.

Людські чесності. Ввічливість (урок)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
460 11467
Скачать документ

Я і Україна. Громадянська освіта. 3 клас

Тема. Людські чесності. Ввічливість

Мета: навчити дітей правильно поводити себе в різних життєвих ситуаціях:
розширити, поглибити, систематизувати знання про моральні норми і
правила, культурної поведінки в школі, вдома, на вулиці, в гостях.
Розвивати вміння міркувати, доводити, пояснювати, адекватно оцінювати
вчинки. Виховувати бажання використовувати в своїй мові ввічливі слова;
виховувати доброту, повагу до інших.

Обладнання: картки (для індивідуальної і групової роботи) із
завданнями, листи із ситуаціями; червоні і зелені сигнальні картки,
ілюстрації.

Хід уроку

І.Організація класу до уроку.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

1.Робота над прислів’ям . “Придбати друга нелегко навіть за рік, але
скривдити можна за одну хвилину”.

– Прочитайте китайське прислів’я, поясніть, як ви його розумієте?

– Які українські народні прислів’я про дружбу ви підібрали?

2.Зачитування учням прислів’я до теми, підібраних вдома.

3.Заслуховування коротких творів на тему “Мій найкращій друг”.

– За що ви цінуєте своїх друзів?

ІІІ.Мотивації навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку.

1.Створення проблемної ситуації.

– Діти, послухайте одну мудру казку про кролика і скажіть, що допомогло
йому врятуватися під час небезпеки?”

Одного разу маленького кролика наздогнали мисливці. Раптом він
побачив печеру і вирішив у ній заховатися. Але поскільки він був дуже
ввічливим кроликом, то провсяк привітався просто так, нехай навіть до
печери: “Доброго дня, шановна печеро! Напевно, у вас ніхто не живе, то ж
дозвольте мені заховатися тут від переслідувачів”. на той час у печері
сиділа змія. Вона дуже зраділа, почувши кроликів голос і відповіла:
“Так, так, заходь, любий кролику!” Але він відразу впізнав голос змії і
швиденько відповів: “Дякую, але я вже передумав”. І побіг собі далі.

(Відповіді дітей на поставлене запитання).

– Так, кролику допомогла врятуватися ввічливість. Справжня дружба,
приємне спілкування, шана в суспільстві та родині неможливі без
ввічливості. Ми з вами вже не раз згадували це слово на наших уроках. Що
ж таке ввічливість? Про це ми і поведемо розмову сьогодні на уроці.
Спробуємо дати відповіді на запитання: “Якою повинна бути ввічлива
людина?”

IV.“Чи потрібно бути ввічливим завжди або час від часу?”

Засвоєння нових знань.

1.Словничок (слова записані на дошці)

Ввічливість – якість людини. Яку вона виховує в собі сама.

Етикет – це правила поведінки в суспільстві, людських взаємин, правила
ввічливості.

2.Слово вчителя.

– Багато років тому, коли людина стала перетворювати
навколишній світ, робити його кращим, цікавим, з’явилася культура.
Виникла необхідність у спілкуванні з іншими людьми, у певних правилах
взаємин. Ішов час, мінялися люди, їхнє життя, поведінка. Мінялися
уявлення про те, що таке добро, що погано, що прийнято в суспільстві, а
що – ні, – змінювався етикет. Якщо людина дозволяє собі робити тільки
те, що їй хочеться, незважаючи на оточуючих, про таку говорять, що це
невихована людина, яка не дотримується правил етикету. Такі люди не
викликають поваги.

Доволі часто зовні красива, акуратно одягнена людина поводиться
грубо, непристойно. Навіть її зовнішній вигляд не може змінити думку
оточуючих про неї. І навпаки, є люди не дуже красиві, не модно одягнені,
але дуже добрі, чуйні та ввічливі. З ними завжди хочеться спілкуватися,
бути поруч з ними. Культурна і ввічлива людина ніколи не скривдить, не
стане кричати й ображати, тому що знає, що це некрасиво.

Існує багато правил культурної поведінки. Із деякими з них ми
продовжимо знайомитися на уроках, деяких вас навчить життя. Треба тільки
твердо знати: якщо прагнеш стати по – справжньому культурною людиною –
вчися протягом життя, спостерігай, міркуй, виховуй себе.

3.Читання вірша учнем напам’ять.

До всіх сердець, як до дверей

Є ключики малі.

Їх кожен легко підбере,

Якщо йому не лінь,

Ви, друзі, знайте, знайте:

Їх запам’ятати не важко,

Маленькі клики твої

“Спасибі” і “Будь ласка”!

4.Бесіда.

– Які ви знаєте ввічливі слова?

– Кому ви говорите ввічливі слова?

– Які у вас відчуття, коли до вас звертаються ввічливо?

– Чому від цих слів стає приємно, спокійно, хороше?

5.Робота над прислів’ями.

– Ми зажди пам’ятаємо крилаті слова: “Мудрість народна – вічно жива!”

Що ж говорить народна мудрість про ввічливість?

Утворить прислів’я, поясність їх зміст.

В чужому домі будь привітливим, … скрізь
шанують.

Слова щирого вітання… а не
примітливим.

Ввічливих і лагідних… кращі
за частування.

6.Робота з підручником. (ст. 40 – 41) Читання й обговорення статті
“Ввічливість”.

– Про яку людину говорять, що вона ввічлива?

– Ввічливість дається людині при народженні, чи людина сама виховує її в
собі?

?

