Наукові основи економічного аналізу

HYPERLINK “http://www.ukrreferat.com/” www.ukrreferat.com – лідер
серед рефератних сайтів України!

Економічний аналіз і теорія пізнання.

Принципи економічного аналізу.

Предмет, зміст і завдання економічного аналізу.

Економічний аналіз як функція управління.

Види економічного аналізу.

1 Економічний аналіз і теорія пізнання

Під економічним аналізом діяльності будь-якого об’єкта управління слід
розуміти комплексне його вивчення з метою об’єктивної оцінки досягнутих
результатів діяльності і виявлення шляхів подальшого їх покращання.

Аналіз означає розчленування, розкладання об’єкта, що вивчається на
частини, елементи, на внутрішньовластиві цьому об’єкту складові. Аналіз
виступає в діалектично протилежній єдності з поняттям синтез. Синтез –
це сполучення раніше розчленованих елементів об’єкта, що вивчається, в
єдине ціле.

Діалектичний тандем “analisis – sinthesis” (аналіз – синтез) розуміють,
як синонім всякого наукового дослідження. В будь-якій сфері наукових
знань чи в сфері людської діяльності обійтись без аналізу і синтезу
неможливо. Особливе значення аналіз і синтез набули в економіці, яка є
основою всього живого на планеті; економічні проблеми, невирішеність
економічних завдань прирікають на невдачу у всіх інших сферах. Звичайно,
що успішний розвиток економіки залежить, в свою чергу, від стану
політики, управління державою, екології, соціології, культури.

Аналіз-синтез як суть, як складова і форма людського мислення комплексно
вивчається в множинному вимірі і іншими науками. Але аналіз економіки,
аналіз господарської діяльності та її кінцевих результатів – область
виключно економічного аналізу.

Сутність, необхідність і послідовність економічного аналізу визначає
теорія пізнання, яка виступає як методологічна основа всіх галузей
науки.

Перш за все, вона визначає поняття об’єкта і суб’єкта пізнання. Під
першим розуміється об’єктивна дійсність, практика як чуттєво-предметна,
матеріальна діяльність людини, яка персоніфікує силу пізнання, що
складає основу розвитку людського суспільства. Суб’єктом є сама людина,
все людство, тобто всі живі особистості, які творчо підходять до об’єкта
пізнання.

Узагальнюючи методи і прийоми сучасної науки, процес пізнання широко
використовує такі важливі інструменти, як аналіз і синтез, експеримент,
моделювання. Активною складовою тут є людське мислення, яке являється
собою найвищу аналітико-синтетичну схильність людського мозку.

Мислення як творчий процес охоплює поняття, судження, висновки.
Мислення, в даному випадку і аналіз відображають загальне,
диференціююють і групують властивості речей, явищ, показників у
відповідності з їх поняттями, сутністю, реальністю, об’єктивністю в їх
розвитку. Через судження, через поняття щось затверджується або,
навпаки, заперечується. Використовуючи прийоми індукції (судження від
часткового до загального), а також дедукції ( судження від загального до
часткового), судження приводять до того чи іншого висновку. Тут треба
підкреслити єдність індукції і дедукції в процесі аналітичних
досліджень. Тому що, ціле, хоч воно і складається з частин, перестає
бути цілим, коли його ділять. Аналіз без синтезу неможливий.

Процес мислення, процес аналітико-синтетичної діяльності людського мозку
проходить через три взаємопов’язані стадії: споглядання, наукову
абстракцію, формування нових практичних пропозицій і висновків.
Споглядання, спостереження, фактофіксація – початковий момент пізнання,
початковий момент аналізу. Споглядання, збір потрібних фактів є базою
для абстрактного наукового узагальнення на рівні більш високих порядків.
Воно представляється суттю теоретичного дослідження, теоретичного
аналізу зібраної раніше інформації.

На стадії абстрактних узагальнень можлива багатоваріантність теоретичних
суджень і висновків. Чим більше таких суджень, тим більша ймовірність
вибору оптимального рішення.

