.

Антологія молодих літераторів та значення (‘Молоде вино’, ‘Тексти’, ‘Іменник’)’

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
125 2242
Скачать документ

HYPERLINK “http://www.ukrreferat.com/” www.ukrreferat.com – лідер
серед рефератних сайтів України!

РЕФЕРАТ

на тему:

«Антологія молодих літераторів та їх значення

(«Молоде вино», «Тексти», «Іменник»)»

ПЛАН

Вступ

1. Антологія «Молоде вино»

2. Іменник. Антологія дев’яностих

3. Антологія «Тексти»

4. Загальні риси антологій молодих літераторів 90-х

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Початок дев’яностих був проавансований антологією поезії “Молоде вино”
(Київ, 1994; упорядники: Максим Розумний і Сергій Руденко); до нашого ж
овиду потрапили тільки три присутні там автори (Іван Андрусяк, Сергій
Жадан, Вікторія Стах).

Різножанрова (проте домінантно поетична) антологія дев’яностих “Іменник”
(Київ, 1997; упорядники: Андрій Кокотюха і Максим Розумний) включає лише
дві чоловічі третини дивоовидних авторів із попередньої тріади. Гарну та
вдалу назву вигадав Олександр Гордон для двох випусків своєї антології
“Позадесятники” (Львів, 1999, 2000).

Показовою є і антологія нової української поезії “Тексти” включає твори
двадцяти дев’яти поетів, десять із яких є і нашими дивоовидними
авторами. Цілу ж когорту молодших поетів, які дебютували в дев’яності
роки, доволі часто називають “дев’яностиками”.

Антологія «Молоде вино»

Вже більше 15 років тому у видавництві “Смолоскип” побачила світ
антологія поезії “Молоде вино”.

У цій книзі представлені Іван Андрусяк; Ігор Андрущенко; Юрій Бедрик;
Поліна Галенко; Оксана Горкуша; Сергій Жадан; Віталій Квітка; Андрій
Коваленко; Роман Кухарук; Ростислав Мельников; Сергій Миронюк; Неда
Неждана; Степан Процюк; Максим Розумний; Сергій Руденко; Лариса Слюсак;
Вікторія Стах; Руслан Фуфалько; Іван Ципердюк; Олександр Чекмишев.

Автор передмови – Сергій Руденко. Автор післямови – Максим Розумний.
Художник – Ігор Галан. 

Сьогодні ця книга вивчається у межах шкільної програми та внесена до
тестів зовнішнього незалежного оцінювання з української літератури.

Творча асоціація “500” – Об’єднання авторів та літдіячів, за віком
приналежних до постмодернізму 90-х рр. Утворилась 1993р. в Києві. Разом
з Державним музеєм літератури України Творча асоціація “500”
організувала ряд поетичних вечорів під гаслом “Молоде вино”. Активними
учасниками ТА в 1993—1994 pp. були М. Розумний, C. Руденко, Р. Кухарук,
В. Квітка, А. Кокотюха та інші. У 1993р. ТА упорядкувала і в 1994р.
видала антологію поезії “Молоде вино”. У 1995 р. була видана антологія
прози 90-х “Тексти”. У 1997р. під егідою ТА “500” був проведений
Всеукраїнський фестиваль поезії “Молоде вино”. Співробітництво з
видавництвом “Смолоскип” та численні літературні вечори, проведені
активістами ТА у великих містах України у 1994— 1996 pp., сприяли
популяризації творчого доробку учасників ТА. 

2. Іменник. Антологія дев’яностих

Іменник. Антологія дев’яностих — антологія української поезії, прози та
критичних есеїв 90-х років минулого століття. В антології зібрано
найвідоміші імена так званих «дев’ятдесятників».

Упорядники антології — Андрій Кокотюха, Максим Розумний. Антологія
видана під егідою Творчої асоціації «500» видавництвом «Смолоскип» у
1997 році. Складається з трьох частин: поезія, проза, критика.

Розділ поезію презентують:

Іван Андрусяк,

Юрій Бедрик,

Сергій Жадан,

Василь Махно,

Ростислав Мельників,

С. Пантюк,

С. Процюк,

Максим Розумний,

Роман Скиба,

Розділ прози:

Леся Демська,

Андрій Кокотюха,

Тарас Прохасько,

О. Яровий,

Розділ критики:

Ігор Бондар-Терещенко,

Євген Баран,

Володимир Даниленко.

Антологія є спробою підбити підсумки літературного процесу дев’яностих
років в Україні.

3. Антологія «Тексти»

В антології подано тексти представників молодшого покоління літераторів
90-х років. Саме відсутність єдиної концепції і різножанровість зібраних
творів допоможуть скласти скільки-небудь повне і неупереджене уявлення
про стан і тенденції сучасної молодіжної прози.

Автори цієї книги: Олег Авраменко, Іван Андрусяк, Євген Баран, Михайло
Бриних, Олег Гуменюк, Леся Демська, Олександр Довбуш, Ярослав Довжик,
Микола Закусило, Андрій Коваленко, Андрій Кокотюха, Євгенія Кононенко,
Вадим Кощій, Олеся Кохан, Слава Кравченко, Роман Кухарук, Віталій
Мусієнко, Андрій Назаренко, Андрій Підпалий, Тарас Прохасько, Степан
Процюк, Наталя Римська, Вікторія Стах, Сергій Таран, Василь Таран, Іван
Ципердюк, Василь Щербань, Олександр Яровий. Передмова — Сергія Руденка,
післямова — Максима Розумного.

