Тепло своїх долонь і розуму, і серця я Україні милій віддаю
Варіант № 2 першого уроку для 1-4 класів
Тема: Тепло своїх долонь і розуму, і серця я Україні милій віддаю.
Мета: Розширювати і поглиблювати поняття громадянськості. Розвивати у
дітей прагнення бути свідомим громадянином України, її патріотом.
Виховувати любов до рідного краю.
Обладнання: Малюнки учнів, карта світу, карта і краєвиди України, карта
України, намальована на білому або кольоровому папері, на партах у дітей
кольоровий папір, ножиці, олівці.
Хід уроку
Клас святково прикрашений паперовими різнокольоровими сердечками,
квітами, на дошці написана тема уроку і вірш.
Дитино, глянь навкруг, яка твоя земля:
Красива, дивовижна і єдина.
Усе тут дороге: ліс, гори, і поля,
Бо це Вітчизна наша — Україна!
Вчитель. Дорогі діти, ось ви у школі, на першому уроці. Вітаю вас з Днем
Знань, який сьогодні святкує наша Україна. У всіх містах і селах почався
новий навчальний рік, який поведе учнів у дивовижну Країну Знань. І
зараз всі школярі сіли за парти, щоб почати свій перший урок, тема
якого: «Тепло своїх долонь і розуму, і серця я Україні милій віддаю».
То ж урок наш буде присвячений дорогій Батьківщині, милій Україні, яку
ми всі дуже любимо, бо найбільше, що є у кожного з нас, — це рідна
Вітчизна.
Діти, а що таке Вітчизна? (Відповіді дітей).
Як називається наша Батьківщина? (Відповіді учнів).
А якби вам треба було намалювати свою Батьківщину, то що б ви
намалювали?
Відповіді дітей: свій дім, де живу; двір і вулицю; садок, маму і тата;
бабусю і дідуся біля хати; нашу родину; школу і шкільне подвір’я; ліс і
струмочок і т.д.
Кожен намалював би те, що найдорожче, найрідніше, свій улюблений
куточок, де живе, своїх батьків і дідусів та бабусь. Отже, сьогодні всі
діти намалюють велику Україну, свою Батьківщину, бо вона складається з
маленьких улюблених куточків, де ви народились і живете, і з тих людей,
які її населяють, тобто ваших родин, близьких і знайомих — земляків.
А погляньте на дошку, тут малюнки наших дітей про свою Батьківщину.
Вчитель називає дітей, чиї роботи на дошці, і коротко коментує малюнки.
А погляньте на ці краєвиди — це чарівні куточки нашого краю.
Вчитель читає вірш із дошки. Краєвиди бажано місцеві, щоб діти могли
впізнавати.
А тепер ми звернемось до карти світу і знайдемо там свою Україну —
вільну і незалежну державу, у якій нам випало щастя жити, бо ж як і
матір, Батьківщину свою людина не вибирає, а має від народження. Хто
знає, у якій частині світу нам треба шукати Україну? (В Європі). Бачите,
як багато є країн у світі, як багато різних народів живе на нашій
планеті Земля! А серед них і ми — українці. У кожного народу є своя
історія, культура, мова, є свої традиції і легенди, казки і прислів’я. Є
все це і у народу України: культура, історія, мова, традиції, є свої
мрії та надії. Є в нас і велика любов до свого краю, яка відображена в
легендах і казках, прислів’ях і приказках. А скажіть, які прислів’я про
рідний край ви знаєте? «За рідний край життя віддай», «Кожен край має
свій звичай», «Де рідний край, там і рай», «Краще на своїй стороні
кістьми лягти, ніж на чужині слави натягти», «Радше впадь, але не
зрадь», «Рідна земля і в жмені мила», «Де не є добре, а вдома краще», «З
рідної сторони і ворона мила» та ін..
У кожного народу є державні символи — це Герб, Гімн, Прапор. А який наш
прапор? (Вчитель показує). Який герб? (Вчитель показує). Хто знає Гімн
України? (Вчитель включає запис для прослуховування).
А ще є у кожного народу інші символи — це дерева і квіти, які полюбились
понад усе. От у Канаді дуже люблять клен, у Росії — берізку, а які
дерева є символом України? (Відповіді дітей). У нас кажуть: без верби та
калини нема України. До них наш народ ставиться з великою любов’ю і
повагою. І в цьому є велика мудрість. Як верба та калина ростуть біля
води, так і народ України селився завжди біля річок та озер, бо без води
нема життя, а ці рослини очищають воду, допомагають людині у важкі
хвилини і в час радості. А за допомогою вербової гілочки людина собі
завжди воду знайде під землею. А ще люблять українці гарного птаха
лелеку, який є символом добра, сімейного затишку і немовлят, які він
приносить у родини. А як ще називають лелеку? (Бусол, боцюн, чорногуз,
бузько та ін).
У кожного народу є щось своє, відмінне від інших, бо й люди всюди різні.
Але основною відмінністю народу є його мова. От у росіян — російська, а
в поляків — польська, у німців — німецька, у чехів — чеська, у французів
— французька, у англійців — англійська, а у нас — українська, бо ми
живемо в Україні і державна мова — українська. Про це і в Конституції
записано. А Конституція — це Основний Закон кожної держави, який всі
повинні виконувати.
-thL
„
E
багата і чарівна. Хоч рідну мову України прагнули знищити ті, хто хотів
панувати на цій землі, але сьогодні вона живе і розвивається, вільна
серед вільних.
