина». «Добре тому, хто в своєму дому».
Бо в своєму рідному краю кожна травинка людині допомагає, кожна квіточка
дарує усмішку, кожна пташечка співає тільки для тебе. «Людина без
Вітчизни, що соловей без пісні». А справжню тугу за рідним краєм людина
відчуває тоді, коли розлучається зі своєю стороною. «Кожна рослинка на
своєму корені росте». А хіба вона зможе рости без кореня? (Ні).
Звичайно, рослина без кореня не може рости, вона всихає. І хоч людина —
не рослинка, але без свого рідного коріння, без рідні, без Батьківщини
вона не зможе бути щасливою у цьому світі, не зможе повністю себе
реалізувати як особистість. Кажуть, що в рідній хаті й стіни
допомагають, і це правда. У себе вдома кожна людина впевнена в собі,
вона вільно почувається, знає багато такого, що дозволяє їй відчувати
себе сміливою і сильною. А й справді, тебе ж оточують рідні люди,
родичі, друзі й такий самий менталітет, і тоді легко і просто у звичній
обстановці. А рідна земля, як мати — добра, щира, мила. Вона готова
захистити кожного з нас. Але в свою чергу людина повинна бути готова
захистити і свою землю, заради неї піти у бій, на подвиг, коли це
необхідно, тобто бути справжнім патріотом своєї Батьківщини. А в мирний
час — самовіддано трудитись, щоб твоя країна була багатою і щоб усім
жилося добре, заможно і безпечно. То що ж значить бути справжнім
патріотом, громадянином своєї Вітчизни?
Відповіді дітей.
Вчитель. А що треба дитині для того, щоб відчути, що ти справжній
патріот України, її громадянин?
1 дитина. Добре вчитись, щоб у майбутньому оволодіти спеціальністю і
приносити велику користь.
Освіта — світло! Це запам’ятай!
У школі добре вчись
І різні труднощі долай,
Лети до світла — ввись!
2 дитина. Брати активну участь у житті класу і школи, відчувати свою
причетність до шкільного життя і до життя країни.
Як будеш ти активним в школі, друже,
То з легкістю підеш в своє життя.
За все берися і старайся дуже,
То цікавішим буде майбуття.
3 дитина. Любити природу, берегти і примножувати її багатства: садити
сади, ліси, квіти, розчищати джерельця, щоб не міліли річки. Турбуватись
про майбутнє нашої держави.
Чарівний світ, неначе казка!
В нім стільки дива є!
А ти вивчай його, будь ласка,
Усе довкіл — твоє!
І небо чисте волошкове,
Та шепіт ніжних квіт.
Вербички листячко шовкове, —
Весь дивовижний світ!
4 дитина. Берегти історичні та духовні пам’ятки нашого народу, не
руйнувати, а вивчати та творити нову історію рідного краю.
Ось сивий замок над рікою,
Йому багато літ.
Він дивиться на світ з журбою,
Бо й сам старий, як світ.
Увесь у шрамах і руїнах,
Важкі були бої.
Подряпини від куль на стінах,
Автографи чиї?..
Не трогайте священні стіни,
А квіти принесіть.
Це дорогі для всіх руїни.
Історію учіть.
\
p
ому, щоб здоровим і міцним виростав, тільки треба придивитись і
захопитись нею, і вона розкриє нам свої таємниці. А Україна дуже багата
на рослинний і тваринний світ.
Ось придивися — звичайна травичка,
Але в ній загадка є.
А на листочку прозора росичка —
Райдуга там виграє!
Треба природу старанно вивчати,
Всім вона радість несе.
І полюбити всім серцем, і знати
Про Батьківщину усе!
6 дитина. Треба наполегливо вивчати рідну українську мову, бо це мова
нашого народу — державна мова, яку треба знати і нести у світ. Про це і
в Конституції записано, а Конституція — це Основний Закон нашої держави,
який треба знати і виконувати. Та й мовою нашою можна пишатись, бо вона
дуже багата й красива. Ще в 1934 році на конкурсі мов світу вона
поділила пальму першості з італійською та перською! Ось яка наша
українська мова — краща серед кращих! А кожна людина знає, що коли
вмирає мова, то вмирає і сам народ. А ми патріоти своєї України, і нам
треба боротись за свою мову і добре її знати.
Весь Всесвіт в мові розмістився,
Весь світ чарівний в ній звучить!
У слові сонцем заіскрився,
Щоб у чудових звуках жить.
І нас єднає рідна мова,
Всіх, хто живе у цім краю.
Вона прекрасна, світанкова.
Я в ній свою наснагу п’ю.
Бо рідна мова, наче мати,
Снагу і силу нам дає.
Нам стежку в світ дано топтати,
Поки в нас рідна мова є.
І як гуртом, не поодинці,
Почнемо в світ її нести,
То й доти будем — українці
Поміж народів сміло йти.