4. Загальні риси антологій молодих літераторів 90-х

Творчість поетів 1990-х рр. має риси модернізму, як-от: символізація,
метафоризація, міфічність, орієнтація на західноєвропейські цінності,
заперечення народництва (на чому особливо наголошує Т. Гундорова),
індивідуалізм, зняття табу, зокрема в сфері сексу, деканонізація
формалізму в критиці й експерименти з формою твору. Поетичні твори
поетів-дев’ятдесятників мають певні риси модернізму, проте здебільшого
тяжіють до постмодерністичної платформи.

.

.

.

0

?ище авторів світоглядне забарвлення міфологізму у вирішальних питаннях
не може бути прямо зведеним до постмодерністської естетики у вузькому
розумінні даного терміна.

Постмодернізм, до якого належить творчість покоління дев’ятдесятників,
репрезентує урбаністичний за своєю суттю світогляд. Але український
ліричний герой постмодерної поезії не бачить себе, своє життя поза
рослинним світом.

Використання слів-символів на позначення рослин у ранніх
дев’ятдесятників надзвичайно поширене, проходить через всю тканину
твору, стає інколи провідною ідеєю збірки (І. Андрусяк «Дерева і води»).
Але характер використання засвідчує відхід від народної традиції і
тенденцію до переосмислення на ґрунті постмодернізму рослинних
образів-символів.

Традиційне значення слів-символів на позначення рослин руйнуються
авторами в аспекті рецепції краси, гармонії, наприклад, слово-образ
квітки трансформовано – з прекрасного вона стає носієм нещастя, тортур
(І. Андрусяк «Істинно кажу тобі», В. Махно «Про Гамлета»). Найчастіше
використовувані слова-символи (верба, вишня, дуб, явір, осика, терен,
квітка, мак, трава) створюють образ какофонічного, невлаштованого світу,
де краса зруйнована, руїна несе загрозу, людина загублена, відчужена від
своєї гуманної сутності, виснажена морально та фізично, прагне вже не до
боротьби за своє існування, а до втечі від навколишньої дійсності.

Творчість авторів антологій «Молоде вино», «Тексти», «Іменник» має риси
модернізму, як-от: символізація, метафоризація, міфічність, орієнтація
на західноєвропейські цінності, заперечення народництва (на чому
особливо наголошує Т. Гундорова), індивідуалізм, зняття табу, зокрема в
сфері сексу, деканонізація формалізму в критиці й експерименти з формою
твору. Поетичні твори поетів-дев’ятдесятників мають певні риси
модернізму, проте здебільшого тяжіють до постмодерністичної платформи.

Увібравши в себе досвід переоцінки цінностей європейської культури,
поезія покоління 90-х рр. ХХ ст. сконцентрувала принципові буттєві та
світоглядні проблеми нашої сучасності. Дане твердження в першу чергу
стосується співвідношення рис модернізму й постмодернізму в творчому
доробку досліджуваних поетів: риси останнього зародилися з
модерністичного світогляду.

Це і є тим унікальним явищем, відмінною рисою творчості ранніх
дев’ятдесятників, що вирізняє літературну продукцію названих вище
авторів з-поміж великої кількості учасників літературного процесу. Їхню
поезію можна умовно назвати перехідною від модерністичного світогляду
(на українському ґрунті він був відмінним від західного) до
постмодерністичного, що сприяло активному долученню набутків сучасної
української літератури до шедеврів світової поезії.

Висновок

У творчому доробку авторів розглянутих антологій поезій яскраво
простежується адаптація на українському ґрунті постмодерного
світобачення. Поезія молодих літераторів розвивалась в ситуації періоду
межі століть, яка також характеризується зміною двох напрямів у
мистецтві: модернізму та постмодернізму. Важливу роль у текстах
дев’ятдесятників відіграють міфи, символи та метафори.

Спосіб світобачення та світосприйняття поетів 90-х рр. ХХ ст. сприяв
формуванню нової естетики в українській поезії, яка спрямована на
відтворення та переосмислення національних традицій за допомогою
новітніх постмодерністських форм.

Автори «Молодого вина», «Текстів», «Іменника» чи не вперше в історії
української літератури творило в умовах свободи від державної цензури.
Твори досліджуваних антологій часто відзначені зневірою в національній
ідеї та людині взагалі, розвинули велике стилістичне різноманіття в
літературі в час посткомуністичних трансформацій.

Список використаної літератури

Баран Є. До розмови про “ранні” дев’яності // Іменник: Антологія
дев’яностих. – К.: Смолоскип, 1997. – С. 214 – 215.

Бедрик Ю. Тихе прощання з постмодернізмом? [Рецензія на роман “Адепт”]
// Столиця (Київ). – 1997. – № 18 – 19, грудень. – С. 18.

Дев’ятдесятники. Антологія нової української поезії. – Тернопіль: Лілея,
1998.

Жулинський М. Українська література на межі тисячоліть: З доповіді на
пленумі Спілки Письменників України // Літературна Україна (Київ). –
1999. – № 21 – 22. – 3 червня. – С.4.

Іменник: антологія дев’яностих / Творча асоціація “500”;
Упоряд.:А.Кокотюха,М.Розумний; Худож.Я.Кохан. – Київ : Смолоскип, 1997.
– 264с.

Молоде вино: антологія поезії / ред. М. Розумний ; передм. Р. Семків. –
Київ : Творча асоціація 500, 2000. – 68 с.

Тексти: Антол. прози / Упоряд.: А.Кокотюха та ін. — К.: Смолоскип, 1995.
— 308.с

HYPERLINK “http://www.ukrreferat.com/” www.ukrreferat.com – лідер
серед рефератних сайтів України!

PAGE

PAGE 10

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020