1 учень.
Мово, моя найчистіша криниця.
Є і краса, і багатство в тобі.
Кожен приходить до тебе напиться,
В радості, в щасті, у тихій журбі.
2 учень.
Ти з джерела і струмочка дзвінкого,
З лісу і поля, з квіток і роси,
З лугу розквітлого, з небо ясного,
З грому, веселки й світанку, з краси.
Інша б мова уже загинула, канула у вічність, зазнавши таких утисків і
знущань, а наша, українська, живе, розквітає і молодіє, як і сам народ.
А народ наш мудрий і добрий, чесний і працьовитий, волелюбний і
сміливий. Кожна людина — це патріот своєї держави, її свідомий
громадянин. А що означає громадянин? (Відповіді учнів). Кожен громадянин
— це патріот своєї Вітчизни, бо любить її, трудиться, щоб країна
процвітала, відстоює і бореться за її щастя і незалежність.
1 учень.
Я патріот, а значить це багато.
Бо почалося з перших днів життя
І перших кроків. З батьківської хати
Й стежинки, що веде у майбуття.
З легенди дідусевої і казки,
І річечки, що сонцем виграє.
Із ніжних рук, бабусиної ласки
Й тополі, де гніздо лелека в ’є.
2 учень.
Із чистих вод, криниць із журавлями
Та рушників у хаті на стіні.
Із щирої любові тата й мами,
Де завжди добре й затишно мені.
3 учень.
Із мови, що у серденько запала
І музикою дивною звучить,
Душа дитяча — все запам’ятала.
Зі мною це повіки буде жить!
І не загине з часом, не зітреться,
Бо народивсь я в чарівнім краю.
Тепло долонь і розуму, і серця
Я Україні милій віддаю!
Вчитель. А що треба робити дітям, щоб відчувати себе справжніми
громадянами своєї Вітчизни, її патріотами?
Відповіді учнів: добре вчитись; бути активними у житті класу, школи;
любити і берегти природу України; примножувати багатства рідного краю;
гартувати свою силу і волю…
1 учень.
Учитись треба добре, всім відомо.
Без знань, умінь в житті не обійтись.
Старайся, вчись, долаючи утому,
Йди до мети, злітай сміливо ввись.
2 учень.
В житті свій власний голос треба мати,
Щоб колосом налитим він дзвенів.
І щоб ніхто не міг тобі сказати,
Що ти даремно хліб насущний їв.
(Олександр Будаш)
Вчитель. Кожна людина повинна прагнути досягти в житті найбільшого. Для
того треба розвивати свої здібності й таланти, щоб приносити максимальну
користь своїй Україні, віддавати тепло своїх долонь, розуму і серця, щоб
наша країна процвітала і всім у ній жилось добре та радісно.
А ким хочете ви стати у житті, яку професію мрієте одержати? (Відповіді
учнів). Щоб здобути професію, треба у школі добре вчитись, мати
відповідний запас знань, бо все в житті починається з малого, за
допомогою старанної праці, зусиль. І нічого не буває просто і легко, до
всього треба докласти праці.
А законом України передбачена для дітей обов’язкова безплатна середня
освіта, яка є стартовим майданчиком для подальшої освіти, а це дуже
важливо в житті людини. Отже, держава дбає про кожну дитину сьогодні,
щоб виросла вона розумною, мудрою, освіченою і добре жила. А в свою
чергу кожен громадянин повинен дбати про свою Вітчизну, як про рідну
матір, трудитись для її процвітання, захищати в час біди. І ви знаєте,
як захищали свою Батьківщину в час Великої Вітчизняної війни її
громадяни. Цього року вся країна відзначала 55 річницю великої Перемоги
над ворогом. Люди не шкодували сил і свого життя, щоб визволити рідну
Вітчизну від фашистських загарбників. Цих людей ми називаємо патріотами,
справжніми громадянами. Бо вони відвоювали у важких боях волю, щастя
мирно жити на своїй землі. Вони понад усе любили свою Батьківщину.
Вчитель показує портрети героїв війни.
А зараз у нас творча робота. Треба скласти усно маленький твір про те,
як ви любите свою Україну і що ви можете для неї зробити сьогодні.
Діти складають усно і розказують твори-мініатюри.
1 учень.
Люблю тебе, моя Вітчизно мила,
Твої поля і небо голубе.
Бо ти дала мені малому крила,
То як же не любить мені тебе!
2 учень.
Люблю тебе я, мила Україно!
І все зроблю, щоб ти завжди цвіла.
Я буду вчитись в школі на «відмінно»,
Щоб мною ти гордитися могла!
3 учень.
Люблю твої ліси, струмки, джерельця
І все-усе, що є в моїм краю!
Тепло долонь і розуму, і серця
Я Україні милій віддаю!
Діти виконують пісню про Україну за вибором учителя.
Вчитель. А зараз кожен учень виріже з кольорового паперу сердечко,
обмалює на папері свою долоньку і теж виріже ножицями, і все це ми
розмістимо навколо карти України, щоб наша Батьківщина була захищена
любов’ю, теплом наших сердець, долонь, наче дівчинка у вінку. Це буде
колективна робота, а я теж допомагатиму. Цю карту ми повісимо у класі й
будемо завжди пам’ятати, що ми громадяни своєї милої України, ми її
патріоти, а тому ми все робитимемо для того, щоб Вітчизна наша
процвітала, була могутньою державою. А ви будете старанно вчитись,
трудитись на благо Вітчизни.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