А знехтуємо рідне слово,
Земля цього нам не простить.
То ж линь над світом, рідна мово!
Тобі в віках судилось жить!
7 дитина. А ще я хочу знати традиції мого народу, його обряди, культуру
і всю-всю історію країни. Це, на мою думку, повинен знати кожен
громадянин України.
Я хочу знать, яким було життя,
За що боролись і вмирали люди.
Бо ж без минулого немає майбуття.
А майбуття… Яким воно в нас буде?
8 дитина. А ще треба розвивати свої здібності й таланти, щоб Україна
могла пишатись нами. Треба гартувати своє тіло та волю, бути міцним і
витривалим, щоб захищати свою землю.
От виросту то — в армію піду
І буду захищати Україну!
Вітчизно рідна, я не підведу!
І ворогів я не пущу на Батьківщину!
Вчитель. Тільки людина з добрим і чуйним серцем, роботяща і вольова може
бути справжнім патріотом і громадянином своєї держави, може
по-справжньому її любити і захищати, відстоювати її інтереси і приносити
велику користь. Таким великим патріотом був Тарас Григорович Шевченко,
який понад усе в світі любив свою Україну, оспівував красу та
неповторність рідного краю в поезіях, хоч за кожен свій вірш поет міг
бути покараним, але він не боявся, бо дуже любив свою Україну і не міг
не писати про свою любов до неї.
Хоч крихітку землі
Із-за Дніпра мого святого
Святії вітри принесли,
Та й більш нічого…
(Тарас Шевченко)
Вчитель показує портрети, коли звертається до вірша поета.
Бо, як каже народна мудрість: «Рідна земля і в жмені мила». А поет був
далеко від своєї святої землі, яку так любив. А ось як про Україну писав
В. Симоненко:
Можна все на світі вибирати, сину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину…
Як і матір ми не вибираємо, так не можемо вибрати і Батьківщину, вона у
нас одна у цілому світі. Тут наше коріння, тут наша доля.
Я — українець, а не малорос,
Пишаюсь родом тисячокорінним.
Тарас за мене мучивсь і боровсь,
Щоб я зродився зерням України
так писав В. Кочевський. А поет М. Бакай виливав свою любов до рідного
краю у таких рядках:
Горнусь до тебе, Україно,
Як син до матері горнусь.
Кожна людина передає свою любов до Батьківщини як уміє, але чесно,
гаряче і віддано, бо це дуже сильне почуття — любов до рідного краю.
Людина з ним живе, носить це почуття у своєму серці та завжди хоче
поділитись любов’ю з іншими, вилити свої почуття у віршах чи прозі, у
картинах чи в музиці, а то просто у самовідданій праці на благо
Вітчизни.
От і ви сьогодні прийшли на урок зі своїми малюнками, які старанно
малювали. А на малюнках ваш дім і двір, криниця чи вулиця, на якій ви
живете — це куточок рідної України. В роботах кожен з вас виразив свою
любов до Батьківщини.
Вчитель відкриває дошку, на якій виставка учнівських робіт. Діти
коментують свої роботи по черзі.
А ще учні приготували вірші про Україну, про свою чисту і ніжну любов до
рідного краю, які ми залюбки послухаємо. Адже всі ви любите нашу дорогу
Україну, бо це земля, де ви з’явились на світ, де вперше побачили оце
довкілля і зрозуміли, що ви у ньому — людина. А тепер ви зрозуміли, що
дуже любите Україну, землю ваших батьків, дідів і прадідів, що тут ваше
коріння, без якого не можна у світі жити. І знаєте, що ви не просто
населення, а патріоти і громадяни України, які все зроблять для того,
щоб Україна була квітучою і багатою, щоб всі тут жили в любові, мирі і
злагоді, бо ви любите свою рідну й милу Україну, і життя свого не
пошкодуєте, як треба буде стати на її захист.
1 учень.
Мій край чудовий — Україна!
Тут народились ти і я.
Тут над ставком верба й калина,
Чарівна пісня солов’я.
Все найдорожче в цілім світі,
Бо тут почався наш політ.
Цвітуть волошки сині в житі,
Звідсіль веде дорога в світ.
І найдорожча рідна мова
Джерельцем радісно дзвенить,
І мила пісня колискова,
Чумацький шлях кудись зорить…
Усе найкраще і єдине,
І радощі всі, і жалі…
Мій рідний краю, Україно!
Найкраще місце на Землі!
2 учень.
Я щиро так люблю усе навколо мене,
Усе, що є й було багато сотень літ…
Люблю чарівний ліс і житечко зелене,
Увесь казковий, неповторний світ!
Усе мені тут рідне: і поля, й джерельця,
Я міцно на своїй землі стою.
Тепло своїх долонь і розуму, і серця
Я Україні милій віддаю.
Учні виконують пісню про Україну. Це може бути улюблена пісня дітей або
пісня за вибором учителя.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