Економічний аналіз – прикладна наука. Якщо вона, спираючись на теорію
пізнання, забезпечує практичну корисність, підвищує економічну
ефективність практичної діяльності людини, то тільки в цьому випадку її
можна вважати наукою.

Економічний аналіз базується на принципах діалектики, до яких можна
віднести такі: все пізнається в русі; у визначених зв’язках,
взаємозв’язках, взаємозалежності і взаємообумовленості; в
причинно-наслідковій субпідпорядкованості; в координаційній і
субкоординаційній визначеності; в проявленні необхідності і
випадковості; в єдності і боротьбі протилежностей; в переході кількості
в якість і якості в нову кількість; в запереченні заперечення.

Рух – передумова розвитку природи, суспільства, економіки, науки,
культури і самої людини. Особливість, необхідність і трудність аналізу
якраз і полягають в тому, що вивчається не статика, а динаміка. Сам рух
– явище дуже складне.

Предметом економічного аналізу є вся доступна досліднику реальність,
прийнята у сукупності предметів і явищ, що перебувають в тих чи інших
зв’язках одного з одним і постійному русі та розвитку. Ці зв’язки дуже
різноманітні, вони знаходять своє вираження у відношенні часткового до
цілого і, навпаки, в рівностях і нерівностях, в явній і неявній
субпідпорядкованості, взаємообумовленості і взаємозалежності. Взаємодія,
яка виражає зміну стану одного і перехід його в інший, є
логіко-методологічним і гносеологічним пізнанням природних, суспільних,
економічних явищ. Стосовно останніх – завдання виключно політеконономії
і економічного аналізу. Без вивчення економічних явищ, їх взаємодії в
загальному і конкретному прояві не можна зрозуміти ні структури, ні
властивостей, ні законів дійсності.

Дуже важливо виявити причинно-наслідковий зв’язок, пам’ятаючи, що
причина породжує наслідок, а останній знову обертається причиною для
наступної події чи ситуації, чогось нового і так до безкінечності. Знову
тут зустрічаємось з процесом вічного руху, розвитку і саморозвитку, з
проявами координаційності і субкоординаційності. Відомо, що
причинно-наслідкові відношення поділяються на функціональні і
стохастичні, але ніколи не перетворюються на безпричинність, на
випадковість. Сама випадковість у філософському змісті – це форма прояву
необхідності, яка є похідною від будь-якої причинності. Тут ми
зустрічаємось з поняттями детермінованої і функціональної залежності.
Якщо перша означає визначену жорсткість зв’язків між явищами, що
вивчаються, то друга характеризується ймовірнісним зв’язком. Звідси і
методи економічного аналізу виступають як детерміновані, яким властивий
лінійний зв’язок, або як стохастичні методи, які сприяють виявленню
ймовірнісної залежності.

Однією із кардинальних проблем філософії є питання про боротьбу
протилежностей, суперечливий характер історичного, в тому числі і
економічного розвитку. Ні одна із формацій ніколи не розвивалась по
прямій. Будь-якій з них був властивий криволінійний, зигзагоподібний,
поступово-зворотний характер розвитку.

Дуже зближує діалектичне пізнання з економічним аналізом філософська
проблема кількості і якості. В основі кількісного підходу до пізнання,
мислення, аналізу лежить більшою мірою не безперервність розвитку
динамічного процесу, а його дискретність; не цілісність, а
розчленованість на складові, які складаються в ціле. Кількість як
філософську категорію визначають зовнішнім, формальним взаємовідношенням
предметів і їх частин, властивостей і зв’язків, які виражаються числом,
величиною, об’ємом, множиною інших вимірників ступеня прояву тієї чи
іншої властивості.

Розглядаючи це питання історично, слід відзначити, що економічний аналіз
спочатку більшою мірою оперував категоріями кількості, а не якості. Але
ці категорії повинні були розглядатися тільки в діалектичній єдності, в
постійному переході кількості в нову якість і нової якості в нову
кількість. Можна сказати, що якість являє собою цілісну характеристику
функціональної єдності суттєвих властивостей об’єкта, його зовнішньої і
внутрішньої визначеності, відносної стійкості, оскільки меж для якісного
удосконалення немає.

