Шевченківське слово
Урок читання
4 клас
Матеріал уроку. Т.Г. Шевченко „ Реве та стогне Дніпр широкий”.
В. Скомаровський „ Кобзарі”.
Мета. Продовжити ознайомлення дітей з ліричними творами Т.Г. Шевченка,
розвивати уміння виразно читати, вникаючи у кожне слово, думку поета,
відчувати і передавати мелодику шевченківського слова; виховувати любов
до історії свого народу, його мови.
Обладнання. Портрет Т.Г. Шевченка, книжкова виставка ( збірки поезій для
дітей, де вміщено вірш „ Реве та стогне Дніпр широкий”), фонозапис
пісні, картки для розширення поля читання.
Тип уроку. Комбінований.
Хід уроку
І. Перевірка домашнього завдання.
а) Бесіда за змістом
– Як відтворено у вірші весняний сільський вечір в Україні ?
– Звідки повертаються дівчата ?
– Хто подає вечерять ?
– Як ви розумієте вислови вечірня зіронька встає; мати хоче научати?
б) Читання напам’ять вірша „ Садок вишневий коло хати”
ІІ. Вправи на розвиток читацьких навичок.
а) Читання вірша з дошки.
Благословенна хай буде година,
І тая хата, і село.
Що Україні принесло
З великих найбільшого сина…
(Б. Лепкий)
– Кого мав на увазі поет ?
– Хто ж такий Т. Шевченко ?
– Чому його називають народним поетом ?
б) Гра „ Співвіднесіть рядки з назвами твору”.
– Твори Т. Шевченка люблять усі – і дорослі, і діти. Багато пісень
написано на слова поета. Нелегко осягнути багатогранність Шевченкової
музи. Тож спинимось на одній сторінці великої творчої спадщини Кобзаря –
оспівування природи рідного краю, символів України – калини, верби,
тополі.
– Пригадайте і співвіднесіть рядки з віршів Шевченка, які ми вивчали, з
назвами творів.
1. «Тече вода із-за гаю» «…Вийшла з хати веселая, сміючись,
мати….»
2. «І досі сниться…» «… Співають ідучи дівчата, а
матері
вечерять
ждуть…”
3. « Світає…» «…Хлюпочуться качаточка поміж
осокою…»
4. « Садок вишневий коло хати…» «…Між ярами над ставами … ”
в) Гра „ Що зайве ?”
– Прочитайте і визначте, який рядок зайвий.
Тихесенько вітер віє,
Степи, лани мріють,
Реве та стогне Дніпр широкий,
Верби зеленіють.
ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку.
– Відкриємо „Кобзар”. Перші слова:
Реве та стогне Дніпр широкий
– Який це яскравий, символічний образ могутньої ріки – долі
українського народу. Яким треба бути генієм, щоб одразу в першому рядку
сягнути такої вершини художнього мислення. І це в 23 роки!
?
U
VI. Опрацювання вірша Т.Г. Шевченка „ Реве та стогне Дніпр
широкий”.
а) Слухання фонозапису пісні „ Реве та стогне Дніпр широкий”.
– Які картини малює ваша уява ?
– Як звучала музика ?
б) Вправи на розвиток швидкості читання.
? Читання „ буксиром” за учнем.
? Вибіркове читання.
-Прочитайте, які рослини і які живі істоти згадуються у вірші.
– Прочитайте, що із зображеного у вірші ви могли б сприйняти зором, а що
– відчути слухом
? Гра „Знайди рими”.
Завива (підійма), пору (морі), гомонів (скрипів), виглядав {потоптав).
в) Виразне читання вірша.
– Як потрібно читати першу строфу, щоб передати інтонацією і темпом бурю
на Дніпрі ?
– Як передати неспокій у природі, що описується у другій строфі ?
– Яка інтонація і темп підходять для читання останньої строфи ?
г) Розгадування кросворда
1. Що робив ясен?
2. Яка річка описана у вірші ?
3. Яке ще дерево згадується у творі?
4. Доповніть рядок: „Сердитий вітер…”
5. Де перекликалися сичі ?
6. Із чого виглядав „ блідний місяць ”
– Що прочитали по вертикалі ? (Кобзар)
– Так називає народ Т. Шевченка. І не тільки тому, що він написав книгу
„Кобзар”.
д) Етимологічна хвилинка.
Кобза – слово тюркського походження , означає струнно-щипковий
музичний інструмент.
Кобзарями називали українці співців, народних поетів, які
ходили селами і містами, складали і виконували народні пісні і думи.
Свій спів супроводжували грою на кобзі чи бандурі (кобза – кобзар –
Кобзар). Раніше кобзарів було багато. Зараз кобзарство відновлюється: у
Стрітівці Київської області відкрито школу.
Т.Г. Шевченка називають Кобзарем, Тому що він виповів
українському народові його життя.
V. Опрацювання вірша В. Скомаровського „ Кобзарі”
– Прочитайте мовчки вірш Вадима Скомаровського „ Кобзарі” і скажіть, де
відбувається описувана подія.
– Прочитайте вірш вголос „ ланцюжком”.
– Хто були ці кобзарі ? Хто слухав пісні кобзарів?
– Як ви думаєте, про що могли співати кобзарі ?
– Які вирази вжиті в переносному значенні? Що автор хотів ними
висловити?
– На яких словах треба зробити логічні наголоси ? З якою силою голосу
треба читати ? Чому ? У якому темпі?
– Прочитайте вірш виразно.
VI. Підсумок уроку.
VII. Домашнє завдання.
Вивчити напам’ять вірш „ Реве та стогне Дніпр широкий”.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
