Урок. Узагальнення знань за розділом
Тема. «Українські народні казки»
Мета: узагальнити знання учнів про казку як художній твір, у якому
вигадка і фантазія служать засобом вираження суджень народу про життя;
розвивати увагу, мислення, пам’ять, читацький інтерес до казок; створити
атмосферу радості і насолоди від творчості; виховувати прагнення до
добра і справедливості.
Хід уроку
І. Повідомлення теми і мети уроку.
Вчитель. Ось і дзвоник продзвенів
Для маленьких школярів,
Він покликав на урок
У чарівний світ казок.
Казковий світ!
Він збереже людей без бід.
І бути добрими завжди
Навчає казка!
Увага! Увага! Відправляється казковий експрес від станції «Пробіжна» до
станції «Країна добрих казок». У мандрівці на нас чекають цікаві
зустрічі та пригоди. Щоб проїхати усю країну, вам треба пригадати те, що
знаєте, і вмієте, бути уважними та спостережливими.
Слова в дорогу:
Знаємо!
Творимо!
Зможемо!
Зуміємо!
ІІ. Мовна розминка.
1. Гра «Виправте помилки радіомовлення»
– Щоб нам не було сумно їхати, машиніст увімкнув радіо. Але у ньому щось
зіпсувалося. Давайте слухати і виправляти помилки.
Дужий, як лисиця.
Вірний, як вовк.
Швидкий, як ведмідь.
Кучерявий, як собака.
Хитрий, як баран.
Голодний, як заєць
2. Гра «Друкар»
– Як і будь-якому поїзді, зараз відбудеться перевірка квитків. Перед
вами клавіатура комп’ютера. Ви повинні «надрукувати», ввести в комп’ютер
назву країни, куди ми їдемо. А центральний комп’ютер перевірить чи всі
сіли у поїзд.
– Повторіть ще раз назву країни. (Країна добрих казок.)
(Діти зафарбовують відповідні букви.)
– Пасажирів перевірили.
3. Гра «Блискавка»
– Поїзд їде швидко і написи ми бачимо тільки одну мить. Давайте, їх
прочитаємо.
(Слова на картках: колосок, голуб, рукавичка, їжак, журавель.)
4. Гра «Через тунель»
– Зараз наш поїзд в’їде в тунель, щоб швидше ого проїхати, ви повинні
відгадати загадки.
1. Ця хатинка така мила,
Всіх у себе приютила:
Мишку, зайчика, лисичку,
Вовка, жабку невеличку,
І кабанчика Ікла на,
І ведмедя велика на.
Ця хатинка невеличка
Зветься просто – …
(Рукавичка)
2. Підробив він голосок,
Став на маминім співати,
Здогадайтеся малята:
«Вовк – не наша мати!»
(Вовк та козенята)
3. Двоє сірих мишенят
Працювати не хотять.
Все пустують, все танцюють,
Півника прохань не чують.
До роботи – геть не годні,
То ж лишилися голодні.
Як же звати мишенят?
Хто ж бо знає із малят?
(Круть і Верть)
4. Хто Журавлика вітав,
Ще й кашкою пригощав?
Пригадайте-но, будь ласка,
Із якої герой казки?
(Лисичка та Журавель)
ІІІ. Зупинка «Казка».
– Наш поїзд наближається до зупинки, назва якої зашифрована у кросворді.
1. «От так півник! От так молодець!» (Колосок)
2. «Куди тебе пустимо, коли й так тісно.» (Рукавичка)
3. «Вовк підслухав, як коза співає.» (Вовк та козенята)
4. «Іди, бабо, сюди, ріпку рвати поможи.» (Ріпка)
5. «А я м’яса уже не їм.» (Лисиця та їжак)
– Гарно, діти, працювали,
Вірно всі казки згадали.
Будем щиро ми співати
Клас свій дружній прославляти.
Фізкультхвилинка
(Діти співають на мотив пісні «Усмішка».)
Ця хвилинка дуже дорога,
І легенька, і гарненька, як хмаринка,
Наша праця пісні вимага,
То ж звучи для всіх дітей,
Фізкультхвилинко!
Щира пісенька у нас
Про веселий дружний клас,
І звучить вона так виразно і дзвінко,
Щоб бадьорість була в нас,
Усміхаємось в цей час,
Усміхнись і ти до нас,
Фізкультхвилинко!
ІV. Зупинка «Театральна».
Інсценізація казки «Колосок».
Дія перша
(На сцені хатка, тин. З хатки виходить Півник.)
Ведучий.
На зеленому горбочку,
У вишневому садочку,
Стоїть біла-біла хата,
І живуть в ній мишенята,
З ними Півник-трудівник,
Що вставати рано звик.
Півник.
Ку-ку-ріку! Гей, вставайте!
До роботи приступайте!
Бо хто рано устає,
Тому завше Бог дає!
(Виходять заспані мишенята – Круть і Верть.)