Щодо діалектичного закону, який визначається як “заперечення
заперечення”, і про його вплив на методологію економічного аналізу.
Господарство, економіка, як і людство загалом, вічні, а окремі
економічні явища, предмети, люди – смертні. Посилання на вічність
закладено і в економіці. Споруджуючи навіть найкрупніші об’єкти “ на
віки”, людина повинна усвідомлювати, що наступить критичний момент
заміни застарілого на нове, момент “ заперечення заперечення”. В цьому
закладений глибокий економічний зміст. І роль аналізу тут полягає в
тому, щоб вчасно, навіть упереджено помітити паростки нового, дати
можливість йому швидко проростати і розвиватися. Без активного
аналітичного дослідження подальшого розвитку вдосконалення економіки
марно чекати.

2 Принципи економічного аналізу

Для реалізації змісту і мети економічного аналізу потрібно дотримуватись
певних принципів.

Принцип науковості вимагає, щоб методологія економічного аналізу
діяльності всіх організаційних структур, базуючись на діалектиці і
політичній економії, спиралась на найновіші досягнення галузевих
економічних і технологічних наук, відображала об’єктивну реальність.
Реалізується цей принцип через застосування економіко-математичних
методів та ЕОМ.

Принцип об’єктивності аналітичних висновків передбачає дослідження
реальних явищ і процесів в управлінській діяльності,
причинно-наслідкових взаємозв’язків за достовірними даними. Недостатня
об’єктивність результатів аналізу призводить до неправильних або навіть
і шкідливих рішень. Це тягне за собою збитки і втрати, перевитрати
засобів і ресурсів.

Основними причинами необ’єктивних висновків є недостовірна інформація
про стан аналізованого об’єкта; тенденційність у відборі вихідної
інформації, за допомогою якої намагаються аргументувати попередньо
прийняте рішення; використання невідповідних для аналізованої ситуації
прийомів аналізу або моделей чи форм взаємозв’язку. Щоб усунути ці
причини, необхідно правильно організувати інформаційний потік і знати
теорію економіного аналізу.

Принцип системності і комплексності вимагає розгляду всіх явищ і
процесів діяльності будь-якого об’єкта управління як складових частин
єдиної системи, взаємопов’язаних у комплексі. Мають бути охоплені
система факторів, системи показників і системи прийомів, а саме: об’єкт
управління повинен розглядатись як складова частина управлінських
структур держави і народного господарства. Процеси і результати
аналізуються в динаміці і на всіх рівнях управління як цілісна система.

Принцип основної ланки передбачає, щоб у системі було виділено поряд з
другорядними ту ланку, яка є найбільш суттєвою для даного об’єкта
управління чи даного моменту розвитку. Кількість показників і факторів
для будь-якої управлінської структури чи підприєства є значною, а
можливості деталізації деколи необмежені. Економічний аналіз стане
дієвим, якщо зосередити зусилля на декількох основних показниках і в цих
напрямах здійснювати деталізацію.

Принцип конкретності і дієвості аналізу вимагає конкретної спрямованості
і прив’язки до потреб управління, економіки. Досліджуються найбільш
актуальні для даного об’єкта питання, головні напрями розвитку, дієвість
забезпечується через розробку конкретних пропозицій, рекомендацій для
виробництва, управління.

Принцип оперативності передбачає чітке і швидке здійснення розрахунків,
перевірку аргументів виробничих процесів і негайне втілення в життя
прийнятих за результатами аналізу управлінських рішень. Тут увага
зосереджується на виявленні причин порушень, відставання, негативно
діючих факторів, їх усуненні і водночас на позитивних змінах, їх
поширенні та стимулюванні. Наприклад, своєчасність проведення аналізу
діяльності підприємства дає змогу активно впливати на хід виробничого
процесу з метою його поліпшення, реалізувати виявлені резерви.