P

– Чи важко бути ввічливим?

– До чого приводять злість, грубість?

– Що потрібно робити, щоб загасити чужий гнів?

– Чи є серед людей, що вас оточують ввічливі. Культурні люди? Назвіть
їх.

– У чому виражається їхня ввічливість?

– Чи доводилося вам спостерігати, як пристойна на перший погляд людина
поводиться некультурно?

7.Фізкультхвилинка.

8.Розбір ситуації.

– Послухайте розповідь про одного хлопчика і оцініть його вчинок.

Продзвенів дзвоник на перерву, і Юрко кулею вискочив із класу.
Він хотів купити пиріжок в їдальні і поспішав потрапити туди, поки не
набігла велика черга. Він нісся коридором, розштовхував дітей руками і
кричав на малят, що шарахалися від нього. Раптом, у кінці коридору
показалася фігура вчителя математики Марії Петрівни. Юрко різко
загальмував і поважно пішов назустріч учительці. “Здраствуйте, Маріє
Петрівно!” – чемно привітався він. Марія Петрівна посміхнулася
ввічливому учневі у відповідь і кивнула головою.

Тільки-но вчителька зникла за дверима, Юрко стрімголов кинувся сходами
вниз. Зачепивши когось ліктем, він навіть не озирнувся. Йому було ніколи
– і так довелося трохи затриматися.

– Чому вчителька посміхнулася Юркові?

– Чи був він дійсно ввічливим?

– А вам зустрічалися такі хлопчики?

– Що ви можете їм порадити?

9. Зустріч із хлопчиком Нетреб’яком.

– До нас на урок завітав хлопчик Нетреб’як. Він пропонує свої поради, як
вітатися. Чи згодні ви із ним? (Заздалегідь підготовлений учень читає
напам’ять вірші О. Бобира).

Як вітати

Як знайомого зустрінеш,

Руки швидше у кишені

Ти засунь по самі лікті,

Голову – донизу.

Якщо друг твій привітався,

Можеш теж пробелькотіти

Нетактовне й непривітне

На зразок “ди-ри-ди-ди”.

– Сподобалося вам ця порада?

– А як треба поводитись в подібній ситуації, діти? Розкажіть, Нетребяку.

Рукостискання

Як учителя побачиш,

Усміхнись йому привітно,

Праву руку, а не ліву

Простягни йому

От здивується учитель,

Ще й похвалить він тебе.

– Чи треба вітатися із вчителем за руку?

– Як вітаються з учителем учні?

Де і кого вітати

Як побачиш свого друга

У шкільній їдальні,

Кричи, ніби в лісі,

Слова привітальні.

– Як привітатися з другом у їдальні? …на вулиці?

Коли треба вставати при вітанні

Умощусь я на дивані,

Місце тут нагрію.

Зайдуть старші –

Привітатись сидячи зумію.

А навіщо підніматись?

Клопоти сусідам,

Та й ноги болітимуть,

Як в старого діда.

– Дійсно, чи треба вставити при вітанні?

V.Закріплення та осмислення знань.

1.Гра “Світлофор”.

Ввічливо – зелений колір

Неввічливо – червоний колір.

– Під час розмови розмахувати руками.

– Голосно розмовляти, кричати, верещати.

– Поступатися дорогою старшим і дівчаткам.

– Показувати на когось або на щось пальцем.

– Перебивати розмову або ровесників.

– Говорити погано про відсутніх.

– Грюкати дверима.

– Вітатися, усміхаючись.

– Поступатися місцем старшим в громадському транспорті.

2.Дидактична гра “Ввічливі слова”.

Доповніть вірш потрібними словами ввічливості.

Якщо бажаєш висловити подяку,

Промовити потрібно… (дуже дякую).

Коли мене сварять, я намагаюсь

Завжди казати чемно… (вибачаюсь).

І в Україні, і в Росії, і в Словаччині

Всі кажуть на прощання… (до побачення).

3. Робота в групах.

І група.

Розігрує сценки за малюнками підручника с. 41.

ІІ група.

Складає діалоги за ситуативними завданнями.

1) Ти виходиш з автобуса на наступній зупинці. Як ти звернешся з
проханням пропустити тебе до виходу?

2) Ти телефонуєш другу, а взяла слухавку мама. Що ти скажеш?

3) Як запитати перехожого, як пройти на потрібну тобі вулицю?

4) Ти запізнився на урок. Тобі треба зайти. Твої дії.

5) Ти став свідком, що однокласник без причини образив товариша. Що ти

будеш робити?

ІІІ група.

Складає правила ввічливості.

(Складені учнями правила можна доповнити)

– Пам’ятай! Ввічливість – вміння поводитись так, щоб іншим було приємно
з тобою.

– Будь завжди привітним, вітайся при зустрічі, дякуй, прощайся, вживаючи
слова ввічливості.

– Не примушуй за себе хвилюватися, ідеш – скажи куди і коли повернешся.

– Не капризуй, не бурчи! Твоє капризування може зіпсувати настрій іншим.

– Якщо когось випадково штовхнув – вибачся.

VI. Підсумок уроку.

Незакінчене речення.

– Я сьогодні на уроці зрозумів…

– Чи змогли ми відповісти на запитання, поставленні на початку уроку?

VII.Домашнє завдання.

1.Підрахувати протягом одного дня, скільки ввічливих слів сказали вам
люди і скільки ввічливих слів сказали ви.

2.Навести приклади ввічливої поведінки із життя, які вам довелося
побачити.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020