Круть.
І чого галасувати…
Може, я ще хочу спати…
Верть (позіхає).
Все робота та робота…
Може, я ще хочу спати…
Круть (вказує на Півника).
На плече косу повісив…
Ач, нема на нього Лиса!
r
?
2^?®ae
2
аються до хати. Звучить пісенька «Вийшли в море косарі».)
Півник.
Підмету ще двір як слід,
А тоді зварю обід.
Бо відомо іздавна –
Без труда нема плода.
(Півник бере мітлу і підмітає двір.)
Півник.
Ой, а що це? Колосок!
Пощастило! Ну й деньок!
Гей, до мене, мишенята!
Час і вам попрацювати!
(Виходять невдоволені мишенята.)
Півник.
Колосок ось!
Круть (глумливо).
Дивина!
Півник.
Хто поїде до млина?
Верть.
Ой, не я, нога болить…
Круть.
В мене спина стала нить…
Півник.
Добре, сам усе зроблю:
Змолочу й в млині змелю.
(Півник виходить, а мишенята починають весело скакати. Звучить пісенька
«Два півники».)
Дія друга
(Та сама декорація. Під тином стіл, накритий білою скатертиною. Знову
з’являється Півник з мішком на спині. Мишенята присідають за тином).
Півник.
Де руки й охота,
Там справжня робота!
Круть і Верть!
Місити тісто!
Круть (встає з-за тину).
Ми не проти цього, звісно,
Та потомлені такі,
Що не здіймемо й руки.
(Півник махає рукою і йде до хати. Мишенята продовжують бігати та
стрибати. З хати чути голос Півника).
Півник.
Круть і Верть! Допоможіть
Пироги мені зліпить!
Круть.
Ой, не я! тільки не я!
Верть.
Це робота не моя!
(Мишенята скачуть, пустують. Звучить пісня «Женчичок-бренчичок».раптом
мишенята зупиняються і починають принюхуватися.)
Круть.
Верть, щось смачно пахне дуже!..
Верть.
Я такий голодний, друже…
(Виходить Півник. Він несе миску з пирогами, ставить її на стіл.
Мишенята дістають велику бутафорські виделки і швиденько вмощуються за
столом).
Півник.
Не спішіть за стіл сідати.
Спершу хочу запитати.
Колосок хто змолотив?
Круть. (голосно).
Звісно, ти!
Верть. (голосно).
Ти це зробив!
Півник.
Хто зерно у млин завіз?
Хто мішок додому ніс?
Круть. (тихіше)
Ти змолов…
Верть. (тихо)
Приніс додому…
Півник.
А по тому?
Тісто в діжі хто місив?
Пиріжки оці ліпив?
Круть. (тихо)
Ти, все ти.
Верть. (тихо)
Ліпив і пік…
Півник.
Ну, а ви все скік та скік?
Що ж робили ви?
Мишенята. (разом, тихенько).
Нічого…
Півник.
Вам моя пересторога,
Якщо хочеш добре їсти,
Працювати треба, звісно.
Пам’ятайте мудру вість:
Хто не робить, той не їсть!
Бо робота всіх годує,
Ну а лінь дише марнує.
(Засоромлені мишенята виходять з-за столу. Завіса.)
V. Зупинка «Добрих казок».
1. Конкурс «З якої казки»
(Діти називають казку за малюнками).
2. Робота з виставкою книг українських народних казок.
(Діти складають свою книжку-альбом «Сторінками улюблених казок»,
ілюстрації до якої малювали вдома.)
VІ. Підсумок уроку. «Повернення додому».
– час повертатися додому. Для того, щоб допомогти машиністу швидше нас
довести, давайте відновимо прислів’я, в яких загублено кінцівки. Це
додасть швидкості потягу.
Без труда нема … (плода).
Як підеш, так і … (знайдеш).
Де сила не візьме, там розум … (допоможе).
Мудрим ніхто не вродився, а … (навчився).
– До яких казок підходять ці прислів’я?
– Хто автор цих казок?
– Чому ці казки усі добрі?
Їхав потяг наш невпинно
Із казкової країни.
Там живуть герої чемні,
Добрі, ввічливі! Напевно,
Ви такими будете,
Поради не забудете.
Там троянди на подвір’ї
Й гладіолуси цвітуть,
Там господарі привітні
Вас завжди у гості ждуть.
– Як тепер вам потрапити в Країну Добрих Казок? По-перше – читати. Під
шелест сторінок ви перенесетесь у казковий світ. Вивчайте казки,
переказуйте! Нехай вони ідуть по світу, нехай живуть серед нас і після
нас, хай виховують синів і доньок нашої землі, нашого народу, вчать, як
треба по правді жити. Нехай для вас і для всіх дітей так само близьким і
рідним з дитинства буде чарівне слово маминої пісні, бабусиної
розповіді, і від колиски через усе життя супроводжуватиме вас казка.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