Принцип масовості передбачає залучення до аналізу не тільки працівників
управлінських структур, а й фахівців різних відділів та служб.

3 Предмет, зміст і завдання економічного аналізу

Економічний аналіз як наука представляє собою систему спеціальних знань,
пов’язану :

з дослідженням економічних процесів в їх взаємозв’язку, які складаються
під дією об’єктивних економічних законів і факторів суб’єктивного
пoрядку;

з науковим обгрунтуванням бізнес-планів та з об’єктивною оцінкою їх
виконання;

з виявленням позитивних і негативних факторів і кількісним виміром їх
дії;

з розкриттям тенденцій і пропорцій управлінського розвитку;

з прийняттям оптимальних управлінських рішень.

Зміст економічного аналізу як науки складається із специфічних і
відповідних частин, які дають змогу розкрити його суть, а саме:

а) формулювання конкретного завдання аналізу певного об’єкта;

б) дослідження причинно-наслідкових зв’язків об’єкта і моделювання його
факторної системи;

в) вивчення характеру причинно-наслідкових зв’язків і підбір прийомів їх
кількісного виразу;

г) обгрунтування напряму і обчислення величини впливу факторів на
результативний показник;

д) вияснення умов, що породжують і сприяють або ж стримують дію
факторів;

ж) розробка варіантів посилення дії позитивних і нейтралізації
негативних факторів;

з) конкретизація висновків, пропозицій, рекомендацій.

В ході економічного аналізу будь-який об’єкт управління вивчається у
взаємозв’язках, взаємозалежності і взаємообумовленості. Встановлені
взаємозв’язки, взаємозалежності і взаємообумовленості – найбільш
важливий момент аналізу. Причинний зв’язок опосередковує всі факти,
явища, ситуації і процеси.

Причинний або факторний аналіз виходить з того, що кожна причина, кожен
фактор отримують належну оцінку. Для цього причини попередньо вивчаються
і класифікуються за групами: суттєві й несуттєві, основні та побічні,
визначені і невизначені. Дальше досліджується вплив на управлінське
рішення перш за все суттєвих, основних і визначених факторів. Вивчення
інших проводиться пізніше.

Кожна наука має свій предмет вивчення. Свій предмет має і теорія
економічного аналізу, який з розвитком самої науки конкретизувався і
видозмінювався.

????????Ae

xzUep

hUe

показників планування, договорів, обліку, звітності та інших джерел
інформації, яка вивчається для знаходження резервів підвищення
ефективності функціонування об’єктів управління.

Наприклад, економічний аналіз підприємств проводиться з метою оцінки
результатів їх господарської діяльності та використання фінансових
ресурсів, виявлення резервів і шляхів підвищення ефективності роботи
підприємства. Об’єктами, через які розкриваються предмет економічного
аналізу підприємства, є:

а) виробнича, постачальницька і збутова діяльність;

б) забезпеченість основними фондами, оборотними засобами та ефективність
їх використання;

в) наявність та використання природних, земельних і трудових ресурсів;

г) взаємодія техніки і технології, економіки, організації й управління
та їх ефективність в умовах різних структур;

д) соціальна інфраструктура та соціальний захист їх працівників.

Отже, під предметом економічного аналізу в даному прикладі розуміють
господарські процеси підприємств, соціально-економічну ефективність їх
діяльності, що формуються під впливом об’єктивних і суб’єктивних
факторів, які відображаються через систему економічної інформації.

Економічний аналіз спрямований на вирішення проблеми, яка стоїть перед
об’єктом управління у конкретний період розвитку. Ці проблеми є
багатосторонніми за шляхами вирішення. Відповідно до цього
багатосторонніми є завдання, що стоять перед економічним аналізом.

Перше завдання – об’єктивна оцінка роботи об’єкта управління. Це є
перший етап аналізу, без якого неможлива будь-яка розробка заходів щодо
вдосконалення діяльності. Тут також враховується зміна в динаміці.

Друге завдання – виявлення впливу факторів і різних причин на
відхилення проти завдань, зобов’язань і даних за попередні роки. Тут
вивчаються фактори різної значущості і напрямів впливу. Їх треба знайти,
кількісно виміряти, оцінити за суттю, тобто необхідні багатоходові і
багатофакторні розрахунки для диференціації причин відхилень. У різних
ситуаціях виникають труднощі теоретичного, методологічного і практичного
характеру, бо будь-які неточності або помилки призведуть до хибних
висновків і неправильних рішень.

Третє завдання – підготовка відповідних управлінських рішень для їх
реалізації. Це є центральним завданням для економічного аналізу і
логічно випливає з двох попередніх. На цьому етапі аналітику доцільно
підготувати різні варіанти управлінських рішень. Тут треба дати оцінку
основним тенденціям, наслідкам виконання попередньо прийнятих рішень,
які могли б бути помилковими і не спрацювати зовсім. Можливо виконання
рішень чимось стримується. Якщо ці рішення дають позитивний ефект, їх
дії треба посилити.

Четверте завдання – вивчення новацій у сфері управлінських рішень
і сприяння їх поширенню. Тут потрібна висока
поінформованість про стан, досягнення, досвід роботи об’єкта
управління.

П’яте завдання – аналіз ефективності новацій за конкретних умов
діяльності об’єкта управління.

Шосте завдання – полягає в обгрунтуванні і перевірці оптимальності
управлінських рішень. Успіх діяльності об’єктів управління на всіх
рівнях управлінської ієрархії безпосередньо залежить від рівня
керівництва, від своєчасно прийнятих управлінських рішень. Прийняти
правильне управлінське рішення, виявити його раціональність і
ефективність можна лише на основі попереднього економічного аналізу.

Завдання економічного аналізу, звичайно, не вичерпуються переліком
наведеним вище. Багатогранність і багатоваріантність ситуацій ставлять
перед ним чимало завдань автономного характеру. Їх можна вирішити з
використанням загальних і часткових аналітичних методик.

4 Економічний аналіз як функція управління

Функція управління – це особливий вид управлінської діяльності, продукт
спеціалізіції в сфері управління. Функції управління класифікуються на
загальні, або основні, функції, які відображають зміст самого процесу
управління, і специфічні функції, які відображають різні об’єкти
управління. Взаємозв’язок загальних і специфічних функцій управління
полягає в тому, що загальні функції не можуть здійснюватися самі по
собі, без прикладання до якогось об’єкта управління, а будь-яка
специфічна функція управління якимось об’єктом може бути здійснена
тільки за допомогою загальних функцій.

Загальні, основні функції управління можна визначити так:

інформаційне забезпечення управління;

аналіз;

планування;

організація;

мотивація;

контроль.

Перші дві функції відображають як би технологічні етапи управління, які
зводяться до інформаційного і аналітичного забезпечення процесу
прийняття рішення.

Отже, економічний аналіз є невід’ємною функцією управління. Зміст цієї
функції випливає із змісту самого економічного аналізу і зводиться до
оцінки діяльності об’єкта управління, кількісного визначення факторів,
що впливають на відхилення від заданого стану, встановлення причин
відхилень.

Між поняттями “економічний аналіз як функція управління” і “економічний
аналіз як наука” існують відмінності. Вони полягають в тому, що завдання
функції управління полягає в організації і застосуванні такої системи
економічного аналізу, яка б забезпечувала наукове управління, тоді як
завданням науки економічного аналізу є розробка методології і методики
його проведення.

Економічний аналіз веде до злиття функцій всієї економічної роботи і
системи управління. В комплексному здійсненні своїх функцій економічний
аналіз служить “зброєю управління”.

Реалізація функції організації управління неможлива без попередньої
оцінки стану і результатів діяльності об’єкта управління. Це наочно
можна показати на практичних прикладах вирішення завдань управління на
підприємствах. Припустимо, ставиться завдання удосконалення
організаційної структури управління. Для підготовки відповідного рішення
необхідно попередньо проаналізувати стан організаційної структри на
даний момент, виявити недоліки і лише після цього прийняти рішення щодо
її удосконалення. Аналогічно можна навести приклад і з оперативного
регулювання виробництва, яке здійснюється лише після того, коли є дані з
обліку, контролю і економічного аналізу функціонування об’єкта
управління. Для досягнення узгодження в роботі підприємств забезпечення
нормального процесу виробництва регулювання об’єктів управління може
здійснюватися за наявності оперативної аналітичної інформації, тобто
при проведенні економічного аналізу.

На основі викладеного вище можна зробити такий висновок: економічний
аналіз є загальною функцією управління, яка покликана забезпечити
характеристику стану, результатів діяльності і перспективу розвитку
об’єкта управління, виявлення величини і характеру причин відхилень та
наявних резервів.

Разом з тим економічний аналіз має свої методологічні властивості
порівняно з іншими функціями управління: апарат управління здійснює свою
діяльність з переважанням функціонального принципу розподілу робіт між
окремими підрозділами і службами. При цьому функціональні завдання
реалізуються кожною службою автономно за відповідною методикою у
визначені строки, встановлені у відповідності з їх взаємодією. Але
автономна реалізація функціональних завдань не означає відсутність
взаємозв’язку між ними. Взаємодія підрозділів здійснюється на основі
інформаційного обміну та через систему обробки даних, а також прийняття
рішень за даними аналітичної інформації. Характерною властивістю системи
управління є документальне оформлення всіх свідчень, що стосуються
характеристики стану і розвитку діяльності управлінських структур.
Документальне оформлення служить юридичною основою для встановлення
відповідальності окремих виконавців за виконану ними роботу з підготовки
та прийняття рішень.

Практично всі управлінські дії на будь-якому рівні управління являють
собою прийняття рішень. Кожна функція управління спрямована на
формування або реалізацію рішень. Її можна представити у виді
послідовності рішень.

Актуальність і практична цінність дослідження проблем управлінських
рішень полягає в тому, що прийняття рішень – це дуже важливе завдання
для керівників будь-якого рангу. Тому знання методів обгрунтування і
правильний вибір рішень є необхідними елементами кваліфікаційного рівня
керівника.

Важлива роль процесу прийняття рішень ставить перед управлінням завдання
наукового їх обгрунтування. Вирішення цієї проблеми значною мірою
залежить від застосування різних фахових знань, в тому числі і
економічного аналізу в процесі розробки та прийняття управлінських
рішень. Це викликає необхідність вивчення самого процесу прийняття
рішень, його змісту, послідовності етапів, умов оптимальності, оцінки
результативності управлінських рішень і встановлення ролі та місця
економічного аналізу в їх обгрунтуванні.

Можна виділити такі етапи процесу розробки рішень:

формулювання завдання і постановка цілі;

збір інформації і розробка моделі рішення;

аналіз варіантів і прийняття рішення;

реалізація і аналіз результатів рішення.

На кожному етапі процесу прийняття управлінського рішення тією чи іншою
мірою використовуються результати економічного аналізу об’єкта
управління. Схематично цей процес можна представити так:

інформація – економічний аналіз – прийняття рішень.

Економічний аналіз виступає як етап, що передує прийняттю управлінських
рішень. А прийняття рішень здійснюється на основі економічного аналізу
інформації, що характеризує досліджувану проблему. Крім того,
економічний аналіз виступає як процес дослідження, який є необхідним на
більшості етапів розробки рішень.

5 Види економічного аналізу

Економічний аналіз глибоко досліджує різноманітні соціально-економічні
явища, які протікають на підприємствах, об’єднаннях, в структурах
державного управління і класифікується за різними ознаками. Як основні
критерії такого групування потрібно назвати їх залежності від змісту,
періоду дослідження, складу аналітиків, які досліджують економічні
явища, і використання джерел, а також від характеру висвітлення
результатів аналізу.

Поділ аналізу на види пов’язаний з різним його значенням і впливом на
прийняття управлінських рішень, результати роботи об’єктів управління.

Розвиток ринкової економіки породжує насамперед потребу в диференціації
аналізу на внутрішній управлінський і зовнішній фінансовий аналіз.

Внутрішній управлінський аналіз – складова частина управлінського
обліку, тобто інформаційно-аналітичного забезпечення адміністрації,
керівництва об’єкта управління.

Зовнішній фінансовий аналіз – складова частина фінансового обліку, який
обслуговує зовнішніх користувачів інформації у питаннях про об’єкт
управління.

За змістом процесу управління виділяють: перспективний (прогнозний,
попередній) аналіз, оперативний аналіз, поточний (ретроспективний
аналіз) за результатами діяльності за той чи інший період. Така
класифікація економічного аналізу відповідає змісту основних функцій,
які відображають тимчасові етапи управління:

етап попереднього управління (функція планування);

етап оперативного управління (функція організації управління);

заключний етап управління (функції мотивації та контролю).

Залежно від характеру об’єктів управління прийнята така класифікація
видів аналізу, що відображають:

– галузеву структуру об’єктів управління;

– рівні управління;

– стадії процесу управління;

– складові елементи управління і окремі складові частини управлінських
відносин.

Класифікація видів аналізу не обмежується ознаками наведеними вище. Крім
того, види економічного аналізу класифікуються за:

– суб’єктами, тобто, хто проводить аналіз – керівництво, економічні
служби, власники, споживачі, аудиторські фірми, кредитні, фінансові,
муніципальні органи;

– періодичністю – річний, квартальний, місячний, декадний, щотижневий і
разовий;

– змістом і повнотою питань, що вивчаються, – повний аналіз всієї
діяльності об’єктів управління, локальний аналіз виконання прийнятих
управлінських рішень, тематичний аналіз окремих питань економіки;

– методами вивчення об’єкта – комплексний, системний,
функціонально-вартісний, порівняльний, суцільний і вибірковий,
кореляційний аналіз і т.д..

Важливе значення має принцип класифікації за суб’єктами управління,
тобто за суб’єктами управлінської системи. Комплексний економічний
аналіз передбачає всестороннє вивчення об’єкта управління. Залежно від
інтересів управлінського органу аспект аналізу може бути зміщений в бік
якихось підсистем. Звідси виділяють:

техніко-економічний аналіз, яким займаються технічні служби управління;

соціально-економічний аналіз – економічні служби управління, статистичні
органи,соціологічні лабораторії і інш.;

економіко-правничий аналіз – юридичні служби;

економіко-екологічний аналіз – органи охорони навколишнього середовища.

В практичній діяльності окремі види економічного аналізу в чистому
вигляді зустрічаються дуже рідко. На кожному рівні управління щоденно
приймаються безліч рішень, для обгрунтування яких використовуються різні
види економічного аналізу. Основою прийняття рішень є оперативний
аналіз, для якого характерним є експериментування ситуації, застосування
стандартних рішень. Оперативний аналіз використовується на всіх рівнях
управління, але його питома вага в загальному обсязі управлінських
рішень підвищується в міру наближення безпосередньо до об’єктів
управління.

Для вищих рівнів управлінської ієрархії більш характерним є стратегічне
управління, яке пов’язане з плануванням і прогнозуванням. Для вирішення
завдань стратегічного управління, як правило, застосовуються підсумковий
комплексний економічний аналіз, всесторонній аналіз економічної
перспективи їх розвитку.

Питання для розгляду та обговорення

Суть економічного аналізу. Що вивчає економічний аналіз?

Сформулюйте завдання економічного аналізу.

Зв’язок економічного аналізу і теорії пізнання.

Роль діалектики в економічному аналізі.

Мета й предмет економічного аналізу.

Основні принципи економічного аналізу.

Роль економічного аналізу при прийнятті управлінських рішень.

Економічний аналіз як функція управління.

Критерії, за якими поділяють економічний аналіз на види.

Види економічного аналізу.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter